Кримінальне провадження №629/1504/22
Номер провадження 1-кп/629/1/25
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2025 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження №42020221380000146 від 22.10.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Харків, з вищою освітою, працюючого ФОП « ОСОБА_4 », одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 , представників потерпілого - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , -
встановив:
До суду надійшов обвинувальний акт, яким ОСОБА_3 предявлено обвинувачення за ч.1 ст.367 КК України.
Так, в обвинувальному акті зазначено, що згідно із наказом директора ТОВ «Лозова-Інжинірінг» від 19.06.2012 №3к ОСОБА_3 обіймає посаду інженера з технічного нагляду.
Відповідно до п. 2.2 Статуту ТОВ «Лозова-Інжинірінг», предметом діяльності Товариства є: -діяльність у сфері архітектури. Архітектурно-проектні роботи:
- проектування будівель, споруд, включаючи, виготовлення робочих креслень, планування міст, включаючи ландшафтне проектування садів, парків, спортивних споруд тощо,
-послуги інженерні та пов?язані з ними послуги щодо технічного консультування. Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах. Здійснення технічного нагляду за будівництвом.
Згідно із розділом І Посадової інструкції інженера технічного нагляду за будівництвом (далі інструкція):
-інженер з нагляду за будівництвом належить до професійної групи «Професіонали».
Відповідно до розділу ІІ Інструкції, інженер з нагляду за будівництвом:
-здійснює технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт;
-контролює відповідність обсягів, строків та якості будівельно-монтажних робіт, а також якості матеріалів, виробів, що застосовуються у будівництві, затвердженій проектно-кошторисній документації, будівельним нормам і правилам, стандартам, технічним умовам, нормам охорони праці, вимогам пожежної безпеки;
-бере участь у вирішенні питань щодо внесення до проектів змін, пов?язаних з упровадженням прогресивних технологічних процесів, планувальних та конструктивних рішень, у обговоренні й узгодженні проектних рішень, що виникають під час будівництва;
-оперативно вирішує питання щодо заміни матеріалів, виробів, конструкцій (без зниження якості будівельних робіт);
-вивчає причини, що призводять до порушень строків будівництва та погіршення його якості, вживає заходів щодо запобігання цим порушенням;
-здійснює технічне приймання закінчених будівельно-монтажних робіт і об?єктів, оформляє необхідну технічну документацію для пред?явлення об?єкта приймальній комісії;
-бере участь у роботі приймальної комісії;
-контролює усунення недоробок і дефектів будівельними організаціями в строки, встановлені приймальною комісією;
-готує необхідні дані для складання звітності про виконання робіт з капітального будівництва;
Крім того, відповідно до розділу ІІІ Інструкції, інженер з нагляду за будівництвом має право, зокрема:
-залучати фахівців всіх структурних підрозділів до вирішення, покладених на нього завдань;
-вимагати та отримувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника від керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов?язків.
Таким чином, ОСОБА_3 , обіймаючи посаду інженера з технічного нагляду за будівництвом, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв?язку з чим являється службовою особою.
Так, 12.08.2019 року між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА» укладено договір №362 про виконання робіт із Будівництва мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників, 25 у м. Лозова, Харківської області.
Вартість договору складала 407401,2 грн.
Відповідно до вказаного договору, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА» зобов?язувалась виконати роботи, зокрема, із улаштування бетонних фундаментів загального призначення під колони до 3 м3, використовуючи клас бетону В20 (M250) на загальну суму 149703,92 грн.
Після чого, 12.08.2019 року між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради та ТОВ «Лозова-Інжинірінг» укладено договір №25б/2019-ТН про здійснення технічного нагляду за роботами: «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги»», вул. Машинобудівників, 25, у м. Лозова, Харківської області.
Відповідно до наказу ТОВ «Лозова-Інжинірінг» від 12.08.2019 №19Б/ТН про призначення відповідальної особи за ведення технічного нагляду за виконанням робіт, відповідальним за проведення технічного нагляду за будівництвом об?єкту «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги»», вул. Машинобудівників, 25, у м. Лозова, Харківської області» призначено інженера технічного нагляду ТОВ «Лозова-Інжинірінг» ОСОБА_3 .
В подальшому, ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА» в період із 29.10.2019 по 30.10.2019 рік на виконання вказаного договору №362 від 12.08.2019 року виконано роботи із влаштування бетонного фундаменту загального призначення під колони до 3 м3, використовуючи клас бетону B20 (M250). Хід, об?єм та якість даних робіт контролювались інженером технічного нагляду ОСОБА_3 .
Після чого, 30.10.2019 року інженером технічного нагляду ОСОБА_3 складено та підписано акт на закриття прихованих робіт (Улаштування фундаменту), згідно із яким, при виконанні вказаних робіт використані суміші бетонні готові важкі, клас бетону В20 (M250), крупність заповнювача більше 40 мм.
Однак, згідно із висновком судової будівельно-технічної експертизи №CE-19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року, під час огляду мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги»», вул. Машинобудівників, 25, у м. Лозова, Харківської області, встановлено, що суміші бетонні готові важкі, за класом бетону В20 (М250), крупність заповнювача більше 40 мм відсутні.
Таким чином, ОСОБА_3 , здійснюючи технічний нагляд за будівництвом, неналежно виконуючи свої службові обов?язки через несумлінне ставлення до них, при цьому маючи реальну можливість їх виконати, належним чином не проконтролював відповідність обсягів та якості будівельно-монтажних робіт, а також якості матеріалів, що застосовуються у будівництві, не здійснив оперативного вирішення питання щодо заміни матеріалів, які використовувались у будівництві та 30.10.2019 року видав акт на закриття прихованих робіт, у якому містилась недостовірна інформація про використання під час вказаних робіт сумішей бетонних готових важких, клас бетону В20 (M250), крупність заповнювача більше 40 мм.
В подальшому, на підставі вказаного акту, між ТОВ «БК Готіка» та УЖКГБ Лозівської
міської ради 06.11.2019 року складено акт №1 приймання виконаних будівельних робіт, форми КБ-2в, у якому зазначено, зокрема, що ТОВ «БК Готіка» виконано роботи із улаштування бетонного фундаменту загального призначення із використанням сумішей бетонних готових важких, клас бетону В20 (M250), крупність заповнювача більше 40 мм.
Таким чином, у зв?язку із неналежним виконанням інженером технічного нагляду ОСОБА_3 своїх службових обов?язків, управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради на рахунок ТОВ «БК Готіка» №26007278031005 07.11.2019 року зайво перераховано грошові кошти в сумі 149703,92 грн, як оплату за виконання робіт із улаштування бетонного фундаменту загального призначення із використанням сумішей бетонних готових важких, клас бетону В20 (M250), крупність заповнювача більше 40 мм.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав, надав покази, в яких зазначив, що протягом 2017-2024 року він працює в ТОВ ЛОЗОВА-ІНЖИНІРИНГ на посаді інженера з технічного нагляду, жодних претензій до його роботи ніколи не було. Вказав, що його як інженера технічного нагляду було призначено відповідальним за проведення будівництва обєкту Мотузковий парк за адресою: парк Перемоги, вул.Машинобудівників, 25, у місті Лозова Харківської області. Так, обвинувачений повідомив, що не згоден з тим, що він неналежно виконував службові обовязки через несумлінне ставлення до них та що його дії завдали істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, оскільки він керувався в своїй роботі виключно посадовою інструкцією. Так, він здійснював контроль за дотриманням проекту та дотриманням будівельних стандартів, а також контроль за якістю та обсягами виконаних робіт. ОСОБА_3 зазначив, що відповідно до додаткової накладної №66 від 25.10.2019 року, на обєкт будівництва було доставлено суміш бетонну готову важку, клас бетону Б20 М250, крупність заповнювача більше 40 мм, обємом 32,7 м.куб. Обвинувачений додав, що бетонна суміш повністю відповідала, вказаному в накладній. Якість бетону він визначив за пастоподібною формою, відповідним наповнювачем та темно-сірим кольором бетону. Обвинувачений додав, що до влаштування колон, ним було виміряно їх розмір та підписано після візуального огляду колон акт прихованих робіт. Всі 14 колон були однакові, висоту згідно проекту не памятає. Пояснив, що етапів прихованих робіт було десь 4 або 5, колони були начебто третім етапом. ОСОБА_3 зазначив, що після того, як він прийняв гідроізоляцію, почали засипати колони землею. Пояснив, що у ТОВ БК ГОТІКА виникла проблема під час будівництва, а саме під час засипання землею було виявлено, що колони були нижче поверхності грунту, у звязку з чим виникла необхідність в вирівнюванні поверхності фундаменту. Так, підрядником було вирішено за власний кошт зробити підливку бетонною сумішшю нижчого класу. Вказане було погоджено з проектною організацією, яка не заперечувала, оскільки це не суперечило проекту та жодним чином не могло негативно вплинути на бетон. Також, ОСОБА_3 вказав, що під час здачі завершення обєкта будівництва саме підрядник передає замовнику всю виконавчу документацію, загальні журнали та сертифікати відповідності матеріалів. Зазначив, що для правильного визначення бетону необхідно було взяти вирізку та направити на експертизу. Додав, що жодних лабораторних досліджень не робив, бо не має на це право, оскільки все це робить підрядник, який замовляє суміш та потім надає сертифікати замовнику. Підрядник мав надати результати лабораторного дослідження, однак не надав їх. Про прибуття експерта для здійснення дослідження обєкту будівництва його повідомила начальник відділу благоустрою УЖКГБ Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_7 в телефонному режимі. Однак, слідчий відмовив йому в прийнятті участі в проведенні огляду обєкту під час здійснення дослідження. На відстані бачив як проводили дослідження, однак на яку глибину відкопували колони не памятає. ОСОБА_3 пояснив, що з пристроєм, а саме молотком Шмідта, не працював, в руці не тримав.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень,охорона прав, свобод, законних інтересів учасників кримінального провадження,а також забезпечення швидкого,повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим,щоб кожний,хто вчинив кримінальне правопорушення був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини,жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 22 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них законом покладається обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень відповідно до ст.9 КПК України.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1)подія кримінального правопорушення (час,місце,спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення; 2)винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3)вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4)обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5)обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий, суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів, обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Частиною 1 ст. 86 КПК України визначено, що докази визнаються допустимими, якщо вони отримані в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до ст. 86-89 КПК України, доказ визнається недопустимим, якщо він отриманий внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами у порядку невстановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. Положення ст. 87 КПК України можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у разі істотного порушення прав і свобод людини.
Згідно із ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
Так, прокурором в ході судового розгляду долучені наступні докази, які досліджені судом:
-протокол огляду місця події від 11.11.2020 року з фотоаблицями(а.с.76-81, Том 1);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 16.01.2021 року з додатком(а.с.82-84, Том 1);
-копію договору №25-18/пкд/№216 на розробку проектно-кошторисної документації від 10.08.2018 року з додатками(а.с.85-89, Том 1);
-копію акту 1 здачі-приймання виконаних робіт до договору №25-18/пкд/№216 від 10.08.2018 року на розробку проектно-кошторисної документації по обєкту: Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул.Машинобудівників, 25 у м.Лозова, Харківської області від 17.10.2018 року(а.с.90, Том 1);
-копію договору №13-19/ан/№384 на здійснення авторського нагляду від 29.08.2019 року з додатками(а.с.91-94, Том 1);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.07.2022 року з додатком(а.с.95-97, Том 1);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.07.2022 року з додатком(а.с.98-100, Том 1);
-копії завдань на розробку кошторисної документації по обєкту: Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова Харківської області(а.с.101, 162, Том 1);
-копії кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), повязаних зі створенням обєктів архітектури, серії АА №003712, виданого на імя архітектора ОСОБА_9 (а.с.102, 185, Том 1);
- копії наказів начальника УЖКГБ ОСОБА_10 №189 від 18.10.2018 та №268 від 29.10.2019 року про затвердження кошторисної частини проектної документації (а.с.103, 160, Том 1);
-копії експертних звітів від 10.10.2018 року за №16874 та від 21.10.2019 року за №24329 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по робочому проекту Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова Харківської області(а.с.104, 161, Том 1);
-копію робочого проекту генерального плану №25-18/пкд-ГП по обєкту: Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова Харківської області з додатками(а.с.105-159, Том 1);
-копію робочого проекту по обєкту: Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова Харківської області (коригування) з додатками(а.с.163-184, Том 1);
-копію договору №362 про виконання робіт по обєкту Будівництво мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова Харківської області від 12.08.2019 року з додатковими угодами від 26.12.2019 року з додатками(а.с.186-202, Том 1);
-копії загальних журналів робіт ТОВ БК ГОТІКА(а.с.203 -225, Том 1);
- копію акту № 01 приймання виконаних будівельних робіт від 06.11.2019 року з додатками(а.с.226-233, Том 1);
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.05.2021 року з додатком(а.с.234-237, Том 1);
- пояснення ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА від 07.05.2021 року з переліком та додатками(а.с.238-250, Том 1; а.с.1-60, Том 2);
- відповідь ТОВ ЛОЗОВА-ІНЖИНІРИНГ на лист за №01 від 31.01.2022 року з додатками(а.с.61-85, Том 2);
-копії платіжних доручень №1122 від 07.11.2019 року та №837 від 27.08.2019 року про переказ коштів УЖКГБ ЛМР Харківської області ТОВ БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА(а.с.86-87, Том 2);
- копію висновка експерта судової будівельно-технічної експертизи №СЕ -19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року з додатками та довідкою(а.с.88-107, Том 2).
В судовому засіданні 21.03.2023 року було допитано свідка обвинувачення ОСОБА_10 , який пояснив, що обвинуваченого знає, родичем його не є. Зазначив, що працював на посаді начальника управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради у період з вересня 2013 року по липень 2022 року, освіта - інженер-електрик. В 2019 році управлінням було укладено договір з ТОВ «БК ГОТІКА» на будівництво об?єкту «Мотузковий парк». Обєкт мотузковий парк будувався з метою забезпечення розваг для молоді меншої та старшої категорії міста Лозова, а також гостей міста. Без проекту роботи з будівництва проводитись не могли, проект визначає всі моменти стосовно проведення будівництва, роботи повинні відповідати проекту. Договори стосовно будівництва мотузкового парку та акти прийому виконаних робіт підписував він, а коли був відсутній, то підписував його заступник. Джерелом фінансування будівництва був місцевий бюджет. Вартість робіт відповідно до договору становила 445 381, 20 грн, однак потім була змінена актом до 407 401, 20 грн, можливо через зміни в проектній документації, однак точно не памятає. Свідок вказав, що відповідно до договору залучався інженер з технічного нагляду ОСОБА_3 . Зазначив, що на ОСОБА_3 було покладено обовязок здійснення контролю за дотриманням технологічного процесу, за якісними об`ємними характеристиками щодо виконання робіт, чи повідомлялось інженером про порушення чи
неточності виконаних робіт не памятає, оскільки було багато обєктів. Додав, що за договором була перерахована вся сума за виконані роботи. Також пояснив, що якщо б інженером було повідомлено про порушення чи неточності, то була б предявлена претензія підрядній організації на усунення недоліків та за таких умов акт виконаних робіт підписано б з ним не було. Крім того, кошти не були б перераховані, та їх перерахунок здійснюється на підставі договору та акту виконаних робіт. Свідок зазначив, що інженер з технічного нагляду підтверджує факт правильного виконання робіт, а проектною організацією ФО-П Мінка здійснювався авторський нагляд. ОСОБА_10 вказав, що бував на будівництві та здійснював контроль за виконанням та графіком виконання робіт. Пояснив, що при заливанні фундаменту він не був присутній, однак був при вириванні котлованів під фундаменти. Додав, що підрядник повинен був встановити 12 чи 14 фундаментів, точно не памятає. Вони всі були виконані підрядником згідно проекту, вартість фундаментів відповідно до кошторису не памятає. Пояснив, що в договорі підряду не повинна була бути окремо визначена сума з влаштування бетонних фундаментів, там повинна бути зазначена загальна сума, однак точно стверджувати не може, бо не памятає. Обовязок зі складання акту на закриття прихованих робіт покладено на підрядну організацію спільно з технічним наглядом. Хто саме підписував акти на закриття прихованих робіт не памятає. Свідок вказав, що ОСОБА_3 без дозволу замовника та проектної організації замінити матеріали не міг, міг надати тільки зауваження та поставити його до відома. В даному випадку повинно бути коригування проекту з авторським наглядом. Додав, що в замовника претензій до ТОВ БК ГОТІКА стосовно якості робіт, відповідності проектно-кошторисній документації та державним будівельним нормам не було. Все було виконано належним чином. Зазначив, що УЖКГБ не зверталось до правоохоронних органів стосовно вчинення кримінального правопорушення під час будівництва мотузкового парку та не подавало під час досудового розслідування заяву про залучення його як потерпілого. Також вказав, що зайвих коштів у сумі 149 703,92 грн перераховано підряднику не було та майнової шкоди органу місцевого самоврядування не завдано. В період його роботи мотузковий парк не було введено в експлуатацію, оскільки була проблема з ДАБІ, однак дана проблема не повязана з кримінальним провадженням, там суто технічні моменти.
В судовому засіданні 24.01.2023 року було допитано свідка обвинувачення ОСОБА_11 , який пояснив, що він є приватним підприємцем, обвинувачений йому відомий, однак родичем не є. Під час будівництва мотузкового парку десь в серпні -вересні 2019 року не приймав участь, тільки поставляв декілька днів на автомобілі «міксер» обємом 7,4 куба бетон, який замовляв ОСОБА_12 . Скільки разів та в якій кількості не памятає. Бетон поставлял Б20 М250 та Б15, М100 чи М150. ОСОБА_12 , працював в ТОВ БК ГОТІКА, яке було підрядником, встановлював фундаменти. ОСОБА_11 вказав, що за усною домовленістю на підставі видаткової накладної він поставляв бетон, а йому перераховали кошти як ФО-Пу, жодних договорів поставки чи товаро-транспортних накладних не було. Також додав, що жодних сертифікатів чи паспортів якості, які підтверджують якість поставленого для мотузкового парку бетону у нього немає. Пояснив, що заповнювач повинен бути в бетоні відповідним тому, що буде заливатись. В даному випадку бетон Б20 був з заповнювачем 40 мм. Вказав, що бетон він виготовляв самостійно по рецепту, у нього є спеціальне обладнання та був помічник. Стосовно марки змішувальної установки ОSB-345-4А-01 сказати нічого не може, бо не памятає, однак вказав, що при допиті на досудовому розслідуванні слідчим вказував дану інформацію. Свідок зазначив, що за раз така установка виготовляє півкуба чи куб бетону, загрузка міксера відбувається десь 20-30 хвилин. ОСОБА_11 пояснив, що якщо довго в теплу пору везти бетон, або якщо додавати воду, то марка бетону сідає. Зазвичай після залиття на 28 добу береться проба бетону, після цього реакція бетону вже закінчується. Зі скаргами щодо невідповідності бетону ні ТОВ БК ГОТІКА, ні управління не звертались, жодних скарг на бетон не було. Свідок також вказав, що оскільки не виконував роботи з будівництва та не є експертом, не може сказати точно, чому міцність в мегапаскалях була менше, ніж визначено згідно ДСТУ Б В.2.7-43-96 «Бетони важкі. Технічні умови», в яких вказано, що бетон класу В20 повинен мати міцність від 26,19 до 32,74 МПа, а проведеною судовою будівельно-технічною експертизою встановлено, що міцність бетонної суміші використаної при укладанні фундамента на об?єкті «Мотузковий парк» складає 10,3 МПа, однак він припустив, що підрядником поверх фундаменту, влаштованого з виготовленого ним бетону могла бути укладена стяжка з бетону іншого нижчого
класу, оскільки поверхня мотузкового парку є нерівною і потрібно було додатково заливати для вирівнювання.
У судовому засіданні 13.04.2023 року було допитано представника потерпілого ОСОБА_7 , яка вказала, що в 2019 році розпочалось будівництво мотузкового парку, обєкт будувався для дозвілля мешканців міста, але на даний час обєкт не введено в експлуатацію. Зазначила, що заявка була подана через застосунок Дія, однак не була прийнята, у звязку з чим управління направило листом документи, у відповідь на що прийшло повідомлення, що заявка прийнята. Однак через реорганізацію ДАБІ та те, що не працював деякий час реєстр, обєкт так і не було введено в експлуатацію. Додала, що під час проведення досудового розслідування приймала участь у слідчих діях, а саме приймала участь у здійсненні огляду обєкту експертом з метою надання доступу експерту до обєкта. Під час огляду були присутні декілька чоловіків, які підкапували фундамент. Відкопувались експертом фундаменти десь на розмір багнет лопати чи на два багнета максимум. Представник потерпілого пояснила, що експертом було оглянути 3 чи 4 фундаменти. ОСОБА_7 додала, що експертом застосовувався прилад схожий на ручку, як називається він не знає. Чи зачищала перед використанням вимірювального приладу експерт шорсткість поверхні фундаментів за допомогою шліфувального каменю не знає, не бачила. Скільки ударів експертом молотком Шмідта здійснювалась сказати також не може. Також, ОСОБА_7 пояснила, що за результатом огляду мотузкового парку складався акт, про що сказати не може, оскільки вона діяла просто як представник управління, а тому їй треба просто підписати, у звязку з тим, що вона була присутня при огляді. Представник потерпілого вказала, що не читала акт, оскільки такої можливості не було, тому що все здійснювалось дуже оперативно. Зазначила, що просила примірник акту на руки, однак їй його не дали, бо це начебто їх внутрішній акт. Пояснила, що кошти, що були витрачені на будівництво - це кошти місцевого бюджету. Чи зверталось УЖКГБ до правоохоронних органів стосовно вчинення кримінального правопорушення під час будівництва мотузкового парку вона не знає. Чи зверталось УЖКГБ під час досудового розслідування з заявою про залучення управління як потерпілого не знає. Щодо того, чи були перераховані підряднику зайві кошти, сказати нічого не може, оскільки не є особою, яка в цьому розбирається. Представник потерпілого вказала, що УЖКГБ чи Лозівській міській раді матеріальної шкоди завдано не було. Під час досудового розслідування слідчий не допитував її, чи слідчий цікавився щодо позиції УЖКГБ стосовно того, що управлінню завдано шкоду чи те, що управлінням перераховано зайві кошти, не пам`ятає.
У судовому засіданні 13.04.2023 року було допитано представника потерпілого ОСОБА_8 , яка вказала, що УЖКГБ як замовник чи Лозівська міська рада як власник земельної ділянки до правоохоронних органів чи до суду стосовно вчинення кримінального правопорушення, а саме завдання будь-якої майнової шкоди, під час будівництва мотузкового парку не звертались. Після початку кримінального провадження Управління не зверталось з заявою про залучення його в якості потерпілого. Представник потерпілого зазначила, що слідчим було самостійно надано Управлінню статус потерпілого. Також додала, що Управлінням не було подано цивільного позову, що свідчить про те, що УЖКГБ не погоджується з тим, що було перераховано підряднику зайві кошти. Пояснила, що майнової шкоди Управлінню завдано не було. ОСОБА_8 вказала, що слідчий не допитував її як представника потерпілого по даній справі. До Управління в рамках досудового розслідування за ч.2 ст.191 КК України від слідчого надходили запити про надання документації, про зміну кваліфікації на ст. 367 ч.1 КК України УЖКГБ дізналось лише, коли 12.09.2022 року надійшло повідомлення про відкриття сторонам матеріалів кримінального провадження. Раніше представників потерпілого слідчий не викликав, не допитував і вони не знали про існування кримінального провадження за ст.367 ч.1 КК України. Щодо того, чи цікавився слідчий позицією УЖКГБ стосовно завдання шкоди Управлінню, а також перерахуванням Управлінням зайвих коштів, зазначила, що не пам`ятає.
Крім того, стороною захисту в ході судового розгляду долучені наступні докази, які досліджені судом:
-копія податкової накладної №67 від 25.10.2019 року (а.с.121, Том 2);
- копія постанови про призначення будівельно-технічної експертизи від 12.11.2020 року (а.с.122-123, Том 2);
-копія супровідного листа експерта з клопотанням(а.с.124-126, Том 2);
-копія повідомлення про неможливість надання висновку експерта №18693 від 17.03.2021 року (а.с.128-129, Том 2);
-копія постанови про призначення будівельно-технічної експертизи від 09.04.2021 року (а.с.130-131, Том 2);
-копія постанови про закриття кримінального провадження від 13.04.2022 року(а.с.132-134, Том 2);
-копія постанови про скасування постанови про закриття кримінального провадження від 13.07.2022 року(а.с.135-136, Том 2);
-копія постанови про призначення судово-економічної експертизи від 14.07.2022 року (а.с.137-138, Том 2);
-копія повідомлення експерта №СЕ-19/121-22/8561-ЕК від 26.07.2022 року про неможливість проведення експертизи(а.с.139-142, Том 2);
-копія постанови про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 23.08.2022 року (а.с.143- 144, Том 2).
За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні 21.03.2023 року було допитано експерта ОСОБА_13 , яка вказала, що працює в Харківському НДЕКЦ МВС старшим судовим експертом з будівельних та земельних досліджень з 2019 року. Експерт зазначила, що не памятає, що саме надавалося на дослідження копії матеріалів кримінального провадження чи їх оригінали, однак якщо написано у висновку копії матеріалів кримінального провадження, значить то були копії. Щодо не зазначення у вступній частині висновку конкретного переліку всіх документів, що були надані для дослідження, ОСОБА_13 пояснила, що не розписувала їх, однак всередині висновку експертизи про використані документи зазначила. Додала, що хоча в постанові слідчого і не вказано обєктів дослідження, однак вона сама знає, що їй потрібно і згідно опису прошитих документів знайшла необхідні для дослідження матеріали. Чому ініціатор дослідження не написав весь перелік документів, що направляє, зазначила, що не знає. Додала, що всі документи, що досліджувались у висновку не перелічені, бо написала так, як написано в постанові слідчого. Вказала, що слідчим додатково надавались ще матеріали, однак вона нічого в клопотанні не просила їй надати. На питання, чому прийняла постанову, що не відповідає вимогам законодавства, до виконання відповісти не змогла, однак наголосила, що якщо канцелярія експертної установи їх прийняла, то вони їх використовують. Так, експерт підтвердила, що у її висновку не зазначено, скільки годин проводилась експертиза, бо воно там не зазначається, а викладається в калькуляції дослідження. Так, згідно калькуляції дослідження тривало 60 експертних годин, відповідно категорія складності експертизи - середня. ОСОБА_13 вказала, що керівник УЖКГ ОСОБА_7 була залучена як представник замовника, вона особисто нікого не залучала. Пояснила, що посилалась на стандарти та документи, які були дійсними на час будівництва, а про те, що ДБН Д1-4-2000 був скасований ще 01.01.2014 року, вона не знала. Експерт зазначила, що даний ДБН вона не використовувала, однак він є в списку літератури при дослідженні, у дослідженні вона на нього не посилалася. ОСОБА_13 використовувала методику, яка розроблена для експертів будівельників. Під час дослідження, нею досліджувалося більше документів, однак вказала у висновку вона лише деякі з них. Пояснила також, що на деяких документах могла поставити печатку, оскільки вони перевірялись на правильність складання, однак при дослідженні вони були їй не потрібні. Чи можуть відрізнятися обсяги досліджуваних документів під час проведення експертизи в різних експертних установах, що проводять судову будівельно -технічну експертизу не знає, вказала, що їй було достатньо документів, які були надані. Експерт вказала, що нею, 07.07.2021 року при огляді обєкту мотузковий парк, були зроблені відкопи фундаментів, на яку глибину не памятає, метою відкопів було перевірити марку бетону. Додала, що їй зробили відкопи по периметру, вона перевірила, що вони за розміром сходяться з обємами вказаними в актах та даними в проекті. В проекті було вказано, що вони висотою 1,5 метри, однак відкопати на 1,5 метри фундаменти не було можливості. Експерт зазначила, що відкопували фундаменти при ній, глибину відкопу не замірювала, не памятає. ОСОБА_13 пояснила, що при дослідженні нею застосовувався склерометр Шмідта шляхом поставлення до фундаменту, потім прилад вдарив і зявились показники, заявдяки яким за допомогою інструкції до цього склерометру, було отримано дані про показники бетону. Після
цього за допомогою ДСТУ «Важкі бетони» було визначено клас бетону. Експерт пояснила, що склерометр ОСОБА_14 не може зруйнувати фундамент, а значить є неруйнівним методом та зазначила, що цього методу було достатньо, крім того, інших приладів у них в експертній установі немає, є тільки даний склерометр. Технічне обслуговування склерометр перед дослідженням останній раз проходив 20.10.2020 року, рекомендовано проведення наступного калібрування 20.10.2022 року. Так, з 14 фундаментів побудованих на обєкті, ОСОБА_13 дослідила склерометром Шмідта 3 фундаменти, їх відкопали і до кожного декілька разів застосовувався молоток Шмідта. Як пояснила експерт, дослідження трьох фундаментів було достатньо, оскільки в актах було вказано, що в усіх 14 фундаментах був один і той же бетон. Щодо того, що викладене не вказано у висновку, ОСОБА_13 зазначила, що це викладено у показниках. Експерт додала, що по кожному фундаменту було десь 2-3 ударів склерометром, які було здійснено по верхній горизонтальній частині фундаменту, по бокових вертикальних частинах фундаментів не памятає чи наносила удари. Пояснила, що не дотримувалася інструкції приладу склерометру, оскільки знає, що для середнього значення достатньо 3-х ударів. Наполягала на тому, що можливо не менше 10 ударів необхідно для якихось точних показників, однак вказала, що це керівництво з експлуатації, а тому вказане там не є обовязковим. Шорсткість поверхні бетонних фундаментів за допомогою шліфувального каменю експерт не зачищала, бо не було з собою каменю. Вказала, що дана вимога є рекомендацією, яка зазначена в інструкції з експлуатації склерометра. Будівельні норми, які дозволяють досліджувати вибірково, назвати експерт не змогла. Пояснила, що схематично зазначати фундаменти з вказівкою на ті, які було досліджено, потрібно, якщо в цьому є потреба. Всупереч вимог законодавства в дослідницькій частині у висновку не зазначено кількість експериментів, способів фіксації, не здійснено ілюстрування проведеного експерименту, оскільки як зазначила експерт, в цьому не було потреби, так як у висновку є опис невідповідності. Зазначила ОСОБА_13 і про те, що вважала, що їй не потрібно робити ілюстраційні таблиці, бо і так все зрозуміло, визнала, що мабуть не вірно зрозуміла вимоги законодавства. В дослідницькій частині в таблиці 2 зазначено аналіз фактично виконаних будівельних робіт та вказано різницю вартості виконаних робіт, що становить 149 703, 92 грн. Експерт пояснила, що дана різниця вирахована через загальну вартість перевищення, через невиконані обєми роботи, прямі витрати всього за актом. Різниця вираховується шляхом використання пропорції, а саме загальну вартість перевищення 120 393, 71 грн співвідносила до прямих витрат, а саме до 327 637, 00 грн, а далі прирівнювала їх до всього за актом, тобто до 407 401,20 грн, і отримала суму у розмірі 149 703, 92 грн. ОСОБА_13 зазначила, що у фундаментах мотузкового парку був відсутній бетон класу Б20. Підтвердила, що залитий бетон має свою вартість. Пояснила, що до її компетенції входить визначення обсягів і вартості фактично виконаних робіт при влаштуванні бетонних фундаментів, зокрема вартості та класу фактично використаної бетонної суміші, якщо є конкретне питання щодо цього та матеріали, однак, оскільки запитань щодо вартості закладеного матеріалу не було поставлено, вона не могла сама її визначати. Щодо форми акту огляду вказала, що форма незмінна, визначена керівництвом, в акті вказується, що досліджується та хто присутній при огляді. Додала, що в акті огляду кількість досліджених фундаментів не зазначена, оскільки вона сама вирішує, що вказувати в акті. Також, експерт підтвердила, що під час огляду мотузкового парку обвинувачений не був присутній. Додатково ОСОБА_13 пояснила, що від щільного заповнення форми бетон не може втратити свою міцність. Вказала, що не знає чи було здійснено стяжку, але взагалі при будівництві не могло бути стяжки іншого класу бетону, оскільки про це не зазначено ніде в документах. Експерт зазначила, що показник 10,3 мегапаскалей, який нею виявлено при дослідженні, це клас бетону десь Б7,5. Чи може даний вид бетону використовуватися для проведених на обєкті робіт не знає.
Від виклику для допиту свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_9 сторона захисту в ході розгляду справи відмовилась.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Так, ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 367 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Частиною 1 ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. При постановленні вироку суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, повинен оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення та вирішення питань, зазначених у ст.374 КПК України.
ЄСПЛ у справі «ZAKRZEWSKI v. POLAND» від 14.11.2024, заява № 63277/19, дійшов висновку, що відсутність оцінки будь-яких ключових недоліків кримінального провадження, а також відсутність будь-якого розгляду ситуації заявника не відповідала стандартам прецедентної практики Суду щодо права на справедливий судовий розгляд за п. 1 ст. 6 Конвенції.
За змістом ч. 1, 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Конституційний Суд України в рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України(конституційності) ст.368-2 КК зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип in dubio pro reo, згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997р. № 7 «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина» наголошено на тому, що згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. У зв`язку з цим судам при розгляді кожної справи необхідно перевіряти, чи були докази, якими органи досудового слідства обґрунтовують висновки про винність особи у вчиненні злочину, одержані відповідно до норм КПК. Якщо буде встановлено, що ті чи інші докази були одержані незаконним шляхом, суди повинні визнавати їх недопустимими і не враховувати при обґрунтуванні обвинувачення у вироку.
Отже, докази, визнані судом неналежними та недопустимими, підлягають виключенню з кримінального процесу. В такий спосіб забезпечується гарантований Конституцією захист особи від порушення її прав.
Європейський Суд у своєму рішенні у справі «Капо проти Бельгії» від 13.01.2005 року відзначає, що у кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі пункту 2 ст.6 Конвенції, і вимагає воно, окрім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ніхто не
зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» передбачає, що сторона обвинувачення, виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК, має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожен елемент складу злочину, який визначає його кваліфікацію за кримінальним законом (згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеною у постановах від 15.04.2021 у справі № 751/2824/20 та від 23.02.2021 у справі № 742/642/18).
Так, склад кримінального правопорушення це сукупність встановлених у кримінальному законі об`єктивних та суб`єктивних ознак, які визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.
Диспозиція ч.1 ст.367 КК України, яка інкримінована обвинуваченому передбачає службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Відповідальність за ст.367 КК України настає лише в випадках, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені у зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов"язків цієї службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.
Згідно із ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України, є нетяжким злочином.
Кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).
Суд касаційної інстанції зазначив, що передбачений ч. 1 ст. 367 КК України склад злочину, як і будь-який інший, містить обов`язкові елементи: суб`єкт, суб`єктивна сторона, об`єкт, об`єктивна сторона.
Аналіз зазначеного поняття та диспозиції частини першої статті 367 КК України, за якою обвинувачуються особи, в площині формулювання обвинувачення, вказує на те, що відповідальність за нею настає, зокрема, якщо доказами поза розумним сумнівом підтверджено, що:
1) обвинувачений є службовою особою;
2)невиконання чи неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них;
3)суспільно небезпечні наслідки цих дій або бездіяльність у вигляді заподіяння істотної шкоди;
4)причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Так, судом встановлено, що відповідно до договору № 25-18/пкд/№216 (Далі - Договору № 25-18/пкд/№216) на розробку проектно-кошторисної документації від 10.08.2018 року, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_10 , що діє на підставі Положення про управління, далі Замовник, з однієї сторони, і ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ ОСОБА_15 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серія ВО2 № 986496 від 16.12.2008 р., в подальшому Виконавець, з іншої сторони, уклали цей Договір про наступне.
Пунктом 1.1. Договору № 25-18/пкд/№216 визначено, що відповідно до умов цього договору, Замовник доручає, а Виконавець зобов?язується розробити проектно-кошторисну документацію по об?єкту: «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області» та передати її Замовнику, а Замовник зобов?язується прийняти розроблену документацію та оплатити виконану роботу. Згідно ДСТУ
Б.Д. 1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт експертизи проектної документації на будівництво». Код згідно ДК 021:2015 - 71320000-7.Послуги з інженерного проектування.
Згідно з п. 2.1. Договору № 25-18/пкд/№216, ціна договору згідно «Протоколу погодження договірної ціни» (Додаток №1) та кошторису (Додаток №2) складає: 71 178 грн 95 коп. (сімдесят одна тисяча сто сімдесят вісім грн 95 коп.), в тому числі єдиний податок 5% у сумі 3 558,95 грн, без ПДВ.
У п. 3.1. та п.3.2. Договору № 25-18/пкд/№216 встановлено, що строк виконання робіт до 31.12.2018 р. Строки можуть бути змінені сторонами, шляхом підписання додаткової угоди.
Відповідно до копії Акту здачі-приймання виконаних робіт до Договору №25-18/пкд/216 від 10.08.2018 р., виконавець свої зобовязання за договором виконав належним чином, замовник претензій не мав.
Наказом №189 УЖКГБ від 18.10.2018 року про затвердження кошторисної частини проектної документації, виданого начальником управління ОСОБА_10 , було затверджено кошторисну частину проектної документації робочого проекту «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області», у сумі 1 313, 178 00 тис. грн, контроль за виконанням наказу начальник управління залишив за собою.
Вище вказана сума відповідає викладеному в експертному звіті експерта ОСОБА_16 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації від 10.10.2018 року №16874.
Відповідно до Договору №362 від 12.08.2019 року, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області (далі за текстом - Замовник), в особі начальника управління ОСОБА_10 , який діє на підставі Положення про управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області, затвердженого розпорядженням міського голови від 28 грудня 2016 року № 497, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ ГОТІКА» (далі за текстом - Підрядник), в особі директора ОСОБА_12 , який діє на підставі Статуту, з іншої сторони, далі за текстом договору разом іменуються як Сторони, уклали цей Договір (далі за текстом - Договір) про наступне.
Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, Підрядник зобов?язується своїми силами і засобами на свій ризик за технічним завданням, що є невід?ємним додатком №1 до цього Договору, виконати роботи Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників, 25 у м. Лозова, Харківської області , згідно ДСТУ БД.1.1-1:2013 (ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи)» (далі за текстом - виконання робіт, будівництво об`єкта) у встановлений цим Договором строк відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов?язується передати Підряднику дозвільну документацію, проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти та оплатити виконані роботи.
В п.2.1 сторони визначили, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 3 (трьох) календарних днів з дня виконання Замовником зобов?язань щодо надання будівельного майданчика (фронту робіт) та передачі проектно-кошторисної та дозвільної документації, і завершить виконання робіт:- запланованих згідно Календарного графіку (плану) на 2019 рік - не пізніше 30 листопада 2019 року.
Пунктом 3.1. Договору, визначено, що сума договору визначена на основі динамічної договірної ціни і становить 445381 гривень 20 коп., у тому числі ПДВ - 74 230, 20 грн.
Сторонами було укладено Додаткову угоду №1 від 14.08.2019 року до Договору №362 від 12.08.2019 року.
Між сторонами також було укладено Додаткову угоду №1 від 26.12.2019 року до Договору №362 від 12.08.2019 року, якою визначено п.3.1. Договору як: Сума договору визначена на основі динамічної договірної ціни становить 407 401 гривень 20 коп. (чотириста сім тисяч чотириста одна грн. 20 коп.) у тому числі ПДВ - 67 900 гривень 20 коп. (шістдесят сім тисяч дев?ятсот грн 20 коп.).
Згідно з Договором №13-29/ан/№384 на здійснення авторського нагляду від 29.08.2019 року, Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради, в особі начальника управління ОСОБА_10 , що діє на підставі Положення про управління, далі Замовник, з однієї сторони, і ФІЗИЧНА ОСОБА-
ПІДПРИЄМЕЦЬ ОСОБА_15 , що діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію серія ВО2 № 986496 від 16.12.2008 р., в подальшому Виконавець, з іншої сторони, уклали цей Договір про наступне.
В п.1.1. Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе здійснення авторського нагляду за об?єктом: «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області» (надалі - «Об?єкт») відповідно з діючим ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014. Код згідно ДК 021:2015 - 71240000-2 Архітектурні, інженерні та планувальні послуги (71247000-1 Нагляд за будівельними роботами).
Пунктом 2.1. визначено, що ціна договору згідно Протоколу погодження договірної ціни (Додаток №1) складає: 2 842 грн 11 коп. (дві тисячі вісімсот сорок дві грн 11 коп.), в тому числі - єдиний податок 5% у сумі 142,11 грн, без ПДВ.
Як вбачається з п.3.3., Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019 р., а в частині розрахунків до повного взаєморозрахунку сторін. Термін дії договору може бути продовжений за згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди.
Сторони вище вказаного Договору погодили договірну ціну на здійснення авторського нагляду за об`єктом: «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області».
Відповідно до копії Акту 1 виконаних робіт до №13-29/ан/№384 на здійснення авторського нагляду від 29.08.2019 року, виконавець свої зобовязання за договором виконав належним чином, замовник претензій не мав.
Наказом №268 УЖКГБ від 29.10.2019 року про затвердження кошторисної частини проектної документації, виданого начальником управління ОСОБА_10 , було затверджено кошторисну частину проектної документації робочого проекту «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області», коригування у сумі 1 436, 730 24 тис. грн, контроль за виконанням наказу начальник управління залишив за собою.
Вище вказана сума відповідає викладеному в експертному звіті експерта ОСОБА_16 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації від 21.10.2019 року №24329.
З цінової пропозиції ФОП ОСОБА_17 за №12/08-8 від 12.08.2020 року вбачається, що вартість пропозиції становила 939 996, 90 грн.
Так, суб`єктом злочину, визначеного ч.1 ст.367 КК України, є службова особа.
Згідно з ч.2 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Організаційно-розпорядчі обов`язки (функції) - це, зокрема, обов`язки по здійсненню керівництва трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах незалежно від форми власності (п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про хабарництво»).
Адміністративно-господарські обов`язки (функції) - це обов`язки, зокрема, по управлінню або розпорядженню майном (п. 1 тієї ж постанови Пленуму ВСУ).
Як вбачається з копії наказу №3к від 19.06.2012 року, ОСОБА_3 було прийнято з 19.06.2012 року на роботу на посаду інженера з технічного нагляду згідно контракту від 19.06.2012 року.
Частиною 3 ст.21 КЗпП України визначено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до викладеного в контракті від 15.06.2012 року, укладеного між роботодавцем ТОВ Лозова-Інжинірінг та працівником ОСОБА_3 укладено строком на 5 років, а саме до 16.06.2017 року.
Згідно з п.24 Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) роботу працівників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року №170, за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Інших документів, що закріплюють трудові відносини роботодавця з працівником, у тому числі щодо продовження дії вищезазначеного контракту, нового контракту, укладеного між ТОВ «Лозова-Інжинірінг» та ОСОБА_3 , сторона обвинувачення не надала.
Таким чином, на час будівництва об?єкту «Мотузковий парк» за адресою: парк «Перемоги», вул.Машинобудівників, 25, у м.Лозова Харківської області, повноваження ОСОБА_3 щодо виконання обов?язків інженера з технічного нагляду в ТОВ «Лозова-Інжинірінг» стороною обвинувачення не було доведено.
Здійснення технічного нагляду під час будівництва об?єкта архітектури регулюється Законом України «Про архітектурну діяльність» та Порядком здійснення технічного нагляду під час будівництва об?єкта архітектури, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №903 від 11.07.2007 року.
Відповідно до ст.11 Закону України «Про архітектурну діяльність» технічний нагляд забезпечується замовником та здійснюється особами, які мають кваліфікаційний сертифікат.
Згідно ст.17 вказаного Закону громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
Під час досудового розлідування стороною обвинувачення не встановлено, чи мав ОСОБА_3 правові підстави здійснювати технічний нагляд за будівництвом будівель і споруд, чи є в нього передбачений законом кваліфікаційний сертифікат. А відтак, в судовому засіданні не доведено, що обвинувачений був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а отже, що він був службовою особою, тобто суб?єктом інкримінованого йому злочину, в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України.
Правова позиція щодо визначення інженера технічного нагляду службовою особою викладена колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 року у справі №185/2418/18.
Так, ККС ВС у справі № 355/815/18 звернув увагу на помилковість аргументації, яку використав суд апеляційної інстанції для обґрунтування того, що за досліджуваних умов інженер технічного нагляду не належить до категорії службових осіб, оскільки договір підряду не передбачав делегування повноважень сільської ради, а натомість має місце користування послугами особи, яка здійснює функції технічного нагляду.
Крім того, колегія суддів ККС ВС дійшла наступних висновків, а саме: для визнання інженера технічного нагляду службовою особою потрібно встановити сукупність двох ознак: по-перше, факт виконання зазначеного виду обов`язків (або організаційно-розпорядчих, або адміністративно-господарських, або їхнього комплексу), а по-друге, наявність спеціального для цього повноваження, яке надається органом місцевого самоврядування.
Організаційно-розпорядчі обов`язки обов`язки зі здійснення керівництва певною галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників. Адміністративно-господарські обов`язки це обов`язки з управління або розпорядження майном (наприклад, установлення порядку його зберігання, перероблення, реалізації, забезпечення контролю за цими та подібними операціями).
Тобто під організаційно-розпорядчими обов`язками розуміють дії щодо управління та керівництва діяльністю інших людей, організації їхньої роботи, а під адміністративно-господарськими управління та розпорядження чужим майном, визначення правової долі цього майна.
Згідно з п. 6 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 903 від 11 липня 2007
року, особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів, тощо.
Такі вимоги слід розглядати як один з елементів безпосередньої організації роботи виконавців ремонту дороги, які є підрядниками (організаційно-розпорядчі обов`язки), та опосередкованого вирішення фактичної та юридичної долі майна, що використовує підрядник (адміністративно-господарські обов`язки). З цього випливає, що інженер технічного нагляду може визнаватись особою, яка виконує зазначені види обов`язків.
Так, відповідно до копії наказу №19Б/ТН від 12.08.2019 року, інженера технічного нагляду ТОВ Лозова-Інжиніринг ОСОБА_3 було призначено відповідальним за проведення технічного нагляду за будівництвом об`єкту «Будівництво мотузкового парку за адресою: парк «Перемоги», вул. Машинобудівників,25 у м. Лозова, Харківської області».
Згідно з копією підписки працівника технічного нагляду, ОСОБА_18 прийняв здійснення технічного нагляду за вищевказаним об`єктом та зобовязався: 1.Не допускати проведення будівельних робіт без одержання дозволу інспекції держархбудконтролю; 2. Не допускати проведення і приймання виконаних будівельних робіт з порушенням вимог узгодженої та затвердженої проектної документації, будівельних норм, правил, стандартів і технічних умов, будгенплану, паспорта фасадів, використання недоброякісних будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, введення в експлуатацію об?єкта з порушенням встановлених правил; 3. Не допускати у виробництво проектну документацію, що не відповідає встановленим нормативним вимогам, з відхиленням від узгоджених з місцевими органами у справах містобудування і архітектури і відповідними органами державного нагляду; 4. Не залишати без повідомлення інспекції держархбудконтролю технічний нагляд за об?єктом.
Як вбачається з розділу ІІ посадової інструкції інженера технічного нагляду за будівництвом, інженер з нагляду за будівництвом: 1.Здійснює технічний нагляд за виконанням будівельно-монтажних робіт. 2. Контролює відповідність обсягів, строків та якості будівельно-монтажних робіт, а також якості матеріалів, виробів, що застосовуються у будівництві, затвердженій проектно-кошторисній документації, будівельним нормам і правилам, стандартам, технічним умовам, нормам охорони праці, вимогам пожежної безпеки. 3. Бере участь у вирішенні питань щодо внесення до проектів змін, пов?язаних з упровадженням прогресивних технологічних процесів, планувальних та конструктивних рішень, у обговоренні й узгодженні проектних рішень, що виникають під час будівництва. 4. Оперативно вирішує питання щодо заміни матеріалів, виробів, конструкцій (без зниження якості будівельних робіт). 5. Вивчає причини, що призводять до порушень строків будівництва та погіршення його якості, вживає заходів щодо запобігання цим порушенням. 6. Здійснює технічне приймання закінчених будівельно-монтажних робіт і об?єктів, оформляє необхідну технічну документацію для пред?явлення об?єкта приймальній комісії. 7. Бере участь у роботі приймальної комісії. 8. Контролює усування недоробок і дефектів будівельними організаціями в строки, встановлені приймальною комісією. 9. Готує необхідні дані для складання звітності про виконання робіт з капітального будівництва.
Крім того, у розділі ІІІ Інструкції зазначено, що інженер з нагляду за будівництвом має право: 1. Ознайомлюватися з проектами рішень керівництва підприємства, що стосуються його діяльності; 2. Ознайомлюватися з документами, що визначають його права та обов?язки за посадою, критерії оцінки якості виконання ним посадових обов?язків; 3. Вносити на розгляд керівництва підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов?язаної з обов?язками, що передбачені цією інструкцією; 4. В межах своєї компетенції повідомляти безпосередньому керівнику про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення; 5. Залучати фахівців всіх структурних підрозділів до вирішення покладених на нього завдань; 6. Вимагати та отримувати особисто або за дорученням безпосереднього керівника від керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов?язків посадових обов?язків; 7. Вимагати від керівництва підприємства сприяння у виконанні ним посадових обовязків.
Однак, враховуючи те, що стороною обвинувачення не надано доказів продовження строку
дії контракту з ОСОБА_3 , доказів наявності повноважень на здійснення технічного нагляду, не долучено до матеріалів справи сертифікат, судом позбавлений можливості встановити, що ОСОБА_3 є службовою особою.
Так, згідно з диспозицією ч.1 ст.367 КК України, сторона обвинувачення повинна довести невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Як зазначила сторона обвинувачення в обвинувальному акті, ОСОБА_3 здійснив службову недбалість.
Касаційний кримінальний суд роз`яснив, що з суб`єктивної сторони цей злочин характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов`язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на її відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті її поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
Указівка закону на невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них характеризує перш за все об`єктивну сторону вчиненого і свідчить про те, що службова особа не тільки повинна була, а й мала реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, тобто могла діяти так, як того вимагають інтереси служби. Тому для наявності об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити: а) нормативний акт, яким визначаються компетенція службової особи і коло службових обов`язків, покладених на неї цим актом; б) які саме обов`язки, в якому обсязі та порядку вона повинна була виконувати у відповідних умовах; в) чи мала вона реальну можливість належним чином виконати ці обов`язки в умовах, що склалися; г) у чому саме виявилися допущені особою порушення службових обов язків і які наслідки вони спричинили (СПВСУ 2010. - С. 412-413); ґ) чи перебували службові порушення у причинному зв`язку з тими наслідками, що настали (СПВСУ 2010. - С. 409-411).
Службова недбалість - це кримінальне правопорушення, яке може бути вчинено тільки з необережності, у зв?язку із чим наведене в обвинувальному акті формулювання форми вини ОСОБА_3 («..30.10.2019 видав акт на закриття прихованих робіт у якому містилась недостовірна інформація про використання під час вказаних робіт сумішей бетонних готових важких, клас бетону В20 (М250), крупність заповнювача більше 40 мм».) вказує на наявність умисла і не відповідає вимогам ст.ст. 24, 25 КК України, беручи до уваги той факт, що необережність і умисел є різними формами вини, що виключають одна одну.
Так, згідно п.4.8 Державних будівельних норм А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація, до якої, на ряду з іншим, належать акти на закриття прихованих робіт. А згідно положень п.74 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 року «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», у порядку, визначеному нормативними документами та договором підряду, саме підрядник, а не інженер технічного нагляду, веде і передає замовнику після завершення робіт документи про виконання договору підряду.
Крім того, жодної деталізації того, яким чином інженер технічного нагляду повинен перевіряти якість матеріалів, виробів, що застосовуються у будівництві, посадова інструкція, на яку посилається сторона обвинувачення, не містить, що свідчить про відсутність реальної можливості перевірити якість матеріалів, окрім як перевірити надані підрядником документи, їх відповідність проектно-кошторисній документації, тобто ОСОБА_3 об?єктивно можливості перевірити якість бетону не мав.
Крім того, об`єктивна сторона службової недбалості включає в себе наявність наступних складових: 1) діяння у формі невиконання чи неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через недбале чи несумлінне ставлення до них (дія чи бездіяльність); 2) суспільно небезпечні наслідки у вигляді істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб (ч. 1 ст. 367 КК) або тяжких наслідків (ч. 2 ст. 367 КК); 3) причинний зв`язок між діянням (бездіяльністю) та наслідками.
Верховний Суд зазначив, що системний аналіз положень ст. 367 КК України дає підстави вважати, що відповідальність за цією нормою настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи(постанова від 17.04.2019 у справі № 752/18401/15-к).
Відповідно до викладеного в обвинувальному акті, ОСОБА_3 30.10.2019 року склав та підписав акт закриття прихованих робіт (улаштування фундаменту), згідно із яким, при виконанні вказаних робіт використані суміші бетонні готові важкі, клас бетону В20 (М250), крупність заповнювача 40 мм.
Так, стороною обвинувачення вказано, що неналежним виконанням службовою особою ОСОБА_3 своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них було завдано істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам.
Як вбачається з матеріалів справи, потерпілим визнано Управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради Харківської області.
Згідно правового висновку колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 року у справі №404/7081/15-к, процесуальними умовами появи потерпілого як учасника кримінального провадження є необхідність подання заяви про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, надання згоди на визнання потерпілим (у разі, якщо така заява ним не подавалась) або подання заяви про залучення до провадження як потерпілого.
Однак, всупереч положенням Кримінального процесуального кодексу України в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, що надають підстави визначити процесуальний статус управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради та його представників.
Стороною обвинувачення під час судового розгляду не надано заяви від представників управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради про вчинення кримінального правопорушення, про залучення до провадження як потерпілого, або письмову згоду на визнання потерпілим, а з показів представника управління ОСОБА_7 та ОСОБА_8 можна дійти висновку, що таких документів взагалі не існує.
Під час надання показань представники управління зазначили, що в ході досудового розслідування їх позиція щодо виконання умов договору підряду не цікавила слідчого, тому їх не допитували, за вимогою слідчого вони поставили підпис у постанові про залучення їх в якості представників потерпілого, хоча згоду на прийняття такого процесуального рішення не давали.
Також, з показів представників управління житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради вбачається відсутність матеріальної шкоди та будь-яких матеріальних претензій до ОСОБА_3 .
На підтвердження істотної шкоди, стороною обвинувачення було долучено висновок експерта №СЕ-19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року, згідно з яким під час огляду мотузкового парку за адресою: парк Перемоги, вул.Машинобудівників, 25, у м.Лозова, Харківської області, встановлено, що суміші бетонні готові важкі, клас бетону В20 (М250), крупність заповнювача 40 мм, відсутні.
Відповідно до п.1 Розділу VI Інструкції з організації проведення та оформлення експертних проваджень у підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, у вступній частині зазначаються, зокрема, перелік об`єктів дослідження (коротке найменування та основні характеристики); у разі надання зразків для проведення порівняльного дослідження наводиться їх перелік (окремо вільні, умовно-вільні, експериментальні зразки, їх кількість), відомості про надані матеріали провадження або справи (у тому числі вид (назва) матеріалів (документів) та кількість аркушів).
Однак, як вбачається з висновку експерта, у графі На експертизу надано, експерт вказала: 1. Постанова про призначення судової будівельно - технічної та експертизи від 09.04.2021 на 2 арк; 2. Копії матеріалів кримінального провадження від 09.04.2021 в 2 томах (TOM №1 на 242 арк., ТОМ №2 на 203 арк.).
Таким чином, експертом у вступній частині не зазначено всієї інформації стосовно об`єктів
дослідження, що унеможливлює встановлення обсягів обєктів дослідження, на підставі яких було прийнято висновок.
Крім того, серед наданих експерту матеріалів була відсутня проектно-кошторисна документація, що свідчить про відсутність дослідження експертом всієї необхідної документації.
Також, судом було встановлено порушення порядку проведення вказаної експертизи та не проведення повного експертного дослідження.
Зокрема, експерт при наданні пояснень вказала про наявність у висновку експертизи невідповідностей. Експерт зазначила, що об`єкти, що підлягали дослідженню при проведенні експертизи, вона дослідила не всі, а саме експертні дослідження було зроблено лише на підставі зразків з 3 бетонних фундаментів із 14 та при проведенні дослідження не було дотримано правил проведення будівельно-технічної експертизи при перевірці фундаментів молотком Шмідта.
Так, з показів експерта встановлено, що під час проведення судової експертизи, всупереч вимогам п.16 розділу 1 Інструкції, експертом використовувалися інформаційні джерела, які на час її проведення втратили чинність, а саме: ДБН Д.1.1-4-2000 «Вказівки по застосуванню ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи (РЕКНр)», що скасовані 01.01.2014 року.
Також, в процесі дослідження експертом застосований склерометр (молоток Шмідта NOVOTEST, тип МШ-225). Відповідно до Інструкції з експлуатації вказаного приладу, яка є у вільному доступі у мережі Інтернет, для кожної контролюємої поверхні необхідно здійснити не менше 10 ударів молотком, при цьому шорсткість поверхні об?єкту контролю повинна бути не більше 40 мікрометрів. Однак, згідно показів експерта, вказані вимоги експертом не були дотримані.
Згідно з п.2 розділу 4 Інструкції, під час проведення експертного експерименту судовим експертом здійснюється ілюстрування перебігу та результатів проведеного експерименту. Всупереч вказаних вимог висновок експерта та додатки до нього не містять зображень зроблених під час здійснення відкопів фундаментів, зображень показників склерометра молотка Шмідта, застосованого для встановлення міцності бетону фундаментів.
Так, в ході розгляду справи було встановлено, що бетон на об?єкт «Мотузковий парк» доставлявся 5-6 разів автомобілем-бетонозмішувачем об?ємом 7,4 метрів кубічних, що вказує на те, що з одного міксера улаштовували 2,5-3 фундаменти. Це означає, що показники міцності бетону в більшості фундаментів різні, що свідчить про те, що вибіркове дослідження експертом міцності бетону 3 фундаментів об?єктивно не відображає показники міцності бетону всіх 14 фундаментів.
Згідно з ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Частиною 3 ст.87 КПК України визначено, що недопустимими є також докази, що були отримані:
1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні;
2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень;
3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження;
4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання.
Крім того, враховуючи те, що на досудовому розслідуванні стороною обвинувачення призначалася судово-економічна експертиза для підтвердження суми завданої шкоди, що була визначена в висновку експерта №СЕ-19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року, сторона
обвинувачення мала сумніви в встановленому розмірі збитків, однак, судово-економічна експертиза не була проведена, оскільки вказане не входить до компетенції експерта-економіста. В подальшому стороною обвинувачення жодних дій для встановлення дійсного розміру шкоди не здійснювалось.
Так, суд дійшов висновку, що експерт, не провівши експертного дослідження всього об`єкта капітального ремонту, а дослідивши лише частину об`єкта, грубо порушила п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК України, внаслідок чого відповідно до вимог ст. 89 КПК України, у звязку суд вважає за необхідне визнати висновок експерта недопустимим доказом.
Згідно з приміткою до ст. 364 КК України істотною шкодою у статтях 364, 364-1, 365, 365-2, 367 цього Кодексу вважається така шкода, яка в 100 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином, завдання істотної шкоди є обов`язковою ознакою складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України.
Однак, як вбачається з вище викладеного, настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді істотної шкоди внаслідок дій (бездіяльності) особи стороною обвинувачення не доведено.
Зазначення в обвинувальному акті про те, що у зв?язку із неналежним виконанням інженером технічного нагляду ОСОБА_3 своїх службових обов?язків, управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Лозівської міської ради на рахунок ТОВ «БК Готіка» №26007278031005 07.11.2019 року зайво перераховано грошові кошти в сумі 149703,92 грн, як оплату за виконання робіт із улаштування бетонного фундаменту загального призначення із використанням сумішей бетонних готових важких, клас бетону В20 (M250), крупність заповнювача бiльше 40 мм, ні чим не підтверджується.
Так, в висновку експерта вказано, що всього за актом №1 від 06.11.2019 року загальна вартість виконаних будівельних робіт становить 407 401, 20 грн, а вартість невиконаних будівельних робіт - 149 703, 92 грн. Експерт вказала, що загальна вартість фактично виконаних будівельних робіт при будівництві мотузкового парку за актами приймання виконаних будівельних робіт складає 1 142 040, 42 грн (1 291 744, 34 - 149 703, 92). Як було вказано експертом, різниця вартості повязана з невідповідністю фактично укладеного класу бетону.
Інкримінована ОСОБА_3 сума збитків у розмірі 149 703,92 грн, в обвинувальному акті зазначена як зайво перераховані грошові кошти - це загальна вартість матеріалів і робіт із улаштування 14 бетонних фундаментів, на яких збудований мотузковий парк, згідно проектно-кошторисної документації.
Таким чином, якщо в фундаментах відсутній бетон класу В20, з крупністю заповнювача більше 40 мм, то вони улаштовані з використанням бетону іншого класу, який також має свою вартість, встановлення якої потребує наукових, технічних або інших спеціальних знань.
Саме різниця між вартістю матеріалів і робіт, що була передбачена проектно-кошторисною документацією і грошовою оцінкою фактично використаних матеріалів та виконаних робіт з улаштування бетонних фундаментів і є матеріальними збитками.
Однак, під час досудового розслідування дана різниця не встановлена та відповідна експертиза не проведена.
Згідно наданих стороною захисту копій матеріалів кримінального провадження, після проведення судової будівельно-технічної експертизи орган досудового розслідування ініціював проведення судової економічної експертизи, що може свідчити про наявність у сторони обвинувачення сумніву з приводу дійсного підтвердження матеріальних збитків.
Так, в ході судового розгляду прокурором неодноразово подавались клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
10.05.2023 року прокурором було заявлено клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи, яке було задоволено ухвалою суду від 10.05.2023 року.
Відповідно до повідомлення Полтавського відділення ННЦ Інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С.Бокаріуса(а.с.1, Том 3), експертизу неможливо провести у зв`язку з відсутністю необхідного обладнання.
11.10.2023 року прокурором було заявлено клопотання про призначення додаткової будівельно- технічної експертизи, яке було задоволено ухвалою суду від 11.10.2023 року.
Так, відповідно до повідомлення Харківського НДЕКЦ про неможливість проведення
судової експертизи від 05.06.2024 року(а.с.70-72, Том 3), відповідно до статті 69 КПК України 15.05.2024 р. було забезпечено прибуття та безперешкодний доступ об?єкту дослідження - мотузкового парку за адерсою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м. Лозова, однак огляд не було забезпечено в повному обсязі, оскільки розкриття чотирнадцяти бетонних фундаментів загального призначення під колони до 3 м3 у будівництві мотузкового парку за адерсою: парк Перемоги, вул. Машинобудівників, 25 у м.Лозова, з послідуючим відновленням цілісності до первинного вигляду, забезпечено не було.
26.09.2024 року прокурором було подано клопотання про призначення додаткової комплексної експертизи матеріалів, речовин та виробів та будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 29.10.2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки з заперечень, поданих на клопотання прокурора представником потерпілого вбачається, що обєкт будівництва вже було введено в експлуатацію 23.11.2021 року та руйнівні методи відбору зразків можуть призвести до втрати міцності матеріалів конструкцій, прискорити корозію закладних деталей та арматури, що вплине не несучу здатність самої споруди.
Також, як вбачається з долученої прокурором відповіді ДніпроНДІСЕ(а.с.54, Том 3), в експертній установі відсутнє професійне обладнання та відповідні лабораторії для проведення експертних досліджень.
Так, відповідно до п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити у собі виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Обвинувачення повинно бути конкретним, не містити будь-яких суперечностей та викладено зрозуміло, з метою уникнення порушення права обвинуваченого на захист, що визначено як національним законодавством, так і рішеннями Європейського суду з прав людини ( рішення ЄСПЛ у справі "Маттоціа проти Італії" від 25.07.2000 р.).
Системний аналіз норм кримінального та кримінального процесуального законів України регламентують, що виклад фактичних обставин справи - це формулювання фактичного складу діяння, тобто конкретний опис поведінки особи й інших юридичних фактів, які встановлено (процесуально доведено) та мають кримінально-правове значення й у системному поєднанні утворюють фактичний склад злочину. Водночас таке формулювання не повинно містити абстрактних юридичних формулювань, безпосередньо вжитих у кримінальному законі, оскільки це буде не виклад фактичного складу злочину, а юридичне формулювання обвинувачення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що виклад інкримінованого обвинуваченому діяння має бути максимально конкретним, тобто формулювання обвинувачення повинно включати всі обставини, які відповідають опису об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінального правопорушення в кримінально-правовій нормі, якою передбачена відповідальність за його вчинення. Формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо. Важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист обвинуваченого.
Так, відсутність в матеріалах провадження належних, допустимих й достатніх доказів вчинення злочину обвинуваченим і вичерпані можливості їх отримати, що відповідно до ст. 417 КПК України є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду розглянувши справу № 712/11485/15-к, зазначив, що доводи в касаційній скарзі прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 404 КПК України та невідповідність правовій позиції Верховного Суду щодо необхідності у цьому випадку повторного дослідження та надання оцінки всім доказам у справі є необґрунтованими, оскільки апеляційний суд, установивши відсутність істотної шкоди як обов`язкової ознаки об`єктивної сторони злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України,
дійшов обґрунтованого висновку про недоцільність дослідження інших доказів (показань свідків, договорів, актів, довідок, розрахунків виконаних робіт), які доводили винуватість обвинуваченої лише в сукупності з висновком проведеної експертизи щодо розміру шкоди.
Отже, з матеріалів провадження вбачається, що ухвала суду апеляційної інстанцій є законною, обґрунтованою й вмотивованою, містить належні, достатні мотиви й підстави її ухвалення, а доводи прокурора в касаційній скарзі про істотне порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону є безпідставними.
Однак, за результатами судового розгляду кримінального провадження, після проведення у відповідності до ст.364 КПК України судових дебатів, після останнього слова обвинуваченого, суд згідно ст.366 КПК України негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім в залі судового засідання.
Таким чином, відповідно до ст. 369 КПК України, судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.
Відповідно до рішення Конституційного суду України №12 рп\2011 від 20 жовтня 2011 року, визнаватися допустимими й використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав й свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 18 та 19 своєї Постанови № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суди при розгляді кримінальних справ мають суворо додержуватись закріпленого у ч. 1 ст. 62 Конституції принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Визнати особу винною у вчиненні злочину можливо тільки за умови доведеності її вини. При цьому необхідно мати на увазі, що в силу ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 46 Конвенції та ст. 2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Рішення Європейського суду з прав людини є обов`язковими для виконання Україною.
Відповідно до статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Згідно з ч. 3 ст. 373 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Така позиція також знаходить своє відображення і в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку». Відповідно до п. 23 вказаної постанови, є недопустимим обвинувальний ухил при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного. Коли всі зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов`язаний постановити виправдувальний вирок.
Виправдувальний вирок у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, ухвалюється в тих випадках, коли не було самого факту, для розслідування якого почате провадження; сама подія мала місце, однак її не можна визнати кримінальним правопорушенням: а) адміністративне правопорушення; б) результат дії стихійного лиха, в) результат невинної дії (фізіологічних процесів, рефлекторних дій); сама подія мала місце, проте не була кримінальним правопорушенням, оскільки пов`язана з діями потерпілого, а не третіх осіб: а) самогубство, б) нещасний випадок.
Оцінюючи докази, суд за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, дійшов висновку, що беззаперечних та переконливих доказів події (факту) кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, - вчинення якого
інкримінується ОСОБА_3 не було здобуто, а обсяг пред`явленого йому обвинувачення, не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.
Оцінивши у сукупності наявні у справі докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, в порядку ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи із засад справедливості, виваженості та неупередженості, керуючись законом, суд прийшов до висновку, що пред`явлене обвинувачення не знайшло своє підтвердження в ході судового провадження, враховуючи наступне.
Частиною 1 ст.373 КПК України визначено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 284 цього Кодексу.
Як вбачається з пунктів 1 та 2 частини 1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Суд вважає, що достатні підстави для ухвалення обвинувального вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, відсутні.
При цьому суд враховує позицію Європейського суду з прав людини про неможливість тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції як такого, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент під час обґрунтування судами своїх рішень (справа "Салов проти України", заява № 65518/01, рішення від 06 вересня 2005 року, п. 89).
Згідно з п.3 ч.1 ст.373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Згідно п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Таким чином, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, проаналізувавши в сукупності всі докази досліджені в судовому засіданні по даному кримінальному провадженню, суд враховує положення ст. 17 КПК України, а саме, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на користь такої особи; положення ст. 62 Конституції України, та положення ст. 5 «Право на свободу та особисту недоторканість» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та вважає, що ОСОБА_3 за ч.1 ст. 367 КК України необхідно виправдати через недоведеність того, що в його діянні є склад вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України, суд з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється
кримінальне провадження. Разом з тим ці положення не вказують на те, що у разі не підтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший склад злочину і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення ( правова позиція ВС у справі № 243/1573/17 від 13 січня 2021 року).
У межах кримінального провадження представником потерпілого не було заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_3 компенсації, спричиненої злочином, матеріальної шкоди у розмірі 149 703, 92 грн. Крім того, в своїх показах представник потерпілого вказав, що шкоду потерпілій стороні ОСОБА_3 не завдано.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого судом не обирався.
У справі наявні витрати на залучення експерта, а саме витрати на проведення судової будівельно- технічної експертизи №СЕ-19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року у розмірі 10 297, 20 грн, що підлягають віднесенню за рахунок держави у звязку з виправданням ОСОБА_3 .
У справі відсутні речові докази.
Відповідно до ст. 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
Згідно зі ст. 11 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду`у разі виникнення права на відшкодування завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону орган, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчий, дізнавач, прокурор або суд зобов`язані роз`яснити особі порядок поновлення її порушених прав чи свобод та відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до п. 1 ст. 2 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.
Ураховуючи наведені положення вимог закону, суд уважає необхідним роз`яснити ОСОБА_3 , що відповідно до п. 1 ст.2, ст.11 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» у нього є право на відшкодування завданої шкоди у зв`язку з постановленням виправдувального вироку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100, 174, 370,371,372, п.3 ч.1 ст. 373, 374 КПК України, суд,-
ухвалив :
Визнати ОСОБА_3 за обвинуваченням в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України, невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю в його діях складу кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», виправданому ОСОБА_3 роз`яснити, що на підставі даного вироку у нього виникає право на відшкодування йому завданої шкоди відповідно до статті 2 цього Закону.
Цивільний позов відсутній.
Речові докази у справі відсутні.
Витрати на проведення судової будівельно- технічної експертизи №СЕ-19/121-21/8106-БТ від 21.12.2021 року у розмірі 10 297, 20 грн віднести за рахунок держави.
Згідно ч.15 ст.615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1
Суд | Лозівський міськрайонний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124481177 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг Службова недбалість |
Кримінальне
Лозівський міськрайонний суд Харківської області
КАРАЩУК Т. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні