Постанова

від 05.12.2007 по справі 01/118-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/118-38.1

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

     05.12.07                                                                                           Справа  № 01/118-38.1

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді                             Д.Новосад

суддів                                        О.Михалюк

                                             Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу ВАТ „Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії, м. Луцьк № 328/1636 від 26.09.07  

на рішення господарського суду Волинської області від      12.09.07

у справі № 01/118-38.1

за позовом: ВАТ „Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії, м. Луцьк

до відповідача: Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області, м. Луцьк

про          стягнення 1 733,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шух Н.А. –представник (довіреність № 19/26-40 від 04.01.07); Пархомчук В.М. - представник (довіреність № 19/26-1045 від 14.03.07)   

від відповідача: не з'явився.

Представникам позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України.

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1  (суддя І.Якушева) в позові ВАТ „Волиньобоенерго” в особі Луцької міської філії до  Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області про стягнення   1 733, 07 грн. відмовлено.

          З даним рішенням не погоджується позивач - ВАТ „Волиньобленерго” в особі Луцької міської філії, оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, а саме ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», а також норм процесуального права, а саме ч. 3  ст. 4-3, ч. 1 ст. 43 ГПК України, на підставі чого просить рішення господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.10.07 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 14.11.07.

          Розгляд справи відкладався на 05.12.07 з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 14.11.07.

          Відповідач - Управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України у Волинській області –проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

          В судове засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце засідання суду був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення № 2734383), причин неявки до відома суду не довів, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 3 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 05.12.07, апеляційна скарга розглядається за його відсутності.

          В судовому засіданні представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі.

          Розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача в судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1 слід залишити без змін.

При цьому колегія виходила з наступного.

Господарським судом Волинської області при розгляді спору між сторонами вірно встановлено факт укладення між ними договору № 529-0807000 від 13.11.05 на користування електроенергією, згідно п. 1 якого позивач зобов'язувався постачати електроенергію відповідачу, а відповідач - оплачувати постачальнику вартість електроенергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього.

Крім того, згідно п. 7 Порядку постачання електроенергії споживачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 441 від 24.03.99 в редакції постанови КМУ № 475 від 09.04.02, встановлено судом першої інстанції також факт укладення сторонами додатку № 1 до вказаного договору від 31.01.06, яким визначено очікувані обсяги постачання електроенергії відповідачу на 2006 рік, зокрема, обсяг постачання відповідачу електроенергії на квітень, травень 2006 року встановлений у розмірі 6 000 кВт/год.

Вірно встановлено господарським судом на підставі  п.п. 8.1, 8.5 договору № 529-0807000 від 13.11.05 погоджений сторонами обов'язок відповідача самостійно здійснювати оплату електроенергії та інших платежів шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки позивача в терміни, визначені додатком № 2 «Порядок розрахунків», а також термін, передбачений для остаточного розрахунку по всіх платежах, який складає три операційні (банківські) дні з дня отримання рахунків.

Як визначено до договору покази засобів обліку фіксуються споживачем 16 числа (при 31 календарному дні в місяці), 15 числа ( при 30 календарних дні в місяці), 13 числа ( при 28 календарних дні в місяці) кожного місяця, оформляються актом про обсяги переданої споживачу електроенергії у 2-ох примірниках по одному для кожної сторони.

Вірно зазначено в оскаржуваному рішенні, що у відповідності до п. 1 Додатку № 3 до договору величину споживання відповідачем електроенергії 8 392 кВт/год. (7 654 кВт/год. + 738 кВт/год. втрат) визначено позивачем на підставі довідки відповідача № 18/22-706, згідно із написом на якій показники знімались 15.04.06, а відтак, позивачем до оплати цієї величини споживання електроенергії видано рахунок № 529-0807000/04-АЕ від 17.04.06. Величину споживання відповідачем електроенергії 8 525 кВт/год.     (7 768 кВт/год. + 757 кВт/год. втрат) визначено позивачем на підставі довідки відповідача № 18/22-897, згідно із написом на якій показники знімались 16.05.06, і на оплату цієї величини споживання електроенергії видано рахунок № 529-0807000/05-АЕ від 18.05.06.

На підставі аналізу обсягів фактичного споживання відповідачем електроенергії та встановлених додатком № 1 до договору № 529-0807000 від 13.11.05 обсяги постачання, господарський суд вірно зазначив про те, що відповідачем в квітні 2006 року допущено перевищення договірної величини споживання електроенергії на 2 392 кВт/год. (8 392 –6 000), у травні 2006 року - на 2 525 кВт/год. (8 525 –6 000).

Як зазначено в рішенні суду першої інстанції, факт перевищення відповідачем договірних величин споживання електроенергії було виявлено позивачем за підсумками розрахункового періоду в квітні, травні 2006 року. 11.06.07 позивач надіслав відповідачу рахунки на оплату за перевищення договірної величини споживання електроенергії рекомендованою кореспонденцією.

Колегія суддів погоджується за застосуванням місцевим господарським судом при вирішенні спору ч. 5  ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», якою встановлено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Вірно застосовано судом першої інстанції також ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», з якої вбачається, що споживання електричної енергії понад договірні величини є правопорушенням в галузі електроенергетики, що тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.

Беручи до уваги положення ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», відсутність законів, які б визначали дії щодо споживання електричної енергії понад договірну величину злочином або адміністративним правопорушенням,  суд першої інстанції вірно встановив господарсько-правовий характер передбаченої ч. 5 ст. 26 «Про електроенергетику»санкції, яка є відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.

Вірно застосовано місцевим господарським судом до спірних правовідносин також ст. 230, ч. 6 ст. 232 ГК України, щодо поняття штрафних санкцій, та період їх нарахування, встановлений у шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Погоджується колегія суддів апеляційної інстанції також з висновком суду, зробленим на підставі п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, щодо спеціальної позовної давності в один рік, в межах якої, у відповідності до ст. 256 ЦК України, позивач мав право звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а саме про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відтак, на підставі застосованих норм матеріального права, а також ч. 3 ст. 267 ЦК України,  беручи до уваги клопотання відповідача про застосування строку позовної давності, зважаючи на документальну підтвердженість матеріалами справи того, що допущене відповідачем перевищення договірних величин споживання електроенергії позивачу стало відомо відповідно в квітні і травні 2006 року, а позов до господарського суду подано  30.07.07, господарський суд дійшов вірного висновку про пропуск ВАТ „Волиньобоенерго” в особі Луцької міської філії строку позовної давності для стягнення з відповідача 1 733, 07 грн. вартості договірної величини перевищення споживання електроенергії.

          З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що господарський суд правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог ВАТ „Волиньобоенерго” в особі Луцької міської філії. Скаржник, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, висновків, викладених в оскаржуваному рішенні, не спростував, а тому апеляційна скарга до задоволення не підлягає, рішення господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1 слід залишити без змін, як таке, що винесене за повного з'ясування судом обставин справи, ґрунтується на матеріалах справи та нормах чинного матеріального та процесуального права.

          Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1.          Рішення господарського суду Волинської області від 12.09.07 у справі № 01/118-38.1 залишити без змін, в задоволенні апеляційної скарги –відмовити.

2.          Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3.          Матеріали справи скеровуються до господарського суду Волинської області.

Головуючий-суддя                            Д.Новосад

Суддя                                       О.Михалюк

          Суддя                                       Г.Мельник