Рішення

від 17.01.2025 по справі 689/3010/23

ЯРМОЛИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області

Справа № 689/3010/23

Провадження № 2/689/21/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 січня 2025 року с-ще. Ярмолинці

Ярмолинецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Соловйова А.В.,

за участю секретаря судового засідання Цмикайло Т.В.

представника позивача Мілашевського М.Г.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу

за позовом Приватно-орендного підприємства «Колос»

до ОСОБА_1

про відшкодування шкоди заподіяної злочином та стягнення збитків,

встановив:

Приватно-орендне підприємство «Колос» звернулось із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної злочином та стягнення збитків. Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16.03.2023 р. ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнено від покарання. Вироком суду було встановлено, що ОСОБА_1 не розірвавши договір, укладений у 2010 р., 06.10.2021 р. уклала ще один договір оренди землі щодо земельної ділянки кадастровий номер 6825885200:03:031:0130, який 08.10.2021 р. був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Своїми діями ОСОБА_1 завдала ПОП «Колос» матеріальних збитків в сумі 12450 грн.. Крім того, рішенням Ярмолинецького районного суду від 31.07.2023 р. по справі №689/979/23 було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06.10.2021 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був зареєстрований державним реєстратором Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області 13.10.2021 р.. У зв`язку із цим ПОП «Колос» просить стягнути із ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану кримінальним правопорушенням у сумі 12450 грн. (орендна плата за 2020 р.), упущену вигоду у розмірі 141916,50 грн. за неодержані доходи у зв`язку із неможливістю користування земельною ділянкою, а також фактичні витрати, понесені позивачем на підготовку вказаної земельної ділянки для посіву сої у розмірі 10340,69 грн., матеріальну шкоду в сумі 2783,85 грн. (сплачені податки в бюджет податок з доходу) та 231,99 грн. (військовий збір), матеріальну шкоду в сумі 1226,59 грн. (сплачений єдиний податок).

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, з мотивів зазначених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала. Вказала, що земельна ділянка належить їй, позивач неналежно виконував свої обов`язки орендаря, не надаючи їй відомостей про сплачені орендарем податки, у зв`язку із чим вона сама почала обробляти свою земельну ділянку, не розірвавши договору з ПОП «Колос». Планує в подальшому використовувати свою ділянку самостійно. Посилається на недоведеність розміру завданих позивачу збитків.

Представник відповідача проти прозову заперечив, посилаючись на недоведеність розміру упущеної вигоди. Посилається на неврахування позивачем та експертом ст. 157 ЗК України та Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим ПКМУ №284 від 19.04.1993 р., відповідно до якого розмір збитків має визначатись комісіями, створеними виконавчими органами сільських, селищних рад. Акти таких комісій підлягають затвердженню органами, що створили ці комісії. Такий акт позивачем не подавався, а тому розрахунок збитків е є допустимим доказом.

Ставить під сумнів висновок експерта від 27.09.2024 р., оскільки такий не ґрунтується на документах, які відносяться на документах первинного бухгалтерського обліку та підтверджують фактичне здійснення господарської операції. Так, видаткова накладена від 26.03.2021 р. на реалізацію сої не підкріплена податковою накладною, договорами поставки тощо та датована раніше дати самостійного обробітку земельної ділянки відповідачем (квітень 2021 р.). Тобто, вважає, що станом на березень 2021 р. позивачу не могло бути заподіяно шкоди. Посилається на помилковість висновків експерта щодо витрат пального на трактори різних модифікацій, відсутність правовстановлюючих документів на техніку, ідентифікації земельної ділянки відповідача в межах поля №6, дискування позивачем земельної ділянки відповідача у квітні 2021 р., якщо ця ділянка вже була дискована позивачем. Посилається на можливість доступу позивача до орендованої земельної ділянки та вжиття ним заходів, спрямованих на отримання коштів, які позивач просить стягнути як упущену вигоду.

Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16.03.2023 р. у справі №689/1848/22, який набрав законної сили, ОСОБА_1 було визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та на підставі ч. 4 ст. 74 КК України звільнено від покарання.

Вказаним вироком встановлено, що між ОСОБА_3 та ПОП «Колос» 08.09.2010 р. був укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,67 га кадастровий номер 6825885200:03:031:0130 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком на 15 років. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору оренди (п. 34). Договір зареєстрований у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької РФ ЦДЗК 08.09.2010 р. за реєстр №041076500006.

Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 власником вказаної земельної ділянки в порядку спадкування стала його дружина ОСОБА_1 , за якою згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 12.08.2020 р. зареєстровано право власності на зазначену земельну ділянку.

Знаючи про умови договору оренди, повідомивши орендаря про перехід до неї прав орендодавця за вказаним договором, надавши орендареві реквізити своєї банківської карти для зарахування орендної плати та фактично отримавши 07.04.2021 р. на свою банківську картку від ПОП «Колос» грошові кошти за орендну плату у сумі 12450 грн., ОСОБА_1 ці кошти не повернула, але, не звертаючись у встановленому порядку щодо розірвання договору оренди, в кінці квітня 2021 р. самостійно обробила належну їй та передану в оренду ПОП «Колос» земельну ділянку, засіяла її соєю, приховавши цей факт від ПОП «Колос», а згодом, не розірвавши договір, укладений у 2010 р., 06.10.2021 р. уклала щодо цієї земельної ділянки договір оренди землі із ОСОБА_4 , який 08.10.2021 р. був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такими діями потерпілому було заподіяно шкоди в розмірі 12450 грн..

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Цивільний позов у кримінальній справі не заявлявся.

Рішенням Ярмолинецького районного суду від 31.07.2023 р. по справі №689/979/23 було визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 06.10.2021 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований державним реєстратором, Ярмолинецької селищної ради, Ярмолинецького району, Хмельницької області 13.10.2021 р.. Вказане рішення набрало законної сили 31.08.2023 р..

Зазначеним рішенням встановлено, що до укладення визнаного недійсним договору, на підставі діючого договору оренди з ПОП «Колос», 07.04.2021 р. ПОП «Колос» сплатило ОСОБА_1 на її банківський рахунок орендну плату в сумі 12450 грн. та відповідні податки в бюджет (податок з доходу 2783,85 грн. та військовий збір 231,99 грн.). Не зважаючи на це, знаючи про умови договору оренди з ПОП «Колос», повідомивши ПОП «Колос» про перехід до неї прав орендодавця за договором, надавши реквізити банківського рахунку для зарахування орендної плати та фактично отримавши оренду плату за 2021 р., ОСОБА_1 ці кошти не повернула, не зверталась у встановленому порядку щодо розірвання договору оренди, однак, після отримання орендної плати за 2021 р. в кінці квітня 2021 р. самостійно обробила належну їй та передану в оренду ПОП «Колос» земельну ділянку, засіяла її соєю, не повідомивши про це орендаря, а згодом, не розірвавши договір оренди з ПОП «Колос», укладений в 2010 р., 06.10.2021 р. уклала щодо цієї ж земельної ділянки договір оренди з ОСОБА_4 , який цим судовим рішенням був визнаний недійсним.

Таким чином, цим рішенням встановлено понесення ПОП «Колос» збитків в розмірі сплаченої орендної плати в сумі 12450 грн. та відповідних податків в бюджет (податок з доходу 2783,85 грн. та військовий збір 231,99 грн.). Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 25 ЗУ "Про оренду землі", орендарю надається право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, а ст. 24 відповідного закону зобов`язує орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Відповідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі", орендареві забезпечується захист права на земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об`єднаннями та організаціями.

Згідно із п. п. 25, 21 договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 08.09.2010 р., орендодавець зобов`язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою. Орендар має право на відшкодування збитків, заподіяних унаслідок невиконання орендодавцем зобов`язань, передбачених цим договором. При цьому, до збитків віднесені і доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору.

Зазначеним вироком та судовим рішенням встановлено факт вчинення відповідачем неправомірних перешкод орендарю у використанні орендованої земельної ділянки, у зв`язку із чим посилання представника відповідача на можливість фактичного доступу орендаря до орендованої земельної ділянки не заслуговує на увагу.

Відтак, у цій частині позов є обґрунтованим. Відповідач та представник відповідача у частині цих вимог заперечень не надавали.

Позивач також просить стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 152257,19 грн., з яких 141916,50 грн. неодержані доходи та 10340,69 грн. фактичні витрати, понесені на підготовку земельної ділянки для посіву сої.

Згідно з п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є не лише втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), але й доходи,які особамогла бреально одержатиза звичайнихобставин,якби їїправо небуло порушене(упущенавигода). Збиткивідшкодовуються уповному обсязі,якщо договоромабо закономне передбаченовідшкодування уменшому абобільшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Розмір упущеної вигоди внаслідок перешкод вчинених позивачу ОСОБА_1 щодо обробітку земельної ділянки кадастровий номер 6825885200:03:031:0130 площею 2,6743 га відповідно договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у Ярмолинецькому районному відділі Хмельницької регіональної філії ДП ЦДЗК 08.09.2010 р. за №041076500006, визначено позивачем розрахунковим методом, зазначеному в позовній заяві. У зв`язку із запереченнями відповідача, за клопотанням позивача була призначена судово-економічна експертиза.

Висновком експерта від 27.09.2024 р. №СЕ-19/123-24/6748-ЕК встановлено, що витрати на обробіток земельної ділянки площею 2,6743 га протягом грудня 2020 р. квітня 2021 р. під посів сої становить 9715,82 грн., податок за земельну ділянку площею 2,6743 га, сплачений ПОП «Колос» як платником єдиного податку 1226,59 грн.; неотриманий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції (сої) 124664,72 грн. (з розрахунку 7,766 т. х 16052,63 грн.).

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_5 показав, що вихідних даних для складання експертного висновку у нього було достатньо, він неодноразово звертався із клопотаннями про надання додаткових даних і ці клопотання були задоволені. Жодні надані для експертного дослідження документи не викликали у нього сумнівів щодо їх достовірності та належного оформлення. Ствердив, що він виходив з того, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка знаходиться в межах поля №6, оскільки в наданих для дослідження матеріалах міститься карта полів.

Зазначеним, а також тим, що законодавство не встановлює вимог щодо певного рівня деталізації місця розташування земельної ділянки в межах певного поля, спростовуються відповідні заперечення представника відповідача. При цьому, враховуючи обробіток позивачем ряду земельних ділянок, розміщених в межах поля №6, конкретне місце розташування у цьому полі земельної ділянки відповідача не впливає на розрахунок понесених витрат та неодержаних саме з неї доходів.

Суд враховує заперечення представника відповідача про те, що на підтвердження достовірності господарської операції норми ПК України передбачають необхідність складання не лише видаткової накладної, а й податкової накладної, договору тощо. Однак, зазначене правило підлягає застосуванню у податкових відносинах для перевірки правильності визначення бази оподаткування податковим органом. У спірних відносинах, у яких досліджується розмір упущеної вигоди, яка могла б бути отримана за певних умов, суд виходить з критерію достатності вихідних даних для експерта для складання відповідного висновку. Про це експерт зазначив під час допиту.

Ставлячи під сумнів вихідні дані, надані експерту, представник відповідача не надав доказів на їх спростування, про призначення повторної чи додаткової експертизи не клопотав. Для усунення незрозумілості для сторін певних положень висновку експерта призначався допит експерта, у якому представники сторін брали участь.

Посилання представника відповідача на те, що єдиним належним доказом завданих позивачу збитків може бути лише акт комісії, створеної відповідно до Постанови КМУ від 19.04.1993 №284 не заслуговує на увагу, оскільки норми цієї постанови не обмежують право особи на безпосереднє звернення до суду та доведення розміру збитків за правилами ЦПК України. Згідно із ст. 124 Конституції України, ст. 4 ЦПК України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або користувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Статтею 156 ЗК України визначено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 157 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, пунктом 1 якого встановлено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв`язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Згідно з п. 2 Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Приписами п. п. 3-6 Порядку №284 визначено, що відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості). Завданням Комісії є виключно визначення розміру збитків, а не вирішення питання про наявність підстав для відшкодування збитків.

При цьому, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Таким чином, Порядок №284 встановлює позасудовий порядок визначення розміру та відшкодування шкоди у добровільному порядку, однак, не виключає можливості вирішення спору у судовому порядку. Так, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 158 ЗК України, земельні спори вирішуються як органами місцевого самоврядування, так і судами. При цьому, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Суд не погоджується також і з тим, що рішення такої комісіє є єдиним можливим доказом наявності та розміру збитків. Як зазначив ВС у постанові від 14.06.2017 р. у справі №923/2075/15, де вирішувалось аналогічне питання, позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом, як на правову підставу своїх вимог послалося на положення ст. ст. 22, 1166 ЦК, а обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення збитків, зауважило, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки позивач не отримав доходів, які міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушено. Розрахунок неодержаного доходу (упущеної вигоди) додано позивачем до позовної заяви. Судом першої інстанції установлено, що у цьому випадку дійсно мало місце самовільне зайняття відповідачем земельних ділянок, які належать на праві оренди позивачу, і внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у незаконному зборі урожаю сої на орендованих позивачем зрошуваних земельних ділянках.

Натомість суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, положень норм матеріального права щодо підстав для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди) не врахував, обґрунтування, за якими не погоджується з висновками суду першої інстанції, у постанові не навів. Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд помилково обмежився посиланням на недотримання позивачем положень методики як виключної підстави для розрахунку розміру збитків, що є, за висновком цього суду, наслідком відсутності у діях відповідача елементів складу цивільного правопорушення та неможливості покладення на останнього обов`язку з відшкодування понесених позивачем збитків.

Як висновок, Верховний Суд зазначив, що дійсно, відповідно до положень ч. 3 ст. 157 ЗК порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється КМ. Проте норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до методики.

Підставою для задоволення вимоги про стягнення упущеної вигоди є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, реальності збитків (у тому числі упущеної вигоди), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Враховуючи наведене, позов слід задовольнити частково, а саме в сумах 12450 грн. та відповідних податків в бюджет (податок з доходу 2783,85 грн. та військовий збір 231,99 грн.), встановлених у рішенні суду від 31.07.2023 р. по справі №689/979/23, що набрало законної сили, а також в сумах 9715,82 грн. (витрати на обробіток земельної ділянки площею 2,6743 га протягом грудня 2020 р. квітня 2021 р. під посів сої), 1226,59 грн. - податок за земельну ділянку площею 2,6743 га, сплачений ПОП «Колос» як платником єдиного податку; 124664,72 грн. - неотриманий дохід, які встановлені висновком експерта. Усього 151072,97 грн..

Відповідно довимог ст.141ЦПК Україниіз відповідачана користьпозивача слідстягнути понесенісудові витрати,а самесудовий збірта витратипозивача напроведення експертизив сумі18174,80грн.,-пропорційно задоволенимвимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 76, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Приватно-орендного підприємства «Колос» (ЄДРПОУ: 03787437) збитки в сумі 151072,97 грн..

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ,( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,мешканки АДРЕСА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_1 )на користьПриватно-орендногопідприємства «Колос»(ЄДРПОУ:03787437) 2400,00грн.судового зборута 16251,71грн. на проведення судової експертизи, усього 18651,71 грн..

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Соловйов А.В.