Ухвала

від 15.01.2025 по справі 367/7006/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 січня 2025 року

м. Київ

справа № 367/7006/20

провадження № 61-305 ск 25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В, Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, процентів за користування грошовими коштами та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

1. В провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває вказана справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» (далі - ТОВ «ФРЕШ ЛТД») про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, процентів за користування грошовими коштами та моральної шкоди.

2. Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 09 листопада 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Накутної С.О. про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ТОВ «ФРЕШ ЛТД».

3. У травні 2024 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ТОВ «ФРЕШ ЛТД» про скасування заходів забезпечення позову.

4. Ірпінський міський суду Київської області ухвалою від 16 липня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року, у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову відмовив.

5. В січні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», надійшла касаційна скарга ТОВ «ФРЕШ ЛТД» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «ФРЕШ ЛТД» про скасування заходів забезпечення позову у справі № 367/7006/20.

6. Касаційне провадження не підлягає відкриттю з таких підстав.

7. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

8. Згідно з частиною другою статті 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

9. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).

10. Частиною першою статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень, встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

11. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо скасування забезпечення позову, відмови в скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову або відмови у забезпеченні позову може бути оскаржена в апеляційному порядку.

12. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

13. З урахуванням зазначеного, касаційному оскарженню не підлягають ухвали, що зазначені у пункті 4 частини першої статті 353 ЦПК України, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за результатами апеляційного перегляду вказаних ухвал.

14. Зазначене узгоджується із правовим висновком зробленим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88 цс 20) стосовно того, що з огляду на відсутність у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України серед ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню, ухвали цього суду про відмову у забезпеченні позову (пункт 4 частини першої статті 353 ЦПК України), неможливим є як касаційне оскарження такої ухвали, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала залишена без змін.

15. За приписами пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

16. У рішенні ЄСПЛ у справі «Гарсія Манібардо проти Іспанії» від 15 лютого 2000 року зазначено, що спосіб, у який стаття 6 застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. ЄСПЛ зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом першим статтею 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12 липня 2001 року у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини»).

17. Системне тлумачення статей 353, 389 ЦПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

18. Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на касаційне оскарження деяких ухвал місцевого суду (та постанов суду апеляційної інстанції за результатами їх перегляду) окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

19. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала на те, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

20. Згідно з положенням частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

21. Враховуючи наведене, оскільки ТОВ «ФРЕШ ЛТД» подано касаційну скаргу на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

22. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті провадження) виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України, тому не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 389-392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною першою статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фреш ЛТД» про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав, стягнення грошових коштів, процентів за користування грошовими коштами та моральної шкоди, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ФРЕШ ЛТД» на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 16 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2024 року.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційні скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді /підпис/ В. В. Пророк

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров