20-4/258
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
25 грудня 2007 року Справа № 20-4/258
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Рєвєнко М.Ю.
за участю представників сторін:
позивача: Бубик Андрій Олегович, довіреність №185, від 03.10.03;
відповідача: Новікова Інна Василівна, довіреність №26/10-011/2007 від 26.09.07;
Старчукова Олена Валеріївна, довіреність №6/10-011/2007 від 04.05.07;
3-ої особи: Агабабян Сергій Суренович, довіреність №03/8-4227 від 09.10.07;
Тарасенко Сергій Вікторович, довіреність №03/8-4228 від 09.10.07;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 05.11.2007 року у справі № 20-4/258
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" (вул. Пролетарська, 33,Севастополь,99014)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя (вул. Пролетарська, 24,Севастополь,99014)
3-тя особа Севастопольська митниця (пл. Нахімова, 5а,Севастополь,99011 )
про визнання незаконними дій відповідача та визнання податкової вимоги такою, що відкликана
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 05.11.2007 року у справі №20-4/258 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя по відмові у зарахуванні податкового кредиту в сумі 59000,00 грн. у зменшення податкового боргу, а також визнання податкової вимоги №2/68 від 01.03.2007 року такою, що відкликана.
Постанова суду мотивована тим, що позивач правомірно зарахував суму податкового кредиту звітного періоду у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість, що виник за попередні податкові періоди.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Гагарінському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що неможливо зарахування сум податкового кредиту з податку на додану вартість у рахунок погашення податкового боргу перед митними органами.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 25.12.2007 року у зв'язку з зайнятістю судді в іншому процесі у складі колегії було замінено суддю Сотула В.В. на суддю Черткову І.В.
У судовому засіданні 25.12.2007 року представники податкової інспекції та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
12.01.2004 року товариство з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" представило до митного оформлення вантажну митну декларацію №12300/4/000078 в режимі "Імпорт" на вантаж - риба хамса чорноморська свіжоморожена першого ґатунку вагою 276800 кг вартістю 267599,20 грн., при оформленні якої позивачем було самостійно нараховане 56195,83 грн. податку на додану вартість та застосовано преференцію зі сплати даного податку, що встановлена для продукції морського промислу.
Севастопольською митницею 07.02.2005 року на підставі підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" винесено податкове повідомлення №21/18-721, яким позивача зобов'язано сплатити до бюджету податок на додану вартість в сумі 56195,83 грн. у 30-тиденний строк з моменту отримання цього повідомлення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання вказаного податкового повідомлення недійсним.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 16.06.2005 року у справі № 20-3/078, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.08.2005 року, позовні вимоги задоволено, податкове повідомлення Севастопольської митниці від 07.02.2005 року №21/18-721 визнано недійсним.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 17.01.2007 скасовані вищевказані процесуальні документи судів першої та апеляційної інстанції, та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.
19.02.2007 року Севастопольською митницею було направлено до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя подання №19/32-725 про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 59005,62 грн., з яких 56195,83 грн. - основний платіж, 2809,79 грн. - штрафні санкції, у встановлені терміни, в якому зазначено, що суми податкового боргу, що визначені у поданні, підлягають сплаті на рахунок одержувача в управлінні Державного казначейства у місті Києві №37348212300026, МФО 820019, ОКПО 04611344.
01.03.2007 року податкова інспекція направила позивачу другу податкову вимогу №2/68 про сплату суми податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість в сумі 59005,62 грн., з яких 56195,83 грн. - основний платіж, 2809,79 грн. - штрафні санкції.
У вимозі зазначено, що податковий орган повідомляє керівника товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот", що станом на 01.03.2007 року сума податкового боргу позивача за узгодженим податковим зобов'язанням складає 59005,62 грн.
02.04.2007 року позивач подав до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2007 року, в якій відображено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податковим кредитом поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 60559,00 грн., та відображено зарахування суми 59000,00 грн. податкового кредиту звідного періоду у рахунок погашення податкового боргу.
Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя за результатами камеральної перевірки податкової декларації товариства з обмеженою відповідальністю "Рибфлот" з податку на додану вартість за березень 2007 року був складений акт №14/15-020 від 29.05.2007 року.
Перевіркою було встановлено, що позивачем в декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року віднесено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у рядок 22.1 у розмірі 59000,00 грн., яка зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість при наявності такого податкового боргу, але на дату подання декларації за березень на картці особового рахунку платника податковий борг відсутній. Отже при відсутності податкового боргу з податку на додану вартість від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 59000,00 грн. повинне зараховуватися у складі податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 22.2 декларації.
На підставі зазначеного податковим органом був зроблений висновок про те, що зменшується сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість (рядок 22.1) - на 59000,00 грн., та збільшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2 декларації) - на 59000,00 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним дій податкового органу стосовно відмови у зарахуванні сум податкового кредиту звітного періоду у рахунок погашення податкового боргу та визнання другої податкової вимоги №2/68 від 01.03.2007 року такою, що відкликана.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 1.12 статті 12 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Згідно з вимогами пункту 2.1 статті 2 цього Закону до контролюючих органів відносяться, податкові та митні органи, при цьому останні виконують функції контролюючого органу стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
А пунктом 1.11 статті 1 Закону встановлено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
З аналізу зазначених норм, судова колегія дійшла до висновку про те, що митна декларація є податковою декларацією в силу вимог Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Відповідно до вимог підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Пунктом 5.11 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону (відображається у рядку 22.1 податкової декларації), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 23.1 податкової декларації наступного звітного (податкового) періоду).
Матеріалами справи підтверджується, та не заперечується сторонами та третьою особою, що на момент подачі декларації за березень 2007 року погашення боргу з податку на додану вартість в сумі 59005,62 грн., визначеного другою податковою вимогою №2/68 від 01.03.2007 року, шляхом перерахування грошових коштів здійснено не було, Севастопольська митниця своїми поясненнями та поданими доказами підтверджує, що вказаний податковий борг до бюджет не сплачений.
Викладене свідчить про те, що на момент подачі декларації за позивачем числився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 59005,62 грн.
Таким чином, судова колегія вважає доводи податкової інспекції щодо неможливості здійснення погашення суми податкового боргу перед митними органами шляхом зарахування сум податкового кредиту звітного періоду на той підставі, що у даному випадку контролюючим органом є не податковий, а митний орган, такими, що не засновані на нормах законодавства, оскільки податок на додану вартість, визначений у митній декларації, та податок на додану вартість, визначений, у податковій декларації, має єдину правову природу.
З урахуванням викладеного судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної карги Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя, оскільки постанову суду прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 05.11.2007 року у справі № 20-4/258 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді О.А. Щепанська
І.В. Черткова
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2007 |
Оприлюднено | 09.01.2008 |
Номер документу | 1245331 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Щепанська О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні