Рішення

від 17.01.2025 по справі 911/1158/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1158/22

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Антоненко В.С., розглянувши заяву представника Приватного підприємства «Автосервіс» від 09.12.2024 про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Приватного підприємства «Бориспільавтогаз», м. Бориспіль Київської області,

до відповідачаБориспільської міської ради Київської області, м. Бориспіль Київської області,

за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:Приватного підприємства «Автосервіс», м. Бориспіль

про визнання недійсним та скасування рішення,

за участю представників:

від позивача:не з`явились;

від відповідача:не з`явились;

від третьої особи:Канторіз А.М., адвокат, ордер серії АН №1075527 від 12.08.2022;

ВСТАНОВИВ:

рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2024 (повний текст якого було підписано 27.12.2024) у задоволенні позову ПП «Бориспільавтогаз» відмовлено повністю.

09.12.2024 представник третьої особи ПП «Автосервіс» у системі «Електронний суд» сформував заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити у справі №911/1158/22 додаткове судове рішення, яким стягнути з ПП «Бориспільавтогаз» на користь ПП «Автосервіс» витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

До заяви додано копії ордеру серії АН №1075527 від 01.11.2024; договору від 12.08.2022 про надання правової допомоги №1208/22, пунктами 4.1, 4.2 якого передбачено вартість послуг за договором у фіксованому розмірі 30 000,00 грн., які сплачуються клієнтом протягом 10 календарних днів з дати ухвалення рішення у справі 911/1158/22; акту приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2024; видаткового касового ордеру від 09.12.2024 на суму 10 000,00 грн.; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5827 від 20.07.2020.

Суд звертає увагу на те, що у поясненнях третьої особи наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які третя особа понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Суд врахував, що у судовому засіданні 02.12.2024 представник третьої особи до судових дебатів вказав, що докази понесених судових витрат буде подано суду в порядку та у строк, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Суд також врахував, що відповідно до пункту 2.3.2 Договору про надання правової допомоги №1208/22 від 12.08.2022 клієнт зобов`язувався прийняти надані послуги протягом двох днів після повідомлення про виконання, відтак підписаний сторонами Акт приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2024 та видатковий касовий ордер від 09.12.2024 не могли бути подані до закінчення судових дебатів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.12.2024 заяву ПП «Автосервіс» від 09.12.2024 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду на 17.01.2025. Запропоновано сторонам подати пояснення щодо заяви ПП «Автосервіс» від 09.12.2024 про ухвалення додаткового рішення.

Вказана копія ухвали, відповідно до вимог процесуального закону, була надіслана усім учасникам справи в їх електронні кабінети 28.12.2024, про що долучено до матеріалів справи довідки Господарського суду Київської області про доставку електронного листа.

14.01.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, обґрунтоване участю представника позивача в іншому судовому засіданні.

У судове засідання 17.01.2025 з`явився представник третьої особи, позивач та відповідач не з`явились, уповноважених представників для участі в судовому засіданні не направили.

Відповідно до ч.4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення третьою особою судових витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

12.08.2022 між адвокатом Канторізом Антоном Миколайовичем та ПП «Автосервіс» (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №1208/22 за умовами якого:

- предметом цього договору є правовідносини сторін, які виникають у зв`язку із наданням адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту з питань, що пов`язані та/або можуть бути пов`язані із розглядом Господарським судом Київської області справи №911/1158/22 та стосуються супроводу та представництва інтересів Клієнта у вказаній справі (п.1.1);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання або розірвання (п.3.1);

- приймання клієнтом результатів наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів після його фактичного отримання (п.3.4);

- сторони домовились, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 30 000,00 грн. (п.4.1);

- сторони узгодили, що сума гонорару визначена у п.4.1 договору сплачується клієнтом протягом 10 календарних днів з дати ухвалення Господарським судом Київської області рішення у справі №911/1158/22 (п.4.2).

На виконання умов договору 09.12.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав послуги на загальну суму 30 000,00 грн., а саме:

1) первинна консультація Клієнта та надання роз`яснень з правових питань; 2) аналіз позовної заяви ПП «Бориспільавтогаз» до Бориспільська міська рада Київської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Приватне підприємство «Автосервіс» про визнання недійсним та скасування рішення, разом із додатками; 3) аналіз судової практики у подібних правовідносинах; 4) консультація Клієнта про порядок та перспективи розгляду справи № 911/1158/22; 5) складання пояснень третьої особи щодо позову; 6) підготовка пакетів документів (пояснень третьої особи щодо позову із додатками) їх роздрукування, копіювання; 7) надсилання/надання пакетів документів (пояснень третьої особи щодо позову із додатками) іншим учасникам справи № 911/1158/22 та до Господарського суду Київської області (складання описів вкладення у цінні листи та надсилання поштовим зв`язком); 8) складання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи; 9) підготовка пакетів документів (клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками) їх роздрукування, копіювання; 10) надсилання/надання пакетів документів (клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками) іншим учасникам справи № 911/1158/22 та до Господарського суду Київської області (складання описів вкладення у цінні листи та надсилання поштовим зв`язком); 11) складання та подання до Господарського суду Київської області заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи; 12) складання та подання до Господарського суду Київської області заперечення проти клопотання про зміну експертної установи; 13) складання та подання до Господарського суду Київської області письмових пояснень із врахуванням висновку експерта; 14) участь у судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Київської області.

Пунктом 2 вказаного акту зазначено, що за надання правової допомоги Адвокат отримав гонорар у фіксованому розмірі 30 000,00 грн.

До клопотання додано копію видаткового касового ордеру від 09.12.2024, за яким адвокату сплачено 10 000,0 грн. за надання правової допомоги за спірним договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Тобто, норми, якими встановлено, що «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.

Відповідно до ч. 13 ст.129 ГПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

За правилами вказаної статті судові витрати третьої особи, пов`язані з розглядом справи №911/1158/22, у зв`язку із відмовою у позові, та враховуючи, що третя особа заперечувала проти позову мають бути покладені на позивача.

Суд звертає увагу на те, що надані третьою особою документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі із позивача, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.

Суд встановив, що предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, а також не потребував розрахунків; відтак підготовка процесуальних документів третьої особи не становила складності та не потребувала багато часу адвоката; при цьому тривалість судового провадження, а отже і витрати часу представників були значно збільшені саме чеез подання представником третьої особи необгрунтованих апеляційних скарг на ухвали господарського суду Київської області.

Суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Приватного підприємства «Автосервіс» від 09.12.2024 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Бориспільавтогаз» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/15, ідентифікаційний код 31295693)

на користь Приватне підприємство «Автосервіс» (ідентифікаційний код 25566725, адреса 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд 2-К)

10 000,00 грн. (десять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткового рішення підписано 20.01.2025.

Суддя О.В. Конюх