Повістка

від 21.01.2025 по справі 638/4328/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 638/4328/24 Головуючий суддя І інстанції Рибальченко І.М.

Провадження № 22-з/818/28/25 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Яцини В.Б.

суддів: - Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

розглянув у порядкуписьмового провадженнябез повідомленняучасників справи за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" - адвоката Дзюби Інни Михайлівни про розподіл судових витрат, у цивільній справі за апеляційними скаргами представника ОСОБА_1 адвоката Бойкініча Романа Сергійовича на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 червня 2024 року, та на додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року по справі №638/4328/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлові послуги,

встановив :

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 17 червня 2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Підприємствоз експлуатаціїі обслуговуванняЖитлових будинків«Комфорт» заборгованістьза житлові (експлуатаційні)послуги врозмірі 32987грн.28коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Комфорт» судовий збір у розмірі 3028 грн.

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 липня 2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство з експлуатації і обслуговування Житлових будинків «Комфорт» - адвоката Дзюби Інни Михайлівнипро стягнення судових витрат у цивільній справі за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлові послуги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користьТовариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Не погоджуючисьз вказанимирішеннями судупершої інстанції,представник ОСОБА_1 адвокатБойкініч РоманСергійович в апеляційних скаргах просив рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Додаткове рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.

Постановою Харківського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року апеляційні скарги представника ОСОБА_1 адвоката Бойкініча Романа Сергійовича на рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2024 року та на додаткове рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 липня 2024 року - залишено без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 17 червня 2024 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 липня 2024 року -залишено без змін.

26 грудня 2024 року на адресу Харківського апеляційного суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" адвоката Дзюба І.М. про стягнення судових витрат, в якому вона просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПЕОЖБ «Комфорт» судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 6000 грн.

В обґрунтування заяви адвокат Дзюба І.М. посилається на те, що у відзиві на апеляційну скаргу нею було заявлено про стягнення з боржника понесених судових витрат та про те, що будуть подані докази на підтвердження понесених судових витрат у строки, передбачені ч.8 ст.141 ЦПК України.

На підтвердження надання правничої допомоги, її обсягу та вартості, що підлягає сплаті, було надано до суду апеляційної інстанції: копія договору №08/2024 про надання правової допомоги від 06 березня 2024, додаток №2 до договору про надання правової допомоги №08/2024 від 06 березня 2024, акта №2 приймання передачі наданих послуг від 24.12.2024 року, детальний опис робіт від 24.12.2024, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер (а.с.26-35 т.№2).

Частинами 3,4 ст.270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбаченихстаттею 369цього Кодексу.

Частиною 1 статті 369 ЦПК України передбачено, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Аналізуючи наведені норми права, судова колегія вважає за необхідне розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно дост. 270 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції розглянув заяву за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження без повідомлення учасників справи, згідно до положень ч.3 ст.270, ч. 1 ст.369 ЦПК України.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява підлягає частковому задоволенню.

Частиною 1ст. 133 ЦПК України, визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За положеннямст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов`язані з проведенням експертиз.

Статтею 134 ЦПК Українипередбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Зі змістуст. 58 ЦПК Українивбачається, що сторона, третя особа, а також особа, якій за законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно дост. 60 ЦПК Українипредставником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідност. 15 ЦПК Українипредставництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4.ст. 62 ЦПК Українивизначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Представником позивача на підтвердження понесених витрат надано акт № 2 від 27.09.2024 року та опис послуг.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, сторонам необхідно надати до суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження та ін.); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Статтею 137 ЦПК Українипередбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат представником позивача надано копія договору №08/2024 про надання правової допомоги від 06 березня 2024, додаток №2 до договору про надання правової допомоги №08/2024 від 06 березня 2024, акта №2 приймання передачі наданих послуг від 24.12.2024 року, детальний опис робіт від 24.12.2024, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер.

Згідно акту №2 приймання передачі наданих послуг від 24.12.2024 року, детальний опис робіт від 24.12.2024, відповідно до яких адвокатом було здійснено наступне: аналіз законодавства України (500,00 грн*4 год)=2000 грн, та підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу Тимошенко В.В. (1000грн.*4 год.)=4000,00 грн, а всього становить 6000,00 грн

Адвокат надав, а клієнт прийняв надані послуги, загальна вартість яких становить 6000,00 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України у цивільному судочинстві діє принцип пропорційності. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Вказаний принцип надає суду легальні дискреційні повноваження та критерії їх застосування при визначенні порядку здійснення провадження у справі.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 та 11 листопада 2020 року у справі № 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19), від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Із змісту правової позиції Верховного Суду від 16 березня 2023 року у справі № 927/153/22 вбачається, що при визначенні витрат на правову допомогу слід враховувати наступне: чи змінювалася правова позиція у справі в судах першої та апеляційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтовували свої вимоги. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 910/20852/20.

Матеріали справи свідчать про те, що протягом її перегляду судом апеляційної інстанції представником Дзюбою І.М. подано відзив на апеляційну скаргу та заяву про розподіл судових витрат. При цьому позиція позивача з часу розгляду справи судом першої інстанції не змінилась, нові докази не подавались, нові обставини справи не встановлювались, інших процесуальних документів до суду апеляційної інстанції представником не подавалось. Тобто, обсяг наданої представником Дзюбою І.М. правничої допомоги фактично обмежується складанням відзиву на апеляційну скаргу та заяви про розподіл судових витрат.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Таким чином, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду відзиву, їх значення для вирішення спору, приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 6 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для скаржника, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, та принципу пропорційності, колегія суддів вважає , що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

З огляду на вищевикладене, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст.133,134,137,259,270,382-384,389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з експлуатації обслуговування Житлових будинків "Комфорт" - адвоката Дзюби Інни Михайлівни про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ,(РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Орджонікідзевським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 21.07.2000 року) на користь ТОВ «ПЕОЖБ «КОМФОРТ»(IBAN НОМЕР_3 , Банк АТ «Райффайзен Банк», м. Київ) судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу понесені ТОВ «ПЕОЖБ «КОМФОРТ» при розгляді справи № 638/4328/24 в Харківському апеляційному суді) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст складено 21 січня 2025 року.

Головуючий суддя В.Б. Яцина.

Судді колегії Ю.М. Мальований.

О.В.Маміна.