Постанова

від 20.01.2025 по справі 910/1524/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2025 р. Справа № 910/1524/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Владимиренко С.В.

Ходаківської І.П.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 (суддя Шкурдова Л.М.)

у справі № 910/1524/22 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор"

про стягнення 216 566,33 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" (відповідач) про стягнення 216 566,33 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 27/07/2020-1 від 27.10.2020 (далі - Договір) у частині реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/1524/22 позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" 216 566,33 грн - штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, 3 248,50 грн - витрати зі сплати судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що податкові накладні не були зареєстровані у встановлені Договором строки, а тому позивачем обґрунтовано нараховано відповідачу штраф на підставі п. 5.7 Договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/1524/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 173, 183, 230 Господарського суду України (далі - ГК України), ст. 526, 549, 611, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 187.1 ст. 187, п. 201.1, 201.10, 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 43, 75, 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та постановити нове рішення, яким у позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" відмовити в повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що обумовлені в Договорі обов`язки здійснити реєстрацію податкових накладних протягом визначеного строку не є господарським зобов`язанням.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.08.2024 (колегія суддів у складі: ОСОБА_1. - головуючого, Сибіги О.М., Хрипуна О.О.) поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/1524/22; відкрито апеляційне провадження у справі № 910/1524/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022; встановлено учасникам справи строк для подання до апеляційного господарського суду пояснень, клопотань, заперечень та відзиву на апеляційну скаргу - протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення даної ухвали.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 № 09.1-07/749/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/1524/22.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.11.2024 для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" у справі № 910/1524/22 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 колегією суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П., прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/1524/22; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до умов договору поставки № 27/07/2020-1 від 27.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" (постачальник) (Договір), останнє взяло на себе зобов`язання передати, а покупець - прийняти та оплатити кукурудзу українського походження, врожаю 2020 року на умовах, зазначених у цьому Договорі (надалі - товар) у розмірі 200 тон +/- 5 %.

Згідно з п. 5.6 Договору постачальник зобов`язаний з моменту настання першої події (постачання або оплата за товари) провести реєстрацію виписаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді, з урахуванням граничних строків, встановлених відповідно до вимог чинного законодавства України: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У п. 5.7 Договору передбачено, що в разі невиконання або неналежного виконання постачальником обов`язку, зазначеного в п. 5.6 Договору, останній сплачує на рахунок покупця штраф у розмірі 100 % від суми ПДВ, на яку було виписано податкові накладні, які не були належним чином зареєстровані.

На виконання умов Договору відповідачем поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 1 299 398,00 грн, що підтверджується видатковими накладними від 28.10.2020 № 3 на суму 924 198,00 грн, у тому числі ПДВ 154 033,00 грн, та від 29.10.2020 № 4 на суму 375 200,00 грн, у тому числі ПДВ 62 533,33 грн.

Позивачем, у свою чергу, здійснено оплату поставленого товару на суму 1 082 831,67 грн, а саме: 28.07.2020 - 150 000,00 грн, 28.10.2020 - 408 333,00 грн, 29.10.2020 - 524 498,67 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Звертаючись із позовом у даній справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" послалось на те, що відповідач у порушення вимог п. 5.6 Договору не здійснив реєстрацію податкових накладних на загальну суму 1 299 398,00 грн в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлені строки.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно зі ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (частина перша статті 656 ЦК України).

Згідно з положеннями частини першої статті 662 та статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 693 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 525, 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивачем проведено оплату поставленого відповідачем товару на суму 1 082 831,67 грн, а саме: 28.07.2020 - 150 000,00 грн, 28.10.2020 - 408 333,00 грн, 29.10.2020 - 524 498,67 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

Як встановлено місцевим господарським судом, доказів складення та реєстрації відповідачем податкових накладних у зв`язку із зарахуванням на його рахунок коштів від позивача як оплати товарів, відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки (ч. 1 ст. 217 ГК України).

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Частинами четвертою, шостою статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За положеннями ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами п. 5.6 Договору постачальник зобов`язаний з моменту настання першої події (постачання або оплата за товари) провести реєстрацію виписаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді, з урахуванням граничних строків, встановлених відповідно до вимог чинного законодавства України: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 5.7 Договору в разі невиконання або неналежного виконання постачальником обов`язку, зазначеного в п. 5.6 Договору, останній сплачує на рахунок покупця штраф у розмірі 100 % від суми ПДВ, на яку було виписано податкові накладні, які не були належним чином зареєстровані.

Разом із тим, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України в редакції, чинній у спірний період, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України в редакції, чинній у спірний період, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів.

За положеннями абзаців 1, 2, 14, 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

При цьому відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 07.02.2019 у справі № 913/272/18, від 11.07.2019 у справі № 908/2060/18, від 18.11.2019 у справі № 904/5949/18, від 12.06.2024 у справі № 927/1252/23, зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не призводить до зміни характеру відповідних правовідносин із податкових на господарські. За своєю правовою природою таке зобов`язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами ПК України передбачена окрема відповідальність, а тому невиконання або неналежне виконання таких умов договору (ненадання зареєстрованої податкової накладної) не є правопорушенням у сфері господарювання та відповідно до вимог статті 218, частини першої статті 230 ГК України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, позивачем не доведено правових підстав стягнення з відповідача штрафу, визначеного п. 5.7 Договору, а відтак, висновок суду про задоволення позову є помилковим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до положень ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою наведеної вище статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

З урахуванням зазначеного вище, рішення суду першої інстанції ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема, ст. 217, 218, 231 ГК України, ст. 546, 549 ЦК України, п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України, та з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст. 236 ГПК України, а відтак, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові повністю.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судові витрати

Згідно із ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

З урахуванням викладеного, з огляду на ухвалення нового рішення про відмову в позові повністю, судові витрати, понесені позивачем у суді першої інстанції, покладаються на позивача.

У свою чергу, судові витрати, понесені відповідачем у суді апеляційної інстанції у зв`язку з розглядом судом апеляційної скарги відповідача, з огляду на її задоволення, покладаються на позивача.

Таким чином, із позивача на користь відповідача належить стягнути 4 872,74 грн у рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату апеляційної скарги відповідача судовим збором.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі № 910/1524/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Судові витрати, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, покласти на позивача.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Колос України" (03062, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 67, корпус 2, код ЄДРПОУ 39385574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Базовий фактор" (04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 10, код ЄДРПОУ 32985364) 4 872 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дві) грн 74 коп. у рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

7. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.В. Владимиренко

І.П. Ходаківська