Ухвала

від 15.01.2025 по справі 526/4517/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/4517/23

Провадження № 2-з/526/1/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т. І.

адвокатів Глушко М.С., Коваленка І.І.

заявника ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника служби у справах дітей Панасенко О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Гадяч заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба в справах дітей Гадяцької міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,

в с т а н о в и в:

у провадженні Гадяцького районного суду перебуває цивільна справа №526/4517/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба в справах дітей Гадяцької міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

13 січня 2025 року представником заявника - адвокатом Шаповаловим А. М. подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов`язати батька ОСОБА_2 не забирати малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з місця їх постійного проживання: АДРЕСА_1 та не змінювати зазначене місце проживання дітей до моменту набрання у рамках вказаної справи рішенням законної сили.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що батько вчиняє насильство по відношенню до своїх дітей, завдаючи останнім тілесні ушкодження, що є неприпустимим, тому ОСОБА_1 , як бабуся, хоче убезпечити своїх онуків від протиправних посягань з боку їх батька ОСОБА_2 до моменту набрання законної сили рішенням по справі щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .

На підтвердження вимог заяви позивачем надано акти судово-медичного обстеження №480 та №481 від 14.08.2024 щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно яких у дітей в ході обстеження виявлені синці. Також додано витяг з ЄРДР по кримінальному провадженню №12024105030001048 від 23.12.2024 за ознаками ч.1 ст. 125 КК України щодо нанесення невстановленою особою неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесних ушкоджень.

Ухвалою суду від 02.01.2024 відкрито провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба в справах дітей Гадяцької міської ради про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву підтримала, суду пояснила, що діти після перебування у батька в м.Київ, повернулися до неї з побоями. Після тривалого з`ясування було встановлено, що їх побив батько ОСОБА_2 разом зі співмешканкою, після чого було відкрито кримінальне провадження.

ОСОБА_2 заперечив проти задоволення заяви та пояснив, що він бажає проживати разом з дітьми, виховувати їх та піклуватись про них, однак ОСОБА_1 маніпулює свідомістю малолітніх дітей, налаштовує їх проти нього, не впускає ні до двору, ні до помешкання, всіляко перешкоджає їх спілкуванню. Підтвердив, що у серпні 2024 року діти перебували у нього в м. Київ, син приїхав уже з синцями, де взялися синці у дочки невідомо. Він жодного разу не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності, на даний час жодна підозра йому не пред`явлена.

Представник органу опіки і піклування Панасенко О.В. вказала, що така заява є передчасною і просила в її задоволенні відмовити.

Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вказана заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступні обставини.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що: "під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09, п. 100, від 11 липня 2017 року в справі "М. С. проти України", заява № 2091/13, п. 76).

Предметом розгляду даної справи є позбавлення батьківських прав відповідача, встановлення опіки та стягнення аліментів.

З матеріалів заяви вбачається, що неповнолітні діти до вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав відповідача перебувають та проживають у баби ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 , тобто на даний час їх місце проживання визначене, спілкування з батьком обмежене.

Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Твердження ОСОБА_1 про те, що батько дітей вчиняє насильство по відношенню до них не підтвердженні належними та допустимими доказами, як то постановою суду про накладення адміністративного стягнення чи вироком суду, які набрали законної сили, в яких особа, яка вчинила адміністративне чи кримінальне правопорушення, визнана винною. Відсутні і дані про оголошення підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень щодо дітей.

З доданих до заяви матеріалів не можливо визначити чи причетний ОСОБА_2 взагалі до виявлених у дітей тілесних ушкоджень, механізм утворення яких взагалі не визначений.

Поміж тим, в ході розгляду даної заяви встановлено, що ОСОБА_1 вчиняє дії, направлені на перешкоджання спілкування дітей з батьком та направляє звернення в різні органи з цією метою.

Зокрема, у січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Охтирського районного суду з заявою про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 на строк шість місяців із заборонами щодо перебування в місці проживання (реєстрації) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 ; наближення на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, інших місць частого відвідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , однак рішенням суду від 2 лютого 2024 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Ухвалою Охтирськогорайонного судуСумської областівід 22лютого 2022року аналогічнузаяву ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису ОСОБА_2 на строк шість місяців із заборонами щодо перебування в місці проживання (реєстрації) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 500 м до місця проживання (перебування), навчання, інших місць частого відвідування ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без розгляду та констатовано факт зловживання нею своїми правами.

Згідно ч.10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що вимоги заяви про забезпечення позову фактично є тотожними задоволенню заявленихпозовних вимог,а факти,викладені взаяві прозабезпечення позовуне знайшлисвого підтвердження, тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов`язати батька ОСОБА_2 не забирати малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з місця їх постійного проживання: АДРЕСА_1 та не змінювати зазначене місце проживання дітей до моменту набрання у рамках вказаної справи рішенням законної сили.

Крім тогосуд вважає,що заборонабатьку забирати своїхдітей єпорушенням Конвенціїпро правадитини. Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини. Метою законодавчого закріплення права батьків на спілкування з дитиною і є насамперед захист інтересів дитини. Здійснення батьками своїх прав і виконання обов`язків повинно ґрунтуватися на повазі до прав дитини і її людської гідності.

Статтею 153 СК Українипередбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.

Згідно положеньст. 15 ЗУ "Про охорону дитинства"дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів; батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини

У відповідності дост. 157 СК України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Таким чином суд приходить до висновку, що обрана форма забезпечення позову істотно буде порушувати як права батька, так і права дітей, що є неприпустимим.

Керуючись ст.149-153,260,261 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за її позовом до ОСОБА_2 , треті особи: служба в справах дітей Гадяцької міської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів -відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 20 січня 2025 року.

Головуюча: Л. В. Максименко