Постанова

від 14.01.2025 по справі 922/3448/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3448/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючого), Ємець А. А., Жайворонок Т. Є.,

за участю секретаря судового засідання Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект"

про розподіл судових витрат у справі № 922/3448/23

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та

касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект"

на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект"

про стягнення 1 500 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 03.12.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/3448/23 закрито. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 922/3448/23 задоволено частково. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 922/3448/23 (в оскаржуваній частині) скасовано. Справу № 922/3448/23 (в цій частині) передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" (далі - ОСББ "Німецький проект") зазначило про попередній орієнтовний розмір судових витрат у суді касаційної інстанції, а саме витрати на правову (правничу) допомогу, докази на підтвердження яких надано суду у визначеному ГПК України порядку.

До Верховного Суду від ОСББ "Німецький проект" надійшла заява 09.12.2024 (документ сформовано в системі "Електронний суд" 09.12.2024) про розподіл судових витрат у справі № 922/3448/23, а саме витрат на правову (правничу) допомогу у справі в розмірі 6 242, 00 грн за розгляд справи у суді касаційної інстанції.

Заяв про зменшення розміру судових витрат не надходило.

Розглянувши заяву ОСББ "Німецький проект" про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, Верховний Суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Стаття 16 ГПК України вказує, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації) консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у сплаві сторона зробила про це відповідну заяву, У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої' допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї), що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Верховний Суд виходить з того, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг):

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг),

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

Верховний Суд, застосовуючи частину шосту статті 126 ГПК України, неодноразово зазначав, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої' допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №826/2689/15; від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої' сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Як убачається з матеріалів справи, заявник зазначив про попередній орієнтовний розрахунок судових витрат на правову (правничу) допомогу.

У поданій до Верховного Суду заяві про ухвалення додаткового рішення, ОСББ "Німецький проект" просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" витрати на правову (правничу) допомогу, понесені ОСББ "Німецький проект" у зв`язку з розглядом справи № 922/3448/23 у суді касаційної інстанції у сумі 6 242,00 грн та здійснювати розгляд заяви без участі відповідача та його представника.

На підтвердження понесених витрат, ОСББ "Німецький проект" надано такі документи:

- копію свідоцтва Гавриленко Н.А. про право на заняття адвокатською діяльністю;

- копію ордеру від 22.10.2024 серія АР № 1203561;

- копію договору про надання правової допомоги від 25.08.2023;

- копію додаткової угоди від 01.09.2023 № 2;

- копію додаткової угоди від 24.08.2024 № 5;

- копію платіжної інструкції від 09.12.2024 № 1322;

- копію додаткової угоди від 01.11.2024 № 5-к;

- копію акта приймання-передачі наданих послуг від 03.12.2024;

- докази, сформовані в системі "Електронний суд", направлення цієї заяви з додатками на адресу осіб, що брали участь у справі № 922/3448/23.

Принцип в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

З огляду на зазначене вище у цій додатковій постанові, Судом встановлено, що заявник попередньо визначив суму та розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, подав заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу з описом робіт (наданих послуг), а також надав відповідні докази, а тому вказану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подано у порядку, межах та строки, які визначені чинним законодавством, зокрема частиною восьмою статті 129 ГПК України.

З додатків заяви вбачається, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" (далі - ТОВ "Формула Комфорта-4") направлено копію цієї заяви та доданих до неї матеріалів. Таким чином, дотримано вимоги частини дев`ятої статті 80 ГПК України.

Як вже зазначалось, ОСББ "Німецький проект" просить стягнути з ТОВ "Формула Комфорта-4" витрати на правову (правничу) допомогу, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді касаційної інстанції у сумі 6 242, 00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 позов задоволено. Стягнуто з ОСББ "Німецький проект" на користь ТОВ "Формула Комфорта-4" компенсації за договором № б/н про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 09.12.2022 у розмірі 1 500 000 грн та судовий збір у розмірі 22 500 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 05.06.2024 у справі скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 03.12.2024 касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Формула Комфорта-4" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/3448/23 закрито. Касаційну скаргу ОСББ "Німецький проект" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 922/3448/23 задоволено частково. Додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 922/3448/23 (в оскаржуваній частині) скасовано. Справу № 922/3448/23 (в цій частині) передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2023 між Адвокатським бюро "Сивоненко і Партнери" (Бюро) та ОСББ "Німецький проект" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір).

З Договору вбачається, що сторони погодили розмір гонорару, який узгоджується в окремій додатковій угоді до цього договору і яка може бути викладена у формі додатку до цього Договору (пункт 3.1 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Додаткової угоди від 01.09.2023 №2, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору, розраховується, виходячи з розрахунку 50% прожиткового мінімуму на 1 особу встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на поточний рік за 1 годину роботи адвоката.

Додатковою угодою від 24.08.2024 №5 сторони погодили, що Договір від 25.08.2023 з усіма додатками до нього з 25.08.2024 вважається поновленим на тих самих умовах на той самий строк і діє до повного виконання зобов`язань між сторонами.

Додатковою угодою від 01.11.2024 №5-к визначено порядок участі адвокатів Бюро та оплати юридичних послуг (гонорару) за надання правової допомоги у суді касаційної інстанції у справі №922/3448/23. Так, сторони погодили що в межах справи № 922/3448/23 Клієнту будуть надані наступні послуги:

- зустріч, узгодження правової позиції по справі - 1 год - 1 514,00 грн;

- підготовка та подання до суду касаційної скарги по справі - в залежності від витраченого часу адвоката в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на 1 особу встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 2024 рік за годину;

- підготовка та подання до суду відзиву (за необхідності) - в залежності від витраченого часу адвоката в розрахунку 50% від прожиткового мінімуму на 1 особу встановленого Законом України "Про державний бюджет України" на 2024 рік за годину;

- участь адвоката у судовому засіданні по справі в суді касаційної інстанції - 1 год - 1 700,00 грн.

До вартості послуг не входять транспортні послуги та витрати на відрядження (за додатковим погодженням). Фактичний обсяг наданих послуг визначений у акті приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з акта прийняття-передачі наданих послуг від 03.12.2024, Бюро станом на 03.12.2024 надало Клієнту юридичні послуги до договору від 25.08.2023, а Клієнт прийняв надані послуги, а саме:

- зустріч, узгодження правової позиції по справі - 1 год - 1 514,00 грн;

- підготовка та подання до суду касаційної скарги по справі - 2 год - 3 028,00 грн;

- участь адвоката у судовому засіданні по справі - 1 год - 1700,00 грн, всього на суму 6 242,00 грн.

Колегія суддів встановила, що до Верховного Суду ОСББ "Німецький проект" подано касаційну скаргу, а також участь адвоката - Гавриленко Н.А. у судовому засіданні 03.12.2024 у Верховному Суді (справа № 922/3448/23).

Колегія суддів виходить з того, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Також частини четверта-шоста, сьома, дев`ята статті 129 ГПК України, визначає випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Як вже вказувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

До того, ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Керуючись зазначеними критеріями, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції враховує: зокрема, виконання робіт і послуг адвоката, а саме: у контексті надання правової (правничої) допомоги під час розгляду цієї справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт/надання послуг; обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

У справі, що розглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат зазначає, зокрема, таке.

Згідно з частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до підпунктів "б", "в" пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Верховний Суд також звертається до правової позиції об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, яка викладена у постанові від 18.05.2020 у справі № 530/1731/16-ц, де зазначено, зокрема, таке : "У разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат".

Вказана позиція є сталою і послідовною, висловленою в низці постанов Верховного Суду.

Таким чином, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд судові витрати у справі, в тому числі й судовий збір, сплачений за подання апеляційної та касаційної скарг, підлягають розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Так, за результатами розгляду касаційної скарги ОСББ "Німецький проект" у цій справі додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 (в оскаржуваній частині) скасовано. Справу № 922/3448/23 (в цій частині) передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Тобто, нового рішення по суті спору судом касаційної інстанції у цій справі ухвалено не було.

З огляду на наведене питання розподілу судових витрат скаржника (ОСББ "Німецький проект") у справі, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалить остаточне рішення у цій справі по суті заявлених вимог, відповідно до вимог статті 129 ГПК України.

Подібні висновки викладено і в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 та від 21.09.2023 у справі № 910/18489/20.

За таких обставин, Суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви ОСББ "Німецький проект" щодо прийняття додаткового рішення про вирішення питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за касаційний перегляд справи в частині розгляду касаційної скарги ОСББ "Німецький проект" слід відмовити.

З матеріалів справи вбачається, що розгляд касаційної скарги ОСББ "Німецький проект" на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 здійснювався спільно з касаційною скаргою ТОВ "Формула Комфорта-4" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024.

За результатами розгляду касаційної скарги позивача - касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Формула Комфорта-4" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 у справі № 922/3448/23 закрито.

Можливість здійснення судом касаційної інстанції розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката після постановлення Верховним Судом ухвали про закриття касаційного провадження підтверджена висновком Верховного Суду, викладеним у додатковій ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20.

Отже, за наслідками здійсненої оцінки Суд зазначає, що витрати, понесені ОСББ "Німецький проект" в розмірі 3 214, 00 грн згідно з правилами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з ТОВ "Формула Комфорта-4"; а в частині 3 028,00 грн щодо розгляду касаційної скарги ОСББ "Німецький проект" слід відмовити в ухваленні додаткового рішення.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" про розподіл судових витрат щодо відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу в суді касаційної інстанції у справі № 922/3448/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формула Комфорта-4" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді касаційної інстанції, в розмірі 3 214 (три тисячі двісті чотирнадцять) грн.

3. В іншій частині відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Німецький проект" в ухваленні додаткового рішення у справі № 922/3448/23.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Харківської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя А. Ємець

Суддя Т. Жайворонок