Постанова від 28.05.2025 по справі 911/1158/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2025 р. Справа№ 911/1158/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Тищенко А.І.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 28.05.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" та Приватного підприємства "Автосервіс"

на рішення Господарського суду Київської області

від 02.12.2024 (повний текст складено 27.12.2024)

та на додаткове рішення від 17.01.2025 (повний текст складено 20.01.2025)

у справі №911/1158/22 (суддя Конюх О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Бориспільавтогаз"

до Бориспільської міської ради Київської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватного підприємства "Автосервіс"

про визнання недійсним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Приватне підприємство "Бориспільавтогаз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської міської ради Київської області про визнання недійсним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №1386-15-VIII від 26.11.2021 про надання Приватному підприємству "Автосервіс" у користування на умовах оренди строком на 20 років земельної ділянки площею 0,1042 га (кадастровий номер 3210500000:07:001:0034) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський Шлях, 2/19 у м. Бориспіль.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваним рішенням від 26.11.2021 №1386-15-VIII Бориспільська міська рада вирішила передати на умовах оренди строком на 20 років земельну ділянку площею 0,1042 га кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 приватному підприємству "Автосервіс" для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що призводить до порушення чинних будівельних норм, створює небезпеку техногенної катастрофи і ставить під загрозу подальшу експлуатацію АГЗП позивача, який розташований на орендованій позивачем з 2005 року земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0001 площею 0,2 га.

Короткий зміст оскарженого рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви їх прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення суд виходив з того, що в силу відсутності законодавчої заборони передавати в оренду земельні ділянки в межах граничних відстаней, встановлених ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання", оскаржуване позивачем рішення Бориспільської міської ради прийняте у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а його скасування жодним чином не відновить порушені права позивача, позаяк фактично спір у справі №911/1158/22 існує між позивачем та третьою особою як користувачем сусідньої земельної ділянки, який у процесі користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 порушує умови договору, норми закону та законні права позивача.

Суд зазначив, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті спірних відносин та не призведе до відновлення порушеного права, у зв`язку з чим суд відмовив у задоволенні позову ПП "Бориспільавтогаз" до Бориспільської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №1386-15-VIII від 26.11.2021 про надання Приватному підприємству "Автосервіс" у користування на умовах оренди строком на 20 років земельну ділянку площею 0,1042 га (кадастровий номер 3210500000:07:001:0034) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський Шлях, 2/19 у м. Бориспіль.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 17.01.2025 заяву Приватного підприємства "Автосервіс" від 09.12.2024 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на користь Приватного підприємства "Автосервіс" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Приймаючи додаткове рішення, суд виходив з того, що предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, а також не потребував розрахунків; відтак підготовка процесуальних документів третьої особи не становила складності та не потребувала багато часу адвоката; при цьому тривалість судового провадження, а отже і витрати часу представників були значно збільшені саме через подання представником третьої особи необгрунтованих апеляційних скарг на ухвали господарського суду Київської області, у зв`язку з чим

Суд вважав суму судових витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн розумно необхідною, співмірною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Бориспільавтогаз" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 02.12.2024 у справі №911/1158/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено місцевим судом без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджує, що спірне рішення прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства та недотриманням вимог ДБНів, що ставить неможливу подальшу роботу збудованої за кошти позивача АЗГС, що є наслідком припинення основної діяльності; подальше користування третьою особою сусідньою земельною ділянкою може спричинити техногенну катастрофу в умовах розташування на небезпечній відстані до резервуару АГЗП стоянки для автомобілів чи будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

Стосовно додаткового рішення апелянт указує на те, що останнє ухвалено місцевим судом з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому апелянт посилається на те, що понесені судові витрати третьої особи не є співмірними до кінцевого результату, що вказує на неправомірність стягнення з позивача на користь третьої особи витрати на правничу допомогу.

Також не погодившись з рішенням, Приватне підприємство "Автосервіс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення шляхом виключення у ньому наступних абзаців:

"Відтак, суд відхиляє твердження третьої особи, про те, що при будівництві даної АГЗП позивачем були порушені встановлені відстані від резервуару та обладнання АГЗП до об`єктів, розташованих поза територією АГЗП, та робить висновок про те, що будівництво резервуару здійснено відповідно до закону, що також підтверджується наявним у матеріалах справи Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - Автогазозаправочного пункту та магазину (І черга) за адресою Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/15, замовник будівництва ПП "Бориспільавтогаз"";

"Однак, наведене в акті свідчить про те, що на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 орендар ПП "Автосервіс" допускає стихійне паркування автомобілів, чим порушує умови договору оренди землі, встановлені правила пожежної безпеки та законом визначені обов`язки землекористувача";

"Тобто вбачається, що у спірних правовідносинах порушення закону та прав позивача відбулося не Бориспільською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, а допускається третьою особою ПП "Автосервіс" в процесі користування орендованою земелною ділянкою";

"... позаяк фактично спір у справі №911/1158/22 існує між позивачем та третьою особою як користувачем сусідньої земельної ділянки, який у процесі користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 порушує умови договору, норми закону та законні права позивача";

"При цьому, порушення правил землекористування і використання земельної ділянки всупереч цільового призначення, визначеного п.1.1 договору оренди землі від 06.12.2021, є підставою для припинення права користування землею та розірвання договору оренди, а не для визнання недійсним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №1386-15-VIII від 26.11.2021".

Апеляційна скарга мотивована тим, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції встановив обставини, які не входять до предмета доказування у даній справі. Скаржник стверджує, що по суті суд втрутився у договірні правовідносини, що виникли між ПП "Автосервіс" та Бориспільською міською радою, встановиши порушення умов договору оренди землі, норм закону, що у подальшому може мати негативні наслідки для третьої особи у зв`язку із преюдиціальним значенням рішення суду.

Узагальнені доводи та заперечення сторін

19.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.

Відповідач зауважує на тому, що позивачем не зазначено та не долучено жодного доказу, який би надавав змогу зробити висновки щодо незаконності рішення Бориспільської міської ради; позивач не зазначив жодних норм законодавства, які порушені прийняттям цього рішення і розпорядженням земельною ділянкою комунальної власності; з позову вбачається втручання позивача у право власності Бориспільської міської ради щодо розпорядження своєю власністю. Також відповідач зазначив, що при прийнятті спірного рішення орган місцевого самоврядування діяв у межах та спосіб визначений законодавством, а саме ст. 118 ЗК України, яким визначені вичерпні підстави для відмови у надані земельної ділянки у користування. Так, на час прийняття спірного рішення в земельному кадастрі відсутнє будь яке обмеження щодо земельних ділянок.

Також, 20.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу третьої особи, в якому останній підтримав наведені в ній доводи, просив апеляційну скаргу задовльнити.

Узагальнені доводи відзиву відповідача зводяться до того, що неналежний спосіб захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в будь-яких правовідносинах. Однак, всупереч висновку суду про неналежний спосіб захисту, обраного позивачем, суд в мотивувальній частині рішення робить висновки з приводу обставин будівництва здійсненого ПП "Бориспільавтогаз" на орендованій земельній ділянці, що не було предметом позову про скасування рішення органу місцевого самоврядування.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг, заяв та клопотань учасників судового процесу

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2025 апеляційну скаргу ПП "Бориспільавтогаз" у справі №911/1158/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 21.01.2025 апеляційну скаргу ПП "Автосервіс" у справі №911/1158/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

05.02.2025 матеріали справи №911/1158/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 17.02.2025 апеляційну скаргу ПП "Бориспільавтогаз" у справі №911/1158/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді: Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2025, у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1158/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.02.2025, справу №911/1158/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Кравчук Г.А., Тарасенко К.В.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025, у зв`язку з перебуванням суддів Кравчука Г.А. та Тарасенко К.В. у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1158/22.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.02.2025, справу №911/1158/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тищенко А.І., Сибіга О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автосервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

13.03.2025 до суду від Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

14.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності учасника справи.

17.03.2025 до суду від Приватного підприємства "Автосервіс" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2025 у справі № 911/1158/22. Судове засідання призначено на 08.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22 призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2025 у справі № 911/1158/22. Судове засідання призначено на 08.04.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 поновлено Приватному підприємству "Автосервіс" строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі №911/1158/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Автосервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22. Зупинено дію рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Автосервіс" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі № 911/1158/22 призначено до спільного розгляду з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 у справі №911/1158/22 та з апеляційною скаргою Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 17.01.2025 у справі № 911/1158/22. Судове засідання призначено на 08.04.2025.

У судових засіданнях оголошувалась перерва.

У судовому засіданні 28.05.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.

Явка представників учасників судового процесу

У судове засідання 28.05.2025 з`явились представники позивача, відповідача та третьої особи, які надали свої пояснення.

Представник позивача в судовому засіданні просив рішення від 02.12.2024 у справі №911/1158/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги третьої особи, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін. Також підтримав доводи апеляційної скарги третьої особи, просив змінити мотивувальну частину рішення.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення. Також заперечив проти доводів апеляційної скарги позивача, просив рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

15.11.2005 між Бориспільською міською радою (орендодавець) та ПП "Бориспільавтогаз" (орендар) укладено договір оренди землі, який посвідчений державним нотаріусом Дідок В.В., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №3781 та зареєстрований у Бориспільському міському відділенні Київської регіональної філії Центру ДЗК 17.11.2005 за №040533700122. Відповідно до вказаного договору орендодавець надав в оренду строком на 10 років земельну ділянку за кадастровим номером 3210500000:07:001:0001 площею 0,2 га під будівництво АЗП скрапленим газом та пункту переобладнання двигунів на зріджений газ по вул. Київський Шлях 2/15 у м. Борисполі Київської області.

Право оренди вказаної земельної ділянки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за №116743814 29.09.2016.

15.11.2005 орендодавцем та орендарем складено та підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки.

Додатковим договором від 24.06.2019 сторони дійшли згоди про поновлення вищевказаного договору до 17.11.2030 з орендною платою 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням виконавчого комітету Бориспільської міської ради від 29.07.2008 №676 затверджено, а 06.08.2008 Бориспільською інспекцією ДАБК зареєстровано за №16 Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - Автогазозаправочного пункту та магазину (І черга) за адресою Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/15, замовник будівництва ПП "Бориспільавтогаз". Комісією встановлено, що на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм (пункт 8 Акту). Рішенням державної приймальної комісії пред`явлений об`єкт АГЗП та магазин (І черга) по вул. Київський Шлях 2/15 у м. Борисполі прийнятий в експлуатацію.

27.03.2017 виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - магазин та станцію обслуговування автомобілів за адресою №2/15, вулиця Київський шлях, м. Бориспіль.

18.02.2020 директор ПП "Бориспільавтогаз" звертався до міського голови м. Бориспіль із листом від 18.02.2020 №3 (вхідна відмітка від 18.02.2020), у якому у зв`язку із підготовкою відведення в оренду земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034, повідомляв, що вказана земельна ділянка межує із АГЗП, де розташований резервуар із скрапленим газом 10 куб.м., та просив ознайомити учасників та організаторів аукціону про норми відстаней від резервуару із наданням підтверджуючих матеріалів та схем.

На вказаний лист Бориспільською міською радою була надана відповідь від 25.03.2020 №12-31-998, відповідно до якої повідомлено, що земельна ділянка по вул. Київський шлях 2/19 у м. Бориспіль була виключена з переліку земельних ділянок з продажу права оренди на земельних торгах.

17.03.2020 директор ПП "Бориспільавтогаз" звернувся до міського голови м. Бориспіль із листом №4 від 17.03.2020, в якому повідомляв про, те що на відстані 12 метрів від резервуара скрапленого газу АГЗП ПП "Бориспільавтогаз" розташована стоянка транспорту не "Бориспільавтогаз", це суперечить вимогам ДБН та ПЛАСУ. У вказаному листі директор ПП "Бориспільавтогаз" просить винести питання на сесію про приєднання додаткової території "Бориспільавтогаз": додати територію, що знаходиться в зоні ризику. Розміри території вкаже земельна чи архітектурна комісія м. Борисполя.

На вказаний лист Бориспільською міською радою була надана відповідь від 25.03.2020 №12-31-999, відповідно до якої повідомлено, що проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об`єктах будівництва, а також надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих, будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що відносяться до класу наслідків СС3 до повноважень Виконавчого комітету Бориспільської міської ради не входить. З приводу отримання даної інформації необхідно звернутись до Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

12.10.2020 директор ПП "Бориспільавтогаз" звертався до Бориспільського міського голови (вхідна відмітка від 12.10.2020) із листом, у якому, повідомляв, що поруч з АГЗП утворилась стихійна парковка автомобілів на небезпечній відстані, всупереч встановленому знаку заборони парковки на відстані 50 метрів від АГЗП. У зверненні директор ПП "Бориспільавтогаз" просив зробити перевірку вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 стосовно ліквідації стихійного майданчику для паркування.

Крім того, 13.10.2020 директор ПП "Бориспільавтогаз" звертався до Бориспільського міського голови (вхідна відмітка від 13.10.2020) із листом, у якому повідомляв, що у зв`язку із розширенням господарської діяльності у ПП "Бориспільавтогаз" виникла необхідність у суміжній земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 площею 0,1042 га, та просив винести на чергову сесію Бориспільської міської ради питання щодо дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ПП "Бориспільавтогаз". У відповідь листом від 04.11.2020 №12-31-3396 Бориспільська міська рада повідомила, що право оренди земельних ділянок підлягають продажу на земельних торгах. Крім того, рішенням від 17.12.2019 №5224-67-VІІ земельну ділянку по вул. Київський Шлях 2/19 було виключено з переліку земельних ділянок комунальної власності, права на які виставляються на земельні торги.

15.10.2020 директор ПП "Бориспільавтогаз" звертався до начальника Бориспільського РВГУ ДСНС України у Київській області з листом (вхідна відмітка №24 від 15.10.2020), у якому повідомляв, що поруч з АГЗП утворилась стихійна парковка автомобілів на небезпечній відстані, всупереч встановленому знаку заборони парковки на відстані 50 метрів від АГЗП. У зверненні директор ПП "Бориспільавтогаз" просив зробити перевірку вищевказаної земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 стосовно ліквідації стихійного майданчику для паркування.

У відповідь Бориспільський районний відділ ГУ ДСНС у Київській області направив до міського голови м. Борисполя лист від 23.10.2020 №588 з вимогою у найкоротші терміни забезпечити виконання вимог пожежної безпеки та заборонити стоянку автомобілів на відстані менше 40 метрів до резервуарів АГЗП ПП "Бориспільавтогаз" по вул. Київський Шлях 2/15.

Листом від 06.11.2020 №11712/41/40/2/02-2020 Управління патрульної поліції у Київській області повідомило, що при перевірці встановлено, що із земельною ділянкою ПП "Бориспільавтогаз", на якій розміщений об`єкт дорожнього сервісу, межує земельна ділянка 3210500000:0706001:0034, яка перебуває у комунальній власності та призначена для розміщення будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. На даній земельній ділянці не облаштовано майданчику для паркування, а саме паркування здійснюється водіями стихійно. Вказаним листом позивачу було запропоновано звернутися в місцеві органи влади (відділ контролю за благоустроєм, житлово-експлуатаційне управління м. Бориспіль) для вирішення проблемних питань та по можливості перепланувати територію для обмеження в`їзду та паркування сторонніх транспортних засобів.

28.01.2021 директор ПП "Бориспільавтогаз" звернувся до Бориспільського міського голови із зверненням №1 (вхідна відмітка від 29.01.2021), у якому повторно повідомляв про утворення на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 стихійного майданчика для паркування, що створює порушення правил пожежної безпеки та правил благоустрою м. Бориспіль, у зв`язку з чим просив організувати позапланову перевірку стосовно ліквідації стихійного майданчику для паркування. У відповідь Бориспільська міська рада листом від 02.03.2021 №12-31-716 повідомила про те, що виконком Бориспільської міської ради не надавав дозволу для розміщення майданчику для паркування по вул. Київський Шлях 2/19; контроль за виконанням Правил паркування транспортних засобів здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції, у зв`язку з чим звернення передано до Батальйону патрульної поліції у м. Борисполі.

22.06.2021 директор ПП "Бориспільавтогаз" звертався до міського голови м. Бориспіль із листом від 22.06.2021 №7 (вхідна відмітка від 22.06.2021), у якому у зв`язку із підготовкою відведення в оренду земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034, повідомляв, що вказана земельна ділянка межує із АГЗП, де розташований резервуар із скрапленим газом 10 куб.м., та просив ознайомити учасників та організаторів аукціону про норми відстаней від резервуару із наданням підтверджуючих матеріалів та схем.

На вказаний лист Бориспільською міською радою була надана відповідь від 23.07.2021 №12-28-2781, відповідно до якої повідомлено, що інформацію взято до відома та буде враховано в роботі.

26.11.2021 рішенням Бориспільської міської ради №1386-15-VІІІ "Про надання приватному підприємству "Автосервіс" у користування на умовах оренди строком на 20 (двадцять) років земельної ділянки площею 0,1042 га (кадастровий номер 3210500000:07:001:0034) для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський Шлях 2/19 у м. Бориспіль" вирішено надати ПП "Автосервіс" згадану земельну ділянку у користування на умовах оренди строком на 20 років, встановлено річну орендну плату у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки; зобов`язано ПП "Автосервіс" укласти договір оренди землі, зареєструвати право оренди відповідно до вимог чинного законодавства, дотримуватись обов`язків землекористувачів земельних ділянок відповідно до ст. 96 ЗК України.

06.12.2021 між Бориспільською міською радою (орендодавець) та ПП "Автосервіс" (орендар) було укладено договір оренди землі, який зареєстровано у книзі реєстрації договорів оренди землі за №131-2021, відповідно до якого в оренду ПП "Автосервіс" передано земельну ділянку площею 0,1042 га кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 строком на 20 років для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський Шлях 2/19 у м. Бориспіль Київської області.

Із зазначеної у Витязі з Державного земельного кадастру від 07.12.2021 №НВ-3224627052021 на земельну ділянку кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 інформації вбачається, що вказана земельна ділянка комунальної власності площею 0,1042 га сформована як об`єкт цивільних прав та зареєстрована у ДЗК 30.05.2018. Як вбачається з копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 14.01.2022 №294694782, 11.10.2022 державним реєстратором виконкому Бориспільської міської ради на вказану земельну ділянку зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки, орендар ПП "Автосервіс", дата закінчення 05.12.2041 (номер запису 46166677).

За твердженням позивача, рішення Бориспільської міської ради від 26.11.2021 року №1386-15-VІІІ, є незаконним та порушує його право на здійснення господарської діяльності з експлуатації АГЗП, оскільки розміщення на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 стоянки автомобілів та споруд автомобільного транспорту є порушенням вимог пункту 11.150 ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання", оскільки не забезпечує дотримання мінімальних відстаней від резервуару АГЗП - не менше 40 метрів.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач посилається на те, що спірне рішення є актом індивідуальної дії, яке вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме після укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим позивачем невірно обрано спосіб захисту права; відповідач не є учасником орендних відносин щодо земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 площею 0,1042 га, а право на оскарження індивідуального акту місцевого самоврядування належить особі, якої він безпосередньо стосується. Право власності Бориспільської міської ради на вказану земельну ділянку позивач не оскаржує, відтак власник землі на власний розсуд на підставі норм Земельного законодавства розпорядився належною йому земельною ділянкою; посилання позивача на облаштування стоянки автотранспорту на вказаній земельній ділянці не відповідає дійсності, оскільки земельна ділянка передана для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Також відповідач стверджує, що обмеження виникають на використання об`єкту позивача, а не на земельну ділянку комунальної власності, передану в оренду третій особі, оскільки позивачу земельна ділянка надавалась під будівництво АЗС і саме на позивача покладено обов`язок вносити до державної кадастрової карти наявні обмеження у зв`язку із створенням об`єкту нерухомого майна. Жодних обмежень щодо земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 площею 0,1042 га у передбаченому законом порядку встановлено не було.

Третя особа, заперечуючи проти задоволення позову, зазначає, що на орендованій ПП "Автосервіс" земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомості, земельна ділянка не використовується для надання послуг автостоянки, а використовується для організації заїзду та виїзду на територію бази для обслуговування, ремонту і стоянки автотранспорту, розташовану на сусідній земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0033.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників судового процесу

У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та надані учасниками судового процесу пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, дійшов висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення та додаткове рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.

Відповідно до ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання" АГЗП - це комплекс, призначений для заправки газобалонних автомобілів СВГ, в складі якого не передбачаються будинки та приміщення для обслуговування автомобілів, водіїв та пасажирів та інші допоміжні будинки.

Пунктом 11.150 ДБН встановлено відстані від резервуарів та обладнання АГЗП до об`єктів, розташованих поза територією АГЗП, зокрема для надземних резервуарів АГЗП об`ємом до 10 куб.м, який встановлений у позивача:

1. До громадських та житлових будинків - 40 м;

2. До місць масового перебування людей від 100 осіб - 80 м,

3. До виробничих, адміністративних та побутових будинків підприємств І, ІІ, і ІІІ ступеня вогнестійкості - 40 м,

4. Те саме ІІІа, ІІІб, IV, V ступеня вогнестійкості - 50 м,

5. До АЗС бензину, дизпалива (резервуарів) - 40 м,

6. До індивідуального гаражу та відкритої стоянки для автомобілів - 40 м.

Крім того, мінімальні відстані від заправних колонок до об`єктів розташованих поза територією АГЗП приймають не менше 15 м.

Пунктом 1.1 ДБН передбачено, що ці норми встановлюють вимоги проектування при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті та технічному переоснащенні наявних систем газопостачання, що забезпечують споживачів природним газом із надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, а також скрапленими вуглеводневими газами (далі - СВГ) із надлишковим тиском не більше 1,6 МПа.

Тобто, вказаний ДБН регулює правила будівництва, зокрема АГЗП.

Як вбачається із складеної у висновку експертів за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №5844/24-41/5845/24-47 від 24.09.2024 графічної схеми, у межах визначених ДБН мінімальних відстаней від розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3210500000:07:001:0001 резервуару із скрапленим газом 10 куб.м. ПП "Бориспільавтогаз", відсутні будинки та споруди, які порушують мінімально встановлені відстані від резервуарів СВГ.

Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що будівництво резервуару здійснено відповідно до закону, що також підтверджується наявним у матеріалах справи Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта - Автогазозаправочного пункту та магазину (І черга) за адресою Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2/15, замовник будівництва ПП "Бориспільавтогаз".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про будівельні норми" державні будівельні норми - нормативний акт, затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Відповідно до статті 114 Земельного кодексу України санітарно-захисні зони створюються навколо об`єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об`єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об`єктів, об`єктів соціальної інфраструктури та інших об`єктів, пов`язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Частиною 2-3 статті 111 Земельного кодексу передбачено, що законом, прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами, договором, рішенням суду можуть бути встановлені такі обмеження у використанні земель, зокрема умова додержання природоохоронних вимог або виконання визначених робіт.

Обтяження прав на земельні ділянки (крім обтяжень, безпосередньо встановлених законом) підлягають державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що правила ДБН не є нормами земельного законодавства, а мінімальні відстані, встановлені в п. 11.150 ДБН, не є санітарно-захисними зонами, межі яких вносяться до Державного земельного кадастру, що додатково підтверджується висновком експертів №5844/24-41/5845/24-47 від 24.09.2024.

У висновку експертів вбачається, що межі санітарно-захисної зони АГЗП не визначено, оскільки конкретного розміру меж санітарно-захисної зони для АГЗС даного типу з наземним резервуаром, як і об`єкт дослідження в ДСП 173-96 "Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів" не встановлено.

Тобто, у ПП "Бориспільавтогаз" не було обов`язку реєструвати в Державному земельному кадастрі обтяження земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:07:001:0001 у вигляді встановлених ДБН мінімальних відстаней.

Законодавство України не містить заборони передачі землі в межах мінімально встановлених у ДБН відстаней від резервуарів та обладнання АГЗП до об`єктів, розташованих поза територією АГЗП, в оренду, у зв`язку з чим суд першої інтанції дійшов правомірного висновку про відсутність порушення закону та прав позивача оскаржуваним рішенням Бориспільської міської ради про передачу земельної ділянки кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 в оренду третій особі.

Таким чином, доводи апелянта (ПП "Бориспільавтогаз"), викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконності прийнятого відповідачем спірного рішення, що ставить неможливу подальшу роботу збудованої за кошти позивача АЗГС, не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Стосовно доводів позивача про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:07:001:0034, яка надана в оренду ПП "Автосервіс", використовується для влаштування стоянки автотранспорту, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ДБН В.2.3-15:2007 із Зміною №1, Зміною №2 та Зміною №3 "Споруди транспорту, Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів" автостоянка (парковка) - спеціально обладнаний відкритий майданчик (площадка) для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.

У складі автостоянок для постійного зберігання автомобілів повинні бути відкриті площадки для стоянки автомобілів, приміщення для чергових і зберігання інвентаря, відповідні елементи інженерного обладнання та благоустрою, а також, за необхідності та технічної можливості, можуть бути - пости ТО, ТР і миття автомобілів, включаючи пункти-пости самообслуговування - оглядові ями (естакади), місця чищення салону автомобіля та інші споруди (обладнання) згідно з будівельними нормами. Такі автостоянки можуть бути обладнані сонцезахисними навісами, вітрозахисними стінками, декоративним сонцезахисним і шумозахисним озелененням. На території автостоянок можуть бути встановлені механізовані паркувальні модулі.

На автостоянках тимчасового зберігання автомобілів, за необхідності (визначається замовником) і технічної можливості, влаштовуються в спеціально відведених місцях пункти самообслуговування, оглядові ями (естакади), встановлюється охоронна сигналізація.

Забезпечення в`їздами-виїздами тимчасових автостоянок на бічні (місцеві) проїзди та на прилеглі вулиці (дороги) слід передбачати у відповідності до положень ДБН В.2.3-5.

Постановою КМУ від 22.01.1996 №115 затверджено Правила зберігання транспортних засобів (далі - Правила) на автостоянках, зокрема ці правила регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок - гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам.

Відповідно до положень цих Правил автостоянки поділяються:

- за термінами зберігання на: довготермінові - для постійного зберігання транспортних засобів громадян, які проживають у даному населеному пункті; сезонні - для тимчасового зберігання транспортних засобів громадян у зонах відпочинку; денні - розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торговельних, видовищних, інших підприємствах та організаціях, у місцях масового відпочинку; нічні - для тимчасового зберігання транспортних засобів на тупикових та малозавантажених вулицях;

- за способом зберігання на: відкриті; з навісами, та (або) гаражами, закріпленими за автостоянками; змішані - де поряд з місцями для відкритого зберігання, а також навісами та (або) гаражами, закріпленими за автостоянками, є гаражі чи навіси, що належать власникам транспортних засобів на правах приватної власності.

Режим роботи автостоянок установлюється за узгодженням з місцевими органами державної виконавчої влади.

При в`їзді на автостоянку встановлюється щит із схемою руху транспортних засобів, нумерацією місць, планом термінової евакуації транспортних засобів та інформацією про розпорядок роботи автостоянки і тарифи за надання послуг, а на території автостоянки вивішуються або наносяться на проїжджій частині необхідні показники й нумерація місць. На автостоянках з гаражами номери єдиного зразка наносяться на воротах, а гаражі фарбуються або усі в один колір, або за рядами.

Автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв`язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в`їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець.

На автостоянці повинні вестися: журнал обліку транспортних засобів довготермінового зберігання; журнал обліку транспортних засобів тимчасового зберігання; журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів; журнал обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних; касова книга; книга скарг та пропозицій; книжки квитанцій.

Пунктом 1.1 договору оренди землі від 06.12.2021, укладеного між Бориспільською міською радою та ПП "Автосервіс", встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210500000:07:001:0034 передана для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства по вул. Київський шлях, 2/19 у м. Бориспіль.

Докази обладнання земельної ділянки з кадастровим номером 3210500000:07:001:0034 під автостоянку, в матеріалах справи відсутні та суду не надано.

Разом із тим, згідно Акту №63 від 21.10.2022 ГУ ДСНС України у Київській області (копія якого наявна в матеріалах справи), складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлено порушення протипожежних відстаней до автомобільної стоянки на сусідній ділянці (3210500000:07:001:0034).

Вказаний Акт складений без урахування різниці між поняттями "автостоянка" та "стихійне паркування автомобілів", та без врахування того, що позивач ТОВ "Бориспільавтогаз" не є власником або користувачем земельної ділянки 3210500000:07:001:0034, отже не відповідає за дотримання правил користування нею.

Однак, наведені в цьому акті відомості свідчать про те, що на земельній ділянці кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 орендар - ПП "Автосервіс" допускає стихійне паркування автомобілів, чим порушує умови договору оренди землі, встановлені правила пожежної безпеки та законом визначені обов`язки землекористувача, про що обґрунтовано виснував суд першої інстанції.

Відповідно до ч.1-2 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Частиною 1 статті 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.

За наведених обставин в сукупності, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що у спірних правовідносинах порушення закону та прав позивача відбулося не Бориспільською міською радою при прийнятті оскаржуваного рішення, а допускається третьою особою ПП "Автосервіс" в процесі користування орендованою земельною ділянкою шляхом допущення стихійного паркування автомобілів, чим порушує умови договору оренди землі, встановлені правила пожежної безпеки та законом визначені обов`язки землекористувача.

Колегія суддів відхиляє покладені в основу апеляційної скарги доводи третьої особи (ПП "Автосервіс") стосовно того, що суд першої інстанції втрутився у договірні правовідносини, що виникли між ПП "Автосервіс" та Бориспільською міською радою, встановиши порушення умов договору оренди землі, норм закону, що у подальшому може мати негативні наслідки для третьої особи у зв`язку із преюдиціальним значенням рішення суду, - оскільки зміст оскаржуваного судового рішення повністю відповідає обставинам справи.

У свою чергу закон не обмежує суд у встановленні фактичних обставин, які необхідні для вирішення справи, що підтверджуються належними та допустимими доказами, навіть у випадку наявності самостійної підстави для відмови у позові.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що враховуючи відсутність законодавчої заборони передавати в оренду земельні ділянки в межах граничних відстаней, встановлених ДБН В.2.5-20:2018 "Газопостачання", оскаржуване позивачем рішення Бориспільської міської ради прийняте у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а його скасування жодним чином не відновить порушені права позивача, позаяк фактично спір у справі №911/1158/22 існує між позивачем та третьою особою як користувачем сусідньої земельної ділянки, який у процесі користування земельною ділянкою кадастровий номер 3210500000:07:001:0034 порушує умови договору, норми закону та законні права позивача.

При цьому, порушення правил землекористування і використання земельної ділянки всупереч цільового призначення, визначеного п.1.1 договору оренди землі від 06.12.2021, є підставою для припинення права користування землею та розірвання договору оренди, а не для визнання недійсним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №1386-15-VIII від 26.11.2021.

Крім того, вказане рішення за своєю суттю є актом індивідуальної дії та вичерпало свою дії моментом виконання, а саме у спосіб укладення між Бориспільською міською радою та ПП "Автосервіс" договору оренди землі від 06.12.2021.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу, позивача, з урахуванням принципу свободи розпорядження власними процесуальними правами, не можна покладати обов`язок об`єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення. Така позиція висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 923/466/17 та підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №916/1979/13.

Разом із тим, застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц (пункт 82), від 8 лютого 2022 року у справі №209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18 (пункт 63)).

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява №38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає суті спірних відносин, і, як наслідок, не призведе до поновлення його порушеного права, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи, на які посилалися учасники судового процесу під час розгляду даної справи, відхиляються апеляційним судом, як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з мотивів, наведених у рішенні, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційних скарг Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" та Приватного підприємства "Автосервіс".

Щодо додаткового рішення суд апеляційної інстанції зазначає таке

За приписами пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно із статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Зокрема, згідно із положеннями частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту понесення витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 30 000,00 грн ПП "Автосервіс" до суду надано копії таких документів: договору від 12.08.2022 про надання правової допомоги №1208/22; акту приймання-передачі наданих послуг від 09.12.2024; видаткового касового ордеру від 09.12.2024 на суму 10 000,00 грн; свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5827 від 20.07.2020; ордеру серії АН №1075527 від 01.11.2024.

Так, 12.08.2022 між адвокатом Канторізом Антоном Миколайовичем та ПП "Автосервіс" (клієнт) був укладений договір про надання правової допомоги №1208/22 за умовами якого:

- предметом цього договору є правовідносини сторін, які виникають у зв`язку із наданням адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту з питань, що пов`язані та/або можуть бути пов`язані із розглядом Господарським судом Київської області справи №911/1158/22 та стосуються супроводу та представництва інтересів Клієнта у вказаній справі (п.1.1);

- цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання або розірвання (п.3.1);

- приймання клієнтом результатів наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується клієнтом протягом 3 робочих днів після його фактичного отримання (п.3.4);

- сторони домовились, що за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі 30 000,00 грн. (п.4.1);

- сторони узгодили, що сума гонорару визначена у п.4.1 договору сплачується клієнтом протягом 10 календарних днів з дати ухвалення Господарським судом Київської області рішення у справі №911/1158/22 (п.4.2).

На виконання умов договору 09.12.2024 сторони підписали акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт отримав послуги на загальну суму 30 000,00 грн., а саме:

1) первинна консультація Клієнта та надання роз`яснень з правових питань; 2) аналіз позовної заяви ПП "Бориспільавтогаз" до Бориспільська міська рада Київської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: Приватне підприємство "Автосервіс" про визнання недійсним та скасування рішення, разом із додатками; 3) аналіз судової практики у подібних правовідносинах; 4) консультація Клієнта про порядок та перспективи розгляду справи № 911/1158/22; 5) складання пояснень третьої особи щодо позову; 6) підготовка пакетів документів (пояснень третьої особи щодо позову із додатками) їх роздрукування, копіювання; 7) надсилання/надання пакетів документів (пояснень третьої особи щодо позову із додатками) іншим учасникам справи № 911/1158/22 та до Господарського суду Київської області (складання описів вкладення у цінні листи та надсилання поштовим зв`язком); 8) складання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи; 9) підготовка пакетів документів (клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками) їх роздрукування, копіювання; 10) надсилання/надання пакетів документів (клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи із додатками) іншим учасникам справи № 911/1158/22 та до Господарського суду Київської області (складання описів вкладення у цінні листи та надсилання поштовим зв`язком); 11) складання та подання до Господарського суду Київської області заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи; 12) складання та подання до Господарського суду Київської області заперечення проти клопотання про зміну експертної установи; 13) складання та подання до Господарського суду Київської області письмових пояснень із врахуванням висновку експерта; 14) участь у судових засіданнях в приміщенні Господарського суду Київської області.

Пунктом 2 вказаного акту зазначено, що за надання правової допомоги Адвокат отримав гонорар у фіксованому розмірі 30 000,00 грн.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які свідчать про реальність надання правової допомоги.

Разом з тим, у вирішенні питання щодо витрат ПП "Автосервіс", колегія суддів враховує, що розгляд даної справи не потребував тривалої підготовки та опрацювання значної кількості нормативно-правових актів і узагальнення нової судової практики, а тому, на переконання апеляційного суду, заявлений представником третьої особи розмір витрат на правничу допомогу не повною мірою відповідає обсягу фактично наданих адвокатом послуг і є надмірним. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною третьою особою роботою в суді першої інстанції.

Тому, за наведених обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що розмір витрат третьої особи на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачем, становить 10 000,00 грн і такий розмір буде відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Твердження апелянта, наведені в апеляційній скарзі стосовно того, що витрати третьої особи на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям реальності та розумності розміру, відхиляються колегією суддів, оскільки позивачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, а доводи апеляційної скарги у першу чергу зводяться лише до незгоди апелянта із розміром понесених третьою особою витрат на правничу допомогу, які й так було зменшено судом першої інстанції до 10 000,00 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, наведених вище.

Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі рішення від 02.12.2024 та додаткового рішення від 17.01.2025 відсутні.

Оскільки доводи, викладені в апеляційних скаргах, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарги задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат, а витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Бориспільавтогаз" та Приватного підприємства "Автосервіс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 02.12.2024 та додаткове рішення від 17.01.2025 у справі №911/1158/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційних скарг покласти на Приватне підприємство "Бориспільавтогаз" та Приватне підприємство "Автосервіс".

Матеріали справи №911/1158/22 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2025 після виходу головуючого судді Коробенка Г.П. з відпустки

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді А.І. Тищенко

О.М. Сибіга