Ухвала

від 17.01.2025 по справі 503/1279/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року

м. Київ

справа № 503/1279/20

провадження № 61-64ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Гудими Д. А., Пархоменка П. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року за нововиявленими обставинами,

ВСТАНОВИВ:

У 2020 році ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з Державного бюджету України на його користь моральну шкоду заподіяну надмірною тривалістю досудового слідства в кримінальному провадженні № 12013170320000859 від 11 грудня 2013 року в сумі 100 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що в провадженні СВ Кодимського ВП Балтського ВП ГУНП в Одеській області знаходиться кримінальне провадження № 12013170320000859 від 11 грудня 2013 року за фактом незаконного виготовлення посадовими особами Кодимської міської ради свідоцтв про право власності п`яти об`єктів нерухомості, протиправного скасування державної реєстрації, які належать Кодимському РайСТ та подальшого вчинення спроби незаконного заволодіння даним нерухомим майном за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 КК України. В даному кримінальному провадженні позивач залучений потерпілою стороною. Досудове слідство зазначеного кримінального провадження триває майже сім років, але було неефективним. Бездіяльність правоохоронних органів та безкарність винних стали підставою для постійного морального переживання його батька як керівника підприємства, так як органами досудового слідства неодноразово вчинялися спроби безпідставно закрити дане кримінальне провадження. Після тривалих переживань, не дочікувавшись результату розслідування, здоров`я його батька раптово погіршилось і у квітні 2020 року останній помер від серцевого приступу. Позивач вважає, що тривала бездіяльність правоохоронних органів, пов`язана із неефективністю та недотримання розумних строків, вказує на надмірну тривалість досудового розслідування кримінального провадження. Внаслідок бездіяльності посадових осіб слідчих органів, порушення кримінально-процесуального законодавства та допущене затягування під час досудового слідства кримінального провадження йому та його родині завдано моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, тобто у позові відмовлено за необґрунтованістю. В іншій частині рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року залишено без змін.

15 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського апеляційного суду з заявою про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі.

Заява вмотивована тим, що після постановлення рішення Одеським апеляційним судом та набрання ним законної сили, а саме 06 березня 2024 року, позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи. Так, ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2024 року у справі № 505/565/21 задоволено скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого відділення № 2 СВ Подільського РУП ГУНП в Одеській області Єфремової С. О. від 27 жовтня 2021 року про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12013170320000859 від 11 грудня 2013 року. Задовольняючи скаргу, під час розгляду справи та прийняття рішення слідчим суддею встановлено та підтверджено наявні факти та обставини, які вказують на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120131703200000859 від 11 грудня 2013 року не проведено в розумні строки внаслідок неефективності його здійснення. Факт скасування постанови слідчого і продовження досудового розслідування в кримінальному провадженні мають значення для вирішення справи і є істотними для постановлення правильного рішення у справі, так як на їх підставі можна зробити висновок про наявність у нього гарантованого законодавством права на відшкодування моральної шкоди заподіяною надмірною тривалістю кримінального провадження. Зазначені обставини не були і не могли бути відомі заявнику, оскільки скаргу було розглянуто в судовому засіданні, що відбулося 06 березня 2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесенні законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Заявник у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами послався на ухвалу слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2024 року, а також зазначає, що дана ухвала йому не була відома, так як була винесена після постанови Одеського апеляційного суду від 23 жовтня 2023 року. Зазначена ухвала не може бути підставою для скасування постанови Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, оскільки вона є новим доказом у справі, а не нововиявленою обставиною.

02 січня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу апеляційного суду, справу направити для продовження розгляду до апеляційного суду.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвала суду апеляційної інстанції необґрунтована та не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ухвала Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2024 року встановлено та підтверджено наявні факти та обставини, які вказують на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120131703200000859 від 11 грудня 2013 року не проведено в розумні строки внаслідок неефективності його здійснення, що на підставі статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. Предметом розгляду справи є вимога про відшкодування моральної шкоди потерпілій стороні, заподіяної внаслідок надмірного розгляду та тривалістю кримінального провадження від 11 грудня 2013 року № 120131703200000859. Рішенням слідчого судді від 09 березня 2016 року у справі № 503/315/16-к призначено проведення експертизи. Ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 березня 2024 року встановлено, що з 2016 року ухвалу суду про призначення експертизи не виконано. Отже, позивачу було відомо щодо прийняття ухвали про призначення експертизи, а те, що вона не проведена стало відомо з ухвали суду від 06 березня 2024 року, тобто встановлено як нову обставину під час розгляду Котовським районним судом Одеської області 06 березня 2024 року.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:

«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

34.1.1. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

35. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

36. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (див. зазначену постанову у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

37. Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).

Встановивши, що наведені в заяві ОСОБА_1 обставини не є нововиявленими, оскільки могли бути відомі заявнику або такі обставини підтверджуються новими доказами, апеляційний суд зробив обґрунтований висновок про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Аналіз змісту касаційної скарги та оскарженої ухвали свідчить, що правильне застосовування судом норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 11 грудня 2024 року у справі № № 503/1279/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Краснощоков

Д. А. Гудима

П. І. Пархоменко