Ухвала

від 20.01.2025 по справі 910/151/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/151/25

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РІЙ"

про визнання недійсним п. 3.1 Договору № 21 від 08.12.2023 у частині та стягнення 222 625,00 грн

УСТАНОВИВ:

Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - позивач, Департамент) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРПОРАЦІЯ РІЙ" (далі - відповідач, ТОВ "КОРПОРАЦІЯ РІЙ") з вимогами:

- визнати недійсним п. 3.1 Договору № 21 від 08.12.2023 (далі -Договір), укладеного між Департаментом та ТОВ "КОРПОРАЦІЯ РІЙ", в частині включення до загальної вартості Договору податку на додану вартість у сумі 222 625 грн;

- стягнути з ТОВ "КОРПОРАЦІЯ РІЙ" на користь Департаменту кошти в сумі 222 625 грн, сплачені за Договором в якості податку на додану вартість.

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

- враховуючи, що Договір укладений у період дії положень п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, операція з постачання замовнику (позивачу) товару повинна була здійснюватись без сплати ПДВ;

- сторонами у Договорі безпідставно включено до ціни товару податок на додану вартість, чим порушено п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та, як наслідок, завищено вартість товару на суму 222 625 грн;

- на твердження прокурора, Договір в частині врахування до загальної суми договору 222 625 грн ПДВ є недійсним, оскільки суперечить вимогам п. 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України;

- на підставі незаконних умов Договору в частині включення суми ПДВ до вартості поставленого товару позивачем на користь відповідача безпідставно сплачено кошти ПДВ у розмірі 222 625 грн, які, на думку прокурора, підлягають поверненню позивачу.

Позовна заява сформована в системі "Електронний суд" та зареєстрована у КП "Діловодство спеціалізованого суду" 06.01.2025.

У період з 14.01.2025 по 17.01.2025 суддя Гумега О.В. перебувала на лікарняному.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дослідивши матеріали позовної заяви № 15-12вих-25 від 06.01.2025 (вх. №151/25 від 06.01.2025), суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін та інших учасників справи, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

З даним позовом до суду звернувся Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури.

Прокурором не дотримано вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки не зазначено повну адресу місцезнаходження Івано-Франківської обласної прокуратури, а саме зазначено лише вулицю та номер будинку, тоді як відповідно до відомотей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження Івано-Франківської обласної прокуратури є: України, 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вулиця Грюнвальдська, будинок 11.

Крім того, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у прокурора/прокуратури, позивача та відповідача.

Частиною 5 статті 6 ГПК України визначено, що електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суд також звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Отже, у разі, якщо позивач (юридична особа) не зареєстрував електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), позивач має вчинити відповідні дії на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України.

Судом встановлено, що у юридичної особи позивача - (Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації (ідентифікаційний код 45378093) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, що підтверджується сформованою судом відповіддю № 6203903 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС у юридичної особи з ідентифікаційним кодом 45378093.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Прокурор у вступній частині позовної заяви вказав, що "позов не містить вимог майнового характеру", що не відповідає дійсності, оскільки прокурором заявлено одночасно як вимоги немайнового характеру (визнати недійсним п. 3.1 Договору в частині), так і вимоги майнового характеру (стягнути кошти в сумі 222 625 грн).

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.

Враховуючи наведене, позовна заява не містить зазначення ціни позову, а відтак прокурором не дотримано вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Прокурором не дотримано вимог п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на таке.

Прокурором заявлено позовні вимоги про визнання недійсним п. 3.1 Договору, укладеного між Департаментом ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації та ТОВ "КОРПОРАЦІЯ РІЙ", в частині.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 липня 2020 року в справі № 670/23/18 (провадження № 61-1621св19) зроблено висновок, що "у справі за позовом заінтересованої особи про визнання недійсним договору як відповідачі мають залучатись всі сторони правочину, а тому належними відповідачами є сторони оспорюваного договору, а не одна із них".

Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 04 вересня 2024 року у справі № 922/42/24, комунальне підприємство, як сторона спірних додаткових угод до договору про закупівлю, повинні мати статус відповідача, який визначається не тільки належністю його до сторін цих правочинів, але й можливими допущеними ним порушеннями при їх укладенні.

Проте, позовна заява не містить жодного викладу обставин щодо можливості залучення як відповідача другої сторони оспорюваного договору - Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації, враховуючи при цьому, що відповідачем визначено лише ТОВ "КОРПОРАЦІЯ РІЙ".

Суд також звертає увагу, що прокурором заявлено лише вимогу про визнання недійсним п. 3.1 Договору в частині включення до загальної вартості Договору податку на додану вартість у сумі 222 625 грн. Разом з цим, у позовній заяві прокурор зазначив, що Додатком 1 - Специфікацією товару визначено ПДВ у сумі 222 625,00 грн. Відповідно до п. 1.1 Договору Специфікація (Додаток 1) є невід`ємною частиною Договору. Отже, Специфікація (Додаток 1) також містить зазначення спірного податку на додану вартість у сумі 222 625 грн, однак позовні вимогизаявлено лише в частині п. 3.1 Договору.

Крім того, суд звертає увагу прокурора на висновок Верховного Суду щодо можливості здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі головного розпорядника бюджетних коштів у постанові від 11.08.2022 у справі № 927/719/20, висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі № 904/192/22 (у подібних відносинах у сфері публічних закупівель) про те, що для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти мають повертатися (стягуватися) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету.

З огляду на наведені висновки Верховного Суду, позовна заява не містить обгрунтувань щодо звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача саме як головного розпорядника бюджетних коштів. Фактично прокурор зазначив у позові таке: "Департамент ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначених послуг в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня".

Відповідно до 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною другою статті 91 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Суд звертає увагу, що у позовній заяві в обгрунування позовних вимог прокурор посилається на лист № 1472/34/2396 від 07.11.2023, згідно якого командир військової частини звернувся до голови Івано-Франківської обласної адміністрації з клопотанням передати для використання FPV-дрони, проте копія такого листа командира військової частини до позовної заяви не додана.

Таким чином, прокурором не дотримано вимог п. 2, 3, 4, 5 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, а відтак позовна заява підлягає залишенню без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків прокурор має:

- визначити адресу місцезнаходження Івано-Франківської обласної прокуратури відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, зареєстрованого учасниками справи;

- позивачу (Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації) вчинити дії на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо реєстрції електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

- визначити ціну позову;

- навести обгрунтування щодо звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача саме як головного розпорядника бюджетних коштів;

- визначити суб`єктний склад учасників справи у спірних правовідносинах, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та враховуючи правові висновки Верховного Суду;

- чітко викласти зміст позовних вимог;

- надати належним чином засвідчену копію листа № 1472/34/2396 від 07.11.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- визначити адресу місцезнаходження Івано-Франківської обласної прокуратури відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, зареєстрованого учасниками справи;

- позивачу (Департаменту ресурсного забезпечення та управління майном Івано-Франківської обласної державної адміністрації) вчинити дії на виконання вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України щодо реєстрції електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

- визначити ціну позову;

- навести обгрунтування щодо звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі позивача саме як головного розпорядника бюджетних коштів;

- визначити суб`єктний склад учасників справи у спірних правовідносинах, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог та враховуючи правові висновки Верховного Суду;

- чітко викласти зміст позовних вимог;

- надати належним чином засвідчену копію листа № 1472/34/2396 від 07.11.2023.

3. Встановити прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали.

4. Зобов`язати прокурора подати до суду разом із заявою про усунення недоліків позовної заяви докази направлення копії цієї заяви і доданих до неї документів позивачу та відповідачу з урахуванням положень статті 42 ГПК України.

5. Звернути увагу прокурора, що виконання ним вимог ухвали суду у строк, встановлений судом, доводиться саме прокурором.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 20.01.2025 та оскарженню не підлягає.

Суддя Оксана ГУМЕГА