Рішення

від 13.01.2025 по справі 707/1424/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/1424/24

2/707/40/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2025 року м.Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

представника позивача адвоката Осадчого О.В.

представника відповідача адвоката Старовойт В.П. (в режимі ідеоконференції)

представника третьої особи Бондаренко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної іпотечної установи, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Руськополянська сільська рада про визнання права власності на квартиру, скасування запису в Державному реєстрі речових прав, зобов`язання державного реєстратора зареєструвати право власності, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з указаним позовом. Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером Державної прикордонної служби та відповідно набув право на безоплатне отримання житла для постійного користування. Руськополянською сільською радою 24.04.2008 року було прийнято рішення №49 про погодження ТОВ Будівельна компанія Мегаполіс передачі будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 в іпотеку. Рішенням Руськополянської сільської ради від 05.01.2010 №2 затверджено попередній поіменний список громадян, між якими пропонується розподілити квартири в АДРЕСА_1 та розділити квартири згідно цього списку. Згідно витягу з додатку 2 (зі змінами) затвердженого рішенням виконкому №2 від 05.01.2010 ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 знаходяться під номером 9 в попередньому поіменному списку громадян, яким надаються квартири Руськополянською сільською радою за адресою АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що згідно акту прийому передачі від 13.01.2010 Державна іпотечна установа передала Державній прикордонній службі квартири №10,11 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу ОСОБА_1 (члени сім`ї дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 ) було видано ордер на житлове приміщення №077490, а саме на квартиру АДРЕСА_2 на підставі розпорядження КМУ від 13.01.2010 №47-р. Рішенням Руськополянської сільської ради від 29.04.2010 №38 в тому числі вирішено видати ордер для вселення в будинок АДРЕСА_1 із наступним зняттям з квартирного обліку. Згідно витягу з додатку до рішення виконкому №38 від 29.04.2010 ОСОБА_1 видано ордер на жиле приміщення. Крім того, згідно довідки виконавчого комітету Русько-Полянської сільської ради №609 від 01.07.2010, ОСОБА_1 в будинку по АДРЕСА_1 надана в приватну власність квартира АДРЕСА_3 . Як вбачається з акту прийому передачі від 07.12.2011 комісія, утворена відповідно до постанови КМУ №855 від 27.07.2011 Деякі питання передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою та наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №688 від 19.09.2011 у відповідному складі склала даний акт про те, що квартири за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві власності державі та знаходяться у господарському віданні Державної іпотечної установи безоплатно передаються в управління Адміністрації Державної прикордонної служби України у кількості двох штук, а саме кв. АДРЕСА_4 . Рішенням Руськополянської сільської ради від 10.07.2014 №56-3/VI АДРЕСА_5 перейменовано на АДРЕСА_6 .

В подальшому Рішенням Руськополянської сільської ради від 28.05.2015 №38 надано дозвіл ОСОБА_1 на оформлення та передання в приватну власність, отримання свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Як вбачається з довідки ВЧ НОМЕР_1 №435 від 06.12.2017 підполковнику ОСОБА_1 та членам його родини було розподілене житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 для постійного проживання. Таким чином, ОСОБА_1 та члени його сім`ї мають повноцінне право на державну реєстрацію права власності на вищевказану квартиру. Як вбачається з листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.03.2023 №702/П-2810-5936 військовослужбовцю запасу ОСОБА_4 ЗАБАШТІ дійсно була розподілена для постійного проживання квартира АДРЕСА_2 , яка була придбана Державною іпотечною установою згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 1047-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов» та безоплатно передана Адміністрації Державної прикордонної служби України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 № 47-р, у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 855 «Деякі питання передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою». Метою реалізації права військовослужбовця запасу ОСОБА_5 на приватизацію отриманого ним житлового приміщення, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено наявні в ІНФОРМАЦІЯ_3 документи на зазначену квартиру і лист щодо вивчення порушеного питання та сприяння у його вирішенні. Також вказаним листом рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого вирішення житлового питання ОСОБА_1 . Крім того, Адміністрація Державної прикордонної служби України вчиняла дії щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , однак у проведенні реєстраційних дій було відмовлено, про що свідчить рішення №70145097 від 09.11.2023. Відповідно до листа Державної іпотечної установи від 28.12.2023 №4176/15/28 на підставі Акту прийому-передачі квартир, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 855 від 27.07.2011 «Деякі питання передачі квартир придбаних Державною іпотечною установою» та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 19.09.2011 № 688 «Питання надання громадянам квартир, що придбанні Державною іпотечною установою», квартира АДРЕСА_2 була передана 07.12.2011. Таким чином, після фактичного отримання вищевказаної квартири та оригіналів правовстановлюючих документів на них, Державна прикордонна служба Черкаської області повинна була внести відповідні зміни щодо власника до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно і відобразити факт здійснення операції з передачі квартири у бухгалтерському обліку.

Враховуючи вищевикладене, наявність запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за Державною іпотечною установою порушує права позивача, як власника квартири, у зв`язку з чим останній вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

10.06.2024 року на адресу суду через «Електронний суд» від представника відповідача Державної іпотечної установи адвоката Старовойт В.П. надійшов відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , згідно якого Державна іпотечна установа позовні вимоги не визнає, у задоволенні позову просить відмовити з наступних підстав. Державна іпотечна установа утворена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2004 року № 1330 «Деякі питання Державної іпотечної установи». Згідно пункту 2 Статуту Державної іпотечної установи (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 05 квітня 2021 р. № 198), засновником Установи є держава в особі Кабінету Міністрів України. Відповідно до пункту 22 Статуту Державної іпотечної установи, майно Установи є державною власністю і закріплюється за нею на праві господарського відання. Згідно пункту 23 Статуту, Установа не має права безоплатно передавати закріплене за нею майно фізичним особам. Згідно положень Наказу Міністерства юстиції України від 22.01.2010р. № 92/5 «Про затвердження Методичних рекомендацій стосовно оформлення права власності на нерухоме майно, придбане Державною іпотечною установою, та державної реєстрації такого права», власником майна, переданого Державній іпотечній установі, незалежно від джерел його формування, є Держава в особі Кабінету Міністрів України, оскільки останній виступив її засновником. Сама ж Державна іпотечна установа, відповідно до установчих документів, лише тимчасово наділена правом господарського відання щодо цього майна. У випадку оформлення права власності на придбані Державною іпотечною установою квартири відповідно до переліків житлових будинків, затверджених Кабінетом Міністрів України, для забезпечення житлом окремих категорій громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, та державної реєстрації права власності на такі об`єкти, таке оформлення та державну реєстрацію слід здійснювати за Державою в особі Кабінету Міністрів України. Позивачем не надано суду доказів прийняття уповноваженим органом рішення про передачу спірної квартири у власність відповідачу Державній іпотечній установі. Оскільки спір виник щодо права власності на майно (квартиру), належним відповідачем у спорі є власник цього майна Держава в особі Кабінету Міністрів України, а не Державна іпотечна установа. Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, позовні вимоги до власника нерухомого майна - Держави в особі Кабінету Міністрів України, позивачем не заявлялись. Після оформлення Державою за собою у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (реєстраційний номер майна 29488901) права власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Русько-Полянської сiльської ради 20.01.2010р., спірна квартира була закріплена за Державною іпотечною установою на праві господарського відання. Відтак з 07.12.2011р. власником квартири залишається Держава в особі Кабінету Міністрів України, а право оперативного управління спірною квартирою належить Адміністрації Держприкордонслужби (незалежного від того, що вона не вчинила подальші дії щодо належної реєстрації цього права у державних реєстрах. Таким чином, після фактичного отримання від Державної іпотечної установи в оперативне управління спірної квартири, Адміністрація Держприкордонслужби повинна було здійснити в установленому на той час законодавством порядку державну реєстрацію цього речового права у реєстрі прав власності на нерухоме майно, проте з незрозумілих для ДІУ причин, зазначені реєстраційні дії не вчинила. В результаті чого, в Державному реєстрі прав не нерухоме майно міститься помилковий запис про те, що спірна квартира перебуває у власності Держави в особі Кабінету Міністрів України та досі закріплена за Державною іпотечною установою на праві господарського відання. Жодного доказу того, що позивач звертався до Адміністрації Держприкордонслужби з вимогою усунути вказані порушення і йому було відмовлено, суду разом з позовом не надано.

12.06.2024 від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Осадчого О.В. через «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив Державної іпотечної установи. Згідно якої, зазначається, що позивачем до позовної заяви додано свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно з яких чітко вбачається, що власником квартири АДРЕСА_2 є Державна іпотечна установа. Будь яких відміток про те, що майно закріплено на праві господарського відання за Державною іпотечною установою вищевказані свідоцтво про право власності на нерухоме майно та витяг з Реєстру права власності на нерухоме майно не містять. Таким чином доводи відповідача про те, що Державна іпотечна установа не є належним відповідачем у справі є неспроможними. Позивачем не заперечується той факт, що згідно Акту прийомупередачі, квартира АДРЕСА_2 , 07.12.2011 безоплатно передана в оперативне управління Адміністрації Держприкордонслужби. Також згідно вищевказаного акту прийому-передачі квартир, Адміністрації Держприкордонслужби були передані всі належні документи, необхідні для вчинення реєстраційних дій: Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, технічний паспорт на квартиру та витяг з бухгалтерського балансового рахунку Державної іпотечної установи. Таким чином, Державна іпотечна установа повністю виконала всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України, щодо передачі спірної квартири в оперативне управління Адміністрації Держприкордонслужби, однак незважаючи на це, станом на момент подачі позовної заяви, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься інформація про те, що все ж таки власником квартири АДРЕСА_2 є Державна іпотечна установа, і тому виключно з цих підстав остання визначена одним з відповідачів у справі за позовом ОСОБА_1 . Позивач повністю погоджується з доводами відповідача про те, що після фактичного підписання Акту прийомупередачі від 07.12.2011, Адміністрація Держприкордонслужби повинна була здійснити в установленому на той час законодавством порядку державну реєстрацію цього речового права у реєстрі прав власності на нерухоме майно, проте з незрозумілих причин, зазначені реєстраційні дії не вчинила, а тому другим відповідачем у справі за позовом ОСОБА_1 є саме Адміністрація Державної прикордонної служби України. Так, позивачу та членам його сім`ї дійсно було видано ордер на житлове приміщення №077490, а саме на квартиру АДРЕСА_2 на підставі розпорядження КМУ від 13.01.2010 №47-р. Однак ордер надає право на вселення в квартиру, і аж ніяк не є підставою для реєстрації права власності. Крім того, згідно довідки виконавчого комітету Русько-Полянської сільської ради №609 від 01.07.2010, лише ОСОБА_1 в будинку по АДРЕСА_1 надана в приватну власність квартира АДРЕСА_3 , у зв`язку з чим доводи відповідача в цій частині є неприйнятними.

25.06.2024 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 Андрія Капелюха надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого правові засади отримання громадянами України у власність займаних ними житлових приміщень (квартир) державного житлового фонду, їх подальшого використання і утримання, визначено нормами ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 №2482-ХІІ із змінами. Згідно з приписами ст.1 даного закону приватизація державного житлового фонду це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Державний житловий фонд це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ. Крім того, відповідно до ст.5 Житлового кодексу України державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих рад (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд). Отже, спірна квартира АДРЕСА_2 належить до державного житлового фонду. Таким чином, за наявності передбачених Законом №2482-ХІІ правових підстав, ОСОБА_1 та члени його сім`ї, які проживають разом з ним у вищезазначеній квартирі, можуть отримати її у власність шляхом приватизації. З огляду на викладені обставини, Адміністрація Державної прикордонної служби України просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник Державної іпотечної установи Старовойт В.П. та представник третьої особи: Головного центру підготовки особового складу Бондаренко Я.О. заперечили щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просили суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача: Адміністрації Державної прикордонної служби України у судове засідання не з`явився, однак у матеріалах справи наявне клопотання від даного відповідача про розгляд справи без участі їх представника та про необхідність відмови у задоволенні позову на підставі наданого відзиву.

Представник третьої особи: Руськополянської сільської ради у судове засідання не з`явився. Проте, в матеріалах справи міститься заява віл сільського голови Руськополянської сільської ради Олега Гриценка про розгляд справи без їх участі. При розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши відзиви відповідачів та відповідь на відзив позивача, заслухавши пояснення сторін, встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 5 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК Українивизначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідност. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є військовим пенсіонером Державної прикордонної служби та відповідно набув право на безоплатне отримання житла для постійного користування. Руськополянською сільською радою 24.04.2008 року було прийнято рішення №49 про погодження ТОВ Будівельна компанія Мегаполіс передачі будівлі гуртожитку по АДРЕСА_1 в іпотеку. Рішенням Руськополянської сільської ради від 05.01.2010 №2 затверджено попередній поіменний список громадян, між якими пропонується розподілити квартири в АДРЕСА_1 та розділити квартири згідно цього списку. Згідно витягу з додатку 2 (зі змінами) затвердженого рішенням виконкому №2 від 05.01.2010 ОСОБА_1 , дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 знаходяться під номером 9 в попередньому поіменному списку громадян, яким надаються квартири Руськополянською сільською радою за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно акту прийому передачі від 13.01.2010 Державна іпотечна установа передала Державній прикордонній службі квартири №10,11 що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачу ОСОБА_1 (члени сім`ї дружина ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 ) було видано ордер на житлове приміщення №077490, а саме на квартиру АДРЕСА_2 на підставі розпорядження КМУ від 13.01.2010 №47-р. Згідно рішення Руськополянської сільської ради від 29.04.2010 №38 в тому числі вирішено видати ордер для вселення в будинок АДРЕСА_1 із наступним зняттям з квартирного обліку.

Згідно витягу з додатку до рішення виконкому №38 від 29.04.2010 ОСОБА_1 видано ордер на жиле приміщення. Суд констатує, що ордер на житлове приміщення надає лише право на вселення особи у житлове приміщення, та не посвідчує право власності на житло і не є правовстановлюючим документом на житло.

Згідно довідки виконавчого комітету Русько-Полянської сільської ради №609 від 01.07.2010, ОСОБА_1 в будинку по АДРЕСА_1 надана в приватну власність квартира АДРЕСА_3 . Як вбачається з акту прийому передачі від 07.12.2011 комісія, утворена відповідно до постанови КМУ №855 від 27.07.2011 Деякі питання передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою та наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 №688 від 19.09.2011 у відповідному складі склала даний акт про те, що квартири за адресою АДРЕСА_1 , які належать на праві власності державі та знаходяться у господарському віданні Державної іпотечної установи безоплатно передаються в управління Адміністрації Державної прикордонної служби України у кількості двох штук, а саме кв. АДРЕСА_4 . Рішенням Руськополянської сільської ради від 10.07.2014 №56-3/VI АДРЕСА_5 перейменовано на вул. Небесної Сотні.

Встановлено, що рішенням Руськополянської сільської ради від 28.05.2015 №38 надано дозвіл ОСОБА_1 на оформлення та передання в приватну власність, отримання свідоцтва на право власності на квартиру АДРЕСА_2 . Як вбачається з довідки ВЧ НОМЕР_1 №435 від 06.12.2017 підполковнику ОСОБА_1 та членам його родини було розподілене житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_7 для постійного проживання.

Як вбачається з листа Адміністрації Державної прикордонної служби України від 29.03.2023 №702/П-2810-5936 військовослужбовцю запасу ОСОБА_7 дійсно була розподілена для постійного проживання квартира АДРЕСА_2 , яка була придбана Державною іпотечною установою згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 № 1047-р «Про придбання квартир для забезпечення житлом громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов» та безоплатно передана Адміністрації Державної прикордонної служби України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.01.2010 № 47-р, у порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2011 № 855 «Деякі питання передачі квартир, придбаних Державною іпотечною установою».

З метою реалізації права військовослужбовця запасу ОСОБА_5 на приватизацію отриманого ним житлового приміщення, на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено наявні в ІНФОРМАЦІЯ_3 документи на зазначену квартиру і лист щодо вивчення порушеного питання та сприяння у його вирішенні. Також вказаним листом рекомендовано звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 для подальшого вирішення житлового питання ОСОБА_1 .

Крім того, Адміністрація Державної прикордонної служби України вчиняла дії щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , однак у проведенні реєстраційних дій було відмовлено, про що свідчить рішення №70145097 від 09.11.2023р.

Суд констатує, що юридичним власником квартири АДРЕСА_2 є Державна іпотечна установа, форма власності державна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 20.01.2010р. та витягом про реєстрацію права власності від 21.01.2010р. (а.с.25-26).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не

суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може

бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 386 ЦК України закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

У силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Отже, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.

Суд погоджується з твердженнями представника Адміністрації Державної прикордонної служби України зазначеними у відзиві. Згідно із ст. 5 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» кожний громадянин Украхни має право приватизувати займане ним житло безоплатно або з частковою доплатою один раз. Таким чином, за наявності передбачених Законом №2482-ХІІ правових підстав, позивач ОСОБА_1 та члени його родини, які проживають з ним в квартирі АДРЕСА_2 , можуть отримати зазначену квартиру у власність шляхом її приватизації. Позивач не реалізував своє право на приватизацію та, подавши даний позов до суду, не дотримався порядку приватизації державного житлового фонду, що визначений вищенаведеними нормами закону. Тому, вимоги позивача про визнання права власності за позивачем на вказану квартиру у судовому порядку, скасування запису в Державному реєстрі речових прав - суд вважає необгрунтованими і безпідставинми.

Позовна вимога про зобов`язаня державного реєстратора зареєструвати право власності на вказану квартиру також не підлягає до задоволення, оскільки є похідною від основних вимог позивача. При цьому така вимога взагалі не підлягає задоволенню в порядку ЦПК України, оскільки є необгрунтованою, недоведеною і безпідставною.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні кожного отриманого у справі доказу зокрема та належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є недоведені та необґрунтовані, тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Керуючись ст.ст.43, 178, 191, 263,264, 265, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної іпотечної установи, треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Руськополянська сільська рада про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_2 , скасування запису в Державному реєстрі речових прав, зобов`язання державного реєстратора зареєструвати право власності відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його проголошення через суд першої інстанції до Черкаського апеляційного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 16 січня 2025 року.

Суддя: О. М. Суходольський