Повістка

від 20.01.2025 по справі 420/4482/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4482/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/4482/24

У С Т А Н О В И В:

16.12.2024 товариством з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до П`ятого апеляційного адміністративного суду скеровано заяву про ухвалення додаткового судового рішення в частині розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи вказане звернення позивач зазначає, що приймаючи рішення у справі не було вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

19.12.2024 Одеською митницею до суду апеляційної інстанції подано клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, адже на думку відповідача гонорар адвоката є завищеним.

Розглянувши заяву ТОВ товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/4482/24 у системному зв`язку із наявними доказами, проаналізувавши положеннями чинного процесуального законодавства, дослідивши судову практику, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

В силу приписів п.п.1, 2, 6 ч.1, ч.2 ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно із статтею 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України убачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Поняття «витрати на правову допомогу» у даному контексті це витрати, пов`язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов`язані з розглядом справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати на правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов`язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, судом апеляційної інстанції установлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/4482/24 адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500370/2024/000006/1 від 05.02.2024.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500370/2024/000029 від 05.02.2024.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції Одеською митницею подано апеляційну скаргу.

У межах апеляційного розгляду справи адвокатом Лук`яненком В.О. підготовлено та скеровано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Одеської митниці, у якому представником позивача проаналізовано наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи та викладено власну позицію з даного приводу та додано відповідні докази.

За наслідком апеляційного перегляду справи №420/4482/24, П`ятим апеляційним адміністративним судом 12.12.2024 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Одеської митниці залишено без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №420/4482/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення без змін.

Апеляційний розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду без виклику сторін.

Надання адвокатом Лук`яненком В.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №9786/10 від 18.02.2021) правничої допомоги ТОВ «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» під час перегляду справи в апеляційному порядку підтверджується: ордером на надання правничої (правової) допомоги №1638838 від 20.06.2024, договором від 18.07.2023 №18/07/23-01, додатковою угодою №06/01 від 20.06.2024, актом здачі-приймання послуг №9 від 12.12.2024, рахунком на оплату від 12.12.2024 №9, платіжною інструкцією від 16.12.2024 №1983.

За результатом аналізу таких документів колегією суддів установлено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, становить 5000грн., з яких аналіз та опрацювання адвокатом апеляційної скарги Одеської митниці протягом 2 годин, із розрахунку 2500грн. за 1 годину.

З урахуванням приписів частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Із запровадженням з 15.12.2017 змін до КАС України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 КАС України.

Як установлено судом апеляційної інстанції, Одеська митниця скористалась наданим приписами чинного процесуального законодавства правом та подала до апеляційного адміністративного суду заперечення стосовно стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у заявленому ним розмірі.

Натомість, таке звернення відповідача не містить ґрунтовних доводів стосовно неспівмірності заявленої позивачем до відшкодування суми витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, в системному зв`язку із обсягом наданих адвокатом послуг.

Аргументи відповідача зводяться лише до того, що такі витрати становлять 1,65 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2024, або 0,70 мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, або мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі за 117 годин роботи.

За наслідком з`ясування фактичних обставин справи, колегією суддів дійшла висновку, що заявлений позивачем розмір витрат в сумі 5000грн. на правничу допомогу є співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову.

Вимоги до змісту постанови суду апеляційної інстанції наведено у статті 322 КАС України, відповідно до підпункту «в» пункту 4 якої постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням, зокрема, розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно із п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що під час перегляду даної справи в апеляційному порядку судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись статтями 4, 132, 134, 139, 194, 252, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового судового рішення у справі №420/4482/24 - задовольнити.

Ухвалити у справі №420/4482/24 додаткове судове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САЙЛЕНТ-ІНВЕСТ" судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у загальному розмірі 5000(п`ять тисяч)грн.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Суддя-доповідач О.О. ДимерлійСудді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов