ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9262/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 (суддя Балац С. В.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 (колегія суддів: Гончаров С. А. - головуючий, Тищенко О. В., Вовк І. В.) у справі
за позовом Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРІНОМІАН"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОУЗСТАК"; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВАЙТІН"; 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛМЕНС"; 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТЛЕКС"
про визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1 Головне управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремлений підрозділ ДПС (далі - ГУ ДПС у м. Києві) звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати договір поставки від 05.01.2021 № АР/01, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІНОМІАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОУЗСТАК", недійсним; визнати договір поставки від 05.01.2021 № ІН-05/01, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІНОМІАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВАЙТІН", недійсним; визнати договір поставки від 04.01.2021 № Р04-01, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІНОМІАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЛМЕНС", недійсним; визнати договір поставки від 04.01.2021 № 04/01-ВІ, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРІНОМІАН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІСТЛЕКС", недійсним.
1.2 Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю у сторін договорів намірів та можливостей виконувати договори відповідно до їх змісту.
1.3 ГУ ДПС у м. Києві вбачає в діях відповідачів умисел на безпідставне формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат з податку на прибуток підприємств, документального оформлення безтоварних операцій, що призвело до порушення інтересів держави та втрат бюджету.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1 Господарський суд міста Києва ухвалою від 29.07.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, відмовив у відкритті провадження у справі.
2.2 Судові рішення мотивовані тим, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства з огляду на те, що подана ГУ ДПС у м. Києві, яке не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи.
2.3 Суд першої інстанції та апеляційний господарський суд вказали, зокрема, що позовна заява взагалі не охоплюється юрисдикцією судів, оскільки позивач не має статусу юридичної особи та не наділений цивільною правосуб`єктністю.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи
3.1 ГУ ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження.
3.2 Скаржник в касаційній скарзі та в уточненій касаційній скарзі зазначає про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 191, 192, 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", порушення статей 4, 45, 175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 910/18773/21.
3.3 Позивач посилається на те, що ГУ ДПС у м. Києві є відокремленим підрозділом ДПС України, яке хоч і утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади (податковим органом, органом стягнення) та може бути стороною у судовому процесі.
3.4 Учасники справи не скористалося своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судових рішень.
4. Мотивувальна частина
4.1 Відповідно до частини 1 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі -позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
4.2 Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина 2 статті 4 ГПК України).
4.3 Вказана норма статті 4 ГПК України передбачає можливість звернення до суду органу державної влади.
4.4 Згідно з частиною 1 статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.
4.5 Частина 3 статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" передбачає, що положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, положення про територіальний орган як відокремлений підрозділ центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, затверджуються керівником відповідного центрального органу виконавчої влади.
4.6 Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
4.7 За змістом підпункту 191.1.45 пункту 191.1 статті 191 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
4.8 Кабінет Міністрів України у постанові від 30.09.2020 № 893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідував як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком, зокрема і Головне управління ДПС у м. Києві.
4.9 Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
4.10 ДПС України здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення) (пункт 7 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227).
4.11 У наказі від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" ДПС України утворила як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи, зокрема і ГУ ДПС у м. Києві.
4.12 Положення про Головне управління ДПС у м. Києві затверджено наказом ДПС України від 12.11.2020 № 643 "Про затвердження положень про територіальні органи", за змістом якого ГУ ДПС у м. Києві, зокрема, є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ 43141267); звертається до суду у випадках, передбачених законом; утворюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
4.13 Отже, виходячи з аналізу частини другої статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", статей 191, 41 ПК України, частини першої статті 45 та частини другої статті 4 ГПК України, Положення про ДПС України, Положення про ГУ ДПС у місті Києві - ГУ ДПС у м. Києві є відокремленим підрозділом ДПС України, яке утворене без статусу юридичної особи, однак є органом державної влади; діє від імені центрального органу державної влади та може бути стороною в судовому процесі.
4.14 Така правова позиція щодо процесуального статусу територіальних органів ДПС України викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 915/1604/21, 16.02.2022 у справі № 904/8907/16 (904/6301/20), 31.08.2022 у справі № 921/574/20, 28.10.2022 у справі № 909/13/22, 10.11.2022 у справі № 910/18773/21.
4.15 Водночас суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, та апеляційний господарський суд, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, виходили з того, що позовна заява не охоплюється юрисдикцією судів і подана ГУ ДПС у м. Києві як відокремленим підрозділом ДПС, яке не є самостійним суб`єктом господарювання, не має статусу юридичної особи, не наділене цивільною правосуб`єктністю.
4.16 Суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалюючи оскаржувані рішення, не врахували частини другої статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", статей 191, 41 ПК України, Положення про ДПС України, Положення про ГУ ДПС у місті Києві та порушили норми частини першої статті 45 та частини другої статті 4 ГПК України.
4.17 За таких обставин Суд вважає обґрунтованими доводи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
4.18 Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом як таким, що не охоплюється юрисдикцією судів, тому оскаржувані ухвала та постанова підлягають скасуванню.
4.19 Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, серед іншого, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.
4.20 Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
4.21 Ураховуючи незастосування судами першої та апеляційної інстанцій положень частини 2 статті 211 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893, наказів ДПС України та порушення норм процесуального права у вирішенні питання прийнятності позовної заяви, Верховний Суд на підставі частини 6 статті 310 ГПК України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень з передачею справи до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу ДПС задовольнити.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.07.2024 у справі № 910/9262/24 скасувати, а справу передати до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий А. Ємець
Судді І. Бенедисюк
Т. Малашенкова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124460065 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ємець А.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні