Ухвала

від 27.01.2025 по справі 503/1279/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2025 року

м. Київ

справа № 503/1279/20

провадження № 61-322 во 24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Кодимського відділення Балтського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури та Котовської місцевої прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кодимське споживче товариство, про відшкодування моральної шкоди за надмірну тривалість досудового розслідування в кримінальному провадженні,

ВСТАНОВИВ:

1. В 2020 році ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив стягнути з Державного бюджету України на його користь 100 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, заподіяної надмірною тривалістю досудового слідства в кримінальному провадженні від 11 грудня 2023 року № 12013170320000859.

2. Кодимський районний суду Одеської області рішенням від 23 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовив.

3. Одеський апеляційний суд постановою від 30 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Змінив рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року залишив без змін.

4. У листопаді 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року.

5. Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кодимського районного суду Одеської області від 23 лютого 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року, оскільки, касаційну скаргу подано на судові рішення у справі з ціною позову, яка не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6. В січні 2025 року до Верховного Суду,через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами вказаної ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року, на підставі пункту 1 частини третьої статті 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023.

7. Оскільки заява подана з пропуском строку для її подання, заявник у заяві порушив питання про поновлення такого строку.

8. Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку заявник вказував на те, що рішенням Конституційного Суду України, яке стало підставою для звернення із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами, встановлено, що пункти 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, утрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто в травні 2024 року.

9. Також вказаним рішенням зобов`язано Верховну Раду України привести нормативне регулювання, установлене пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, у відповідність до Конституції України та цього рішення, яке відбулося з прийняттям 19 червня 2024 року Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах».

10. Разом із цим в період з травня 2024 року по 23 грудня 2024 року справа № 503/1279/20 знаходилася на розгляді Одеського апеляційного суду.

11. Верховний Суд визнавши наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку неповажними ухвалою від 16 січня 2025 року залишив заяву ОСОБА_1 без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме для подання суду нової заяви про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 503/1279/20 та надання доказів поважності причин його пропуску.

12. На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16 січня 2025 року заявником, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»,надіслано до Верховного Суду нову заяву про поновлення строку.

13. В новій заяві про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року ОСОБА_1 в доповнення до підстав для такого поновлення викладених у первісній заяві додатково вказує на те, що на момент постановлення ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року вже існувало.

14. За таких обставин, на думку заявника, посилання на рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023, як на підставу для перегляду ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року за виключними обставинами стало можливим лише з 19 червня 2024 року, проте в цей час справа знаходилася на розгляді Одеського апеляційного суду, що унеможливлювало звернення до Верховного Суду із заявою про перегляд ухвали Верховного Суду за виключними обставинами, тобто строк пропущено з поважних причин.

15. Верховний Суд вважає наведені заявником підстави для поновлення строку неповажними з огляду на таке.

16. Пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) передбачено, що кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

17. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого є джерелом права, відповідно до стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», в рішенні від 10 липня 1984 року у справі «Гінчо проти Португалії» зазначив, що держави-учасниці Ради Європи зобов`язані організовувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити додержання положень пункту 1 статті 6 Конвенції та вимог щодо судового розгляду упродовж розумного строку.

18. При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

19. ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви № 17160/06 та № 35548/06).

20. Крім цього, поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03).

21. Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду.

22. Статтею 120 ЦПК України, який, зокрема, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства, встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

23. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати (стаття 122 ЦПК України).

24. Частиною першою статті 126 ЦПК України також встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

25. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінувати учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій, а також обчислюються, як роками, місяцями і днями, так і можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

26. Пунктом 1 частини третьої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставою для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

27. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстави визначеної пунктом 1 частини третьої статті 423 цього Кодексу може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункт 4 частини першої статті 424 ЦПК України).

28. За змістом статті 426 ЦПК України у разі пропуску строку на подання заяви про перегляд судових рішень у зв`язку з виключними обставинами такий строк може бути поновлений за наявності поважних підстав для його пропуску.

29. Враховуючи, що положення пункту 4 частини першої статті 424 ЦПК України є чітким та не підлягає розширеному тлумаченню, та пов`язує початок перебігу строку для звернення із відповідною заявою виключно з днем офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України, приведення Верховною Радою України нормативного регулювання, установленого пунктами 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, у відповідність до Конституції України та рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023, яке відбулося з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах», що набрав чинності 19 липня 2024 року, та перебування справи № 503/1279/20 на розгляді Одеського апеляційного суду не свідчить про поважність причин пропуску такого строку та вказує на відсутність підстав для поновлення заявнику строку на перегляд судового рішення за виключними обставинами.

30. При цьому заявником не наведено жодних інших обставин, які, підтвердженні відповідними доказами, пропуску строку внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

31. Відповідно до частини третьої статті 427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

32. Частиною третьою статті 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

33. Враховуючи наведене, з огляду на те, що ОСОБА_1 не виконано вимог ухвали Верховного Суду від 16 січня 2025 року про залишення його заяви без руху, тобто не подано до Верховного Суду заяви з наведеними в ній іншими (поважними) підставами для поновлення строку для перегляду за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року у справі № 503/1279/20, необхідно застосувати роз`яснений скаржнику у вказаній ухвалі Верховного Суду правовий наслідок невиконання заявником вимог цієї ухвали, а саме - вважати його заяву про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року неподаною та повернути її.

34. Крім цього Верховний Суд вважає за необхідне звернути увагу ОСОБА_1 на те, що ЦПК України, зокрема, в частині третій статті 389 ЦПК України містить дві окремі, незалежні одна від одної, умови (фільтри) прийнятності касаційної скарги за критерієм ціни позову.

35. Конституційний Суд України в рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійсно визнав неконституційними приписи пунктів 1, 5 частини шостої статті 19 ЦПК України, яким визначені критерії для визначення справи як малозначної, в частині розміру ціни позову як критерію для віднесення справи до малозначної, проте сам пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, зокрема, і в частині умови (фільтру) прийнятності касаційної скарги за критерієм ціни позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб визнав таким, що відповідає Конституції України.

36. Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2023 року, про перегляд якої просить ОСОБА_1 , у зв`язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023, відмовив у відкритті касаційного провадження, виходячи з того, що ціна позову у справі № 503/1279/20, не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, про що прямо вказано в цій ухвалі.

Керуючись статтями 2, 185, 260, 423, 424 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Верховного Суду від 21 грудня 2023 року року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Кодимського відділення Балтського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Одеській області, Одеської обласної прокуратури та Котовської місцевої прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Кодимське споживче товариство, про відшкодування моральної шкоди за надмірну тривалість досудового розслідування в кримінальному провадженні вважати неподаною та повернути заявнику.

2. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/ В. В. Пророк

/підпис/