29/324
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.12.07 р. Справа № 29/324
Господарський суд Донецької області, у складі судді Гаврищук Т.Г.при секретарі судового засідання Пашко О.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України м. Київ та Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” с. Мирне Донецької області
про стягнення 29635,00 грн.
за участю представників сторін:
Прокурор – Кілійчук Т.В. – посвід.
від позивача – не з'явився
від відповідача – Гольдін В.Л. – довір.
Суть спору:
Позивач, Київський транспортний прокурор в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця”, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” про стягнення штрафу в розмірі 29635,00 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України. Позивач зазначив, що при оформленні перевізних документів відповідачем невірно зазначено адресу вантажоодержувача, що засвідчується актом загальної форми від 09.08.2007 р.
Відповідач надав відзив, у якому проти позову заперечує з посиланням на ті обставини, що ст. 122 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу у разі неправильного зазначення у накладній одночасно коду та адреси вантажоодержувача. Відсутність лише одного з них не є підставою для застосування штрафу. Відповідач вважає, що Київський транспортний прокурор не може бути визнаним управомоченою (належним позивачем) особою в інтересах Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” в позові про стягнення штрафу. Відповідач також посилається на наявність вини станції відправлення, яка за приписами п. 1.6 Правил оформлення перевізних документів, зобов'язана була перевірити оформлені відправником перевізні документи. Крім того, відповідач вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки згідно до вимог ст. 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію при значення вантажу всю відповідальність перед залізницею несе одержувач. Відповідач також зазначив, що акти загальної форми складені залізницею з порушеннями, а тому є неналежними доказами.
Ухвалою суду від 12.12.2007 р. строк розгляду справи було продовжено на один місяць відповідно до ст.69 ГПК України за клопотанням сторін.
Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у відповідності до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦПК України, п. 3 ст. 83 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив:
Згідно умов договору залізничного перевезення вантажів, оформленого відповідачем та Державним підприємством “Донецька залізниця” за залізничною накладною № 49972774 зі станції «Карань» Донецької залізниці до одержувача – ВАТ “Домобудівник” на станцію призначення «Чернігів”, Південно-Західної залізниці був перевезений вантаж – щебінь гранітний. Плата за перевезення вантажу становить 5927,00 грн.
Вантаж у вагонах №№ 65299323, 67847251, 66243148 був завантажений засобами відповідача, який у залізничній накладній зазначив адресу одержувача ВАТ “Домобудівник” – м. Чернігів.
Відповідно до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, затв. наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за N 644, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084, при заповненні графи комплекту перевізних документів "Одержувач" і "Його поштова адреса" вантажовідправником зазначається поштова адреса відправника з назвою міста або населеного пункту, району, вулиці і номера будинку.
У договорі про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги № 7325227 від 18.01.2007р., укладеного між Державним територіально-галузевим об'єднанням “Південно-Західна залізниця” та ВАТ “Домобудівник”, зазначена адреса одержувача: 14011, м. Чернігів, вул. Щорса, 59а.
Вагони №№ 65299323, 67847251, 66243148 надійшли до станції призначення «Чернігів” Південно-Західної залізниці, де працівниками станції було виявлено невірне зазначення у накладній № 49972774 адреси вантажоодержувача ВАТ “Домобудівник”, що підтверджується актом загальної форми від 09.08.2007 р. В акті зазначено, що в перевізних документах вказано адресу - м. Чернігів, фактично одержувач має адресу - 14011, м. Чернігів, в. Щорса, 59а.
За приписами ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Статтею 122 Статуту залізниць України встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту, що складає п'ятикратну провізну плату за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Відповідно до п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затв. наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за N 644, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
За правилами ч. 2 ст. 129 Статуту залізниць України комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантаж багажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Згідно до п. 3 Правил складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
За приписами наведеної норми акт загальної форми підписується особами, які беруть участь у засвідченні обставин, що стали підставою для складання акта, але не менше як двома особами.
Суд вважає, що акт загальної форми від 09.08.2007 р. складений у відповідності до вимог Правил складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, тому приймає його в якості належного доказу, що засвідчує неправильне зазначення відповідачем у залізничній накладній № 49972774 адреси одержувача. Відсутність номеру акту не є доказом складання його з порушенням норм чинного законодавства. Слід зазначити, що Правила складання актів, затв. наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 р. N 334, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 8 липня 2002 р. за N 567/6855, не передбачають такої обов'язкової умови як нумерація актів загальної форми. Таким чином, заперечення відповідача судом не прийняті до уваги.
Статут залізниць України не містить чітких приписів того, якій саме залізниці (відправлення, призначення чи транзитній) належить право вимагати стягнення штрафу, передбачених пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, а також не встановлює будь-яких обмежень, тому суд вважає, що такі позови можуть заявляти як залізниці відправлення, так і призначення.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, у тому числі за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України встановлено, що прокурор має право подавати до суду позови в інтересах держави. В цьому рішенні Конституційний Суд України вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю або частково як з інтересами державних органів, так і державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді.
З урахуванням викладеного суд вважає, що факт неправильного зазначення відповідачем у залізничній накладній відомостей про адресу вантажоодержувача підтверджений належними доказами, і позивач правомірно нарахував штраф у сумі 29635 грн.
Відповідач надав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з посиланням на скрутне фінансове становище та відсутність збитків у позивача.
Згідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що допущене порушення не спричинило збитків позивачу, суд зменшує суму штрафу, яка підлягає стягненню на користь позивача, до 14800 грн.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
На підставі викладеного, керуючись ст. 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 43, 32 – 34, 43, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
В И Р І Ш И В :
Позов Київського транспортного прокурора в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади Міністерства транспорту та зв'язку України та Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” про стягнення штрафу в розмірі 29635,00 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” (87124, с. Мирне, Донецької області, ЄДРПОУ 30556292) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання “Південно-Західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6, ЄДРПОУ 04713033) суму штрафу в розмірі 14800,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” (87124, с. Мирне, Донецької області, ЄДРПОУ 30556292) на користь державного бюджету України державне мито в розмірі 296 грн. 35 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Соціальне Відродження Донбасу” (87124, с. Мирне, Донецької області, ЄДРПОУ 30556292) на р/р 31216259700004 у ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: ЄДРПОУ 34686537 Державний м. Донецьк Ворошиловський район, код бюджетної класифікації: 22050000 плати за інформаційно - технічне обслуговування судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення оголошено в судовому засіданні.
Суддя Гаврищук Т.Г.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1245015 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Гаврищук Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні