Ухвала

від 17.01.2025 по справі 583/207/25

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/207/25

1-кс/583/88/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого слідчого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного

ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка клопотання слідчого Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200460000041 від 15.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лук`янівці, Харківської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, військовослужбовця ЗСУ, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,раніше судимоговироком Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 22.09.2010року зач.3ст.185,ч.2ст.185,ч.1ст.304,ст.70,ст.104КК Українидо 3років позбавленняволі звипробувальним строкомна 1рік; вироком Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 22.04.2011року зач.3ст.185КК Українидо 3років позбавленняволі,25.06.2013року звільненийз невідбутимстроком 10місяців 27днів;вироком Охтирськогоміськрайонного судуСумської областівід 19.05.2016року зач.2ст.185,ч.3ст.185,ч.3ст.69,ч.1ст.70КК Українидо 2років позбавленняволі,28.08.2017звільнений відвідбування покаранняз невідбутимстроком 4місяці 12днів; вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 18.09.2018 року за ч.2 ст.185, ч.1 ст. 357, ч. 1 с. 70 КК України до 2 років позбавлення волі з випробувальним строком на один рік; вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.06.2021 за ч.2 ст.146, ч.3 ст.185, ч.1 ст.187 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі,

про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням погодженим прокурором, обґрунтовуючи тим, що в провадженні слідчого відділу Охтирського районноговідділу поліціїГоловного управлінняНаціональної поліціїв Сумськійобласті знаходиться зазначене кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушенняу, санкція статті КК України, якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, до нього може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України (до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки). ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, що мешкають разом з ними в одному населеному пункті, має широке коло знайомих в Охтирському районі Сумської області, зокрема, серед осіб, що мають вплив на криміналітет та осіб, які можуть вчинити незаконний вплив на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні. Цей незаконний вплив може стосуватись як на потерпілого, який безпосередньо вказує на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження. Окрім того, підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин, проходячи службу в Збройних Силах України, тим самим маючи доступ до зброї, потерпілий та свідки можуть сприймати його погрози реально. На підставі вищевикладеного просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання та обранні щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки інший більш м`який запобіжний захід не забезпечить вчасне та якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддявислухавши доводипрокурора,пояснення підозрюваного, йогозахисника, перевірившиматеріали кримінальногопровадження,дійшов висновкупро необхідністьзастосування до ОСОБА_4 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, а не будь-якого іншого, більш м`якого запобіжного заходу, передбаченого ч.1ст.176КПК України зі слідуючих підстав.

Відповідно до підпункту «с» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025200460000041 від 15.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

15.01.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України (фактичний час затримання 21 год. 45 хв. 15.01.2025 року).

16.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом допиту потерпілого поліцейського офіцера громади; протоколами допитів свідків з числа працівників Охтирського РВП ГУНП в Сумській області та Управління поліції охорони в Сумській області, які безпосередньо перебували на місці вчинення злочину та були свідками даної події; протоколами огляду речей і документів, а саме відеозаписів з відеореєстратора службового автомобіля, на якому зафіксовано вчинення вказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 ; протоколом затримання ОСОБА_4 від 15.01.2025; повідомленням про підозру ОСОБА_4 ; та іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, на переконання слідчого судді, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі більше ніж три роки,раніше неодноразовосудимий затяжкі злочини, нашлях виправленняне став,може переховуватисявід органівдосудового розслідуваннята суду, моженезаконно впливатина потерпілого,свідків,що мешкають в одномунаселеному пункті, продовжити злочинну діяльність, вчинив інкримінований йому злочин, проходячи службу в Збройних Силах України, тим самим маючи доступ до зброї; може знищити докази; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при встановленні факту наявності (чи відсутності) обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя керується не тільки положеннями національного кримінального процесуального законодавства, а враховує й практику з цього питання Європейського суду з прав людини (ч.5ст.9 КПК України), який в своїх рішеннях у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р. (п.175) та у справі «Луканов проти Болгарії» (1997 р.) зазначив, що слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п.1 ч.1ст.194 КПК України, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990 року, «Мюррей проти об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності, та визначає лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, на даній стадії при вирішення питання про обрання запобіжного заходу суд оцінює докази на предмет їх вагомості і не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Так, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, у тому числі тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, враховуючи те, що він можепереховуватись відорганів досудовогорозслідування тасуду,незаконно впливатина потерпілого, свідків,вчинити іншекримінальне правопорушення,враховуючи особупідозрюваного,який ранішенеодноразово притягувавсядо кримінальноївідповідальності,на шляхвиправлення нестав,а такожвраховуючи практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, небезпека якого може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи та інше, слідчий суддя, вважає, що існує обґрунтована наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України.

З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вказаний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від суду.

На думку суду, тримання підозрюваного під вартою з наведених вище підстав виправдане існуванням суспільного інтересу на забезпечення належного судового розгляду кримінального провадження, що за таких обставин переважає принцип поваги до особистої свободи, що відповідає вимогам ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вказані обставини у сукупності з іншими, передбаченими ч.1ст.194 КПК України, дають достатні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки, в судовому засіданні доведено наявність обгрунтованої підозри стосовно ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину, існування встановлених у ст.177 КПК України ризиків, на які вказував слідчий у своєму клопотанні, а також недостатності більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам.

На переконання слідчого судді більш м`який запобіжний захід в даному випадку не забезпечить вчасне та якісне досудове розслідування у даному кримінальному провадженні з вищевикладених підстав.

Медичних довідок, які б свідчили про неможливість перебування ОСОБА_4 в умовах тримання під вартою, слідчому судді не надано.

У відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Злочин, передбачений ч. 2 ст.345 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , вчинений із застосуванням насильства.

Враховуючи насильницький характер інкримінованого злочину слідчий суддя дійшов висновку не визначати заставу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178,183,186,194,196-197,309-310,395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Застосувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який підозрюєтьсяу вчиненнізлочину,передбаченого ч.2ст.345 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту взяття під варту до 24 години 15.03.2025 року з подальшим утримуванням у Державній установі «Сумський слідчий ізолятор».

Дата закінчення дії ухвали 24 год. 15.03.2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - протягом п`яти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1