Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/2500/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/2500/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від позивача - Гайдай Т.В.

від відповідача - Жбанов К.Р.

від третьої особи - не з`явились

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про ухвалення додаткової постанови

за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2024 р. (повний текст складено 30.09.2024 р.)

у справі № 910/2500/24 (суддя - Гулевець О.В.)

за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про стягнення 5874000,00 грн,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2024 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 5874000,00 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.09.2024 р. (з урахування ухвали Господарського суду м. Києва від 11.10.2024 р. про виправлення описки) у справі № 910/2500/24 відмовлено у задоволенні позову Комунального підприємства "Київський метрополітен". Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про розподіл понесених судових витрат у справі № 910/2500/24 задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" витрати на правову допомогу у сумі 30000,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" подало апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" у справі № 910/2500/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2024 р. апеляційну скаргу у справі № 910/2500/24 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" та призначено справу № 910/2500/24 до розгляду на 10.12.2024 р.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 р. апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" залишено без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 17.09.2024 р. у справі № 910/2500/24 залишено без змін.

Через систему "Електронний суд" 12.12.2024 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, у якій заявник просить стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" витрати на професійну правову допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Через систему "Електронний суд" від 01.01.2025 р. від Комунального підприємства "Київський метрополітен" надійшло клопотання про зменшення до нуля розміру витрат відповідача на професійну правову допомогу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 р. прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про ухвалення додаткової постанови у справі № 910/2500/24 та призначено розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови на 14.01.2025 р.

У судовому засіданні 14.01.2025 р. представники сторін надали усні пояснення по суті поданої заяви, представник третьої особи не з`явився, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до його електронного кабінету процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали від 17.12.2024 р. про призначення заяви до розгляду третій особі доставлено до електронного кабінету 18.12.2024 р., доказом чого є довідка про доставку електронного документа від 19.12.2024 р., що міститься в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала від 17.12.2024 р. про призначення заяви до розгляду оприлюднена у реєстрі 18.12.2024 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представника третьої особи не перешкоджає розгляду заяви. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду заяви, а тому додаткова постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши заяву відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткової постанови про розподіл судових витрат, відповідач посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції, які, на його думку, підлягають відшкодуванню.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу позивача було залишено без задоволення, тому витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції необхідно покласти на позивача.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20000,00 грн представник відповідача надав:

- договір № 22-03/24 про надання правової допомоги від 22.03.2024 р. (далі - договір), укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" (далі - клієнт) з Адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу" (далі - об`єднання);

- додаткову угоду № 2 від 19.11.2024 р. до договору (далі - додаткова угода);

- рахунок на оплату № 10/12 від 10.12.2024 р. на суму 20000,00 грн;

- платіжну інструкцію № 3471 від 12.12.2024 на сумі 20000,00 грн.

Відповідно 5.4 договору за домовленістю між клієнтом та об`єднанням може бути встановлена фіксована вартість послуг за виконання окремого доручення, яка не залежить від кількості та обсягу виконаних робіт, наданих послуг та/або витраченого часу, про що укладається відповідна додаткова угода до цього договору. В такому разі оплата наданих послуг здіи?снюється клієнтом відповідно до рахунку, виставленого об`єднанням.

Згідно з п. 1 додаткової угоди клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту комплексну правову допомогу у справі № 910/2500/24, в тому числі з підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та всіх інших необхідних процесуальних документів, представництво інтересів клієнта у судовіи? справі, а також стягнення понесених у зв`язку з виконанням цього доручення судових витрат.

Як передбачено п. 3 додаткової угоди, вартість послуг об`єднання з виконання доручення, зазначеного в пункті 1 додаткової угоди, узгоджена сторонами, є фіксованою та становить 20000,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 р. у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й враховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 5 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати сторін, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ст. 129 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Вбачається, що позивач подав клопотання про зменшення заявленого відповідачем розміру витрат на професійну правничу допомогу та вказав, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 910/13071/19 від 20.11.2020 р.

Однак, належних доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката у справі, позивач не надав, а тому останнім не доведено неспівмірності розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката складності даної справи.

При цьому, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.05.2020 р. року у справі № 910/5410/19.

Отже питання про відшкодування витрат на правничу допомогу вирішується судом виходячи із наданих у сукупності доказів, зокрема детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, з якого вбачається обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та вартість окремо кожної послуги.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового слухання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, судова колегія дійшла висновку про задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про винесення додаткової постанови та стягнення з позивача вартість витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" про ухвалення додаткової постанови задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03056, місто Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Неокортекс" (04053, місто Київ, Кудрявський узвіз, 5Б, ідентифікаційний код 41475813) 20000 (двадцять тисяч),00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції.

3. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

4. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 21.01.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко