Рішення

від 14.01.2025 по справі 910/15992/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025Справа № 910/15992/23

За заявою Київського національного лінгвістичного університету

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Київського національного лінгвістичного університету

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." м. Києва, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" м. Києва

про визнання недійсним договору, протиправним та скасування рішення державного реєстратора

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від заявника: Бєлкін М.Л.,

від відповідача 1.: не з`явився,

від відповідача 2.: Ковальчук В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

у жовтні 2023 року Київський національний лінгвістичний університет звернувся в суд з указаним позовом.

Позивач до початку розгляду справи по суті заявив про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У грудні 2024 року Київський національний лінгвістичний університет звернувся в суд із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Позивач у заяві про розподіл судових витрат просив покласти на відповідачів 157920 грн. витрат понесених ним під час розгляду справи на професійну правничу допомогу.

Відповідач 1. у судове засідання не з`явився, про час і місце його проведення повідмолений в установленому порядку, подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, яким просив відмовити в задоволенні заяви позивача повністю, посилаючись на неспівмірність заявлених позивачем адвокатських витрат з обсягом наданих ним послуг і виконаних робіт, а також на можливість позивача отримати професійну правничу допомогу через власного юристконсульта.

Відповідач 2. у судовому засіданні підтримав вищезначене клопотання, просив відмовити в задоволенні заяви позивача.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Порядок розподілу судових витрат визначений ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 4 тієї ж статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10 грудня 2024 р. позов Київського національного лінгвістичного університету задоволено повністю, визнано недійсним договір іпотеки від 16 листопада 2020 р. (зареєстрований за № 6130) між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія", визнано протиправним і скасовано рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Оніщук О.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер № 55171364 від 16 листопада 2020 р., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на користь Київського національного лінгвістичного університету 2684 грн. витрат по оплаті судового збору, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" на користь Київського національного лінгвістичного університету 2684 грн. витрат по оплаті судового збору.

Відповідно до вимог ч.ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду № 905/1795/18 від 7 листопада 2019 р.

Також у додатковій постанові № 755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 р. Верховний Суд звернув увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням вищенаведеного, характеру спору, складності справи, обсягу наданих позивачу по справі адвокатом послуг (підготовка матеріалів та написання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив, клопотань про витребування доказів, інших клопотань в ході розгляду справи, участі адвоката в семи судових засіданнях), а також розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що витрати по їх оплаті підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів у загальному розмірі 120000 грн.

За змістом рішенням суду в даній справі ухвалено покласти понесені судові витрати на відповідачів у рівних частках відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

За таких обставин з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу по 60000 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 241, 244 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

заяву Київського національного лінгвістичного університету про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." (03189, м. Київ, вул. Ломоносова, 50/2, код 44113870) на користь Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, код 02125289) 60000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивний комплекс "Олімпія" (03191, м. Київ, вул. Маршала Конєва, 8, код 38746348) на користь Київського національного лінгвістичного університету (03680, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 73, код 02125289) 60000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У заяві в іншій частині відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар