БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/42/25
Справа № 356/48/22
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.01.2025 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретаря Стрижак В.О.
Позивачки ОСОБА_1 .
Представника позивачки ОСОБА_2 .
Представників відповідача ОСОБА_3
ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що розпорядженням виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області від 14.05.2018 року № 64-к її було звільнено з посади начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради у зв`язку з ліквідацією зазначеного управління.
Вважаючи, що вказане розпорядження є незаконним, а звільнення здійснено із грубим порушенням вимог діючого законодавства, в установленому законом порядку вона звернулася за захистом своїх прав до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням суду від 09.01.2020 року визнано протиправним та скасовано зазначене розпорядження в частині звільнення її від займаної посади, поновлено на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, стягнуто суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194 393, 70 грн.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року уточнено суму заборгованості на її користь, стягнуто 184 494, 96 грн., в решті рішення суду від 09.01.2020 року залишено без змін.
У зв`язку з невиконанням рішення суду в частині поновлення на посаді державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області було відкрито виконавче провадження та розпочато примусове виконання, з відповідача стягнуто на її користь суму заборгованості в розмірі 184 494, 96 грн.
Відповідач продовжував безпідставно порушувати законодавство України, а тому головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Єжов М.В. звернувся до Березанського відділення поліції головного управління Національної поліції в Київській області з повідомленням № 61312889/6 про притягнення винних службових осіб виконавчого комітету Березанської міської ради до кримінальної відповідальності за умисне невиконання виконавчого листа по справі № 810/3048/18 у частині поновлення на роботі.
Відповідач, знаючи про неправомірність своїх дій, свідомо відмовляється виконувати судове рішення у частині поновлення на займаній посаді, що завдає позивачці значних, як матеріальних збитків, так і моральних страждань.
З часу винесення рішення про поновлення на посаді, яке підлягає до негайного виконання, відповідач грубо порушив закріплене у ст. 43 Конституції України право на працю та гарантований захист від незаконного звільнення.
У зв`язку з незаконним звільненням, позивачка та її родина упродовж більше трьох років зазнала і зазнає значних матеріальних збитків, що також призвело до душевних переживань та моральних страждань, значного погіршення самопочуття та погіршення стану здоров`я, зниження авторитету в очах підлеглих.
Крім того, позивачці нанесені значні матеріальні збитки, а саме понесені великі втрати по заробітній платі тому, що за цей час тричі підвищувалася заробітна плата; втратила щорічну відпустку; відпустку за вислугу років; середньомісячну матеріальну допомогу на оздоровлення, яка є обов`язковою, відповідно до колективного договору установи, з серпня 2019 року втратила збільшення надбавки за вислугу років.
При перерахунку їй не було перераховано з більшого заробітку пенсію з 01.03.2019 року тому, що за дев`ять календарних місяців, які вона перебувала на обліку в центрі зайнятості, не було сплачено єдиний соціальний внесок і тому не було зараховано страховий стаж, що також призвело до значних втрат.
Щодо відшкодування моральної шкоди позивачка зазначила, що адміністративним судом встановлено, що станом на 02.11.2021 року відповідач ухилився від виконання судових рішень та продовжує не допускати її до виконання своїх обов`зяків, приймає заходи, що принижують її честь, гідність та ділову репутацію.
Під час проявлення явної неповаги при винесенні незаконних розпоряджень та звільнення з роботи позивачка пережила емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги. Внаслідок емоційного стресу була вимушена проходити тривале лікування. Впродовж всього періоду лікування почувалася незручно, дискомфортно, з необхідністю пристосовуватися до негативних умов лікування, потребувала емоційної підтримки та допомоги з боку близьких. Перенесення душевної травми, яка не закінчується й по сьогодні, призвело до появи негативних психоемоційних змін.
Враховуючи характер правопорушення через незаконне звільнення з надуманих мотивів, тривалість та глибину моральних страждань, яких позивачка зазнала, розмір відшкодування моральної шкоди оцінює у 280000, 00 грн., що не перевищує 50 відсотків від нанесених їй матеріальних збитків.
Відтак, позивачка просила суд стягнути з відповідача матеріальні збитки через незаконне звільнення та невиконання рішення суду в розмірі 1 123 590, 00 грн., моральну шкоду в розмірі 280 000, 00 грн. та зобов`язати відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням відповідно до чинного законодавства у розмірі 22%, у тому числі виплачених за рішенням апеляційного суду в розмірі 40 588, 89 грн.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, в їх обгрунтування послалася на обставини, викладені в позові, просила задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Березанської міської ради Київської області Олексійчук Л.В. в судовому засіданні вважала позовні вимоги позивачки необґрунтованими, такими, що не відповідають чинному законодавству, а тому просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача - Березанської міської ради Київської області Мосінзова І.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає їх необґрунтованими та просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення позивачки, представників відповідача, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, надані на підтвердження вказаних обставин, суд встановив наступне.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області № 64-к від 14.05.2018 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області та стягнуто з виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області на її користь суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 194 393,70 грн.(том 1 а.с.11-21).
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.05.2020 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року змінено, стягнуто з виконавчого комітету Березанської міської ради на користь ОСОБА_1 суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі 184 494,96 грн. У решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 року залишено без змін (том 1 а.с. 22-30).
Відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 10.06.2020 року направлено ОСОБА_1 повідомлення № 61312889/6 про притягнення винних службових осіб виконавчого органу Березанської міської ради за умисне невиконання виконавчого листа Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 року у справі № 810/3048/18 (том 1 а.с. 31-32).
27.02.2021 року ОСОБА_1 звернулась до Броварського районного управління поліції ГУНП в Київській області із заявою про кримінальне правопорушення, у якій просила прийняти заяву про вчинений злочин і внести інформацію про нього до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Розпочати за поданою заявою досудове розслідування у формі досудового слідства за вчинення відповідальними службовими особами виконавчого комітету Березанської міської ради кримінального правопорушення, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 382 КК України (том 1 а.с. 33-34).
З листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 12.01.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку з 17.07.2014 року та одержує пенсію по другій групі інвалідності, призначену відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове держане пенсійне страхування». Заробітну плату враховано за період з 01.07.2000 року по 28.02.2017 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати для обчислення пенсії складає 1,21943. Страховий стаж становив 29 років 3 місяці 28 днів (крім того додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченою статтею 26 цього Закону 12 років 9 місяців 15 днів), зарахований по 28.02.2017 року. Розмір пенсії з 01.03.2019 року становив 2195, 85 грн. З 01.04.2019 року, згідно статті 42 Закону ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з більшого стажу в автоматичному режимі. Після перерахунку пенсії страховий стаж становить 31 рік 3 місяці 18 днів (крім того додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до досягнення особою віку, передбаченою статтею 26 цього Закону 10 років 9 місяців 25 днів). Згідно статті 42 Закону у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, незалежно від перерв в роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчищена пенсія. Оскільки, станом на 01.03.2019 року, після попереднього перерахунку, ОСОБА_1 не набула 24 місяці страхового стажу, права на перерахунок пенсії від заробітку вона не мала. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням середнього заробітку 4888, 83 грн. з 01.05.2020 року становить 5961, 59 грн. (том 1 а.с. 40).
Статтею 43 Конституції України закріплено право на працю і заробітну плату, а саме, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
У разізатримки роботодавцемвиконання рішенняоргану,який розглядавтрудовий спірпро поновленняна роботінезаконно звільненогоабо переведеногона іншуроботу працівника,цей органвиносить ухвалупро виплатуйому середньогозаробітку аборізниці взаробітку зачас затримки(ст.236КЗпП).
За змістом ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги Закону відповідачем не виконані, а тому на користь позивачки підлягає стягненню середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення її на роботі за період з 09.01.2020 року по 10.01.2025 року в сумі 568636, 64 грн. (1276 р.д. х 445, 64 грн.).
Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу що здійснює його збір та ведення обліку визначні Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464 -VІ (далі - Закон №2464).
Так,згідно із пунктом 1 частини першоїстатті 4 Закону № 2464-VIплатниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Положеннями частини другої статті 7Закону № 2464-VIпередбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.
Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.
Згідно з частиною п`ятою статті 7 Закон № 2464-VI єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 4 пункту 2 Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженоїнаказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду,- середню заробітну плату за вимушений прогул.
Проте, із виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнутого відповідно до вказаних вище судових рішень, відповідачем не було нараховано та сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з огляду на що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП відшкодування роботодавцемморальної шкодипрацівнику провадитьсяу разі,якщо порушенняйого законнихправ,у томучислі внаслідокдискримінації,мобінгу (цькування),факт якогопідтверджено судовимрішенням,що набралозаконної сили,призвели доморальних страждань,втрати нормальнихжиттєвих зв`язківі вимагаютьвід ньогододаткових зусильдля організаціїсвого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Судом встановлено, що невиконання відповідачем рішення суду в частині поновлення позивачки на займаній посаді завдало їй моральних страждань, оскільки на протязі п`яти років вона позбавлені гарантованих ст.43 Конституції України права на працю та заробітну плату, у зв`язку з чим змушена була вживати додаткових заходів з метою організації свого життя. При визначенні розміру заподіяної шкоди суд виходить із характеру та тривалості моральних страдань та оцінює її у розмірі 30 тисяч гривень.
Щодо вимоги позивачки про відшкодування матеріальних збитків остання вказала, що вона не отримала дохід у зв`язку з підвищенням середньо-добової заробітної плати, яка була втрачена при підвищенні окладів, рангів, відповідно до постанов КМ України; неможливість перерахувати пенсію по інвалідності з більшого розміру; невиплачену щорічну відпустку; відпустку за вислугу років за період 2018-2019 років суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 22 ЦПК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Отже, під збитками розумієтьсяоб`єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов`язане з утиском його інтересів як учасника певних суспільних відносин і яке виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв`язку із незаконним звільненням позивачки із посади.
В даному випадку спеціальним законом є КЗпП України, стаття 236 якого передбачає, що у разі затримки роботодавцем виконання судового рішення про поновлення на роботі працівнику виплачується середній заробіток за час затримки.
Отже, у трудових правовідносинах Закон чітко визначає спосіб захисту прав незаконно звільненого правцівника у вигляді стягнення на його користь середнього заробітку за період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.
Позивачка не поновлена на роботі, а тому її посилання на наявність права на отримання заробітку у підвищеному розмірі окладів, рангів, право на отримання відпустки тощо є безпідставними, а тому в задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Як встановлено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За правилами ч. 1 ст.13ЦПКУкраїни суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
З урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 264ЦПК України суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Проаналізувавши надані суду докази в їх сукупності, враховуючи викладені вище положення законодавства та встановлені судом фактичні обставини справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та безпосередньо оцінивши наявні у справі докази, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-5, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 236, 237- 1 КЗпП,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні,1, м. Березань, Броварський район, Київська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.06.2002 року Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 середній заробіток за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника в сумі 365566 (триста шістдесят п`ять тисяч п`ятсот шістдесят шість) гривень 92 копійки.
Стягнути з виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань, Броварський район, Київська область) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.06.2002 року Березанським МВ ГУ МВС України в Київській області, РНОКПП: НОМЕР_2 заподіяну моральну шкоду в розмірі 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.
Зобов`язати виконавчий комітет Березанської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань, Броварський район, Київська область) сплатити єдиний соціальний внесок з нарахованих та виплачених сум за вимушений прогул у зв`язку з незаконним звільненням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 22 (двадцять два) відсотки, що складає 40588 (сорок тисяч п`ятсот вісімдесят вісім гривень 89 копійок.
Стягнути з виконавчого комітету Березанської міської ради Київської області (місцезнаходження: вул. Героїв Небесної Сотні, 1, м. Березань, Броварський район, Київська область) на користь держави судові витрати в розмірі 3231 (три тисячі двісті тридцять одну) гривню.
В решті відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 20.01.2025 року.
Суддя Р. М. Лялик
Суд | Березанський міський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2025 |
Оприлюднено | 23.01.2025 |
Номер документу | 124559413 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Березанський міський суд Київської області
Лялик Р. М.
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Антоненко Наталія Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні