Ухвала

від 14.01.2025 по справі 465/5172/18

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 465/5172/18 Головуючий у 1 інстанції Марків Ю.С.

Провадження № 22-з/811/353/24 Доповідач в 2-й інстанції Крайник Н. П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в місті Львові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Львівського комунального підприємства «Навколо базару», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 16 травня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Львівського комунального підприємства «Навколо базару», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - Франківська районна адміністрація Львівської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 гривень 00 коп.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_5 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без задоволення, рішення Франківського районного суду міста Львова від 16 травня 2024 року залишено без змін.

Питання розподілу судових витрат судом не вирішувалося.

16.12.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просили стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 7 500 грн.

Оскільки відповідно до положень ч.4 ст.270 ЦПК України немає необхідності у виклику учасників справи, розгляд заяви проведено судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі № 329/766/18 (провадження № 61-6627св20) та від 16 червня 2021 року у справі № 640/4126/19 (провадження № 61-14735св20).

Крім того, Верховний Суд зазначає, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

При цьому, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Матеріалами справи встановлено, що 16.12.2024 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подали до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просили стягнути з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 витрати на правову допомогу у розмірі 7 500 грн.

При цьому, на підтвердження понесення при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500 грн ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надали виключно договір про надання правової допомоги від 27.05.2021 № 2705/21, укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 .

Однак, відповідно до наданого договору, адвокат надає клієнту правничу допомогу пов`язану із підготовкою цивільної справи до її розгляду у Франківському районному суді м. Львова та діє до закінчення розгляду цивільної справи у суді першої інстанції (п.п. 1, 5 Договору).

Відтак, договір не містить положення про надання адвокатом правової допомоги у суді апеляційної інстанції.

Крім того, матеріали справи не містять акту виконаних робіт, який повинен містити перелік послуг з професійної правничої допомоги, наданих заявникам в суді апеляційної інстанції із зазначенням часу, затраченого адвокатом на їх надання, а звертаючись з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не надали детального опису робіт (наданих послуг), виконаних для надання правничої допомоги на підставі договору про надання правової допомоги № 1 № 2705/21 від 27 травня 2021 року, що позбавляє суд можливості оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з врахуванням їх відповідності критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено 14 січня 2025 року.

Головуючий Н.П. Крайник

Судді Я.А. Левик

М.М. Шандра