Ухвала

від 13.01.2025 по справі 906/556/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"13" січня 2025 р. Справа № 906/556/24.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А.,

за участі секретаря судового засідання Васильєвої Т.О.,

розглянувши заяву ТОВ "Верикаль-Інвест" про розстрочення виконання рішення у справі №906/556/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "К.В.Т. СЕРВІС" (м.Харків)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (м.Житомир)

про стягнення 1 208 497,00грн,

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника: Вороновська О.В., ордер серія АЕ №1277086 від 11.06.2024;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі №906/556/24 (залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "К.В.Т. СЕРВІС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" задоволено повністю: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.В.Т. СЕРВІС" 1208 497,00грн основного боргу, 14 501,97грн судового збору.

20.12.2024 до суду надійшла заява ТОВ "Верикаль-Інвест" про розстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі №906/556/24 строком на 12 місяців.

Ухвалою суду від 23.12.2024 заяву ТОВ "Верикаль-Інвест" про розстрочення виконання рішення у господарській справі №906/556/24 прийнято до розгляду. Судове засідання для розгляду заяви призначено на 13.01.2025.

02.01.2025 на адресу суду від стягувача надійшло заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду у справі №906/556/24, у якому зазначено, що обставини щодо скрутного фінансового становища, на які посилається боржник, не є виключними обставинами, з якими закон пов`язує можливість розстрочення виконання судового рішення, оскільки наявність таких обставин прямо залежить від власної діяльності самого боржника. Недостатність чи відсутність коштів не можна вважати безумовними винятковими обставинами, за наявності яких має бути надано розстрочення виконання судового рішення. Також вважає безпідставними посилання боржника на обставини впливу воєнного стану на спроможність виконання договірних зобов`язань, адже військова агресія, постійні обстріли, тяжка економічна ситуація носять загальний характер та у повній мірі стосується обох сторін. Крім того вказує, що боржник має значні суми невиконаних зобов`язань перед іншими кредиторами. Поведінка боржника під час розгляду справи №906/556/24 в суді першої та апеляційної інстанції свідчить про його недобросовісність по відношенню до стягувача, яка полягала у використанні безпідставних формальних аргументів з метою ухилення від оплати вартості виконаних підрядних робіт (а.с.204-207).

Боржник у судовому засіданні заяву про розстрочення виконання рішення суду підтримала у повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник стягувача не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні, у запереченні на заяву про розстрочення виконання рішення просив розгляд заяви здійснювати без участі представника ТОВ "К.В.Т.Сервіс".

Розглянувши заяву боржника та документи в її обґрунтування, суд, оцінюючи подані докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків:

В обґрунтування заяви боржника вказує, що на сьогоднішній день фінансовий стан ТОВ "Вертикаль-Інвест" є збитковим, на підтвердження даних обставин додає копію фінансової звітності підприємства за 9 місяців 2024 року. Просить врахувати наявність судових рішень у справах, в яких ТОВ "Вертикаль-Інвест" є боржником, та сплачує кошти на користь інших кредиторів, у зв`язку з чим товариство не в змозі погасити заборгованість за договором підряду №806-201 від 06.08.2021 у розмірі 1 208 497,00грн одним платежем. При цьому, боржник не уникає виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі №906/556/24 та 11.12.2024 частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 100 000,00грн. Надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення надасть можливість боржнику самостійно виконати рішення суду у даній справі при максимальному дотриманні співмірності наслідків для боржника та з інтересом кредитора отримати зазначені грошові кошти у повному обсязі, не порушуючи баланс інтересів обох сторін. Натомість, у разі примусового виконання судового рішення, додаткова оплата відповідачем витрат виконавчого провадження стане непомірним тягарем для відповідача та призведе до непогашення заборгованості перед кредиторами відповідача, в тому числі на користь ТОВ "К.В.Т.Сервіс".

За вказаних умов боржник просить розстрочити виконання рішення на 12 місяців рівними частинами.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч.1 ст.327 ГПК України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012) невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

Згідно з мотивувальною частиною рішення Конституційного Суду України №16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

За приписами ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 по справі "Чіжов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

За таких обставин суд констатує, що відповідно до положень Конституції України, рішення суду у даній справі, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Водночас, згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, а відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні вказаної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення. Тобто, довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання, Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №5-рп/2013 від 26 червня 2013 року, до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення належать хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи - боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч.1 ст.331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частин 3, 4 статті 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч.5 ст.331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Аналізуючи наведені норми суд підсумовує, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Положення ст.331 ГПК України при цьому не містять конкретного переліку обставин для розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлюють критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку можливість вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в господарській справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Таким чином, питання про розстрочення виконання рішення повинно вирішуватися судом із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін. А тому під час розгляду заяви про розстрочення рішення мають бути досліджені та оцінені доводи та заперечення як боржника, так і стягувача. Важливо також дотримуватися розумного строку розстрочення.

При цьому суд зауважує, що вирішення питання про розстрочення виконання рішення перебуває в межах дискреційних повноважень господарського суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Суд частково погоджується із доводами заявника, що наявність судових рішень у справах до ТОВ "Вертикаль-Інвест" в яких останнє є боржником та сплачує кошти на користь інших кредиторів, а також збитковий фінансовий стан підприємства у 2024 році, негативно вплинули на господарську діяльність відповідача.

Зазначені боржником обставини істотно перешкоджають виконанню рішення, однак не виключають можливості самостійного виконання боржником рішення суду у даній справі за сприятливих обставин.

При цьому, суд враховує, що відповідач повністю визнає заборгованість та не має наміру ухилятися від виконання судового рішення, про що свідчить позиція останнього.

Суд вважає, що негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може критично вплинути на діяльність відповідача.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги середньостатистичні показники тривалості виконавчого провадження з виконання рішень суду, беручи до уваги фінансовий стан боржника та ступінь його вини у виникненні спору, а також інтереси кожної із сторін, в тому числі і матеріальні, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення на шість місяців рівними платежами сприятиме дотриманню справедливого балансу між інтересами сторін, який, зокрема, полягає у можливості боржника виконати свої зобов`язання перед стягувачем (обумовленого рядом об`єктивних обставин у здійсненні господарської діяльності. Натомість розстрочення рішення суду надасть можливість стягувачу у нетривалий проміжок часу одержати виконання від боржника рішення суду без ускладнень, які можуть виникнути у разі погіршення фінансового становища відповідача.

Суд також враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява 60858/00).

Крім того, відповідачем внесено часткову оплату на виконання рішення суду від 24.09.2024 у справі №906/556/24, що підтверджується платіжною інструкцією №6186 від 11.12.2024 на суму 100 000,00грн (а.с.176).

Таким чином, сума боргу, що залишилась несплаченою, становить 1 122 998,97грн (1108497,00грн основний борг + 14 501,97грн судовий збір).

Також з наданих боржником доказів вбачається, що останнім повністю виконано рішення Господарського суду Житомирської області у справі №906/555/24 між тими ж сторонами, що і в даній справі, що свідчить про фінансову спроможність та намір боржника сплатити заборгованість перед кредитором (а.с.174-175).

Отже, враховуючи фінансовий стан сторін, наявність наміру боржника виконати зобов`язання перед стягувачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців за наступним графіком сплати ТОВ "Вертикаль-Інвест" заборгованості у розмірі 1 122 998,97грн:

- до 31 січня 2025 року 187 166,50грн;

- до 28 лютого 2025 року 187 166,50грн;

- до 31 березня 2025 року 187 166,50грн;

- до 30 квітня 2025 року 187 166,50грн;

- до 31 травня 2025 року 187 166,50грн;

- до 30 червня 2025 року 187 166,50грн.

Таке розстрочення виконання рішення суду, на думку та переконання суду, не порушить балансу інтересів сторін, а саме: досягнення мети діяльності стягувача та виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Одночасно розстрочення виконання судового рішення надасть змогу відповідачу вжити заходів для забезпечення виконання своїх зобов`язань та вчинити інші дії, необхідні для акумуляції коштів задля уникнення вкрай негативних фінансових наслідків, що можуть призвести до повної або ж часткової зупинки господарської діяльності підприємства.

Так, суд вказує, що розстрочення виконання даного рішення на шість місяців, за графіком обраним судом, не може вважатись настільки надмірною, щоб піднімати питання про порушення пункту першого статті 6 Конвенції, адже така затримка становить менше одного року з моменту ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Європейський суд з прав людини у справі ("Корнілов та інші проти України").

Тобто, принцип "справедливої рівноваги" та "справедливого балансу" у розумінні статті 6 Конвенції при частковому задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду не буде порушено.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ "Вертикаль-Інвест" 12.12.2024 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Житомирської області області від 24.09.2024 у справі №906/556/24 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Житомирської області від 24.09.2024 у справі №906/556/24 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (вул.Бандери Степана, 7, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 41930436) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "К.В.Т.СЕРВІС" (вул.Ярославська, 9, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 38279133) 1 122 998,97грн (1108497,00грн основний борг + 14501,97грн судовий збір) шляхом сплати частинами протягом 6 місяців за наступним графіком:

- до 31 січня 2025 року 187 166,50грн;

- до 28 лютого 2025 року 187 166,50грн;

- до 31 березня 2025 року 187 166,50грн;

- до 30 квітня 2025 року 187 166,50грн;

- до 31 травня 2025 року 187 166,50грн;

- до 30 червня 2025 року 187 166,50грн.

3. Ухвала господарського суду, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", є виконавчим документом та дійсна для пред`явлення до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України (приватними виконавцями) до 13.01.2028.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "К.В.Т.СЕРВІС" (вул.Ярославська, 9, м.Харків, 61052, код ЄДРПОУ 38279133).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вертикаль-Інвест" (вул.Бандери Степана, 7, м.Житомир, 10029, код ЄДРПОУ 41930436).

Ухвала набрала законної сили 13.01.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Соловей Л.А.

Друк:

1 - у справу;

2,3 - сторонам через "Електронний суд".