УХВАЛА
16 січня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/2/21(921/462/22)
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Погребняка В.Я.
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023
у справі № 921/2/21(921/462/22)
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" особі ліквідатора Шимечка А.Я.
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "МАММОН"
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні відповідача: 1) Кооператив "Союз",
2) ОСОБА_1
3) Приватне мале підприємство « 777»,
про витребування з чужого незаконного володіння земельних ділянок і нерухомого майна та визнання права власності
в межах справи №921/2/21
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод"
В С Т А Н О В И В:
21.10.2024 через систему «Електронний Суд» до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон» за підписом адвоката Магдич Ольги Олександрівни надійшла касаційна скарга на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі №921/2/21(921/462/22), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; скасувати оскаржуване судове рішення; рішення Господарського суду Тернопільської області від 06.03.2023 залишити в силі.
Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/462/22), залишено без руху. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю "МАММОН" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: навести інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023, з обгрунтуванням поважності підстав його пропуску; доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 494 407,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Суддя Огороднік К.М. перебував у відпустці з 23.12.2024 по 03.01.2025 та з 06.01.2025 по 10.01.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2024 № 587/0/102-24).
Суддя Погребняк В.Я. перебував у відпустці з 23.12.2024 по 25.12.2024; з 26.12.2024 по 06.01.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2024 № 434/0/101-24) та з 07.01.2025 до 10.01.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.12.2024 № 634/0/102-24).
Суддя Картере В.І. перебував у відпустці з 23.12.2024 до 27.12.2024, з 30.12.2024 до 02.01.2025 та з 03.01.2025 до 10.01.2025 (наказ голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2024 № 506/0/101-24).
23.12.2024 через систему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 10.12.2024 від скаржника за підписом керівника Угрин Л.І. надійшла касаційна скарга в новій редакції до якої також додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та клопотання про відстрочення сплати судового збору до якого зокрема додано лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон» за підписом директора Угрин Людмили відповідно до якого діяльність товариства за період 2022-2024 не здійснювалася, фінансові операції по збільшенню активів чи статутного капіталу не проводилися.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 % ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.
Ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст.163 ГПК України).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Правовий висновок щодо визначення ставки судового збору, що підлягає сплаті за розгляд майнового спору у позовному провадженні в межах справи про банкрутство боржника викладений Верховним Судом у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.04.2021 у справі № 905/1818/19.
Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 630 414 грн. (21 013 794,96 *1,5%*200%).
Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 504 331,20 грн. (630 414 грн х 0,8).
Проте скаржником сплачено 9 924 грн. судового збору за подання касаційної скарги та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у сумі 494 407,20 грн. до закінчення касаційного розгляду на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір". Клопотання мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Маммон» не здійснює жодної господарської діяльності з 2021 року по даний час. На підприємстві відсутній обіг грошових коштів та відсутні активи.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).
Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.
Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, Верховний Суд зазначає, що доданий до клопотання про відстрочення сплати судового збору лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Маммон» за підписом директора Угрин Людмили відповідно до якого діяльність товариства за період 2022-2024 не здійснювалася, фінансові операції по збільшенню активів чи статутного капіталу не проводилися з огляду на приписи статей 74, 76, 77, 78 ГПК України, не можуть бути тими доказами, що підтверджують підстави для відстрочення сплати судового збору.
Також скаржником не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.
Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.
Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, статті 4,7,8 Закону України "Про судовий збір" Верховний Суд, -
У Х В А Л И В:
1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" про відстрочення сплати судового збору.
2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАММОН" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 у справі № 921/2/21(921/462/22) - залишити без руху.
4.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "МАММОН" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 494 407,20 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати;
5. Роз`яснити скаржнику у справі № 921/2/21(921/462/22), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Картере В.І.
Погребняк В.Я.
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124484765 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Огороднік К.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні