Рішення

від 15.01.2025 по справі 206/4874/23

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/4874/23

Провадження № 2/206/27/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2025 м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Нестеренко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-

В С Т А Н О В И В:

АТ «ДТЕК Дніпроенерго» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_3 була зареєстрована та мешкала за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач за даною адресою надає комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. 25.08.2022 року АТ «ДТЕК Дніпроенерго» (виконавцем послуг) на своєму офіційному веб-сайті http://dniproenergo.com.ua у постійному відкритому доступі мережі інтернет було розміщено публічну пропозицію (оферту) про укладення індивідуального договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення. Споживачі про свою відмову укласти і свою незгоду із умовами опублікованого договору до АТ «ДТЕК Дніпроенерго» не направляли, а тому споживачі вважаються такими, що прийняли пропозицію виконавця щодо укладення договору. Оскільки протягом 30 днів з опублікування даного договору у засобах масової інформації боржники не повідомили про відмову від укладення даного договору, та не надали своїх заперечень чи будь-яких інших зауважень, слід вважати, що ними вчинено дію, яка засвідчує їх волю до отримання пропозиції щодо укладення договору. Таким чином, між АТ «ДТЕК Дніпроенерго» та відповідачами виникли відносини, що породжують цивільні права та обов`язки. Розрахунки за спожиті послуги проводилися несвоєчасно, що призвело до утворення заборгованості, яка станом на 01.10.2023 становить 14006, 32 грн., у тому числі: за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за період з 01.08.2015 по 30.09.2023 у розмірі 13 650, 04 грн.; за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водопостачання за період з 01.10.2022 по 30.09.2023 у розмірі 178,32 грн.; за абонентське обслуговування за послугою з централізованого водовідведення за період з 01.10.2022 по 30.09.2023 у розмірі 177,60 грн. На підставі викладеного, просить стягнути суму заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 14006, 32 грн., а також судовий збір у розмірі 2684 грн.

Ухвалою судді від 24.11.2023 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 11.03.2024 за клопотанням представника позивача зупинено провадження у справі № 206/4874/23 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.

Ухвалою суду від 03.06.2024 поновлено провадження у даній справі.

Ухвалою суду від 31.07.2024 за клопотанням представника позивача, замінено первісного відповідача ОСОБА_3 , на належного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 27.09.2024 залучено до участі у справі № 206/4874/23 у якості законного представника неповнолітнього відповідача, її матір - ОСОБА_2 .

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надала заяву, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.

Відповідач та її законний представник в судові засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Відповідач та її законний представник причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не направляли, своїм правом на подання відзиву, у відповідності до вимог ст. 178 ЦПК України не скористалися. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.

Небажання відповідача та її законного представника надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.

На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280-282 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступні підстави.

За вимогами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст.76,77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Судом встановлено, що первісний відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 буда зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 26.05.2023.

Відповідно до виписки з особового рахунку споживача ОСОБА_3 № НОМЕР_1 за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, наданого за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість за період з 01.08.2015 по 30.09.2023 складає 14 006, 32 грн.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Соборним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з копії витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 77277519 від 11.06.2024, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 у вигляді нерухомого майна, а саме квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , тобто вважається такою, що прийняла спадщину у відповідності до ч.4 ст. 1268 ЦК України.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача здійснювати оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.

Відповідно до статей 67, 68 ЖК України та статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» наймач або власник житла зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за надані комунальні послуги. Плата за надані комунальні послуги у вигляді питного водопостачання та водовідведення береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Згідно зі статтею 64 ЖК України наймач і всі повнолітні члени сім`ї несуть солідарну майнову відповідальність за зобов`язаннями, пов`язаними з найманням житла.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 530, 611, 612 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно з ст. 1 Закону України « Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням. Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Згідно із ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до переліку житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Частиною 4 статті 23 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що послуга з централізованого водопостачання надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з централізованого водопостачання, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третя статті 1268 ЦК України).

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

В той же час права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Відповідно до частини першої статті 242 ЦК України батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Відповідно до частини четвертої статті 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Малолітні особи з моменту відкриття спадщини набувають права на спадкування, проте здійснювати право на спадкування вони не можуть. Такі особи в межах наданого ЦК України обсягу дієздатності самостійно не можуть нести відповідальності за зобов`язаннями спадкодавця як його правонаступники.

Якщо спадкоємець є малолітньою особою, вимога може бути пред`явлена (направлена) як самому спадкоємцю безпосередньо, так і його законному представнику, що має рівнозначні юридичні наслідки.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт надання послуг за адресою: АДРЕСА_1 , та під час розгляду справи було встановлено, факт прийняття неповнолітньою ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_3 , до якої входить заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка склалась за час життя ОСОБА_3 за період з 01.08.2015 по 30.09.2023 у розмірі 14 006, 32 грн., так яка відповідачем та її законним представником у судовому засіданні не спростована.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 1216, 1218, 1220, 1268, 1270, 1282, 1296 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-77, 81, 263, 264, 265, 280 - 283 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» до ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 14 006 (чотирнадцять тисяч шість) грн. 32 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго», ЄДРПОУ 00130872, місцезнаходження 49127, м. Дніпро, вул. Гаванська,. Буд. 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Законний представник неповнолітньої особи: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Т.В. Нестеренко