Ухвала

від 17.01.2025 по справі 320/18331/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

17 січня 2025 року Справа № 320/18331/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом виконуючого обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Товариства з обмеженою відповідальністю "Надра Сервіс Інвест", про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним спеціального дозволу на користування надрами,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся виконуючий обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області з позовом до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів Броварки - Петрівської газоносної площі Полтавської області та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 26.07.2018 №4455;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 26.11.2018 №444 в частині надання Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ" спеціального дозволу на користування надрами;

- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.12.2018 №4954, виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ", вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

До позовної заяви позивачем було додано заяву про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи яку зазначає, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли 19.10.2023 після ознайомлення працівника Офісу Генерального прокурора з документами в Державній службі геології та надр України про отримання ТОВ "Надра Сервіс Інвест" дозволу на користування надрами №4954 від 22.12.2018, копії яких скеровані до Миргородської окружної прокуратури.

Окрім того, Миргородською окружною прокуратурою 10.10.2023 скеровано до Державної служби геології та надр України запит про надання інформації щодо наявних у ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціальних дозволів на користування надрами, виданих до 22.12.2018.

Листом Державної служби геології та надр України №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023 надано інформацію про те, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" інші спеціальні дозволи на користування надрами не видавались.

Позивач зазначив, що до отримання листа Державної служби геології та надр України №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023 не було підтверджено, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" у розумінні законодавства не мало статусу надрокористувача на момент апробації матеріалів початкової геолого-економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Надра Сервіс Інвест" (далі по тексту також третя особа, ТОВ "Надра Сервіс Інвест").

При відкритті провадження у справі судом було зазначено, що з наведеного обґрунтування та доданих доказів вбачається, що підстави для звернення прокурора до суду з позовом у даній справі виникли у нього 19.10.2023 після ознайомлення працівника Офісу Генерального прокурора з документами в Державній службі геології та надр України про отримання ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 22.12.2018, копії яких скеровані до Миргородської окружної прокуратури. Враховуючи, що з позовом у цій справі прокурор звернувся до суду 18.12.2023 (позов був поданий поштою), судом було вказано про дотримання прокурором тримісячного строку звернення до суду, що не потребує його поновлення.

03.06.2024 через підсистему Електронний суд ЄСІТС від Державної комісії України по запасах корисних копалин надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В клопотанні Державна комісія України по запасах корисних копалин зазначає про необхідність залишення без розгляду позовну заяву з огляду на відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Відповідач в клопотанні зазначає, що оскаржувані рішення та документи відповідно до вимог чинного законодавства були оприлюднені ще в 2018-2020 роках. Зокрема, наказ № 444 від 26.11.2018 про видачу ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами був оприлюднений в 2018 році і на даний час знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Державної служби геології та надр України. Сам спеціальний дозвіл на користування надрами № 4954 від 22.12.218 розміщувався на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний геологічний інформаційний фонд України" до початку повномаштабного вторгнення росії в Україну. Протокол засідання Державної комісії України по запасах корисних копалин № 4455 від 26.07.2018 був оприлюднений на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний геологічний інформаційний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра, 08.10.2020, що підтверджується листом ДНВП "ГЕОІНФОРМ УКРАЇНИ" №01-1136 від 29.03.2024. Також про факт відсутності у ТОВ "Надра Сервіс Інвест" інших спеціальних дозволів на користування надрами, виданих до 22.12.2018, органи прокуратури були повідомлені листом Державної служби геології та надр України від 17.06.2021 №9897/01/02-21.

Клопотання аналогічного змісту було подано відповідачем 12.06.2024.

Позивач на клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин подав заперечення №54/1-4886вих-24 від 14.06.2024, в яких просив суд відмовити в його задоволенні через те, що оприлюднення оскаржуваних документів не надає право прокурору звернутися до суду для захисту інтересів держави, оскільки таке право виникає лише у разі встановлення або загрози порушення інтересів держави. Тому тільки після ознайомлення з наданими Офісом Генерального прокурора документами та отримання від Державної служби геології та надра України інформації про те, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" до 22.12.2018 не мало спеціальних дозволів на користування надрами, Миргородська окружна прокуратура Полтавської області в жовтні 2023 року встановила наявність підстав для захисту інтересів держави і в грудні 2023 року подала відповідний позов до суду.

На заперечення позивача Державною комісією України по запасах корисних копалин був поданий відзив від 24.06.2024 № 512/06-ВС, в якому відповідач зазначив, що факт ознайомлення з документами не припиняє строків встановлених для звернення до суду із позовом, а свідчить лише про час коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення таких активних дій. Подані позивачем заперечення (як і позовна заява та заява про поновлення пропущеного строку) не містить обґрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість отримання прокурором відомостей, на підставі яких мала б бути поданою позовна заява у визначені законом терміни.

ТОВ "Надра Сервіс Інвест" було подано до суду письмові пояснення по справі, в яких третя особа також зазначила про пропуск позивачем строку звернення до суду, внаслідок чого просить застосувати відповідні процесуальні наслідки.

Третя особа зазначає про відсутність поважних причин для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки у прокуратури були реальні підстави та можливості ознайомитись з обставинами видачі ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами значно раніше, ніж у жовтні 2023 року, з документів, які були оприлюднені у встановленому чинним законодавством порядку, та в результаті отримання 17.06.2021 Офісом Генерального прокурора відповіді від Державної служби геології та надр України на його звернення від 01.06.2021 №12/2-35вих. Ця відповідь містила перелік надрокористувачів, які поза аукціонами отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення в тому числі дослідно-промислової розробки. В даному переліку було зазначено і ТОВ "Надра Сервіс Інвест". 31.08.2021 Офіс Генерального прокурора скерував на адресу обласних прокуратур лист-орієнтування разом з отриманим від Державної служби геології та надр України переліком надрокористувачів для вжиття заходів на захист інтересів держави в сфері охорони та раціонального використання надр. Тобто про відсутність у ТОВ "Надра Сервіс Інвест" станом на 22.12.2018 іншого спеціального дозволу на користування надрами органи прокуратури знали раніше жовтня 2023 року.

На виконання вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 позивачем надано пояснення стосовно не проведення органами прокуратури перевірки правомірності отримання ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами від 22.12.2018 №4954. У поясненнях позивач зазначає, що тільки після ознайомлення з документами, наданими працівниками Офісу Генерального прокурора стосовно видачі спеціального дозволу на користування надрами Броварки-Петрівської площі, Миргородська окружна прокуратура отримала інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу на користування надрами на підставі протоколу Державної комісії України по запасам корисних копалин з порушенням встановлених вимог. До отримання листа Державної служби геології та надра України №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023 не було підтверджено, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" у розумінні законодавства не мало статусу користувача надра на момент апробації матеріалів початкової геології економічної оцінки перспективних ресурсів вуглеводнів.

Державною службою геології та надр України подано до суду відзив на позовну заяву, у яких вона просить відмовити в задоволені позовної заяви виконувача обов`язків керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області та просить розглянути клопотання про залишення позову без розгляду.

Державна служба геології та надр України у відзиві зазначає про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із недотриманням строку звернення до суду, оскільки оскаржувані документи, на отримання яких посилався позивач як на підставу для поновлення строку звернення до суду з позовом, перебували в загальному доступі ще до 2023 року. Відтак, аргументи позивача щодо поважності пропуску строку звернення до суду з цим позовом не заслуговують на увагу, оскільки маючи доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Надра Сервіс Інвест", позивач не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, Держгеонадр у тому числі щодо оскаржуваного протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Встановлено позивачу п`ятиденний строк (з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху) для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та доказів поважності причин його пропуску.

Приймаючи цю ухвалу, суд виходив з того, що оскаржуваний наказ Державної служби геології та надр України № 444 від 26.11.2018 був оприлюднений на офіційному сайті Державної служби геології та надр України та перебуває у відкритому доступі і після оголошення військового стану в Україні. З тексту наказу можна встановити, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами без проведення аукціону на підставі п.п1 п.8 Порядку видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Сам спеціальний дозвіл на користування надрами після його видачі 22.12.2018 та до 24.02.2022 розміщувався на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України".

Протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №4455 від 26.03.2018 був оприлюднений на веб-сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" 08.10.2020. В першій частині протоколу закріплено, які документи та матеріали розглянуті колегією Державної служби України по запасах корисних копалин, а в преамбулі та другій частині протоколу описано, на підставі яких документів проведено експертизу та наведені підстави подання документів на розгляд колегії.

Таким чином, позивач мав можливість ознайомитись з документами безпосередньо після їх оприлюднення, протягом встановленого строку здійснити звернення до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасам корисних копалин, надрокористувача для отримання необхідних документів, їх аналізу та, у випадку встановлення порушення інтересів держави, звернутися до суду у встановлений законом строк.

Також органи прокуратури здійснюють процесуальне керівництво в кримінальному провадженні № 62019100000001655, яке було розпочато 07.11.2019.

В Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднені ухвали Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/166/20 від 26.05.2021 (провадження № 1-кс/752/4307/21), від 26.11.2021 (провадження № 1-кс/752/9542/21).

З ухвал Голосіївського районного суду м. Києва від 26.05.2021 та 26.11.2021 у справі №752/166/20 (провадження №1-кс/752/4307/21, №1-кс/752/9542/21), якими продовжувались строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001655 за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погодженого прокурором Київської міської прокуратури, вбачається, що органами досудового розслідування проведено аналіз обставин надання спеціальних дозволів, у т. ч. ТОВ "Надра Сервіс Інвест"; в межах цього кримінального провадження виконані такі слідчі дії як "проведено обшук адміністративного приміщення Державної служби геології та надр України, ДП "ДЕРЖГЕОІНФОРМ"; направлено запити про надання інформації та копій документів до обласних рад та адміністрацій, в адміністративних межах яких знаходяться родовища, відповідно до виданих спецдозволів на користування надрами".

Таким чином, органи прокуратури були проінформовані про наявність кримінального провадження № 62019100000001655. А, враховуючи положення частини 2 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням уповноважений мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей , що стосуються досудового розслідування. Враховуючи це, органи прокуратури були проінформовані про обставини отримання ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрам.

Також судом встановлено, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Державної служби геології та надр України лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих-21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України "Щодо стану справ у сфері надрокористування" від 19.03.2021, яким Держгеонадр визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного, Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Листом Державною службою геології та надр України від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Державної служби геології та надр України від 25.05.2021 №399 "Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року" проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Державною службою геології та надр України направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Державною службою геології та надр України аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 15) ТОВ "Надра Сервіс Інвест".

Тобто вказаним листом Державна служба геології та надр України повідомила прокуратуру про те, що ТОВ "Надра Сервіс Інвест" є суб`єктом господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яке поза аукціоном отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, зокрема, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

Володіючи інформацією з середини 2021 року щодо отримання ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами від 22.12.2018 №4954 без проведення аукціону, позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом не були прийняті до уваги доводи позивача, відповідно до яких прокуратура не мала підстав для захисту інтересів держави до ознайомлення 19.10.2023 працівниками Офісу Генерального прокурора з документами в Державній службі геології та надр України, з яких можливо встановити наявність порушень при отриманні ТОВ "Надра Сервіс Інвест" спеціального дозволу на користування надрами № 4954 від 22.12.2018, а також до отримання від Державної служби геології та надра України листа від 19.10.2023 №6224/03-4/2-23 про відсутність у ТОВ "Надра Сервіс Інвест" статусу надрокористувача до 22.12.2018.

Вказані відповідачами та третьою особою обставини не були відомі суду на момент відкриття провадження у справі, а тому викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про дотримання прокурором строку звернення до суду є передчасним.

З урахуванням наведеного, суд зазначив, що не може погодитися з обґрунтованістю тверджень позивача про те, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли лише 19.10.2023 після ознайомлення працівника Офісу Генерального прокурора з документами в Державній службі геології та надр при отриманні ТОВ "Надра Сервіс Інвест" дозволу на користування надрами №4954 від 22.12.2018, копії яких скеровані до Мирогородської окружної прокуратури.

17.01.2025 на адресу суду від Миргородської окружної прокуратури Полтавської області надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач зазначив, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли 19.10.2023 після ознайомлення працівниками Офісу Генерального прокурора з документами в Державній службі геології та надр України, які стосуються отримання ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 22.12.2018, копії яких скеровано до Миргородської окружної прокуратури.

Так, Миргородською окружною прокуратурою 10.10.2023 скеровано до Державної служби геології та надр України запит 54/1-8184ВИХ-23 про надання інформації та копій документів щодо отримання ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 22.11.2018 та наявні у вказаного суб?єкта господарювання спецдозволи, видані до зазначеної дати.

Листом Державної служби геології та надр України №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023 повідомлено, що інші спеціальні дозволи на користування надрами ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» не видавалися та надано можливість працівникам органів прокуратури ознайомитися із запитуваними матеріалами.

На підставі викладеного, прокурорами Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 здійснено ознайомлення із документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» спеціального дозволу на користування надрами №4954 від 11.11.2018.

Таким чином, прокурор стверджує, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення прокурорами Офісу Генерального прокурора 19.10.2023 з документами, наданими ДНВП «Геоінформ України», щодо отримання ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» спеціального дозволу на користування надрами № 4954 від 11.11.2018.

До ознайомлення із зазначеними матеріалами Миргородська окружна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв?язку з наданням спірного спеціального дозволу на підставі протоколу ДКЗ.

Позивач зазначає, що про протиправність дій ДКЗ та Держгеонадр, незаконність протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4455 та спеціального дозволу від 22.11.2018 № 4954 свідчать копії документів, доданих до позовної заяви, зокрема:

- лист Державної служби геології та надр України №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023, яким поінформовано прокуратуру про відсутність у ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» інших спеціальних дозволів на користування надрами;

- договір купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 19.03.2018;

- заява про реєстрацію форми 3-ГР від 21.03.2018 №0003;

- платіжне доручення №21 від 21.03.2018;

- протокол ДКЗ від 26.07.2018 №4455;

- висновок ДНВП «Геоінформ України»;

- заява на отримання спеціального дозволу на користування надрами, зареєстрована в Держгеонадра 04.10.2018 за вхідним №19368/02/12-18 та інші.

Опублікування самого протоколу, наказу та дозволу, на думку позивача, не є достатніми для встановлення наявності порушень законодавства, які були виявлені лише після опрацювання наступних документів: договору купівлі-продажу права на користування геологічною інформацією від 19.03.2018; платіжним дорученням №21 від 21.03.2018, який свідчить про придбання вказаної інформації; заяви про реєстрацію форми 3-ГР від 21.03.2018 №0003; висновку ДНВП «Геоінформ України»; заяви на отримання спеціального дозволу на користування надрами, зареєстрованої в Держгеонадра 04.10.2018 за вхідним за вхідним №19368/02/12-18, зі змісту якої можна встановити перелік доданих для реєстрації документів, зокрема відсутність спецдозволу на користування надрами та листом Держгеонадр №6224/03-4/2-23 від 19.10.2023, яким поінформовано прокуратуру про відсутність у ТОВ «НАДРА СЕРВІС ІНВЕСТ» інших спеціальних дозволів на користування надрами.

Прокурор стверджує, що зазначені документи не розміщені в загальному доступі. Тому прокурор не знав про порушення інтересів держави та не мав підстав для звернення з даним позовом до суду раніше.

Таким чином, протиправність дій ДКЗ та Держгеонадр, незаконність протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4455 та спеціального дозволу від 22.11.2018 №4954 встановлена прокурором, за його твердженням, лише після 19.10.2023, тому процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає поновленню судом.

Заявник вважає необґрунтованим твердження представника відповідача про те, що для органів прокуратури строк звернення до суду починається з червня 2021 року, з дати отримання інформації Держгеонадр на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 №12/2-35вих-21. Так, п. 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування» рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. При цьому зазначеним рішенням не конкретизовано порушення законодавства, на які прокурорам та правоохоронним органам рекомендовано реагувати. Офісом Генерального прокурора 01.06.2021 направлено до Держгеонадр лист №12/2-35вих-21 про надання досить об?ємної інформації у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Надання переліків суб?єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на геологічне вивчення, було одним із 8 поставлених питань. Водночас Офіс Генерального прокурора просив у разі наявності вказаних відомостей у відкритому доступі на офіційних вебсайтах у мережі «Інтернет» зазначити відповідні посилання.

Держгеонадрами надано відповідь від 17.06.2021 №9897/01/02-21, до якої долучено 4 переліки на 26 аркушах. При цьому посилань на оприлюднені на офіційних вебсайтах відомості у відповіді Держгеонадр не зазначено. Одним із надісланих переліків був перелік суб?єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (витяг з переліку додано ДКЗ до клопотання). Лише зазначений перелік містив інформацію щодо 117 суб?єктів господарювання, у тому числі реквізити отриманих ними спеціальних дозволів. Проте у ньому не зазначено ні відомостей щодо засідань колегії ДКЗ, ні відомостей щодо підстав реєстрації робіт і досліджень за формою №3-гр (копії запиту та відповіді містяться в матеріалах справи). Отже з наданого Держгеонадрами переліку не можливо було встановити наявність підстав для представництва органами прокуратури інтересів держави, а інформація, яка у ньому містилася, потребувала доопрацювання.

Оскільки опрацюванню підлягав значний обсяг інформації, який стосувався різних суб?єктів господарювання, Офісом Генерального прокурора розпочато системну роботу щодо з?ясування підстав для представництва інтересів держави в суді. За результатами органами прокуратури пред?явлено більше 70 позовів у сфері надрокористування.

Прокурор посилається на постанову Верховного Суду від 09.12.2024 у справі 420/14551/23, в якій зазначено, що оприлюднення на офіційних сайтах протоколу, наказу та дозволу та в реєстрах суб?єктів владних повноважень не є доказом обізнаності прокурора про їх наявність, не свідчить про те, що з цього дня виникли підстави, що дають прокурору право на пред?явлення позову, та саме по собі не може бути днем відліку строку звернення до суду.

Заявник стверджує, що рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 (введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування теж не може вважатися днем відліку строку чи підставою звернення до суду, оскільки воно не містить відомостей про правопорушення, осіб, що їх вчинили. Це рішення є лише приводом для організації роботи прокуратури у відповідному напрямку.

Крім того, прокурор просить також урахувати, що з 24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке ускладнило роботу органів прокуратури щодо встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді.

На підставі викладеного, прокурор просить поновити пропущений строк звернення до суду.

Проаналізувавши заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, судом встановлено, що наведені в ній обставини по суті не відрізняються від тих, які були вказані у відповідях на відзиви та у заявах з процесуальних питань, поданих раніше у відповідь на заяви відповідачів та третьої особи про пропуск строку звернення до суду та оцінка яким вже було надана судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. Отже, нових підстав для поновлення строку звернення до суду позивачем наведено не було.

Суд зауважує, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд зауважує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом.

Водночас, відповідно до правових висновків ЄСПЛ, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (рішення у справах «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії» від 20 вересня 2011 року («OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia», заява № 14902/04, пункт 570), «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» від 22 жовтня 1996 року («Stubbings and Others v. the United Kingdom», заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Водночас, навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі «Йодко против Литви» (Jodko v. Lithuania).

Відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.06.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

При цьому, питання щодо дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду у кожному конкретному випадку встановлюється на підставі фактичних обставин справи, з урахуванням обґрунтувань вимог учасників справи та на підставі наданих ними доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 697/1044/22.

Суд зауважує, що окрему увагу необхідно акцентувати на тому, що при вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача: на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі № 473/653/17 (ЄДРСРУ № 74991952).

Таким чином, виходячи зі змісту конкретних обставин, хронології та послідовності дій органів прокуратури, не вбачається підстав для висновку про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.

До того ж, суд звертає увагу на те, що релевантні до спірних правовідносин висновки Верховного Суду щодо пропуску прокурором строку звернення до суду та відсутності поважних причин для його поновлення викладені у постановах від 09 грудня 2024 року у справі №320/5641/24, від 16 травня 2024 року у справі № 460/12886/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21531/23, від 20 травня 2024 року у справі № 240/21812/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/8829/23, від 21 травня 2024 року у справі № 240/25181/23, від 13 лютого 2024 року у справі № 340/3868/23 та інших.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки це матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом питання пропуску строків звернення до суду, що розглядається, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строків звернення до суду, наслідком чого є наявність підстав для залишення цього адміністративного позову без розгляду у зв`язку з пропуском строків звернення до суду, які визначенні Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись положеннями статей 122, 123, 240, 243, 248 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у задоволенні заяви виконуючого обов`язки керівника Миргородської окружної прокуратури Полтавської області про поновлення строків звернення до суду.

2. Позовну заяву залишити без розгляду.

3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Дудін С.О.