Ухвала

від 21.01.2025 по справі 619/11/25

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/11/25

провадження № 2/619/425/25

УХВАЛА

іменем України

21 січня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіБолибока Є.А.

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 .

Суть питання, що вирішується ухвалою.

31 грудня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив:

- встановити розмір нецільового витрачання аліментів малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі стягнутих з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» коштів у виконавчих провадженнях №№ 57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, 75933991 в період з 01.01.2023 року по час припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк»;

- визнати факт нецільового витрачання аліментів малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , сплачених ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у розмірі стягнутих з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» коштів у виконавчих провадженнях №№ 57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, 75933991 в період з 01.01.2023 року по час припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк»

- визнати особистими майновими збитками та майновою шкодою малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» ОСОБА_4 кошти у виконавчих провадженнях №№ 57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, 75933991 в період з 01.01.2023 року по час припинення перерахування аліментів на рахунок НОМЕР_1 , які не були витрачені на утримання дитини;

- стягнути з ОСОБА_4 на користь малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якості відшкодування особистих майнових збитків та відшкодування майнової шкоди на особистий рахунок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відділенні Державного ощадного банку України суму у розмірі всіх стягнутих коштів з рахунку НОМЕР_1 у Харківському обласному управлінні АТ "Ощадбанк" громадянки ОСОБА_4 по виконавчим провадженням №№57416300, 71792814, 72819213, 73441956, 73442271, 75626540, 75627318, 75627454, 75633115, НОМЕР_2 в період з період з 01.01.2023 року по час прийняття судового рішення.

Заява подана без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

У позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

У позовній заяві не зазначена ціна позову та не надано обґрунтований розрахунок суми, що оспорюється, в тому числі суми, яка була сплачена позивачем в якості аліментів.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить стягнути майнову шкоду, проте не вказує її розмір.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що звертається за захистом порушених прав свого малолітнього сина, та відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 13.05.2024) не повинен сплачувати судовий збір за подання заяви.

Суд відхиляє доводи позивача щодо несплати судового збору з таких підстав.

Згідно з п. 12 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI судовий збір не справляється за подання: заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Проте спір у даній справі виник між батьками дитини - повнолітніми особами про їх права та обов`язки щодо утримання сина, в яких ОСОБА_1 в контексті аліментних обов`язків заявив вимоги до матері малолітньої дитини, яка має такі ж аліментні обов`язки, тобто представляє лише свої інтереси.

Крім того статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначені пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

У свою чергуЗакон України «Про судовий збір»не відносить малолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору.

Згідно з п.п. 1.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру,яка поданафізичною особою: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: позовної заявимайнового характеру,яка поданафізичною особою: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,встановленого закономна 1січня календарногороку,в якомувідповідна заяваподається досуду та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2024 року встановлений в розмірі 3 028 гривні.

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у пунктах 12, 13 своєї постанови №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року роз`яснив судам наступне. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно зчастиною третьоюстатті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об`єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов`язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Позивач об`єднав у позовній заяві 3 (три) вимоги немайнового характеру та 1 (одну) вимогу майнового характеру, при цьому не сплатив судовий збір.

Відповідно доч.3ст.4Закону України«Про судовийзбір» від08липня 2011року №3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як, позивач подав позов через систему «Електронний суд», то до сплати судового збору необхідно застосувати коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Вказане відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному

у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), де вказано, що у позивача були обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним позовної заяви в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору має бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

За 3 (три) вимоги немайнового характеру позивачу необхідно сплати 2906,88 грн (0,4х3028х3х0,8=2906,88).

За вимогу майнового характеру позивачу необхідно сплати 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн (3028х0,4=1211,20) та не більше 15140,00 грн (3028х5=15140) та до вказаної суми застосувати понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8.

Отже,позивачу необхідно сплатитисудовий збіру розмірі 2906,88 грн та 1 відсоток ціни позову, але не менше 1211,20 грн та не більше 15140,00 грн, з понижуючим коефіцієнтом 0,8, за наступнимиреквізитами: рахунок №UA878999980313161206000020599,отримувач:ГУК Харківобл/МТГДергачі/22030101,код отримувача:37981703,банк отримувача:Казначейство України(ЕАП);та надатидосуду оригіналквитанції просплату вказаногосудового збору,танадати досуду оригіналквитанції просплату вказаногосудового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

07 січня 2025 року ухвалою судді позовна заява була залишена без руху та заявнику повідомлено про необхідність виправити зазначені недоліки заяви та надано строк десять днів з дня отримання позивачем ухвали для їх усунення.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, суддя дійшов до висновку про повернення заяви з таких підстав.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Як вбачається з довідки про доставку електронного документу копію ухвали судді про залишення без руху було надіслано ОСОБА_1 у його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 07.01.2025 16:32:56.

Станом на 20 січня 2025 року недоліки заяви не усунені в повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частиною 5 ст.185 ЦПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч. 6 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 185 ч. 3, 258-261, 351-354 ЦПК України, суд

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про нецільове витрачання аліментів та відшкодування майнової шкоди вважати неподаною і повернути заявнику.

Роз`яснити, що згідно з ч. 7 ст. 187 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 21 січня 2025 року.

Суддя Є. А. Болибок