Ухвала

від 15.01.2025 по справі 320/32311/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

15 січня 2025 року м. Київ № 320/32311/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості із відшкодуванн пені,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з вимогою стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України"(код ЄДРПОУ 37243279) заборгованість бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року позовну заяву - залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.12.20274 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» - задоволено та Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2024 року - скасовано, а справу № 320/32311/23 направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Дослідивши вказану адміністративну справу, суд дійшов висновку про необхідність залишення цієї позовної заяви без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини 13 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленої о цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 статті 122 КАС України визначено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Частина 1 статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин, далі - ПК України).

Так, АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України звернулось 21.09.2023 до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві з вимогою стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України заборгованість бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн., нарахованої на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість (згідно із штампелю Київського окружного адміністративного суду за вх. №40707).

Позивач в своєму позові зазначає, що 21.03.2023 на поточний рахунок АТ ДПЗКУ надійшли суми бюджетного відшкодування по судових рішеннях:

- за звітний період жовтень 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.07.2020 у справі №640/5705/19 набрало законної сили - 02.12.2020;

- за звітний період листопад 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2020 у справі №640/9723/19 набрало законної сили - 04.03.2021;

- за звітний період грудень 2018 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2020 у справі №640/14927/19 набрало законної сили - 19.11.2020;

- за звітний період вересень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2021 у справі №640/7202/20 набрало законної сили - 17.08.2022;

- за звітний період січень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2020 у справі №640/18151/19 набрало законної сили - 05.11.2022;

- за звітний період березень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2020 у справі №640/22431/19 набрало законної сили - 21.01.2021;

- за звітний період квітень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.11.2020 у справі №640/25325/19 набрало законної сили - 21.01.2021;

- за звітний період травень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.09.2021 у справі №640/26390/19 набрало законної сили - 03.02.2022;

- за звітний період жовтень 2019 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2021 у справі №640/11558/20 набрало законної сили - 20.05.2021;

- за звітний період січень 2020 року рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.03.2021 у справі №640/21449/20 набрало законної сили - 07.07.2021.

Суд погоджується із твердженням відповідача, що АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України помилково обраховано з 21.03.2023 відлік строку звернення до суду позивача з позовом про стягнення суми бюджетної заборгованості, оскільки відлік такого строку повинен здійснюватися за правилами частини другої статті 122 КАС України, якою встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

ПК України не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою.

Строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, не поширюється на дані правовідносини, оскільки цією статтею визначено: право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

При цьому положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

У справі, що розглядається, відсутні підстави для врахування й положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Відтак, предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже, положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Враховуючи наведене, стаття 102 ПК України, у тому числі й пункт 102.5 цієї статті, не є тим іншим законом, яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, шо виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС України, у якій встановлено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про стягнення пені в межах строку, встановленого частиною другої статті 122 КАС України, у якій передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такі висновки правозастосування викладені у постановах Великої Палати Верховного суду від 19.01.2023 у справі № 140/1770/19 та від 16.02.2023 у справі №803/1149/18 з подібними правовідносинами.

Аналогічні висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 13.04.2023 по справі № 320/5404/20 адміністративні провадження № К/9901/37598/21, №К/9901/23210/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення від 28.05.1985 у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства.

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перез де Рада Каванілес проти Іспанії), заява №28090/95). Реапізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна Держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року Osman v. the United Kingdom (Осман проти Сполученого Королівства), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року Kreuz v. Poland (Круз проти Польщі), заява №28249/95).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення ч. 2 ст. 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Оскільки як зазначає позивач, що вказана бюджетна заборгованість ПДВ виникла за жовтень-грудень 2018 року, січень 2019 року, березень-травень 2019 року, вересень-жовтень 2019 року та січень 2020 року, що підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили протягом 2020-2022 років, то позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості бюджету із відшкодування пені у розмірі 29560809,98 грн.

Разом з тим заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду не надано.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків з посиланням на номер даної справи, з долученням заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 161, 169, 171 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Прийняти адміністративну справу №32311/23 до провадження.

2. Позовну заяву Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення заборгованості із відшкодуванн пені, - залишити без руху.

3. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

4. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Щавінський В.Р.