Ухвала

від 21.01.2025 по справі 213/2410/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/2410/24

Номер провадження 2/213/83/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 січня 2025 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

за участі секретаря судового засідання Куропятник І.О.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідачів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянув у відкритому підготовчому засіданні, в залі судових засідань №14, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, Територіальної громади в особі виконкому Криворізької міської ради, Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", треті особи: Управління з питань контролю за станом благоустрою виконкому Криворізької міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нежитлового приміщення житловим приміщенням та про визнання права користування ним,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищевказана цивільна справа.

На початку підготовчого судового засідання позивач ОСОБА_1 заявила клопотання про задоволення її заяви про проведення відео трансляції судових засідань, посилаючись на те, що дана цивільна справа має великий суспільний інтерес, є резонансною, оскільки, крім іншого, за подіями, які стосуються предмету спору, відповідачами вчинено кримінальне правопорушення, внаслідок чого порушено кримінальне провадження.

Вислухав думку позивача, яка підтримала дане клопотання, та представників відповідачів, які просили вирішити дане клопотання на розсуд суду, суд дійшов наступного.

Підставою звернення позивача до суду стало спір між нею та відповідачами стосовно нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке позивач просить визнати житловим, визнати за собою права користування ним, зобов`язати видати ордер на нього, та зобов`язати привести дане спірне нежитлове приміщення у первинний стан двокімнатної квартири.

Вказаний спір розглядається в порядку цивільного судочинства.

При цьому,даний спірщодо зазначеногонежитлового приміщенняі події,які внаслідокцього спорумали місцеє такожпредметом розглядукримінального провадженняза заявоюпозивача ОСОБА_1 про злочинвчинений посадовимиособами Інгулецькоївиконавчої службита співробітникамиуправління комунальноївласності м.Кривий РігВиконавчого комітетуКриворізької міськоїради заознаками,передбаченими ст.162 ККУкраїни- незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян та за ознаками ст. 270-1 КК України - умисне знищення або пошкодження об`єктів житлово-комунального господарства.

В даному випадку управління комунальної власності м. Кривий Ріг Виконавчого комітету Криворізької міської ради є відповідачем у цій цивільній справі.

З відзиву даного відповідача встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2024 задоволено заяву Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради змінено спосіб виконання рішення наступним чином виселити ОСОБА_1 з нежилого приміщення за адресою АДРЕСА_2 .

Також встановлено, що вищевказана заява про злочин позивача ОСОБА_1 стосовно вищевказаної події виселення її із спірного нежитлового приміщення не була внесена в ЄРДР, у зв`язку з чим вона звернулась до Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу із скаргою на бездіяльність співробітників КВП № 7 ГУНП.

Скарга ОСОБА_1 на бездіяльність співробітників поліції розглядалась слідчим суддею Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Поповим В.В., який в даному випадку є головуючим по даній цивільній справі.

Зазначена скарга ухвалою слідчого судді Попова В.В. від 27.12.2024 (Справа № 213/5332/24, номер провадження 1-кс/213/552/24) була задоволена керівника органу досудового розслідування ВП № 7 зобов`язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення у відповідності до заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 18.12.2024.

Таким чином встановлено, що головуючий по даній цивільній справі Попов В.В. стосовно події, яка є предметом спору в цій справі приймав рішення як слідчий суддя і зобов`язав керівництво ВП №7 по події, яка стосується виселення ОСОБА_1 з спірного нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 внести відомості до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.

При цьому, на даний момент вказане досудове розслідування триває, отже всі дії учасників цього кримінального провадження, які будуть стосуватись звернення з тим, чи іншим клопотанням до слідчого судді в даному випадку за правилами авторозподілу справ будуть реєструватись в Інгулецькому районному суді міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за слідчим суддею Поповим В.В. (2.3.45.Положення про автоматизовану систему документообігу суду: Клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів).

Виходячи з наведеного головуючий суддя Попов В.В. встановив, що один і той самий спір, який виник між позивачем ОСОБА_1 та виконкомом Криворізької міської ради розглядається суддею Поповим В.В. і в межах кримінального судочинства, де суддя Попов В.В. виконує обов`язки слідчого судді і в межах цивільного судочинства, в якому суддя Попов В.В. є головуючим у справі.

Зазначені обставини вказують на те, що є достатні підстави для самовідводу головуючого судді Попова В.В. по даній цивільній справі з огляду на наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено обов`язок судді справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону, з дотриманням засад і правил судочинства. Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов`язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики передбачено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

За об`єктивним критерієм визначається, з-поміж інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24 лютого 1993 року, «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10 червня 1996 року, пункт 38).

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27липня 2006 року № 2006/23).

Закон не покладає на суддю обов`язок переконувати у своїй неупередженості. Суддя (суд) своєю процесуальною та позапроцесуальною поведінкою має таку неупередженість та безсторонність транслювати, демонструючи презумпцію неупередженості судді. Якщо у судді існують реальні підстави для самовідводу, які впливатимуть на його безсторонність, суддя має вказати про це у поданій заяві (процесуальному рішенні).

За своєю природою сумнів є суб`єктивним явищем, виникнення якого цілком залежить від внутрішніх моральних настанов та уявлень судді, від його чесності, справедливості, порядності.

Відповідно до частини 5 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною 1 статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно доположень ч.3ст.39ЦПК Українисамовідвід можебути заявленийне пізнішепочатку підготовчогозасідання абопершого судовогозасідання,якщо справарозглядається впорядку спрощеногопозовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється».

Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (див. рішення від 26 жовтня 1984 року у справі «Де Куббер проти Бельгії» (De Cubber v. Belgium), Series A, № 86).

Тобто, згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини суд має забезпечити достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначено у Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Виходячи з наведеного вище, оскільки підготовче засідання по даній справі тільки розпочалося і саме з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності або об`єктивності судді Попова В.В., враховуючи позиції Європейського суду з прав людини з приводу недовіри до суду, суд вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючисьп. 5 ч. 1 ст. 36, ч. 1 ст. 40, ст. 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити самовідвід судді Попова Віталія Валерійовича у цивільній справі №213/2410/24 за позовом ОСОБА_1 до Виконкому Інгулецької районної у місті ради, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради, Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, Територіальної громади в особі виконкому Криворізької міської ради, Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", треті особи: Управління з питань контролю за станом благоустрою виконкому Криворізької міської ради, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області про визнання нежитлового приміщення житловим приміщенням та про визнання права користування ним.

Передати справу до канцелярії суду для проведення автоматизованого розподілу з метою визначення іншого судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України, для її розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Попов.