Ухвала від 25.04.2025 по справі 526/4517/23

УХВАЛА

25 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 526/4517/23

провадження № 61-4695ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 рокуза заявою ОСОБА_1

про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба в справах дітей Гадяцької міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба в справах дітей Гадяцької міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав щодо малолітніх дітей, встановлення опіки та стягнення аліментів.

У січні 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Шаповаловим А. М., подано заяву про забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 не забирати малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця їх постійного проживання: АДРЕСА_1 та не змінювати зазначене місце проживання дітей до моменту набрання у рамках вказаної справи рішенням законної сили.

Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі

за її позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба в справах дітей Гадяцької міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки

та стягнення аліментів відмовлено.

У квітні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шаповаловим А. М., на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області

від 15 січня 2025 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 року.

У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким зобов`язати ОСОБА_2 не забирати малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця їх постійного проживання: АДРЕСА_1 та не змінювати зазначене місце проживання дітей до моменту набрання у рамках справи № 526/4517/23 судовим рішенням законної сили.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства

є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову

у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову

в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу

в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

За змістом пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України та пунктів 3, 4

частини першої статті 353 ЦПК України судові рішення першої та апеляційної інстанції про відмову у забезпеченні позову не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Заявником у касаційному порядку оскаржується ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 року за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, яка не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, визначених пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, що підлягають касаційному оскарженню після їх перегляду в апеляційному порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі

№ 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) сформульовано правовий висновок, який підтверджено у пункті 7.3 постанови Великої Палати Верховного Суду

від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20), про те, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін. Це обмеження права на оскарження не шкодить суті права особи, зацікавленої

у забезпеченні позову, оскільки вона може повторно звернутися із заявою про таке забезпечення до суду першої інстанції за наявності для цього підстав.

Отже пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України не передбачено оскарження у касаційному порядку постанов апеляційного суду, якими залишено без змін ухвали суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначення у постанові Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 року про можливість її оскарження в касаційному порядку є помилковим та не може бути підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме вимогам статті 389 ЦПК України.

Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Шаповаловим Андрієм Миколайовичем, на ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 15 січня 2025 року

та постанову Полтавського апеляційного суду від 24 березня 2025 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: Служба

в справах дітей Гадяцької міської ради, Орган опіки та піклування виконавчого комітету Гадяцької міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав, встановлення опіки та стягнення аліментів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Р. А. Лідовець

І. Ю. Гулейков

Д. Д. Луспеник