Постанова

від 28.11.2024 по справі 927/697/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2024 р. Справа№ 927/697/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання Новосельцева О.Р.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 28.11.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Чернігівської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024

у справі №927/697/24 (суддя - Кузьменко Т.О.)

за позовом Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма ТЕРАСАПРАЙМБУД

за участю Чернігівської обласної прокуратури

про зобов`язання усунути недоліки (дефекти) виконаних робіт

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення ухвали першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 клопотання Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 02.09.2024 задоволено. Призначено у справі № 927/697/24 судову будівельно-технічну експертизу. Зупинено провадження у справі № 927/697/24 до закінчення проведення судової будівельно-технічної експертизи та отримання судом висновку експерта.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Чернігівська обласна прокуратура (через Електронний Суд) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд долучити до матеріалів господарській справі № 927/697/24 висновок комісійної судової будівельно-технічну експертизи від 07.10.2024 № 8943/24-47. Скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі № 927/697/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що проаналізувавши надані прокурором пояснення та докази, стає очевидним факт відсутності підстав для призначення судом будівельно-технічної експертизи та прийняття законного та обгрунтованого рішення за наявними матеріалами справи.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2024 апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 21.10.2024 прийнято справу №927/697/24 за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О. судді: Гаврилюк О.М, Владимиренко С.В. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 по справі №927/697/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 вирішено здійснювати розгляд справи за апеляційною скаргою Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі №927/697/24 за правилами загального позовного провадження. Призначено до розгляду апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі №927/697/24. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 28.11.2024.

13.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 клопотання Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

13.11.2024 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2024 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "ТЕРАСАПРАЙМБУД" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач у своєму відзиві, наданому до суду 05.11.2024, зазначає, що ухвалу суду прийнято при повному з`ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

Крім того, позивач зазначає, що матеріали справи не містять висновку експерта з питань, що мають вирішальне значення для прийняття законного та обгрунтованого рішення.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотань

У судове засідання 28.11.2024 з`явилися представники учасників апеляційного провадження, які надали свої пояснення по суті клопотання прокурора та по суті апеляційної скарги.

Щодо клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи висновку комісійної судової будівельно-технічну експертизи від 07.10.2024 № 8943/24-47.

Колегія суддів вказує на те, що статтею 80 ГПК України чітко врегульовано порядок і строки подання доказів учасниками справи.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч. ч. 4 та 5 ст. 80 ГПК України).

У розумінні наведених положень докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем суду та належним чином обґрунтована.

У свою чергу, ст. 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Системний аналіз положень ст. ст. 80 та 269 ГПК України свідчить, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Отже, така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення наведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №916/3130/17).

Частиною 8 ст. 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №756/1529/15-ц).

В обґрунтування неможливості подання доказів до суду першої інстанції прокурор зазначає, що зазначений висновок комісійної судової будівельно-технічну експертизи від 07.10.2024 № 8943/24-47 органом досудового розслідування від експертної установи отримано 07.10.2024, тобто після винесення Господарським судом першої інстанції оскаржуваної ухвали.

Проаналізувавши вищевикладене колегія суддів констатує, що така обставина як відсутність існування доказів на момент звернення до суду з відповідним позовом взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів, у зв`язку із чим дане клопотання залишається колегією суддів без розгляду.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа за позовом Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма ТЕРАСАПРАЙМБУД про зобовязання відповідача протягом 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили, усунути виявлені в межах гарантійного строку недоліки (дефекти) виконаних робіт відповідно до Договору від 08.08.2023 року №87/05-23 за адресою: вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров. 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району Чернігівської області, а також стягнути судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в межах гарантійного строку встановленого Договором, позивачем виявлено недоліки та дефекти на об`єкті капітального ремонту.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.08.2024.

08.08.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив. Відзив на позов долучено до матеріалів справи.

14.08.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, яка долучена судом до матеріалів справи.

У зв`язку з оголошенням тривалої масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові (тривалість з 26.08.2024 22:23 год по 27.08.2024 13:09 год) підготовче засідання у справі 927/697/24, призначене на 27.08.2024 о 09 год 30 хв., не відбулось.

Ухвалою суду від 28.08.2024 сторін повідомлено про те, що підготовче засідання відбудеться 03.09.2024.

У підготовчому засіданні 03.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення останнього на 16.09.2024.

30.08.2024 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

02.09.2024 позивачем подано уточнене клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи. Судом долучені клопотання до матеріалів справи.

Зокрема, з урахуванням уточненого клопотання позивач на розгляд та вирішення експерта просить поставити такі питання:

- чи відповідають виконані будівельні роботи за Договором № 87/05-23 від 08.08.2023 р. проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, стандартам, технічним умовам тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності?

- які недоліки (дефекти) можна визначити на об`єкті «Капітальний ремонт проїзної частини по вул. Незалежності (від вул. Героїв Чорнобиля до пров. 2 А. Галушки) в смт. Куликівка, Чернігівського району, Чернігівської області код ДК 021:2015:45230000-8 «Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь», що був виконаний відповідно до договору № 87/05-23 від 08.08.2023 р.?

- чи виникли такі недоліки (дефекти) внаслідок природного зносу, порушення умов експлуатації чи інших причин, що не залежали від підрядника?

- за наявності відповідних недоліків (дефектів) на об`єкті капітального будівництва, визначити вартість відновлювальних робіт (збитків) для усунення недоліків (дефектів), визначити об`єм та характер відновлювальних робіт.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи позивач просить доручити експертам Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська 6).

Необхідність проведення клопотання позивач обґрунтовує таким.

У відзиві на позов відповідач заперчує факт наявності будь-яких дефектів, тому для доказування факту їх наявності необхідно провести будівельно-технічну експертизу, яка або підтвердить, або спростує доводи позивача.

Крім того, позивач зазначає про те, що ключовим моментом справи є встановлення факту наявності або відсутності дефектів на об`єкті капітального ремонту, що, в свою чергу, вплине на можливість задоволення або незадоволення позовних вимог.

Проведення судової будівельно-технічної експертизи просить доручити експертам Київського відділення національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» (03118, м. Київ, вул. Костанайська 6).

Представник відповідача проти проведення судової будівельно-технічної експертизи не заперечив.

В судовому засіданні прокурор заперечив проти призначення судової будівельно-технічної експертизи, мотивувавши тим, що до поданих ним письмових пояснень вже долучені висновки експертів від 25.03.2024 та від 26.06.2024, які були проведені на досудовому розлідуванні в межах кримінального провадження стосовно посадових осіб відповідача та інших, а призначення експертизи лише сприятиме затягуванню розгляду справи.

Наполягаючи на призначенні експертизи в обґрунтування поданого клопотання про призначення призначення судової будівельно-технічної експертизи позивач зазначив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а також указав про достатню обґрунтованість клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи та наявність правових підстав для його задоволення. Також зазначив, що положення ГПК України визначають можливість подання висновку експерта лише сторонами, тоді як прокурор не є стороною у справі.

Відповідач, підтримуючи клопотання позивача, зазначив, що проведена в межах кримінального провадження експертиза може бути використана як доказ у сукупності з іншими доказами, але не як висновок експерта, і у разі якщо під час дослідження доказів при розгляді справи по суті виникнуть питання до експерта, який провів експертизу у кримінальному провадженні, його неможливо буде викликати для надання пояснень щодо його висновку. Також відповідач висловив сумніви щодо правильності проведеної експертизи з підстав незабезпечення присутності представника відповідача при відібрання матеріалів із дорожнього покриття для проведення експертизи, тобто в односторонньому порядку працівниками правоохоронних органів, що також викликає сумніви в об`єктивності відбору проб та відповідно результатів їх вимірювання, а відтак і щодо повноти експертного дослідження та відповідно правильності зроблених висновків.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, враховуючи доводи та заперечення сторін, з метою з`ясування фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування та мають суттєве значення для правильного вирішення наявного спору, встановлення яких потребує спеціальних знань у сфері іншій чим право, якими суд не володіє, оскільки питання щодо встановлення обсягу та характеру відновлювальних робіт, у тому числі наявності/відсутності дефектів на об`єкті капітального ремонту та причин їх виникнення стосується безпосереднього предмету судового розгляду, дійшов висновку про наявність підстав для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України, суд, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу в справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

На підтвердження заперечень проти призначення експертизи прокурором надано висновки судової будівельно-технічної експертизи експертів від 25.03.2024 № 21/03 та від 26.06.2024 № 677/24-24 у кримінальному провадженні № 12023270000000236 від 01.09.2023.

Суд враховує, що господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної.

Висновок експертизи, призначеної в межах кримінального провадження, оцінюється господарськими судами у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог статті 86 Господарського процесуального кодексу України, при цьому сторони не позбавлені можливості надати суду докази на його спростування, клопотати перед судом про виклик у судове засідання експерта, який проводив експертизу, тощо.

Аналогічна позиція була викладена Верховним Судом в постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 27.06.2018 року у справі №907/651/17, від 08.08.2018 року у справі №907/679/17, від 11.03.2021 року у справі №923/188/20 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 року у справі №918/204/18.

Так, судом першої інстанції вірно відхилено доводи відповідача про те, що суд не зможе викликати експертів, які проводили експертизу в рамках кримінального провадження в суд та поставити їм питання щодо наданого висновку, суд відхиляє з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини статті 12 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов`язаний на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз`яснення щодо даного ним висновку.

Згідно з частинами 3, 4 статті 69 ГПК України експерт зобов`язаний надати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок на поставлені йому питання.

Експерт зобов`язаний з`явитися до суду за його викликом та роз`яснити свій висновок і відповісти на питання суду та учасників справи. За відсутності заперечень учасників справи експерт може брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною п`ятою статті 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку.

Отже, зі змісту наведених правових норм вбачається помилковість тверджень відповідача.

Приписами частини 1 статті 101 ГПК України також спростовується доводи позивача щодо неможливості подання доказів, зокрема висновків експертів, прокурором.

Водночас, колегія суддів цілком погоджується із судом першої інстанції, що всі сумніви і протиріччя, на які посилаються учасники справи повинні бути усунені у встановлений законом спосіб, а суд зі свого боку повинен скористатись усіма наданими процесуальними засобами для офіційного з`ясування всіх обставин справи з метою винесення законного та обґрунтованого рішення, у тому числі і через призначення у справі судової експертизи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

За приписами статті 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Суд зазначає, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

За змістом статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Із системного аналізу приписів статтей 86, 236, 277 ГПК України вбачається, що з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов`язок всебічно та повно з`ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів для всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов`язків осіб, що беруть участь у справі, та реалізується в сукупності з принципами рівності та диспозитивності. Проте суд наділяється, у тому числі, організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.

Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому в силу приписів статті 99 ГПК України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, предметом позову у даній справі є усунення виявлених в межах гарантійного строку недоліків (дефектів) виконаних робіт відповідно до Договору підряду від 08.08.2023 року №87/05-23.

У контексті цього колегія суддів зазначає, що істотним питанням під час розгляду даної справи є встановлення у разі невідповідності якості виконаних за договором підряду робіт обсягу та характеру відновлювальних робіт на виконання відповідачем взятих на себе договірних гарантійних зобов`язань. Вказані обставини не можуть бути з`ясовані судом без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а тому наявна необхідність проведення експертизи. При цьому висновки експертів від 25.03.2024 № 21/03 та від 26.06.2024 № 677/24-24, які були проведені в межах кримінального провадження № 12023270000000236 від 01.09.2023, відповідей на зазначені питання не містять, тобто предметом висновків експертів було дослідження обставин, які не є дотичними предмету доказування та з`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, у цій справі.

Частиною 1 статті 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Статтею 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Зважаючи на вищевикалдене, з метою з`ясування фактичних обставин справи, які входять до предмета доказування та мають суттєве значення для правильного вирішення наявного спору, встановлення яких потребує спеціальних знань у сфері іншій чим право, якими суд не володіє, оскільки питання щодо встановлення обсягу та характеру відновлювальних робіт, у тому числі наявності/відсутності дефектів на об`єкті капітального ремонту та причин їх виникнення стосується безпосереднього предмету судового розгляду, суд першої інстанції дійшов цілком обгрунтованого висновку про наявність підстав для призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, а відтак правомірно задовольнив клопотання позивача про призначення експертизи та, виходячи з основних засад (принципів) господарського судочинства рівності та змагальності сторін, диспозитивності господарського судочинства.

Частинами 3-5 статті 99 ГПК України встановлено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто в установлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

За частиною 1 статті 7 Закону України Про судову експертизу судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

З огляду на те, що відповідачем не заявлено заперечень щодо експертної установи, запропонованої позивачем, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо доцільності визначити експертну установу для проведення експертизи - Київське відділення Національного наукового центру «Інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса».

Приймаючи до уваги, що судова будівельно-технічна експертиза призначається за клопотанням позивача, витрати, пов`язані з її проведенням, мають бути покладені на Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області.

Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів. У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у ст. 7 Закону України Про судову експертизу.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 228 ГПК України суддя може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження в справі, зокрема, в разі призначення судом експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Водночас, не заслуговують на увагу доводи скаржника про те, що призначення експертизи та зупинення провадження у справі є порушенням розумних строків тривалості судового провадження, судом відхиляються. Призначення експертизи у даній справі не є затягуванням судового процесу, оскільки вимогу щодо повноти та всебічності встановлення обставин справи спрямовано на дотримання положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд).

Також колегія суддів зазначає, що запропоновані позивачем питання відрізняються від тих, що були предметом судових будівельно-технічних експертиз в рамках кримінального провадження, а тому вони не можуть цілком та повністю замінити собою висновки експерта, які будуть надані по тим питанням, які поставив позивач. Фактично на зазначені в ухвалі суду питання відповіді не було надано жодної із наданих прокурор експертиз, у той же час предмет розгляду даної справи, потребує відповіді саме на зазначені питання, оскільки які саме дефекти наявні на об?єктів будівництва жодна із експертиз не встановила, внаслідок чого суд позбавлений можливості задовольнити позов, оскільки неможливо зобов?язати відповідача виправити абстрактні речі, без їх конкретизації. В такому випадку рішення суду не буде вважатися ефективним засобом усунення порушення, відповідач може не зрозуміти, що саме необхідно усунути, тому фактично сторони залишаться при своєму так і не вирішивши справу по суті.

Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувану ухвалу прийнятог з повним дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі №927/697/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Чернігівської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі №927/697/24 - залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 03.10.2024 у справі №927/697/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за Чернігівською обласною прокуратурою.

4. Матеріали справи №927/697/24 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст підписано 14.01.2025. (після виходу суддів з відпустки)

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

С.В. Владимиренко