Ухвала

від 17.01.2025 по справі 727/8464/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду в складі:

Головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 січня 2025 року в кримінальному провадженні №12024262020002006,-

У С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 січня 2025 року задоволено клопотання прокурора та продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 08 березня 2025 року включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, визначено запобіжний захід у виді застави в розмірі 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з під варти у зв`язку з внесенням застави, покладено на обвинуваченого обов`язки, передбачені п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України.

На цю ухвалу суду обвинувачений ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити оскаржуване судове рішення в частині визначення застави і призначити йому альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування своїх вимог вказував, що суд не врахував вагомість доказів його вини, а наявні в справі докази сфабриковані, суд проігнорував також наявність у нього соціальних зв`язків, що він має постійне місце проживання, що він працював неофіційно, а саме працював на фондовій біржі та криптоплатформах і мав достатній прибуток для існування. Також вказував, що суд зазначив в ухвалі, що судовий розгляд не розпочато, але

ЄУНСС 727/8464/24 НП 11кп/822/61/25 головуючий у 1 інстанції ОСОБА_6

такий розглядрозпочато іна данийчас проводитьсяознайомлення зматеріалами справи.

Ще зазначав, що суд не прийняв його відмову від захисника ОСОБА_7 , який, на його думку, неефективно здійснює його захист. Вказував, що перебуваючи під вартою, він позбавлений можливості здійснювати запити до державних установ для отримання інформації та доказів, які б свідчили на користь захисту. Зазначав, що сума застави, визначена судом, вказана без пояснень доцільності та достатності.

Учасники судового провадження не заявляли клопотань про участь у судовому засіданні в апеляційній інстанції.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апелянта, колегії суддів вважає, що апеляційні вимоги ОСОБА_5 є необґрунтовані і в задоволенні його апеляційних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів і за його вчинення передбачено безальтернативне покарання у виді позбавлення волі до восьми років.

Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

З даних про особу ОСОБА_5 вбачається, що він раніше судимий, відбував покарання в місцях позбавлення волі, ніде не працює, не одружений.

Зважаючи на практику Європейського суду, тримання під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Ризик втечі та переховування від суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Враховуючи наведені вище обставини, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може переховуватися від суду.

Той факт, що продовження запобіжного ходу обвинуваченому ОСОБА_5 було здійснено під час підготовчого судового засідання, розгляд кримінального провадження по суті ще не розпочався, свідки та потерпіла не були допитані судом, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність ризику того, що обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків.

Той факт, що обвинувачений не має постійного джерела доходів, також судом першої інстанції вірно визнано, що існує ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення.

Також судом першої інстанції правильно встановлено, що ризики, які були встановлені під час обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшилися.

Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд врахував всі обставини кримінального провадження та вимоги КПК України, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, продовживши обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляду застави.

Що стосується вимог апелянта про зменшення йому встановленого судом розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення вимог апелянта в цій частині немає.

Так, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи дані про особу ОСОБА_5 , тяжкість інкримінованого йому злочину, наявність ризиків можливої протиправної поведінки його, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив розмір застави як альтернативний запобіжний захід підозрюваному у виді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який є наближеним до мінімального розміру, що призначається за вчинення тяжкого злочину.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді та обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і зменшення розміру визначеної судом застави, колегія суддів не вбачає.

Що стосується тверджень обвинуваченого про те, що суд не прийняв його заяву про відмову від захисника, який, на його думку, неякісно здійснює його захист, колегія суддів не приймає до уваги.

Також колегія суддів не вбачає підстав наводити в цій ухвалі спростувань на інші аргументи обвинуваченого. При цьому колегія суддів керується рішенням ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2010 року, де в п. 58 Суд зазначив, що «хоча пункт 1 статті Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент».

А тому в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно відмовити.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -

У Х В А Л И Л А :

В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_5 відмовити, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців від 08 січня 2025 року, якою йому продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 30 (тридцять), прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90840 грн., залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

Копія. Згідно з оригіналом: суддя