Рішення

від 20.01.2025 по справі 910/5548/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.01.2025Справа № 910/5548/19 (464/939/24)

За позовом ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» в особі

Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 33550545)

про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку

у межах справи 910/5548/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп»

(ідентифікаційний код: 30221264)

про банкрутство

Суддя Омельченко Л.В.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс -Груп» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн. Позивачем також були подані клопотання про поновлення строку звернення до суду та клопотання про витребування доказів у Львівській філії ТОВ «Орлан-Транс-Груп» .

В обгрунтування позову позивач зазначив, що 07 вересня 2023 позивач був звільнений із займаної посади відповідно до Наказу підприємства № 34-кф від 07.09.2023.

Натомість, відповідач ТОВ «Орлан-Транс-Груп» не провів остаточний розрахунок та не виплатив існуючу заборгованість нарахованої заробітної плати, а також не повернув трудову книжку позивача.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс -Груп» нараховану, але не виплачену суму заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 27.05.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі № 910/5548/19 (464/939/24) за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у межах справи № № 910/5548/19 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп».

13.06.2024 до суду від ТОВ «Орлан-Транс-Груп» надійшов відзив на позовну заяву.

18.06.2024 до суду від ТОВ «Орлан-Транс-Груп» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення відзиву на позовну заяву на адресу позивача.

19.06.2024 до суду від ТОВ «Орлан-Транс-Груп» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи рішення Сихівського районного суду у справі № 464/6834/23 та постанови Львівського апеляційного суду у справі 464/6834/23.

27.06.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив ТОВ «Орлан-Транс-Груп».

Ухвалою суду від 02.09.2024 задоволено клопотання ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про витребування доказів; витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 30221264) в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 33550545) інформацію щодо детального, щомісячного розрахунку за період роботи ОСОБА_1 із зазначенням суми: нарахованої заробітної плати; утриманих податків та зборів із заробітної плати; належної заробітної плати до виплати на рахунок ОСОБА_1 ; частково виплаченої заробітної плати на рахунок ОСОБА_1 , суми заборгованості.

24.09.2024 до суду від ТОВ «Орлан-Транс-Груп» надійшло клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 02.09.2024.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) працював у Львівській філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» та 07.09.2023 був звільнений з посади слюсаря з ремонту рухомого складу 5 розряду Наказом № 34-кф від 07.09.2023, повідомлений про це 20.09.2023, про що свідчить підпис позивача на Наказі № 34-кф від 07.09.2023.

В порушення вимог ст. 116 Кодексу законів про працю України, ТОВ «Орлан-Транс-Груп» не провів остаточний розрахунок, не виплатив існуючу заборгованість нарахованої заробітної плати та не повернув трудову книжку позивачу, у зв`язку із чим 03.10.2023 позивачем разом з іншими працівниками підприємства відповідача було направлено колективне звернення з приводу невиплати заробітної плати до Західного міжрегіонального управління державної служби з питань праці.

05.10.2024 позивачем на адресу відповідача (засобами Укрпошти) було направлено лист з вимогою провести з ним розрахунок та видати належним чином оформлену трудову книжку, відповіді від відповідача отримано не було, трудова книжка не повернута.

25.10.2023 на підставі зазначеного колективного звернення Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці провело позаплановий захід державного контролю у формі перевірки на предмет додержання законодавства про працю.

Перевірка була проведена на підставі наданих ТОВ ЛФ «Орлан-Транс-Груп» розрахункового листка ОСОБА_1 за вересень 2023 року. За результатами перевірки встановлено, що позивачу невиплачена заробітна плата за попередні періоди роботи, сума належних ОСОБА_1 від ЛФ ТзОВ «Орлан-Транс-Груп» коштів - 161 748,38 грн, які на дату перевірки не виплачено.

Крім того, про нарахування заробітної плати роботодавцем ЛФ ТОВ «Орлан-Транс-Груп» позивачу свідчить довідка форми ОК-7, видана Пенсійним фондом України.

Також банківська виписка із рахунку позивача у AT «Сенс Банк» підтверджує, що від дня звільнення - 07 вересня 2023 роботодавець не перерахував належну до виплати суму заборгованості за попередні періоди роботи.

01.12.2023 на електронну пошту відповідача було направлено адвокатський запит № 18 (адвокат Мукан Б.С.) з проханням надати інформацію у вигляді довідки про суму нарахованої та невиплаченої заробітної плати на день звільнення ОСОБА_1 із зазначенням утриманої суми податку з доходу фізичних осіб та суми військового збору.

У відповіді на адвокатський запит № 18 від 01.12.2023 відповідачем повідомлено, що сума нарахованої та невиплаченої заробітної плати ОСОБА_1 станом на 06.12.2023 становить 161 748,38 грн. Також було повідомлено, що трудова книжка позивача втрачена відповідачем. Зазначена відповідь засвідчена печаткою підприємства та підписом директора ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України 20.12.2023 Сихівським районним судом м. Львова у справі 464/8523/23 було видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Трасг- Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Траст-Груп» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати у розмірі 161 748, 38 гривень. Проте, ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03 січня 2024 року зазначений судовий наказ від 20.12.2023 (справа № 464/8523/23, провадження № 2-н/464/2971/23) скасовано. Скасування судового наказу мотивовано тим, що директор Львівської філії ТОВ «Орлан-Транс-Груп» Куцяба Т.Р. не погоджувався із нарахованою сумою заборгованості, вважав її необґрунтованою. Відтак, в ухвалі про скасування судового наказу було зазначено, що є незрозумілим на підставі чого було здійснено розрахунок суми нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та чи включено в суму 161 748, 38 грн загальнообов`язкові платежі і податки, що підлягають стягненню із заробітної плати.

Судом встановлено, що із витребуваних ухвалою від 02.09.2024 та наданих відповідачем доказів (довідки про доходи ОСОБА_1 ) випливає, що відповідачем здійснювались необхідні нарахування відповідно до ст. 14.1.222 Податкового кодексу України: роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Тобто, встановлено, що сума 161 748, 38 грн наведена з урахуванням загальнообов`язкових платежів і податків, що підлягають стягненню із заробітної плати

Суд звертає увагу, що відповідачем не оскаржується розмір нарахованої, але невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку у розмірі 161 748,38 грн. Разом з тим, зазначена сума була вказана відповідачем у відповіді на адвокатський запит № 18 від 01.12.2023.

Проте, як аргумент проти задоволення позову, відповідач вказує пропущення позивачем процесуальних строків, встановлених ст.233КЗпП України. Зокрема, заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що позивача було звільнено з роботи 07.09.2023 наказом про звільнення № 34-кф від 07.09.2023. Позивача із згаданим наказом ознайомлено 20.09.2023, в цей же день його повідомлено про нараховані до виплати суми. На переконання відповідача, оскільки до суду із позовом про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку позивач звернувся 09.02.2024 - поза межами тримісячного строку, що встановлено вимогами статті 233 КЗпП України, зазначений позов не може бути задоволено. Крім того, відповідач посилається на те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2021 у справі № 910/5548/19 введено процедуру санації ТОВ «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 30221264) та затверджено план санації підприємства, відповідно до якого заборгованість з виплати заробітної плати працівникам підприємства покривається в порядку першої черги відповідно до переліку в Додатку № 2 до Плану санації, у цей перелік включено і позивача ОСОБА_1 . Однак, такі доводи відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки план санації затверджено судом 25.01.2021, а вимоги позивача щодо виплати нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, охоплюють період по дату його звільнення - 07.09.2023.

Крім того, твердження відповідача про те, що одночасно із повідомленням про звільнення, 20.09.2023 ОСОБА_1 було повідомлено про нараховані до виплати суми не знаходить свого підтвердження в матеріалах справи. У той час як повідомлення про звільнення позивача підтверджується його підписом на Наказі № 34 -кф від 07.09.2023 та не заперечується позивачем.

У матеріалах справи міститься клопотання позивача про поновлення строків звернення до суду із зазначеною позовною заявою.

Так, відповідно до статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Суд, виходячи із матеріалів справи, які доводять неодноразові звернення позивача до відповідача із вимогою надання інформації про розмір нарахованої та невиплаченої йому заробітної плати, дійшов висновку про наявність поважних причин, внаслідок чого позивачем було пропущено строк, встановлений ст. 233 КЗпП України, та вважає за необхідне поновити строк для звернення до суду за вирішенням трудового спору у справі 910/5548/19 (464/939/24).

Крім того, ухвалюючи рішення, суд враховує офіційне тлумачення ст. 233 КЗпП, яке надав Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013.

Так, у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) Конституційний Суд України дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення, положення частини другої статті 233 КЗпП України у системному зв`язку з положеннями статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення надати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, наведенні норми законодавства та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 грн. покладаються на відповідача.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів ліквідатора банкрута, позиція суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах - учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення формулювання рішень.

Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. ст. 226, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 33550545) про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн- задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 33550545) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 161 748,38 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Орлан-Транс-Груп» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (ідентифікаційний код 33550545) користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 3 0285 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом двадцяти днів з дня його проголошення до або через відповідні суди. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст складено 20.01.2025.

Суддя Л.В. Омельченко