Постанова

від 14.01.2025 по справі 903/596/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа №903/596/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Гудак А.В.

суддя Петухов М.Г.

секретар судового засідання Переходько К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 (суддя Кравчук А.М., повний текст рішення складено 20.09.2024, додаткового рішення - 03.10.2024)

за первісним позовом Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

до ОСОБА_1

про стягнення 76 487,54 грн

та за зустрічним позовом ОСОБА_1

до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго"

про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення

за участю представників:

позивача (за первісним позовом) - Конець О.В., Боричевського В.М.,

відповідача (за первісним позовом) Рябко С.О.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Волинської області від 18.09.2024 первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" 76 487,54 грн вартості необлікованої електричної енергії та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом №803 від 26.10.2023 відмовлено.

Суд першої інстанції, досліджуючи обставини справи та враховуючи стандарт доказування "вірогідності доказів", встановив, що акт від 30.11.2022 про пломбування та передачу на зберігання засобів обліку та пломб до них (за адресою: с.Залізниця, зерносклад), підписаний представниками оператора системи та "іншою особою" Лащем Н.І., є таким, що відповідає пункту 8.2.5 ПРРЕЕ. Судом враховано відсутність в акті зауважень стосовно відсутності у Лаща Н.І. повноважень на його підписання.

Із врахуванням п.8.4.1, 8.4.10. ПРРЕЕ суд першої інстанції вказав, що факт відсутності пломб з відбитками тавр оператора системи, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки та установлених пломб, є достатньою правовою підставою для відповідальності споживача відповідно до ПРРЕЕ.

Перевіривши розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, наведений у рішенні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом від 26.10.2023 № 803, суд дійшов висновку про правильність визначених ПрАТ "Волиньобленерго" обсягу та вартості електричної енергії, спожитої відповідачем за точкою комерційного обліку, на якій було виявлено порушення.

При цьому, матеріалами справи доведено пошкодження пломб оператора системи, установлених на засобах (вузлах) вимірювальної техніки в місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному Кодексом комерційного обліку, що відповідає підпункту 2 пункту 8.4.2 ПРРЕЕ.

Відтак, зважаючи на те, що факт вчинення відповідачем за первісним позовом правопорушення у сфері електроенергетики був належним чином встановлений ПАТ "Волиньобленерго", зафіксований в акті про порушення від 17.08.2023, який відповідає положенням пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та містить усі необхідні дані для проведення розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічної позовної заяви про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом №803 від 26.10.2023.

Оскільки відповідач за первісним позовом в добровільному порядку оплату вартості необлікованої електричної енергії не здійснив, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог та наявність правових підстав для стягнення з підприємця Лаща Івана Петровича 76 487,54 грн вартості необлікованої електричної енергії.

Додатковим рішенням Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за первісним та зустрічним позовами відмовлено.

Враховуючи задоволення первісних позовних вимог про стягнення з Лаща І.П. грошових коштів, відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог Лаща І.П., суд вказав, що правові підстави покладення понесених ним витрат на професійну правничу допомогу на ПАТ "Волиньобленерго" в сумі 30000,00 грн відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви слід відмовити.

Не погоджуючись з винесеними рішеннями, відповідач за первісним позовом звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувані рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні первісної позовної заяви відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов задоволити. Стягнути з позивача за первісним позовом понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу.

Апелянт, зокрема, зазначає, що судом за відсутності відповідних підстав, неправильно було встановлено, що підписання акта сином споживача (Лащем Назаром Івановичем), підтверджує обізнаність споживача про підстави та обставини складення акту про пломбування. Звертає увагу, що обставини обізнаності відповідача про підстави та обставини складення акту про пломбування судом не встановлювались. Крім того, судом залишено поза увагою те, що відповідачем не підписувались Акт технічної перевірки вузла обліку електричної енергії №7015 від 30.11.2022 та Акт про пломбування на збереження засобів обліку та пломб на них від 30.11.2022, а Лащ Назар Іванович не був його уповноваженою особою.

Таким чином, вважає, що позивач неправильно тлумачить положення законодавства на які посилається (а саме п.8.2.5 ПРРЕЕ ), адже можлива участь не споживача, а "іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт споживача для проведення перевірки" стосується не укладення договорів і підписання актів про пломбування, а порядку здійснення контрольного огляду і виявлення порушень, за наслідками чого складаються акти про порушення. Тобто положення п.8.2.5 стосується виключно питань складання акта перевірки щодо виявлених порушень під час контрольного огляду.

Враховуючи те, що 30.11.2022 пломби відповідачу на зберігання не передавались, з огляду на що останній не може нести відповідальність за їх пошкодження або відсутність, скаржник вважає, що позивач за первісним позовом не довів вчинення відповідачем порушень, передбачених пп.2 п.8.4.2 ПРРЕЕ, а відповідно і підстави для визначення відповідачу за первісним позовом за Актом обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до глави 8.4 ПРРЕЕ, відсутні. З огляду на що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПАТ "Волиньобленерго", оформленого протоколом №803, та прийнятого на підставі Акта, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також вказує, що перевірка фактично відбулась 09.08.2023 з виявленням порушення але без складання акту, і знаючи про дану обставину позивач через 8 днів 17.08.2023 з`явився для фіксації даного порушення, що фактично свідчить про намагання позивача завищити нарахування обсягів і вартості необлікованої електричної енергії. Враховуючи виявлення порушення 09.08.2023, у відповідача були відсутні підстави для нарахування необлікової електричної енергії за період, зазначений в протоколі №803, оскільки в такому випадку розрахунок мав би здійснюватися з 06.08.2023 по 09.08.2023.

Щодо додаткового рішення вказує, що у разі прийняття судом апеляційної інстанції відповідного рішення щодо відхилення первісного позову і задоволення зустрічного позову, це буде підставою для скасування додаткового рішення і здійснення розподілу судових витрат заявлених відповідачем в суді першої інстанції, а також судових витрат понесених відповідачем під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

У відповідності до ст.263 ГПК України позивач за первісним позовом подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що до товариства не надходили заяви відповідача про відсутність/ пошкодження пломби в процесі споживання на підставі договору. Також просить звернути увагу, що з моменту укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії жодних заяв від відповідача, у яких він би заперечував підписання Лащем Н.І. (сином) акта про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них не надходили.

Враховуючи п.5.16.17 Кодексу комерційного обліку, акт про пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них, може підписуватись не лише у присутності споживача, а й за участі представників сторін, які брали участь у процедурі пломбування (у даному випадку зі сторони відповідача був син Лащ Назар Іванович та жодних зауважень чи заперечень під час підписання акта не зафіксовано). Разом з тим у Кодексі комерційного обліку та ПРРЕЕ не містяться вимоги про те, що акт про пломбування повинен підписати лише споживач.

Вважає, що обставини справи в їх сукупності підтверджують факт пломбування та передачу на збереження засобів обліку та пломб на них споживачеві в установленому порядку.

Окрім того, зауважує, що виходячи зі змісту п.8.2.5. ПРРЕЕ, працівники товариства не могли скласти акт про порушення ПРРЕЕ 09.08.2023, так як вищезазначений Акт складається у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт. З огляду на що, сторонами спільно було прийнято рішення про виїзд 17.08.2023 для проведення технічної перевірки та складання Акта про порушення ПРРЕЕ, що підтверджується Актом про порушення ПРРЕЕ № 000307 від 17.08.2024 та відмовою від підписання вищевказаного Акта, що зафіксовано на відео про відмову.

13.12.2024 року позивач подав також додаткові пояснення у справі, згідно яких, посилаючись на п.5.16.1-5.16.3, 5.16.15, п.2.3.4., 5.5.5. ПРРЕЕ, вказує, що відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки та пломб є їх власник (у разі передачі йому таких пломб на збереження відповідно до акту). Разом з цим, актами законодавства України не визначено, які саме дії повинен виконувати споживач в рамках реалізації заходів, спрямованих на забезпечення збереження пломб. Водночас, наведеним вище п. 5.5.1. ККОЕЕ передбачено, що власники електроустановок (у разі передання пломб на збереження відповідно до акту) повинні забезпечити захист від пошкоджень та зовнішнього втручання.

Відповідно до ч.1, 4 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго" та ФОП Лащем І.П. укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання останнім (а.с.5).

30.11.2022 року ПАТ "Волиньобленерго" складено акт про пломбування та передачу на зберігання засобів обліку та пломб до них (с.Залізниця, зерносклад), який зі сторони споживача підписано Лащем Назаром Івановичем (сином споживача) (а.с.16).

09.08.2023 представниками ПАТ "Волиньобленерго" здійснювався виїзд до ЩТП - 31355 у с. Залізниця на підставі направлення на виконання робіт з засобами комерційного обліку (а.с.6), під час якого інспекторами ПАТ "Волиньобленерго" було виявлено порушення, передбачене п.п.2 п.8.4.2 "Правил роздрібного ринку електричної енергії", а саме відсутні пломби з відбитком тавр оператора системи, установлені на (вузлах) вимірювальної техніки в місцях указаних в акті про пломбування від 30.11.2022.

17.08.2023 представниками ПАТ "Волиньобленерго" складено акт про порушення №000307, яким встановлено порушення підп. 2 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме відсутність пломб, які були встановлені на засобах для опломбування трансформаторів струму; порушено підп. 1 п. 8.4.2, а саме: відсутність пломб про повірку трансформаторів струму.

Листом від 17.08.2023 ПАТ "Волиньобленерго" повідомило Лаща І.П. про проведення 14.09.2023 засідання комісії з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ №000307 (а.с. 9а-10а).

14.09.2023 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ та складено протокол №774а за відсутності споживача, згідно якого вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по порушенню згідно п.8.4.2 пп.2 ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломб ПАТ "Волиньобленерго", які були встановлені на засобах для опломбування трансформаторів струму. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по порушенню згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ за термін 18 діб до дня виявлення порушення (а.с.11).

Згідно рахунку №531-0189000 від 14.09.2023 обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення ПРРЕЕ, згідно акту про порушення ПРРЕЕ №000307 від 17.08.2023 становить 19 784 кВт та складає 133 699,63 грн. Термін оплати рахунку 30 днів з дати його отримання (а.с.12).

Листом від 03.10.2023 ПАТ "Волиньобленерго" надіслано підприємцю Лащу І.П. протокол засідання комісії з розгляду акту про порушення від 17.08.2023, проведеного 14.09.2023, рахунок на оплату №531-0189000 від 14.09.2023 на суму 133 699,63 грн (а.с.13-14).

Споживач, Лащ І.П., звернувся до ПАТ "Волиньобленерго" із заявою від 18.10.2023 про повторний розгляд акта про порушення №000307 від 17.08.2023, оскільки він не згідний з даним нарахуванням. Просив провести засідання комісії 26.10.2023 (а.с.17).

26.10.2023 відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ та складено протокол №803 за відсутності споживача, згідно якого вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по порушенню згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ, а саме: відсутність пломб ПАТ "Волиньобленерго", які були встановлені на засобах для опломбування трансформаторів струму. Вирішено провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії по порушенню згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ за термін 9 діб до дня виявлення порушення (а.с.18).

Згідно рахунку №531-0189000 від 26.10.2023 обсяг та вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення ПРРЕЕ, згідно акта про порушення ПРРЕЕ №000307 від 17.08.2023 становить 9729 кВт та складає 76487,54 грн. Термін оплати рахунку 30 днів з дати його отримання (а.с.19).

Листом від 26.10.2023 ПАТ "Волиньобленерго" надіслано підприємцю Лащу І.П. протокол засідання комісії з розгляду акта про порушення від 17.08.2023, проведеного 26.10.2023, рахунок на оплату №531-0189000 від 26.10.2023 на суму 76 487,54 грн (а.с.20-21).

Враховуючи, що споживач у добровільному порядку не виконав рішення комісії з розгляду акта про порушення від 17.08.2023 та відповідно не здійснив оплату рахунку на суму 76 487,54 грн, ПАТ "Волиньобленерго" звернулося з даним позовом до суду.

Натомість, Лащ І.П. подав зустрічну позовну заяву, у якій просить визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ Лащем І.П. №000307 від 17.08.2023 року, оскільки вказує на порушення під час складання та розгляду акта, а також на відсутність відповідальності споживача за збереження пломб.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду справи по суті заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно ч. 4 ст. 46 Закону України "Про ринок електричної енергії", оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Як вірно встановив суд першої інстанції, 21.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Волиньобленерго" та ФОП Лащем І.П. укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання останнім (а.с.5).

Відповідно до ч.6 ст.56 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Згідно з ч.3 ст.58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Частиною 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

У відповідності до ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушення в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування електричної енергією.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановами від 14.03.2018 №311 і №312 затвердила відповідно Кодекс комерційного обліку електричної енергії та Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).

Пунктом 5.5.1 глави 5.5 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії (далі в редакції чинній станом на день складання акта про порушення), передбачено, що власники (користувачі) електроустановок, об`єктів або окремих елементів об`єкта, території (приміщення), де встановлені ЗКО, пломби та індикатори впливу (зокрема електричного/магнітного поля) на ЗКО, а також інше обладнання вузлів обліку, відповідають за їх збереження і цілісність (зокрема дотримання обумовлених проєктом параметрів зовнішнього середовища, захист від пошкоджень та зовнішнього втручання) відповідно до акта пломбування (документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Згідно з п.5.16.1, 5.16.2 розділу V Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що з метою запобігання несанкціонованому втручанню та доступу до елементів або функції настроювання ЗВТ у складі вузла обліку за результатами технічної перевірки такі ЗВТ та вузол обліку пломбують. Лічильники мають бути опломбовані на затискній клемній кришці пломбою оператора системи.

Крім того, п.5.16.15. зазначеного розділу Кодексу унормовано, що після пломбування/розпломбування ЗВТ та пристроїв ВОЕ на об`єкті складається акт пломбування/розпломбування, що підтверджує факт установлення/зняття пломб та індикаторів на/у ЗВТ (зокрема передбачених виробником ЗВТ), відповідність їх стану (неспрацьований/спрацьований), а також передачі встановлених ЗВТ та інших складових ВОЕ, пломб та індикаторів на збереження. Акт пломбування/розпломбування має також містити інформацію про місце кожної пломби/індикатора, найменування суб`єкта, який встановлює/знімає пломбу/індикатор, і суб`єкта, відповідального за збереження та цілісність пломби/індикатора.

Відповідно до п. 2.3.4 глави 2.3. розділу ІІ ПРРЕЕ (в редакції, чинній на дату складання акта про порушення) відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно з пп.8 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр), які знаходяться на його території та/або об`єкті (у його приміщенні), та передані йому на збереження відповідно до акта про пломбування.

Відповідно до пп.53 п. 1.2.1 глави 1.2 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії пошкодження пломб (індикаторів) - це відсутність чи пошкодження цілісності пломб та/або індикаторів, пломбувального матеріалу, на якому встановлено пломби (дріт, кордова нитка тощо), гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал, зокрема відсутність чи пошкодження пломб з відбитками тавр про повірку, чи підтверджений факт підробки (фальсифікації) пломби за умови наявності акта про пломбування (іншого документа, що підтверджує факт пломбування і передачу на збереження ЗКО, установлених пломб та індикаторів).

Згідно з п. 6.5.4 глави 6.5 розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергіїтехнічна перевірка вузлів обліку у споживачів здійснюється оператором системи у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), та відповідного ППКО (за рішенням споживача).

Пунктом 6.5.13 глави 6.5 розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії унормовано, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, мережами якого передається/розподіляється електрична енергія споживачу, порушень цього Кодексу або Правил роздрібного ринку, зокрема фактів безоблікового споживання електричної енергії, пошкодження чи зриву пломб, пломбувального матеріалу та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, або пошкодження відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження ЗКО, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення відповідно до Правил роздрібного ринку.

Відповідно до п. 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

Колегією суддів беззаперечно встановлено, та підтверджується сторонами, зокрема, ПАТ "Волиньобленерго" у відзиві на зустрічну позовну заяву (а.с.104), ЩТП-31355 с.Залізниця, у якому знаходиться спірний засіб комерційного обліку та електрообладнання споживача, використовується спільно обома сторонами спору, оскільки у вказаному ЩТП знаходяться декілька засобів комерційного обліку, а саме Лаща І.П. та ПАТ "Волиньобленерго".

Крім того, із доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема, електронного доказу (відеофіксації виявлення порушення; а.с.42), вбачається, що ЩТП-31355 знаходиться поза межами приміщення/території зерноскладу споживача, а саме на відкритій території, доступ до якої фактично може здійснити будь-хто.

Зі змісту акта №5938Т вузла обліку електричної енергії (а.с.6), апеляційним судом встановлено, що 09.08.2023 року представники ПАТ "Волиньобленерго" здійснили доступ до ЩТП-31355 для заміни власного засобу обліку оператора системи розподілу, в подальшому виявивши факт відсутності пломб на трансформаторах струму споживача Лаща І.П., що є порушенням згідно пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ.

При цьому, апеляційним судом встановлено, що під час виконання зазначених робіт працівниками позивача за первісним позовом, присутність іншого споживача (його представника), електрообладнання якого також знаходиться в ЩТП-31355, забезпечено не було.

Водночас, позивачем за первісним позовом не заперечується, що, виявивши відсутність пломб, акт про порушення саме 09.08.2023 року не складався, як це передбачено п.6.5.13. глави 6.5 розділу VІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, п.8.2.5. глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ. Натомість, лише 17.08.2023 року після повторного обстеження засобу комерційного обліку у присутності споживача було складено відповідний акт, що і став підставою для притягнення споживача до відповідальності та стягнення з нього вартості необлікованої електричної енергії.

Отже, в порушення вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ, виявлення відсутності пломб на трансформаторах струму Лаща І.П. відбулося за відсутності останнього, без повідомлення його про таку перевірку та без складення акта про порушення саме 09.08.2023 року, коли було первинно виявлено відповідне порушення.

Доводи позивача за первісним позовом, що до споживача Лаща І.П. був здійснений телефонний дзвінок та повідомлено про виявлене порушення, а також, що сторони домовились про зустріч 17.08.2023 року, оскільки споживач перебуває на лікуванні та не має змоги прибути до місця виявлення порушення для складання акта, не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами, а відповідач за первісним позовом заперечує вказані обставини.

Також суд апеляційної інстанції зауважує, що оскільки ЩТП-31355 знаходиться поза межами приміщення/території споживача, доступ до засобу комерційного обліку останнього не надавався ні Лащем І.П., ні будь-яким його представником, як це передбачено п.8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ. Належні та допустимі докази в підтвердження надання відповідного дозволу сторонами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що при складанні акта про порушення, який в подальшому став підставою для прийняття рішення комісії ПАТ "Волиньобленерго" про стягнення з споживача Лаща І.П. вартості необлікованої електричної енергії, працівниками позивача за первісним позовом не було дотримано вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії та ПРРЕЕ.

Оцінюючи доводи апелянта щодо відсутності відповідальності споживача за збереження пломб, колегія суддів враховує наступне.

Акт пломбування/розпломбування підписується представниками сторін, які брали участь у процедурі пломбування/розпломбування. Кожному підписанту надається по одному примірнику акта пломбування/розпломбування (п.5.16.17.).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2022 року ПАТ Волиньобленерго складено акт про пломбування та передачу на зберігання засобів обліку та пломб до них (с.Залізниця, зерносклад), який зі сторони споживача підписано Лащем Назаром Івановичем (сином споживача).

Суд першої інстанції обґрунтовуючи оскаржуване рішення зазначив, що за відсутності визначення, зокрема, ПРРЕЕ, поняття "інша особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи)", наведеного в абз.1, 8 п.8.2.5 ПРРЕЕ, такою особою слід вважати особу, яка: має доступ до електрифікованої споруди, частини електрифікованої споруди, сукупності електрифікованих споруд на одній території (далі - об`єкт), що належить на праві власності або користування споживачу, або має доступ до території, на якій розміщено об`єкт; має можливість допуску представників оператора системи до об`єкта, що належить на праві власності або користування споживачу, або до території, на якій розміщено об`єкт, що належить на праві власності або користування споживачу, для проведення перевірки; таку особу встановлено за документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо цієї особи.

Таким чином, господарський суд вказав, що підписання акта сином споживача підтверджує обізнаність споживача про підстави та обставини складення акта про пломбування.

Натомість, враховуючи встановлення факту знаходження ЩТП-31355 поза межами приміщення/території споживача, а також приймаючи до уваги ненадання належних та допустимих доказів у розумінні ст.76, 77 ГПК України (зокрема, довіреність) в підтвердження представництва Лащем Назаром Івановичем (сином споживача) інтересів Лаща Івана Петрович при складенні акта про пломбування від 30.11.2022 року, колегія суддів дійшла висновку про підписання акта неуповноваженою особою споживача та як наслідок непередання енергопостачальною організацією споживачу на зберігання відповідних пломб, що виключає його обов`язок щодо збереження і цілісності засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) у відповідності до п.2.3.4 глави 2.3. розділу ІІ, пп.8 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ, п.5.5.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Крім того, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №910/18902/20, на які посилався суд першої інстанції, є нерелевантними у даній справі, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність факту порушення споживачем пп.2 п.8.4.2. ПРРЕЕ, зокрема, щодо відсутності пломб, які були встановлені на засобах для опломбування трансформаторів струму, що виключає притягнення його до відповідальності згідно акта про порушення від 17.08.2023 та відповідно стягнення 76 487,54 грн вартості необлікованої електричної енергії на підставі рішення комісії ПАТ "Волиньобленерго" з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ, оформленого протоколом №803 від 26.10.2023.

Згідно п.2 ч.1 ст.275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п.1, 3 ч.1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення у відповідній частині є нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Зважаючи на вищевикладене, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2024 з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та як наслідок задоволення зустрічного позову про визнання недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ Лащем І.П. №000307 від 17.08.2023 року, оформленого протоколом №803 від 26.10.2023 року.

Щодо апеляційної скарги на додаткове рішення від 02.10.2024, апеляційний суд враховує наступне.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №904/8884/21.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки даною постановою скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2027 у справі №903/596/24, то ухвалене додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 у вказаній справі втратило свою силу.

Оцінюючи наявність підстав для задоволення заяви Лаща І.П. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ПАТ "Волиньобленерго" витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.

Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати, тоді як конституційне право на професійну правничу допомогу не може бути обмежено.

Згідно з ч.1, 2 ст.16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1, 2 ст.126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, та у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 вказано, що "склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат" (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/1929/19 від 01.06.2022).

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Крім того, ч.4 ст.126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5, 6 ст.126 ГПК України).

Колегія суддів зауважує, що принцип пропорційності - загальноправовий принцип, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються; дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення. Принцип пропорційності являє собою загальний, універсальний принцип права, який вимагає співрозмірного обмеження прав та свобод людини для досягнення публічних цілей.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити також з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем за первісним позовом у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, останнім було подано до суду: договір про надання правничої допомоги від 29.02.2024 (а.с.138); акт прийому-передачі наданих послуг від 19.09.2024 (а.с.137).

Матеріали справи також містять копію ордера серії АІ №1648369 від 08.07.2024 на надання правничої допомоги Лащу І.П. адвокатом Рябко С.О. та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.03.2020 (а.с.57-58).

29.02.2024 між Лащем І.П. (клієнт) та адвокатом Рябко С.О. укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами п.1.1. якого за доручення клієнта, адвокат зобов`язується надати правову допомогу, зміст якої передбачений п.2.1. цього договору, а клієнт зобов`язується оплатити її.

У відповідності до п.4.1. договору, сума винагороди, яку клієнт зобов`язується сплатити за надання правничої допомоги (гонорар), визначається в актах приймання-передачі наданих послуг, підписаних сторонами, які є невід`ємною частиною даного договору, і здійснюється клієнтом у грошовій одиниці гривні.

Із акта прийому-передачі наданих послуг №19/09/24 від 19.09.2024 вбачається, що відповідно до умов договору адвокатом Рябко С.О. (виконавець) було вчасно та повністю надано адвокатські послуги у справі №906/596/24 на загальну суму 30000,00 грн, а саме підготовка та подача відзиву на первісну позовну заяву ПАТ "Волиньобленерго" (6000,00 грн), представництво інтересів замовника у судових засіданнях (9000,00 грн), підготовка та подача зустрічної позовної заяви (10000,00 грн), підготовка та подача відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (5000,00 грн).

Апеляційний суд зауважує, що ч.1 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19; п.127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 ).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.

Частинами 1, 2 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2022 у справі №922/1964/21).

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади господарського законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Апеляційний суд також враховує, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.126 ГПК України (схожа правова позиція, викладена у додаткові постанові Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №824/20/23).

Разом з тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги. (аналогічний висновок викладено у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №922/2417/22).

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі наданих послуг №19/09/24 від 19.09.2024, колегія суддів вважає, що заявлена сума до стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 30000,00 грн є завищеною.

Апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що первісний та зустрічний позов є взаємопов`язаними, оскільки виникають з одних і тих же спірних правовідносин, що регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та стосуються обставин щодо встановлення наявності або відсутності правопорушення, встановленого актом про порушення №000307 від 17.08.2023, що значно зменшило обсяг юридичної роботи адвоката у даній справі.

Також колегією суддів встановлено, що подана зустрічна позовна заява фактично повністю дублює зміст та правове обґрунтування відзиву на первісну позовну заяву. З огляду на що апеляційний суд вважає, що підготовка схожих за змістом процесуальних документів не призвела до значного збільшення обсягу юридичної роботи адвоката та витраченого ним часу під час підготовки документів

Окрім того, зі змісту вказаних документів не вбачається, що адвокатом було здійснено додатковий правовий аналіз спірних правовідносин чи було вивчено додаткову судову практику та джерела права, а тому підготовка таких процесуальних документів не вимагала значних витрат часу представником.

Таким чином, проаналізувавши наведений розмір гонорару адвоката у акті прийому-передачі наданих послуг під час розгляду даної справи в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшити розмір заявленої відповідачем за первісним позовом суми витрат на професійну правничу допомогу до 15000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись принципами верховенства права, справедливості та пропорційності, критеріїв реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги обставини справи та характер спірних правовідносин, з урахуванням вчинених процесуальних дій адвоката у даній справі, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з ПАТ "Волиньобленерго" на користь відповідача 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 у справі №903/596/24 задоволити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 18.09.2024 у справі №903/596/24 скасувати та прийняти нове рішення.

3. У задоволенні первісного позову Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" відмовити.

4. Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволити.

5. Визнати недійсним рішення комісії Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ ОСОБА_1 №000307 від 17.08.2023 року, оформленого протоколом №803 від 26.10.2023 року.

6. Додаткове рішення Господарського суду Волинської області від 02.10.2024 у справі №903/596/24 скасувати та прийняти нове рішення.

7. Заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за первісним та зустрічним позовами задоволити частково.

8. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Волиньобленерго" (43023, м.Луцьк, вул. Єршова, 4, код ЄДРПОУ 00131512) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 15000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

9. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "20" січня 2025 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.