Постанова

від 16.01.2025 по справі 464/3191/15-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 464/3191/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Чорна С.З.

Провадження № 22-ц/811/2219/24 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2018 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул-Сихів» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

встановив:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційне підприємство «Стимул-Сихів» (далі ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів») звернулось до суду з позовом, уточненим заявою від 25.07.2016 року про зменшення розміру позовних вимог (а.с.17 т.2), в якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 23799 грн. 08 коп., з яких: 7108 грн. 49 коп. заборгованість за спожиті послуги з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2011 року по 01.05.2016 року; 16690 грн. 59 коп. заборгованість за спожиті послуги з центрального опалення за період з 01.03.2006 року по 01.07.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що на обслуговуванні ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» знаходиться будинок по АДРЕСА_1 і в спірний період підприємство було виконавцем вказаних вище житлово-комунальних послуг, які надавались мешканцям квартири АДРЕСА_2 є неприватизованою і зареєстрованих осіб у ній немає, однак, відповідачі фактично проживали у вказаній квартирі у спірний період та користувались житлово-комунальними послугами, які надавав позивач, для мешканців цієї квартири позивачем відкрито особовий рахунок по нарахуванню та внесенню оплати за споживання житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, центрального опалення, постачання гарячої та холодної води, а тому на відповідачах лежить солідарний обов`язок по оплаті за надані послуги, незважаючи на відсутність договорів, які всупереч вимогам чинного законодавства відповідачі не уклали з позивачем.

Позивач зазначає, що належним чином виконував свої обов`язки з надання вказаних вище житлово-комунальних послуг, однак, відповідачі на попередження про добровільну сплату боргу належним чином не відреагували, тому просив стягнути з них спірну заборгованість в примусовому порядку.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 25 жовтня 2017 року, у задоволенні позову ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 26 червня 2018 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 25 жовтня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2018 року позов ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул Сихів» заборгованість за житлово-комунальні послуги, зокрема, по утриманню будинку та прибудинкової території за період з 01.01.2011 року по 01.05.2016 року в розмірі 7108 грн. 49 коп., та за спожиті послуги з центрального опалення за період з 01.03.2006 року по 01.07.2014 року в розмірі 16690 грн. 59 коп., всього на загальну суму 23799 грн. 08 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул Сихів» судовий збір у розмірі 81 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул Сихів» судовий збір у розмірі 81 грн. 20 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул Сихів» судовий збір у розмірі 81 грн. 20 коп.

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якої через систему «Електронний суд» подала адвокат Телеш В.П., просить рішення суду змінити та ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» задовольнити, стягнувши з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» заборгованість за житлово-коумнальні послуги по утриманню будинку та прибудинкової території та за послуги з центрального опалення на загальну суму 23799 грн. 08 коп.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 12.11.2004 року ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою по АДРЕСА_4 вона фактично ніколи не проживала, житлово-комунальними послугами за цією адресою не користувалась, після досягнення повноліття проживала в цивільному шлюбі з ОСОБА_4 у м. Тернополі, де ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 16.10.2015 року Відділом ДРАЦС Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис №276 від 03.02.2011 року.

Додає, що основний квартиронаймач ОСОБА_6 , який помер в 2012 році, був позбавлений батьківських прав щодо неї ( ОСОБА_1 ) приблизно в 2003 2004 роках, документи не збереглись, тому з того часу вона розірвала всі стосунки з родичами, на сьогоднішній день вони так і не спілкуються.

Зазначає, що за даною адресою, весь цей час, починаючи з формування заборгованості, фактично проживали і користувалися житлово-комунальними послугами лише її мати ОСОБА_3 та брат ОСОБА_2 , які є співвідповідачами у справі.

Наголошує, що в матеріалах справи відсутні будь-які підтверджуючі документи щодо проживання її ( ОСОБА_1 ) у квартирі АДРЕСА_5 , також факт її відсутності за вказаної адресою підтверджується судовою кореспонденцією, яка повернута на адресу суду.

Зазначає, що статтею 64 Житлового кодексу УРСР, який був чинним на момент прийняття рішення по справі, передбачено права і обов`язки членів сім`ї наймача. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно поживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство, проте вона ( ОСОБА_1 ) до таких на момент формування заборгованості не належала, відтак, вважає, що вимоги до неї пред`явлено безпідставно.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 16.01.2025 року, є дата складення повного судового рішення 16.01.2025 року.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 перебуває на обслуговуванні ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів».

ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» надає житлово-комунальні послуги з утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території, що підтверджується відповідними договорами, укладеними між ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» та комунальними службами, забезпечує подачу теплової енергії до вказаного будинку (а.с.48-60, 235-245 т.1).

Згідно довідки з місця проживання про склад сім`ї і прописки, виданої ЛКП «Дім» №8131 від 19.11.2014 року, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в не приватизованій однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.13 т.1).

У квартирі АДРЕСА_5 , яка не приватизована і складається з трьох кімнат, житловою площею 41,90 кв.м., загальною площею 71,90 кв.м., зареєстрованих осіб немає, що підтверджується довідкою ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» №1151 від 13.03.2015 року (а.с.7 т.1).

Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , яке було проведено 18.06.2012 року комісією, у складі: начальника відділу у справах дітей Сихівської районної адміністрації, начальника відділу соціальної роботи ЦСССДМ Сихівського району, головного спеціаліста ВуСД Сихівської районної адміністрації, за заявою ОСОБА_8 від 30.05.2012 року №3-В18527 (а.с.16 т.1), на момент присутності комісії в квартирі перебувала гр. ОСОБА_8 , 1988 р.н., яка повідомила, що на даний час в квартирі проживає 3 особи: вона, її малолітній син ОСОБА_8 , 2011 р.н., та брат ОСОБА_9 , 1994 р.н., учень СПТУ №64 м. Львова.

В акті зафіксовано, що зі слів заявниці ( ОСОБА_8 ) стало відомо, що на даний час вона не працює, доглядає за сином, в квітні 2012 року вона із сином повернулась з м. Тернополя, де його народила та тимчасово там проживала.

Відповідно до акту ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», складеного 17.10.2014 року (а.с.15 т.1), у квартирі АДРЕСА_5 проживає сім`я ОСОБА_10 ( ОСОБА_6 чоловік відповідача ОСОБА_3 та батько відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), згідно спільного рішення адміністрації і профкому ПАТ «Іскра», ордера, виданого Галицькою адміністрацією згідно рішення №502 від 14.06.1998 року.

Згідно з актом ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» від 19.11.2014 року (а.с.17 т.1), у квартирі АДРЕСА_5 проживають: ОСОБА_3 , 1960 р.н., та ОСОБА_2 , 1994 р.н.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 31 березня 2017 у справі №464/11988/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 05 липня 2017 року (а.с.239-245 т.2), в задоволенні позову Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , треті особи: ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», Львівська міська рада, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, ПАТ «Іскра», про виселення з квартири АДРЕСА_5 відмовлено.

Вказаними судовими рішеннями встановлено, що квартира АДРЕСА_5 надана ОСОБА_6 на сім`ю в складі 4-х осіб (він, дружина та двоє на той час малолітніх дітей) в порядку черговості за місцем праці спільним рішенням адміністрації та профкому ВАТ «Іскра» №41 від 18.03.1998 рокузі зняттям з квартирного обліку.

Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради №502 від 14.06.1999 року про закріплення квартир ВАТ «Іскра» в будинку АДРЕСА_1 , закріплено квартири: ОСОБА_6 робітнику ВАТ «Іскра», черговику за місцем праці з 1978 року за №1 на квартиру АДРЕСА_6 (заг.пл. 71,66 кв.м.) на сім`ю з чотирьох осіб він, дружина ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_12 , син ОСОБА_13 , які проживають та прописані з 1998 року в квартирі АДРЕСА_7 , що вивільняється.

На момент закріплення спірної квартири за ОСОБА_6 та його сім`єю будинок ще не був завершений будівництвом і добудовувався за власні кошти працівників ВАТ «Іскра».

У видачі ордера на вказану квартиру було відмовлено, оскільки не виконане розпорядження №502 про звільнення квартири АДРЕСА_7 .

Водночас, встановлено, що відповідачі проживали у квартирі АДРЕСА_5 без реєстрації з 2005 року, залишаючись бути зареєстрованими за адресою: АДРЕСА_3 , і цю обставину відповідачі визнавали у зустрічному позові ОСОБА_3 , ОСОБА_2 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», про визнання права користування житловим приміщенням, зобов`язання здійснити реєстрацію місця проживання, у задоволенні якого було відмовлено рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 22 травня 2015 року у справі №464/11988/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 червня 2016 року (а.с.12-16 т.2), і рішення в цій частині в касаційному порядку не оскаржувалось (а.с.79-81 т.2).

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що, незважаючи на відсутність реєстрації у квартирі АДРЕСА_5 , відповідачі у спірний період проживали за вказаною адресою та користувались житлово-комунальними послугами, які надавав позивач, а відтак, є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» за адресою по АДРЕСА_4 , тому зобов`язані оплатити за надані послуги.

Суд урахував, що хоч у ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте, відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 №6-2951цс15.

Разом з тим, суд першої інстанції не в повній мірі урахував докази, які є в матеріалах справи і наведені вище, зокрема, на підтвердження факту проживання відповідачки ОСОБА_1 у спірній квартирі.

Так, зокрема, як наведено вище, за заявою відповідачки було ініційовано обстеження 18.06.2012 року комісією житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_4 , в результаті чого, зі слів самої ж відповідачки встановлено, що вона проживає у вказаній квартирі з малолітнім сином, 2011 року народження.

Однак, із судових рішень у справі №464/11988/14-ц встановлено, що у грудні 2014 року Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради звернулась з позовом про виселення з квартири АДРЕСА_5 лише до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , які в свою чергу звертались із зустрічним позовом про визнання за ними права користування спірною квартирою.

Окрім того, в матеріалах справи наявний акт ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів» від 19.11.2014 року (а.с.17 т.1), в якому зазначено, що у квартирі АДРЕСА_5 безпідставно проживають відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також необхідно зазначити, що до апеляційної скарги відповідачка ОСОБА_1 долучила копію витягу з паспорта, згідно з яким 12.08.2014 року між нею та ОСОБА_14 зареєстровано шлюб.

З наведеного слід дійти висновку, що з серпня 2014 року відповідачка не проживає у спірній квартирі, а тому вимога позивача про солідарне стягнення з неї заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території за період з 01.08.2014 року по 01.05.2016 року є безпідставною.

Належних і достатніх доказів, які б підтверджували факт непроживання відповідачки у спірній квартирі до серпня 2014 року, в матеріалах справи немає і відповідачкою таких доказів не надано апеляційному суду.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової (а.с.9 т.1) встановлено, що станом на 01.08.2014 року заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території становила 2903 грн. 55 коп., тому лише по оплаті цієї суми заборгованості з даного виду житлово-комунальних послуг відповідачка ОСОБА_1 має солідарний з іншими відповідачами обов`язок.

Таким чином, рішення суду першої інстанції по суті вирішення спору необхідно змінити, лише в частині визначення розміру заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», зменшивши його з 7108 грн. 49 коп. до 2903 грн. 55 коп. та, відповідно, зменшивши загальний розмір заборгованості із 23799 грн. 08 коп. до 19594 грн. 14 коп.

В іншій частині, доводи та вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Також, ураховуючи вимоги статті 141 ЦПК України та наслідки розгляду справи апеляційним судом, розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», становить 66 грн. 58 коп.

У зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_1 , з позивача на її користь підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 65 грн. 77 коп.

Тому, відповідно до вимог ч.10 ст.141 ЦПК України, ураховуючи, що різниця у розмірі судового збору, стягуваного із кожної із вказаних сторін, становить 00 грн. 81 коп., рішення суду першої інстанції необхідно змінити і в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ ЖЕП «Стимул-Сихів», зменшивши його до 00 грн. 81 коп.

В решті підстав для зміни чи скасування рішення суду немає.

Керуючись ст.ст.367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2018 року змінити в частині визначення розміру заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території, яка підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул-Сихів», зменшивши його з 7108 гривень 49 копійок до 2903 гривень 55 копійок та, відповідно, зменшивши загальний розмір заборгованості, яка підлягає солідарному стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул-Сихів», із 23799 гривень 08 копійок до 19594 гривень 14 копійок.

Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 31 жовтня 2018 року в частині визначення розміру судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю житлово-експлуатаційного підприємства «Стимул-Сихів», змінити, зменшивши його до 00 гривень 81 копійки.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 16 січня 2025 року.

Головуючий С.М. Бойко

Судді: С.М. Копняк

А.В. Ніткевич