Ухвала

від 20.01.2025 по справі 320/21/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

справа №320/21/23

адміністративне провадження №К/990/1072/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу Кабінету Міністрів України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 320/21/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті»;

- скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022;

- стягнути з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.12.2022 по день ухвалення рішення суду в цій справі;

- допустити негайне виконання рішення Суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 167 902,09 грн.

Рішенням від 13.08.2024 Київського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Постановою від 20.11.2024 Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково:

- визнано протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, викладений в додатку 3 до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1089-р, у частині оцінювання результатів службової діяльності ОСОБА_1 ;

- визнано протиправним та скасувати розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1092-р «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті»;

- визнано протиправним та скасувати наказ Державної служби України з етнополітики та свободи совісті № 94-К від 08.12.2022 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022;

- стягнуто з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10.12.2022 по 20.11.2024 в сумі 1 791 650 грн;

Допущено негайне виконання рішення суду в частинах:

- поновлення ОСОБА_1 на посаді Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті з 10.12.2022;

- стягнення з Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 77 591,14 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постановою від 11.12.2024 Шостого апеляційного адміністративного суду частково задоволено заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі, прийнято додаткову постанову про розподіл судових витрат: стягнуто солідарно з Кабінету Міністрів України та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 9 364,83 грн і витрати на правничу допомогу - 70 000 грн.

Не погоджуючись із додатковою постановою апеляційного суду, Кабінет Міністрів України, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, приписами пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 320/21/23 є оскарження судового рішення перелік якого визначений у пунктах 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме:

- незастосування судом апеляційної інстанції частини першої та другої статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», яка підлягала застосуванню;

- незастосування судом апеляційної інстанції абзацу другого підпункту 2 пункту 47 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, який підлягав застосуванню;

- порушення положень статей 134, 139 КАС України;

- порушення пункту 1 частини другої статті 353 КАС України щодо не дослідження належним чином доказів у справі.

Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстав для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкриті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-330, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року у справі № 320/21/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 320/21/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та Кабінету Міністрів України про скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності, визнання протиправним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду