Ухвала

від 20.01.2025 по справі 619/11/25

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

20 січня 2025 року

м. Київ

справа № 619/11/25

провадження № 61-742ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, про встановлення факту нецільового використання аліментів та внесення аліментів на особистий рахунок дитини, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив встановити розмір нецільового витрачання аліментів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі стягнутих з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» коштів у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_2 в період з 01 січня 2023 року до часу припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк»; визнати факт нецільового витрачання аліментів малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі стягнутих з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» коштів у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_2 в період з 01 січня 2023 року до часу припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк»; визнати особистими майновими збитками та майновою шкодою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуті з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 кошти у виконавчих провадженнях №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_2 в період з 01 січня 2023 року до часу припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 , які не були витрачені на утримання дитини; стягнути з ОСОБА_2 на користь малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якості відшкодування особистих майнових збитків та відшкодування майнової шкоди на особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відділенні Державного ощадного банку України суму у розмірі всіх стягнутих коштів з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» громадянки ОСОБА_2 по виконавчим провадженням НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_2 в період з період з 01 січня 2023 року до часу прийняття судового рішення.

Дергачівський районний суд Харківської області ухвалою від 07 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.

Харківський апеляційний суд ухвалою від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 07 січня 2025 року повернув заявнику з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.

16 січня 2025 року ОСОБА_1. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 07 січня 2025 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у цій справі.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 17 січня 2025 року справу призначено судді-доповідачеві Зайцеву А. Ю., судді, які входять до складу колегії: Коротенко Є. В., Тітов М. Ю.

19 січня 2025 року ОСОБА_1. через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.

Заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що в змісті касаційної скарги заявляв недовіру суддям Верховного Суду Зайцеву А. Ю., Коротенку Є. В., Тітову М. Ю у зв`язку із тим, що судді неодноразово приймали участь у розгляді його касаційних скарг та або приймали рішення, які суперечать вимогам Законів України (порушення матеріальних норм права), або не розглядали скарги по суті заявлених вимог чи відмовляли у відкритті провадження (порушення процесуальних норм). Такий підхід до виконання обов`язків судді є неетичним, порушує його права, а головне порушує права його малолітнього сина, бо всі скарги, які розглядалися суддями, пов`язані безпосередньо з порушенням прав його малолітнього сина.

Додатково вказує, що він неодноразова звертався із заявами про відвід зазначених суддів та не вперше він виражає їм недовіру. Також, попри незаконні рішення суддів у касаційних скаргах скаржника у справі № 619/3051/17 державний виконавець вчиняє передбачені вимогами статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» дії, всупереч незаконним рішенням вищенаведених суддів, що надає скаржнику належні докази невиконання рішення суду та беззаперечно свідчить про неспроможність таких суддів прийняти законне рішення в інтересах дитини та на захист його порушених прав згідно зі статтею 3 Конвенції про права дитини. Зазначені судді відмовили у відкритті касаційного провадження за його скаргою у справі № 619/3051/17 провадження 61-4198ск24, чим порушили його та сина права на доступ до правосуддя.

Отже, на переконання ОСОБА_1 , існують обставини, що викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. при розгляді його касаційної скарги.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, допоки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність підстав стверджувати, що судді Верховного Суду Зайцев А. Ю., Коротенко Є. В., Тітов М. Ю. виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді (суддів) діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Доказів протилежного заявником не надано й судом не здобуто.

За об`єктивним критерієм Верховним Судом підлягає встановленню, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним у цьому є те, чи є побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно підтвердженими.

Доводи заяви про відвід суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. по своїй суті зводяться до незгоди ОСОБА_1 із прийнятим суддями рішенням у межах іншої справи за його касаційною скаргою на інші судові рішення, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу суддів.

При цьому, доводи заяви не містять посилання на обставини, які б давали підстави для висновку про необ`єктивність та упередженість суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., тож заявлений відвід є необґрунтованим.

Верховний Суд наголошує на тому, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Суд оцінює обставини у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні. Тому доводи розглядуваної заяви не можуть слугувати підставою для відводу суддів, оскільки не підтверджують наявність об`єктивних сумнівів у їх неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право при визначенні його цивільних прав і обов`язків на справедливий публічний розгляд справи протягом розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48).

Згідно із Бангалорськими принципами поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим постановлення об`єктивного рішення у справі або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, для визначення неупередженості суду належить виходити не тільки з суб`єктивного критерію, але й об`єктивного підходу, який визначає, чи були забезпечені достатні гарантії, аби виключити будь-які законні сумніви з цього приводу (рішення у справі Ferrantelli et Santangelo).

Також у своєму рішенні «Газета «Україна-центр» проти України» ЄСПЛ наголошував, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатись на підставі суб`єктивного і об`єктивного критеріїв. У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, допоки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію потрібно визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо безсторонності суддів. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть бути важливими, або іншими словами, «правосуддя має не тільки чиниться, також має бути видно, що воно чиниться». На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість (§§ 28-32).

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить, що підставами для відводу судді є існування суб`єктивного або об`єктивного критеріїв, за умови доведення існування яких можна стверджувати про обґрунтованість сумнівів у безсторонності судді.

Враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, питання про відвід, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 33, 36, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, про встановлення факту нецільового використання аліментів та внесення аліментів на особистий рахунок дитини, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії.

Заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Тітова М. Ю. передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов