УХВАЛА
14 січня 2025 року
м. Київ
справа № 761/37875/20
провадження № 61-15567ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянувши заяву Кравченка Олександра Михайловича, який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, про визнання договору дарування від 16 лютого 2004 року удаваним, визнання його договором довічного утримання та його розірвання, визнання недійсним договору дарування від 22 вересня 2004 року та скасування його державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просила: визнати договір дарування від 16 лютого 2004 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. удаваним; визнати договір дарування від 16 лютого 2004 року квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. договором довічного утримання; розірвати договір довічного утримання, укладений 16 лютого 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючим від імені та в інтересах дочки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С. В. 22 вересня 2004 року № 11418 та зареєстрований в комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 20 жовтня 2004 року за реєстрованим № 7873; скасувати державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у комунальному підприємстві Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» 20 жовтня 2004 року за реєстрованим № 7873.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Краченко О. М. , звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 серпня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 жовтня 2024 року, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції; надано іншим сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У грудні 2024 року матеріали справи № 756/319/22 надійшли до Верховного Суду.
У січні 2025 року через підсистему «Електронний суд» від Кравченка О. М. , який діє від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про забезпечення позову у справі № 761/37875/20, шляхом накладення арешту.
Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла позивачка у справі - ОСОБА_1 . Оскільки однією з позовних вимог є визнання недійсним договору дарування від 22 вересня 2004 року квартири АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діяв в інтересах дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Обдарована досягла вісімнадцятирічного віку, тому внаслідок смерті ОСОБА_1 може безперешкодно розпоряджатися і користуватися квартирою. Водночас 03 січня 2025 року ОСОБА_1 заповіла все своє майно ОСОБА_6 , що свідчить про перехід прав і обовязків від ОСОБА_1 до ОСОБА_6 . На підставі викладеного Кравченко О. М. , діючи від імені ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заяви, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє (частина перша статті 237 ЦК України).
Метою інституту представництва є забезпечення реалізації прав та інтересів довірителя.
Особа, що виступає від імені довірителя зобов`язана діяти в інтересах останньої добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до частини третьої статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Згідно із частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Згідно з пунктом 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням та повинен містити обов`язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Відповідно до підпунктів 12.3 та 12.4 пункту 12 Положення ордер має містити посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа а також назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Договір про надання правової допомоги визначає взаємні права й обов`язки адвоката (адвокатського об`єднання) та клієнта, який звернувся за правовою допомогою, а також обсяг повноважень адвоката (адвокатського об`єднання) при здійсненні представництва інтересів клієнта, в тому числі в судах.
Відповідно до частин першої та третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною четвертою статті 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Частиною першою статті 608 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що права та обов`язки фізичної особи як клієнта за договором про надання правової допомоги нерозривно пов`язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.
На підтвердження повноважень на підписання заяви про забезпечення позову від імені ОСОБА_1 , адвокат Кравченко О. М. надав Верховному Суду копію ордера на надання правової допомоги у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду від 22 листопада 2024 року серії АА № 1508612, оформленого на підставі договору про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року.
У заяві про забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 померла, на підтвердження чого надає свідоцтво про смерть від 11 січня 2025 року серія НОМЕР_1 та довідку про причину смерті.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що на момент подачі адвокатом Кравченком О. М. від імені ОСОБА_1 заяви про забезпечення позовуу справі № 761/37875/20 (13 січня 2025 року) позивачка ОСОБА_1 була мертвою, договір про надання правової допомоги від 05 серпня 2021 року припинив свою дію, а адвокат Кравченко О. М. не мав жодних повноважень на підписання заяви від імені ОСОБА_1 .
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявникові без розгляду.
Ураховуючи наведене, заява Кравченка О. М., який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову підлягає залишенню без розгляду та поверненню заявникові.
Крім того, суд касаційної інстанції при розгляді касаційних скарг діє в порядку та межах, визначених цивільним процесуальним законодавством України, його повноваження визначені главою 2 розділу V Перегляд судових рішень ЦПК України.
Вирішення питання про забезпечення позову (зустрічного забезпечення, скасування зустрічного забезпечення або скасування заходів забезпечення позову) правилами зазначеної Глави ЦПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не відноситься.
Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій, Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання щодо забезпечення позову (зустрічного забезпечення, скасування зустрічного забезпечення або скасування заходів забезпечення позову) на цій стадії розгляду справи (постанова Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 333/2736/18).
Керуючись статтею 183 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Заяву Кравченка Олександра Михайловича, який діє від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус київського міського нотаріального округу Морозова Світлана Володимирівна, про визнання договору дарування від 16 лютого 2004 року удаваним, визнання його договором довічного утримання та його розірвання, визнання недійсним договору дарування від 22 вересня 2004 року та скасування його державної реєстрації, залишити без розгляду та повернути заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 17.01.2025 |
Номер документу | 124460152 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Гулейков Ігор Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні