Постанова

від 17.01.2025 по справі 420/2941/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2941/24

Категорія:106000000Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М.

Місце ухвалення: м. Одеса

Дата складання повного тексту: 01.08.2024 р.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Бітова А.І.

суддів Лук`янчук О.В.

Ступакової І.Г.

у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа Херсонська районна рада Херсонської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Херсонської районної державної адміністрації Херсонської області, третя особа: Херсонська районна рада Херсонської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження, в якому просила суд:

-визнати протиправним та скасувати розпорядження №103 "Про скасування стимулюючих виплат голові Херсонської районної ради ОСОБА_1 ", винесене 04 грудня 2023 року начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_2 ;

-зобов`язати Херсонську районну державну (військову) адміністрацію нарахувати та виплатити грошові кошти голові Херсонської районної ради І скликання ОСОБА_1 в сумі, в якій не було здійснено їй виплати внаслідок прийняття начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_3 розпорядження №103 від 04 грудня 2023 року "Про скасування стимулюючих виплат голові Херсонської районної ради ОСОБА_1 ".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що вона є головою Херсонської районної ради І скликання. 04 грудня 2023 року начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації Линецьким М.В. було винесено розпорядження №103 "Про скасування стимулюючих виплат голові Херсонської районної ради ОСОБА_1 ", згідно якого скасовано встановлені позивачу рішенням V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49: надбавки за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, в межах встановленого фонду оплату праці (п. 1 розпорядження); щомісячні премії у відсотках від посадового окладу та премії до державних і професійних свят та ювілейних дат за фактично відпрацьований час в межах затвердженого фонду оплати праці (п.2.2. розпорядження). Також скасовано, визначені п.3 умови дії рішення V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49; доручено відділу фінансів Херсонської районної державної (військової) адміністрації здійснювати щомісяця фінансування в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі Херсонської районної ради, з урахуванням пунктів 1,2 цього розпорядження.

На думку позивачки, при винесенні розпорядження №103 від 04 грудня 2023 року "Про скасування стимулюючих виплат голові Херсонської районної ради Покотиловій В.І." начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_4 перевищив свої повноваження, грубо порушивши норми чинного законодавства України та права ОСОБА_1 на оплату праці, гарантоване ст. 21 КЗпП України.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованими та такими, що не підлягає задоволенню.

Відповідача наполягав, що окремого рішення інших органів державної влади щодо початку здійснення районними військовими адміністраціями та обласною військовою адміністрацією повноважень не потребується, до їх здійснення вони приступають самостійно та під власну відповідальність. Рішення №49 від 25 березня 2021 року не може діяти вже протягом більше, аніж два роки і не відповідає умовам преміювання та встановлення надбавок, визначених Постановою Кабінету Міністрів від 9 березня 2006 року № 268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів", на яку в своєму рішенні посилається Херсонська районна рада.

Умовою преміювання та встановлення надбавок є затвердження видатків на оплату праці на відповідний бюджетний рік. У рішенні Херсонської районної ради від 25 березня 2021року №49, при встановленні надбавок і премій позивачці, мали бути визначені часові рамки протягом відповідного року, а не "на весь період повноважень голови". Тому, саме цей пункт Рішення був скасований розпорядженням начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації. Скасування розпорядженням встановлених надбавок за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, в межах встановленого фонду оплату праці та скасування встановлених щомісячних премій у відсотках від посадового окладу та премії до державних і професійних свят та ювілейних дат за фактично відпрацьований час в межах затвердженого фонду оплати праці є цілком законним. Зазначені рішенням надбавки і премії є не обов`язковою складовою заробітної плати, вони нараховуються і виплачуються при виконанні працівником певних умов. Підтверджень виконання таких умов позивачкою немає.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Херсонської районної державної адміністрації Херсонської області, за участю третьої особи Херсонської районної ради Херсонської області, про визнання протиправним та скасування розпорядження, відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги:

-суд першої інстанції неправильно трактувавши положення ч.3 ст. 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі Закон №389-VIII) дійшов до помилкового висновку, що на момент винесення оскаржуваного розпорядження від 04 грудня 2023 року №103, начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_4 був наділений повноваженнями щодо керівництва Херсонською районною радою Херсонської області, адже станом на 04 грудня 2023 року передбачені абз.1 ч.3 ст. 10 Закону №389-VIII передумови для тимчасового нездійснення Херсонської районною радою Херсонської області своїх повноважень, за наявності яких ці повноваження здійснює Херсонська районна державна адміністрація Херсонської області були відсутні;

-виходячи із буквального тлумачення змісту абз.1 ч.3 ст. 10 Закону №389-VIII такими передумовами є: 1. тимчасова окупація адміністративного центру області - м. Херсона; 2. тимчасове оточення адміністративного центру області м. Херсона; 3. прийняття відповідного рішення Верховною Радою України за поданням Президента України. На момент прийняття оскаржуваного розпорядження №103 від 04 грудня 2023 року рішення про визнання обласного центра м. Херсона тимчасово окупованим чи оточеним відповідними органами державної влади було відсутнє та фактично м. Херсон не перебував у тимчасовій окупації чи оточенні; рішення Верховної ради України про передачу повноважень від Херсонської районної ради до Херсонської районної державної (військової) адміністрації не приймалось взагалі;

-суд першої інстанції безпідставно послався на ч.4 ст. 10 Закону №389-VIII, оскільки в цій частині дана стаття регулює строк дії повноважень військової адміністрації та її начальника щодо керівництва відповідною радою у разі передачі таких повноважень рішенням Верховної Ради України, яке у випадку з Херсонською районною державною (військовою) адміністрацією Херсонської області відсутнє;

-виходячи із обставин справи та нормативного-правового регулювання спірних відносин вбачається, що у даному випадку Херсонська районна рада за відсутності умов передбачених абз.1 ч.3 ст. 10 Закону №389-VIII (тимчасова окупація чи оточення м. Херсона, наявність відповідного рішення Верховної Ради України) має права продовжувати виконання наданих їй Конституцією та законами України повноважень, а утворена Президентом України Херсонська районна військова адміністрація діє на цій території паралельно й у межах наданих їй Законом України "Про правовий режим воєнного стану" (ст. 4) повноважень щодо здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку". Відповідно, при винесенні Розпорядження №03 від 04 грудня 2023 року начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_5 перевищив свої повноваження, грубо порушивши норми чинного законодавства України та права ОСОБА_1 ;

-суд першої інстанції також послався на те, що з 2022 року не відбулось жодної сесії Херсонської районної ради, а тому вона фактично не виконує свої повноваження, проте це зумовлено саме тим, що начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації привласнив собі повноваження Херсонської районної ради, а тому проводити відповідні сесії остання можливості не має, при цьому більша частина території Херсонського району Херсонської області наразі не є окупованими та більшість депутатів Херсонської районної ради мають можливість приймати участь у сесіях ради.

У відзиві Херсонської районної державної адміністрації на апеляційну скаргу вказується, що суд першої інстанції всебічно дослідив усі матеріали справи та інші правові акти і дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.

Рішенням ІІ сесії І скликання Херсонської районної ради від 23 грудня 2020 року №9 ОСОБА_1 обрано головою Херсонської районної ради.

Рішенням V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49 встановлено ОСОБА_1 , голові Херсонської районної ради І скликання, надбавку за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи в розмірі 50% від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, в межах встановленого фонду оплати праці (п.1 Рішення).

Пунктом 2 Рішення №49 визначено дозволити виплату ОСОБА_1 , голові Херсонської районної ради І скликання:

2.1. матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань у розмірі середньомісячної заробітної плати, за заявою;

2.2. щомісячної премії у розмірі 70% від посадового окладу та премії до державних і професійних свят та ювілейних дат у розмірі 30% від посадового окладу, за фактично відпрацьований час в межах затвердженого фонду преміювання та економії фонду оплати праці;

2.3. надбавки за почесне звання заслуженого працівника освіти України у розмірі 5% посадового окладу.

Пунктом 3 визначено, що Рішення від 25 березня 2021 року №49 є чинним і обов`язковим до виконання з 01 квітня 2021 року і діє на весь період повноважень голови.

Розпорядженням начальника Херсонської районної державної (військової) адміністрації Херсонської області від 04 грудня 2023 року №103 визначено:

1. скасувати, встановлені п.1 рішення V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49, ОСОБА_1 , голові Херсонської районної ради І скликання, надбавки за високі досягнення у праці та за виконання особливо важливої роботи у відсотках від посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг та вислугу років, в межах встановленого фонду оплати праці.

2. скасувати, встановлені п. 2.2. рішення V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49, ОСОБА_1 , голові Херсонської районної ради і скликання, щомісячні премії у відсотках від посадового окладу та премії до державних і професійних свят та ювілейних дат за фактично відпрацьований час в межах затвердженого фонду преміювання та економії фонду оплати праці.

3. скасувати. визначені п.3 умови дії рішення V сесії 1 скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49.

4. відділу фінансів Херсонської районної державної (військової) адміністрації ( ОСОБА_6 ) здійснювати щомісяця фінансування в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі Херсонської районної ради, з урахуванням пунктів 1, 2, цього розпорядження.

Вважаючи таке розпорядження протиправним, позивачка звернулася до суду із цим позовом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з системного аналізу законодавства вбачається, що начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації Херсонської області Линецький М.В. наділений повноваженням щодо прийняття розпоряджень стосовно позивачки та скасування рішень Херсонської районної ради.

Відповідно до п. 8 ч.6 ст.15 Закону №389-VIII начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).

З огляду на те, що повноваження Херсонської районної ради фактично виконуються Херсонською районною державною (військовою) адміністрацією Херсонської області, голова Херсонської районної ради ОСОБА_1 фактично не виконує свої обов`язки, сесії не проводяться, голова ради не звітує про роботу, то відповідач мав право щодо розгляду питання про скасування виплат позивачці надбавок та премій.

Суд першої інстанції наголошував, що рішення, які містяться в розпорядженні начальника Херсонської районної державної (військовою) адміністрації Херсонської області фактично є вираженням дискреційних повноважень відповідача, яке відповідає законодавству, а саме розпорядження від 04 грудня 2023 року №103 прийнято в межах повноважень ОСОБА_4 .

Також, суд першої інстанції вважав, що оскільки вимога щодо зобов`язання Херсонської районної державної (військової) адміністрації нарахувати та виплатити грошові кошти ОСОБА_1 в сумі, в якій не було здійснено їй виплати внаслідок прийняття начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_3 розпорядження №103 від 04 грудня 2023 року є похідною від вимоги щодо скасування вищезазначеного розпорядження, то вона також не підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.ч.1-3 ст. 4, ч.4 ст. 10, п.31 ч.2, ч.6 ст. 15 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року №389-VIII, ст.ст. 1, 2, 13 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР, ч.3 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №68/2022 "Про утворення військовий адміністрацій", абз.2 п.1, пп."в" пп.1 п.2, пп.2 п.2 Постанові Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів".

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 2 КАС України, - у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 4 Закону №389-VIII на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи військові адміністрації.

Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.

Військові адміністрації населених пунктів утворюються в межах територій територіальних громад, у яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи, та/або сільські, селищні, міські голови не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, а також в інших випадках, передбачених цим Законом.

Військову адміністрацію населеного пункту (населених пунктів) очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України або відповідної обласної державної адміністрації.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №68/2022 "Про утворення військовий адміністрацій" утворено на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації.

У зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій (пункт 2).

Частиною 4 ст. 10 Закону № 389-VIII визначено, що у разі прийняття Верховною Радою України рішення, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, начальник військової адміністрації, відповідна обласна та/або районна військова адміністрація здійснюють повноваження, передбачені відповідно частиною другою або третьою цієї статті, з дня набрання чинності зазначеним рішенням Верховної Ради України протягом строку, передбаченого цими частинами.

У разі усунення загроз для безпеки і правопорядку на території області за поданням Президента України Верховна Рада України може прийняти рішення про поновлення роботи органів місцевого самоврядування на території відповідної області до закінчення 30-денного строку, передбаченого частиною другою або третьою цієї статті, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно роз`яснень Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо застосування окремих положень Закону України "Про правовий режим воєнного стану" затверджених протоколом №112 від 07 лютого 2023 року щодо визначення конкретних дат початку здійснення районними та обласними військовими адміністраціями повноважень відповідних районних, обласних рад, то у разі звернення Президента України з поданням до Верховної Ради України, раніше утворені Президентом України районні та обласні військові адміністрації згідно ч.4 ст. 10 Закону мають здійснювати повноваження відповідних районних, обласних рад із дня набрання чинності рішеннями Верховної Ради України з даного питання. Водночас, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області дату початку здійснення обласними та районними військовими адміністраціями повноважень відповідних обласних і районних рад слід пов`язувати з визнанням фактів тимчасової окупації або оточення уповноваженими на це органами. При цьому окремого рішення інших органів державної влади щодо початку здійснення районними військовими адміністраціями та обласною військовою адміністрацією таких повноважень не потребується. До їх здійснення вони приступають самостійно та під власну відповідальність.

Згідно п.31 ч.2 ст. 15 Закону №389-VIII військові адміністрації населених пунктів на відповідній території здійснюють повноваження із скасування актів виконавчих органів відповідної ради, які не відповідають Конституції, законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.

Відповідно ч.6 ст. 15 Закону №389-VIII начальник військової адміністрації:

1) забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади;

2) організовує роботу відповідної військової адміністрації та здійснює керівництво її діяльністю, несе персональну відповідальність за виконання військовою адміністрацією покладених на неї повноважень;

4) є розпорядником бюджетних коштів;

8) видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Накази, видані в межах повноважень місцевих рад, мають бути оприлюднені, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом.

Апелянта стверджує, що суд першої інстанції неправильно трактував положення ч.3 ст. 10 Закону №389-VIII та дійшов до помилкового висновку, що на момент винесення оскаржуваного розпорядження начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації був наділений повноваженнями щодо керівництва Херсонською районною радою Херсонської області, оскільки, на думку апелянта, станом на 04 грудня 2023 року передбачені абз.1 ч.3 ст. 10 №389-VIII передумови для тимчасового нездійснення Херсонської районною радою Херсонської області (далі Херсонська РР) своїх повноважень, за наявності яких ці повноваження здійснює Херсонська районної державної адміністрації Херсонської області були відсутні.

Таким чином, апелянт вважає, що у відповідача не було повноважень для прийняття спірного розпорядження, тобто спірне розпорядження прийнято не на підставі, та не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Колегія суддів не погоджується і цими доводами апелянта з наступних підстав.

Пунктом 1 Указу Президента України №68/22 від 24 лютого 2022 року утворена Херсонська обласна військова адміністрація, п.2 наведеного Указу наказується утворити на базі існуючих районних державних адміністрацій відповідні районні військові адміністрації та у зв`язку з утворенням районних військових адміністрацій відповідні районні державні адміністрації та голови таких адміністрацій набувають статусу відповідних районних військових адміністрацій та начальників таких військових адміністрацій.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та організацій України під кодом 44348932 зареєстрована юридична особа Херсонська районна державна адміністрація Херсонської області (далі Херсонська РДА). Юридична особа Херсонська РДА була зареєстровано 19 квітня 2021 року, останнє оновлення даних 13 січня 2025 року, статус юридичної особи зареєстровано. Уповноваженою особою юридичної особи Херсонська РДА є Линецький М.В.

Таким чином, колегія суддів констатує, що Херсонська РДА є легітимним суб`єктом владних повноважень, що діє на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 Закону №389-VIII у разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:

1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;

2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;

3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;

4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;

5) управління об`єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;

6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;

7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов`язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).

Враховуючи наведену правову норму, колегія суддів констатує, що Херсонська РДА на період прийняття спірного рішення, правомірно здійснює повноваження Херсонська РР.

При цьому, колегія суддів враховує, що з 2022 року не відбулось жодної сесії Херсонської РР, тобто фактично рада виконує свої повноваження.

Стосовно тверджень апелянта про те, що начальник Херсонської РДА привласнив собі повноваження Херсонської РР, а тому проводити відповідні сесії остання можливості не має, колегія суддів вказує на відсутність будь-яких доказів того, що керівництво Херсонської РР у період з 2022 року та по теперішній час намагалося здійснювати будь-яку діяльність у Херсонському районі.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що начальник Херсонської районної державної (військової) адміністрації Херсонської області Линецький М.В. наділений повноваженням щодо прийняття розпоряджень стосовно скасування рішень Херсонської РР.

Щодо правомірності скасування надбавок та премій ОСОБА_1 , встановлених Рішенням V сесії І скликання Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст.1 Закону України "Про оплату праці" від 24 березня 1995 року №108/95-ВР (далі Закон №108/95-ВР) заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 2 Закону №108/95-ВР передбачено, що структура заробітної плати включає:

-основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

-додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

-інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно ч.3 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-ІІІ (далі Закон №2493-ІІІ) встановлено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 року №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів" (далі Постанова №268) передбачено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених цією постановою, і схем посадових окладів згідно з додатками 48-53 і 57.

Відповідно пп."в" пп.1 п.2, пп.2 п.2 Постанови №268 надано право керівникам органів, зазначених у пункті 1 цієї Постанови, у межах затвердженого фонду оплати праці:

в) надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи:

керівникам структурних підрозділів, їх заступникам, спеціалістам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця, посадової особи місцевого самоврядування (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років; керівним працівникам і спеціалістам департаментів, управлінь, відділів, інших структурних підрозділів, які безпосередньо займаються розробленням проектів нормативно-правових актів, проводять експертизу проектів таких актів (якщо положеннями про підрозділи передбачено виконання такої роботи); керівним працівникам і спеціалістам структурних підрозділів органів Державної фіскальної служби, які забезпечують адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, протидію контрабанді та порушенню митних правил, особам начальницького складу податкової міліції, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування кримінальних правопорушень; керівним працівникам і слідчим органів Національної поліції, посади яких віднесені до відповідних категорій посад державних службовців і які здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг державного службовця (дипломатичний ранг, кваліфікаційний клас, спеціальне звання) та надбавки (винагороди) за вислугу років.

службовцям у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за вислугу років.

У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначена надбавка скасовується або розмір її зменшується;

2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 року у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Згідно з абз.2 п.6 Постанови №268 преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою.

З вищевикладеного слідує, що надбавки та премія не входять до складу основної заробітної плати, а є винагородою за особливі умови праці (надбавки), заохочувальними та компенсаційними виплатами (премія), тому не є обов`язковими платежами, хоча і входять до структури заробітної плати.

При цьому, установлення надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи та виплата премії є правом, а не обов`язком районної ради, та їх виплата здійснюється за відповідним рішенням районної ради.

Разом із тим, відповідно п.8 ч.6 ст. 15 Закону № 389-VIII начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).

З огляду на те, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки повноваження Херсонської РР фактично виконуються Херсонською РДА, голова Херсонської РР ОСОБА_1 фактично не виконує свої обов`язки, сесії не проводяться, голова ради не звітує про роботу, то відповідач мав право щодо розгляду питання про скасування виплат позивачці надбавок та премій.

Крім того, умовою преміювання та встановлення надбавок є затвердження видатків на оплату праці.

Згідно ст. 13 Закону №108/95-ВР, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Оскільки, кошторис органу місцевого самоврядування визначається щороку, після затвердження Державного бюджету України на відповідний рік, то, на думку колегії суддів, відповідачем було правомірно скасовано п.3 рішення Херсонської районної ради від 25 березня 2021 року №49.

З огляду на викладене, рішення прийняті начальником Херсонської РДА є вираженням дискреційних повноважень відповідача, яке відповідає законодавству, за таких обставин колегія суддів доходить висновку, що розпорядження від 04 грудня 2023 року №103 прийнято в межах повноважень ОСОБА_4 , є правомірним та оскарженню не підлягає.

При цьому, оскільки вимога щодо зобов`язання Херсонську РДА нарахувати та виплатити грошові кошти ОСОБА_1 в сумі, в якій не було здійснено їй виплати внаслідок прийняття начальником Херсонської районної державної (військової) адміністрації ОСОБА_3 розпорядження №103 від 04 грудня 2023 року "Про скасування стимулюючих виплат голові Херсонської районної ради ОСОБА_1 " є похідною від вимоги щодо скасування вищезазначеного розпорядження, то вона також не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 17 січня 2025 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук`янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.