Рішення
від 07.01.2025 по справі 918/187/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" січня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/187/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г., при секретарі судового засідання Шилан І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1 Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, в особі позивача-2 Західного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Шляхбуд", відповідача-2 Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним договору, застосування наслідків недійсності правочину

у судове засідання з`явились представники:

прокурор - Немкович І.І.;

позивача 1 - не з`явився;

позивача 2 - Довгополюк В.В.;

третьої особи - не з`явився;

відповідача 1 - Гуль Н.В.;

відповідача 2 - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

На розгляді Господарського суду Рівненської області перебуває позов заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, Західного офісу Державної аудиторської служби України, за участі третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Західного міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, до ТОВ "НВП Шляхбуд", Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА, в якому прокурор просить:

- визнати недійсними договори підряду, укладені між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА і ТОВ "НВП Шляхбуд": №73 від 28.09.2018, №86 від 10.10.2018, №92 від 02.11.2018, №103 від 09.11.2018;

- застосувати наслідки недійсності правочинів та стягнути з ТОВ "НВП Шляхбуд" на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА кошти в сумі 8 109 429,52 грн, а з Департаменту одержані за рішенням суду 8 109 429,52 грн - стягнути в дохід держави.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позов обґрунтований тим, що оскаржувані правочини укладались за результатами державних закупівель, які були проведені з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій з боку учасників: ТОВ "БМК "Містобуд" та ТОВ "НВП Шляхбуд", що стосуються спотворення результатів торгів (відображено у рішенні Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення АМКУ від 22.07.2021 №63/37-р/к).

За переконанням прокурора, узгоджений характер дій ТОВ "НВП Шляхбуд" з іншим учасником закупівлі вказує як на усвідомлення ним їх протиправності (порушення цими діями правил здійснення господарської діяльності), так і на передбачуваність і бажання настання наслідків від них (усунення конкуренції з метою протиправного отримання права на укладення договору). Вольова спрямованість антиконкурентних узгоджених дій зазначеного підприємства свідчить про їх умисність.

Так, придбання Департаментом робіт та послуг, загальна вартість яких склала 8 109 429,52 грн, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цих тендерів її видимості.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його; сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Порушення ТОВ "НВП Шляхбуд" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів проведених Департаментом тендерів, не сумісне з основними засадами цивільного законодавства, оскільки є проявом недобросовісної поведінки учасника цивільних відносин, призводить до порушення ним меж здійснення його цивільних прав, порушує принцип добросовісної конкуренції серед учасників, який установлено Законом України "Про публічні закупівлі", нівелює мету проведення конкурентної процедури закупівлі та загалом негативно впливає на економічні процеси у державі та суспільстві.

Через вчинення ТОВ "БМК "Містобуд" та ТОВ "НВП Шляхбуд" антиконкурентних узгоджених дій змагання між зазначеними суб`єктами господарювання під час підготовки та участі у торгах не відбувалося, тобто суб`єкти господарювання не намагалися здобути завдяки власним досягненням переваги над іншими учасниками торгів. Унаслідок цього Замовник був змушений обрати запропоновані ТОВ "НВП Шляхбуд" цінові пропозиції, які склалися не завдяки економічній конкуренції, а в результаті узгодженої неконкурентної поведінки.

Тому дії ТОВ "НВП Шляхбуд", спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Ураховуючи зазначене, в діях ТОВ "НВП Шляхбуд" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Тому зазначені договори підряду №73 від 28.09.2018, №86 від 10.10.2018, №92 від 02.11.2018, №103 від 09.11.2018, укладені за підсумками тендерів UA-2018-09-05-000879-b, UA-2018-09-04-000413-b, UA-2018-08-28-001045-с та UA-2018-08-06-002112-b, результати яких спотворені антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "НВП Шляхбуд", на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Щодо наслідків недійсності правочинів, за позицією прокуратури, до застосування підлягають положення ч.3 ст. 228 ЦК України, згідно якої, якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Отож, пред`явлення позову прокурором у такому випадку зумовлено очевидним порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ "НВП Шляхбуд" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендерів, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Щодо органів, уповноважених на виконання відповідних функцій держави, прокурором визначено Рівненську обласну державну (військову) адміністрацію, як орган якому підзвітний та підконтрольний замовник за спірними договорами, а також Західний офіс Державної аудиторської служби України, як орган до повноважень якого входить звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю.

За поясненнями Західного офісу Держаудитслужби від 12.03.2024, даний орган фінансового контролю уповноважений вживати заходи стосовно визнання недійсним договору виключно у разі виявлення порушень за результатами проведення заходів державного фінансового контролю та лише у тому випадку, коли підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення таких порушень.

В той же час, відділом контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту, фінансових послуг, ЖКГ, інфраструктури та зв`язку Західного офісу Держаудитслужби проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) за період з 01.06.2019 по 31.03.2021, якою встановлено порушення законодавства, що відображено в акті ревізії від 01.06.2021 №13-17-05-06/13.

В межах ревізії проведено зустрічну звірку щодо документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та ТОВ "НВП Шляхбуд".

Зважаючи, що підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Управлінням 19.11.2021 відповідно до п.10 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", в інтересах держави подано позов до об`єкту контролю на загальну суму 54 557 340,00 грн.

Так як Антимонопольний комітет надав висновок 22.07.2021, то Управління в період проведення ревізії (акт ревізії складено 01.06.2021) не володіло інформацією, що учасник знаходиться у зведених відомостях Антимонопольного комітету України та притягувався до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Враховуючи вищевикладене, Західний офіс Держаудитслужби вважає, що він, як орган державного фінансового контролю належно виконує свої повноваження та не може бути залучений як позивач до розгляду даної справи.

У відзиві на пояснення Західного офісу Держаудитслужби від 20.03.2024 ТОВ "НВП Шляхбуд" дублює позицію Офісу, підтримуючи її в повному обсязі.

У запереченнях на пояснення Західного офісу Держаудитслужби від 20.03.2024, прокурор наполягає на тому, що головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 "Закону про фінансовий контроль").

При цьому, на підставі п.п. 8, 10 ч.1 ст. 10 "Закону про фінансовий контроль", органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

З урахуванням наведеного, Офіс є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 01.02.2023 у справі №924/996/21.

У відзиві від 13.03.2024 Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА зазначає про неможливість задоволення позову з тих підстав, що спірні договори виконані та оплачені в повному обсязі, претензій щодо якості виконання робіт під час дії договорів департаментом не пред`явлено, оскільки виконані роботи є такими, що відповідають вимогам договору підряду, проєкту, та іншим вимогам, що регулюють питання якості будівельних робіт. Дане свідчить про повноту виконання договірних зобов`язань, що були предметами закупівель.

У відповіді на відзив Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА від 18.03.2024 прокуратура дублює свою правову позицію, викладену у позовній заяві, висвітлену вище.

У відзиві від 14.03.2024 ТОВ "НВП Шляхбуд" вважає, що заявлений позов Керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби є безпідставним та необґрунтованим.

З огляду на те, що Рівненська обласна державна адміністрація не виступала стороною та не була замовником на виконання робіт за договорами підряду №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018, №73 від 28.09.2018, то в даному випадку відповідачем не було порушено інтересів держави в особі Рівненської ОДА.

Крім цього, відповідач наголошує на тому, що прокурор жодних матеріально-правових вимог спрямованих на захист прав саме Рівненської обласної державної адміністрації не заявляв, посилаючись на те, що розпорядником бюджетних коштів є не Рівненська обласна державна адміністрація, а Державна казначейська служба України.

Щодо пред`явленого позову в інтересах Західного офісу Держаудитслужби України, то останній, як орган державного фінансового належно виконує свої повноваження та не може бути залучений як позивач до розгляду справи, оскільки підставою звернення до суду є не результати державного фінансового контролю, а лише наслідок перевірки та/або досліджень, проведених прокуратурою.

Щодо позовних вимог в частині визнання договорів недійсними ТОВ "НВП Шляхбуд" звертає увагу суду на наступні обставини.

Матеріалами справи підтверджено, що замовник провів закупівлі шляхом відкритих торгів, що передбачено Законом України "Про публічні закупівлі". За результатами торгів тендерним комітетом найбільш економічно вигідними визнано пропозиції учасника - ТОВ "НВП Шляхбуд".

Прокурором не доведено, що договори підряду №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018 та №73 від 28.09.2018 були укладені у інший спосіб, а ніж за результатами проведення тендеру та аукціону.

Підставою для укладення таких договорів була відповідність тендерних пропозицій ТОВ "НВП Шляхбуд" вимогам Закону України "Про публічні закупівлі". Укладаючи вказані договори ТОВ "НВП Шляхбуд" жодного закону не порушено, а прокурором зворотнього не доведено.

Оскільки жодного порушення Закону України "Про публічні закупівля" ні замовником - Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА та підрядником ТОВ "НВП Шляхбуд" допущено не було під час укладення договорів підряду, підстав для визнання їх недійсними не має.

Матеріали справи підтверджують, що зобов`язання за договорами №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018 та №73 від 28.09.2018 виконані сторонами в повному об`ємі.

Прокурором не наведено обставин, які свідчили б про те, що роботи виконано із завищенням цін, що аналогічні роботи могли бути виконані з використанням менших ресурсів, не вказано на протиправні наслідки укладення та виконання договору.

Таким чином немає підстав стверджувати, що ТОВ "НВП Шляхбуд", під час укладення договорів діяло з метою, відміною від мети, передбаченої ст. 42 ГК України, за положеннями якої підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчиненні під час укладення договору мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним договору на підставі ч.1 ст. 203, ч.1 ст. 215 ЦК України із застосуванням наслідків, передбачених ч.3 ст. 228 ЦК України, має бути доведено, що зміст правочину (сукупність умов, викладених у ньому) та мета його вчинення завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Прокурор в позовній заяві вказує на те, що метою антиконкурентних дій є усунення конкуренції під час проведення Департаментом зазначених тендерів та недобросовісне отримання права на укладення договорів, фінансування яких здійснювалось за державні кошти.

Однак, прокурором не доведено, що саме внаслідок вчинення ТОВ "НВП Шляхбуд" антиконкурентних узгоджених дій, останнє отримало неправомірне право на укладення договорів за результатами тендерів, так як вказані дії не призвели до обмеження конкуренції, у вказаних закупівлях взяли участь і інші учасники, і ТОВ "НВП Шляхбуд" отримало перемогу саме завдяки тому, що запропонувало найвигіднішу цінову пропозицію та тендерні пропозиції якого відповідали вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, прокурор неправомірно та безпідставно ототожнює поняття зміст правочину та антиконкурентні узгоджені дії.

Прокурор не довів, що мета укладених договорів підряду на момент їх укладення суперечила публічних інтересам, інтересам держави та суспільства. У позові прокурором не наведено жодної умови спірних договорів підряду, які суперечать нормам законодавства України та інтересам держави і суспільства.

Предметами спірних договорів підряду було виконання робіт з поточного ремонту доріг, які перебувають у віддані Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА. Кошти, які отримало ТОВ "НВП Шляхбуд" за вказаними договорами, останнє отримало саме внаслідок виконання робіт із поточного ремонту доріг. Роботи були виконані у відповідно до проектно-кошторисної документації та вимогам чинних ДБН та ДСТУ.

Отже, доводи прокурора, що ТОВ "НВП Шляхбуд" в якійсь протиправній формі заволоділо бюджетними коштами не заслуговують на увагу, так як прокурор не довів, що вказані кошти були отримано у спосіб інший, ніж внаслідок оплати виконаних робіт по Договорах підряду №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018 та №73 від 28.09.2018.

Щодо застосування наслідків недійсності правочинів ТОВ "НВП Шляхбуд" зазначає, що передбачені ч.1 ст. 208 ГК України санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в дохід держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, і не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими, як такі, що відповідають визначенню ч.1 ст. 238 ГК України, а тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України (застосування до відповідачів адміністративно-господарських санкцій після шести місяців з дня виявлення порушення чи закінчення одного з дня вчинення правочину є неправомірним).

Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №802/470/17-а, від 08.05.2018 у справі №2а-3847/08/0470, від 04.06.2020 у справі №2а-6995/12/1370, від 03.09.2020 у справі №2а/0370/3412/12, від 26.10.2021 у справі №2а/19251/11/2670.

Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом лише у лютому 2024, а тому на момент звернення до суду із цим позовом закінчився встановлений ст. 250 ГК України строк застосування адміністративно-господарських санкцій.

У відповіді на відзив ТОВ "НВП Шляхбуд" від 20.03.2024 прокуратура щодо питання правомірності залучення Західного офісу Держаудитслужби у якості позивача, дублює свою правову позицію, викладену у запереченнях на пояснення Західного офісу Держаудитслужби від 20.03.2024.

Щодо питання правомірності залучення Рівненської обласної державної адміністрації у якості, а також щодо питання стосовно підстав визнання оспорюваних правочинів недійсними позивача, дублює свою правову позицію, викладену у позовній заяві, додатково зазначивши, що ст. 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, і за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій підзвітні та підконтрольні головам відповідних місцевих державних адміністрацій, а також органам виконавчої влади вищого рівня (ч. 2 ст. 42 вищевказаного Закону).

Відповідно до затвердженого 06.11.2019 Положення, Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Рівненської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.

Департамент підпорядковується голові обласної державної адміністрації, підзвітний і підконтрольний центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері будівництва, містобудування, архітектури та дорожнього господарства.

Таким чином, враховуючи, що стороною оспорюваних правочинів є Департамент, який є підконтрольним державній адміністрації структурним підрозділом, а також те, що саме на адміністрацію покладено повноваження з державного контролю за станом виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є саме Рівненська ОДА.

Щодо питання про неможливість застосування наслідків недійсності правочинів зауважує, що справді за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового чи майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення, допущеного суб`єктом господарювання, та ліквідацію його наслідків.

Так, за вчинення антиконкурентних узгоджених дій з метою спотворення торгів Закон України "Про захист економічної конкуренції" встановлює відповідальність у вигляді штрафу у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб`єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував, в якому такий накладається.

Водночас, ч.3 ст. 228 ЦК України не передбачає відповідальності за вчинення таких неправомірних дій, а регламентує настання наслідків вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Тобто наслідки, що настають для порушника за вчинення узгоджених антиконкурентних дій, та наслідки, що застосовуються за результатами визнання правочину недійсним, за своєю юридичною суттю є різними юридичними категоріями.

У зв`язку з тим, що неправомірна поведінка вказаного товариства не може мати правомірного наслідку, прокурор оспорює дійсність правочинів з підстав їх невідповідності інтересам держави і суспільства з умислу однієї сторони - ТОВ "НВП Шляхбуд".

При цьому, вимога прокуратури про стягнення з підприємства отриманих ним коштів за оспорюваними договорами зумовлена застосуванням наслідки недійсності правочину, проте не може вважатись адміністративно-господарською санкцією.

У запереченнях на відповідь прокуратури на відзив від 01.04.2024 ТОВ "НВП Шляхбуд" дублює свою правову позицію, викладену у відзиві на позов, додатково зазначивши також про неналежний спосіб захисту, обраний прокурором.

Так, на переконання товариства, оскільки прокурор звернувся до суду з порушенням строків застосування санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, то даний виключає можливість застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч.3 ст. 228 ЦК України, та стягнення коштів, тоді як за усталеною практикою Верховного Суду, самостійна вимога про визнання правочинів недійсними (без вимоги щодо застосування наслідків недійсності) не є належним способом захисту у даному випадку.

Крім того, товариство наголошує на своїй думці, що сам лише факт вчинення учасниками торгів порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням Адміністративної колегії, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вважаємо, що немає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності.

Ставлячи під сумнів такі твердження, у додаткових запереченнях від 08.04.2024 прокурор доводить відсутність підстав для ототожнення застосування наслідків недійсності правочину із адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ГК України.

За змістом норм статей 216, 217, 238, 239 ГК України для адміністративно-господарських санкцій притаманне те, що вони за своїм змістом є видом притягнення правопорушника у сфері господарювання до відповідальності, а суб`єктом їх накладення є уповноважений орган державної влади або орган місцевого самоврядування. Водночас суд не є суб`єктом накладення адміністративно-господарських санкцій в розумінні ГК України. На це вказує і зміст ч.1 ст. 249 ГК України, яка передбачає право суб`єкта господарювання оскаржити до суду рішення відповідного органу щодо застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, накладених за цим Кодексом.

У свою чергу стягнення в дохід держави отриманого за нікчемним чи недійсним правочином не визначено серед видів адміністративно-господарських санкцій, а тому строки, які передбачені ст. 250 ГК України, не можуть розглядатися як такі, що встановлюють терміни, протягом і в межах яких компетентні органи, мають право ініціювати перед судом питання застосувань наслідків недійсності правочину, оскільки застосування таких наслідків не і видом адміністративно-господарської санкції.

Крім того, факт вчинення ряду узгоджених дій учасниками під час закупівель, які були направлені на досягнення кінцевої мети - перемоги у закупівлях, є безумовним свідченням того, що у відповідача був умисел знівелювати засадами добросовісної конкуренції, що суперечить інтересам держави і суспільства, задля укладення договорів та отримання за їх виконання бюджетних коштів. У свою чергу, наявність інших учасників у закупівлі жодним чином вказаного факту не спростовує, а навпаки підтверджує те, що ТОВ "Будіведьно- монтажна компанія "Містобуд" та ТОВ "НВП Шляхбуд" узгодили свої дії щоб наявну на торгах конкуренцію спотворити.

У додаткових поясненнях від 12.04.2024 ТОВ "НВП Шляхбуд" продовжує наполягати на своїй правовій позиції стосовно того, що положення ч.3 ст. 228 ЦК України за своїм змістом є аналогічними положенням ч.1 ст. 208 ГК України, а тому підлягають однаковому застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, відповідач спростовує твердження прокурора про протилежне, зазначаючи, що у справі, яка була на вирішення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, на висновки зроблені у якій посилається прокурор (№911/1107/18) не виносилось питання необхідності відступити від висновку щодо застосування приписів ст. 208 ГК України та ч.3 ст. 228 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.

При цьому відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень ст. 208 ГК України та ч.3 ст. 228 ЦК України.

Так, відсутність у вищого судового органу держави єдиного послідовного підходу щодо застосування положень ст. 208 ГК України та ч.3 ст. 228 ЦК України не відповідає наведеним вище критеріям передбачуваності та якості закону і зрештою може призвести до втручання у майнові права відповідача шляхом стягнення з нього в дохід держави отриманого за недійсним правочином, що є порушенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Ураховуючи викладене, відповідач у даній справі вважає неможливим застосування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі №911/1107/18, як такого, що суперечить іншим вищенаведеним правовим висновкам Верховного Суду, а його застосування у даному випадку призведе до позбавлення відповідача його майна у спосіб, що, на думку відповідача, явно суперечить положенням ст. 1 Першого протоколу Конвенції.

Отже, відповідач виходить із того, що наслідки, передбачені ст. 208 ГК України та ч.3 ст. 228 ЦК України, є адміністративно-господарськими санкціями, які повинні застосовуватись у межах строків, визначених ст. 250 ГК України.

У поясненнях від 19.04.2024 Рівненська обласна державна (військова) адміністрація стверджує, що не наділена повноваженнями стосовно державного регулювання та контролю у сфері публічних закупівель.

Тим більше, що ініціатором проведення процедури відкритих торгів UA-2021-12-03-003266-a та замовником був Департамент з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, що є окремою юридичною особою.

Процесуальні дії у справі.

21.02.2024 позовна заява заступника керівника Рівненської обласної прокуратури надійшла до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 21.03.2024. Також, залучено до участі у справі Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

13.03.2024 від Західного офісу Державної аудиторської служби України надійшло клопотання про долучення пояснення до матеріалів справи.

13.03.2024 від Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА надійшов відзив на позовну заяву.

14.03.2024 від ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшов відзив на позовну заяву.

18.03.2024 від Рівненської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської ОДА.

18.03.2024 від Рівненської обласної прокуратури надійшли заперечення на письмові пояснення Західного офісу Державної аудиторської служби України.

20.03.2024 від Рівненської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив ТОВ "НВП Шляхбуд".

20.03.2024 ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшов відзив на пояснення Західного офісу Державної аудиторської служби України.

Ухвалою від 21.03.2024 підготовче засідання відкладено на 09.04.2024.

01.04.2024 від ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшли заперечення на відповідь прокуратури на відзив.

08.04.2024 від Рівненської обласної прокуратури надійшли додаткові заперечення.

09.04.2024 від ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №918/187/24 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №918/1043/21 у подібних правовідносинах.

19.04.2024 від ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 25.04.2024 провадження у справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №918/1043/21.

Як встановлено судом, постановою Великою Палатою Верховного Суду від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 було:

- частково задоволено касаційну скаргу ПП "Фірма "ДАН";

- змінено рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022, доповнивши резолютивну частину рішення п.4 такого змісту: "Повернути від Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради на користь ПП "Фірма "ДАН" майно, отримане на виконання договору поставки мережевого обладнання від 21.12.2019 №38 за видатковою накладною №РН-000013 від 24.12.2019, а саме: оптичний мережевий термінал GEPON NGpon Е 104 - 1 шт.; кабель оптичний ОКТ-Д(1,0)П-1Е1-0,36Ф3,5/0,22Н18-1 - 115,5 м; анкерний затискач Ho3(F) - 4 шт.; пигтейл SC 1,5 m - 2 шт.; кабель КПП-ВП (100) 2х2х0,50 (UTP - кат. 5) - 0,05 км; конектор RJ 45 STP (P88U-C) 5E-C1) - 8 шт.; бокс - міні FOR-02 - 1 шт.; роз`єм оптичний Fast connector SC/UPC FTTH-02 - 1 шт.; гільза FTTH 60 мм з двома проволоками - 2 шт.; роутер WiFi TP-LINK TL-WR841ND 4xLAN(10/100) 1xWAN 300 Mbps (802,11n) IGMP ProxySnooping - 1 шт.";

- залишено без змін рішення та постанову в іншій частині.

Ухвалою від 08.10.2024 провадження у справі було поновлено, підготовче засідання - призначено на 24.10.2024. При цьому, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку підготовчого провадження на 30 днів - до 08.11.2024 включно.

Ухвалою від 24.10.2024 підготовче судове засідання відкладено на 29.10.2024.

Ухвалою від 29.10.2024 було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті на 05.11.2024.

У судовому засіданні 05.11.2024 суд перейшов до розгляду справи по суті.

В той же час, ухвалами від 05.11.2024, 26.11.2024, 05.12.2024 у судовому засіданні оголошувались перерви та судове засідання призначене на 07.01.2025.

02.01.2025 від ТОВ "НВП Шляхбуд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, яке мотивоване тим, що ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024 прийнято до розгляду справу №922/3456/23 з метою відступу від правових висновків у справі №914/1507/23, що встановлення в установленому порядку порушення законодавства про захист економічної конкуренції є підставою для визнання недійсним договору, укладеного з переможцем закупівлі, відповідно до ч.3 ст. 228 ЦК України, а також про наявність підстав для застосування правових наслідків, передбачених ч.3 ст. 228 ЦК України, у разі визнання недійсним правочину, вчиненого з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

07.01.2025 позивач-1, третя особа і відповідач-2, не забезпечили явку уповноважених представників у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду, що в силу ч.1 ст. 202 ГПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши заявлене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи на іншу дату.

Так, підставою, за якою після початку розгляду справи по суті суд має право оголосити перерву у судовому засіданні за правилом ч.2 ст. 216 ГПК України визначено: якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

У свою чергу, перебування на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду іншого спору не є об`єктивною обставиною, яка визначає неможливість розгляду справи.

Більше того, згідно ч.2 ст. 195 ГПК України, суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з дня початку розгляду справи по суті.

Що стосується строку, суд враховує обставини провадження у справі та, керуючись ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка являється джерелом права згідно ст. 17 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті у строк, який дещо перевищує встановлений ч.1 ст. 195 ГПК України, проте підпадає під критерії "розумного".

Так, оголошення перерви у судовому засіданні поза межами "розумного" строку може призвести до необґрунтованого затягування вирішення спору, яке має наслідком порушення прав сторін.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення розумний строк в рішенні у справі Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Прокурор, а також представники позивача-2 і відповідача-1 підтримали доводи і заперечення, викладені у заявах по суті спору.

Відповідно до ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті "справедливого суду", гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України").

Провадження у справі триває з 26.02.2024, розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання продовжувалось на 30 днів, таким чином, учасники спору мали достатньо часу для ефективного представлення своєї справи в суді.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) проведено закупівлю UA-2018-09-05-000879-b за предметом "Поточний середній ремонт автомобільної дороги с. Дермань Друга, вул. Підгірна, Здолбунівський район", очікуваною вартістю 732 125,00 грн.

У вказаній закупівлі прийняли участь 3 учасника: ПП "МВМ Шляхбуд" з ціновою пропозицією 656 985,60 грн, ТОВ "БМК "Містобуд" - 680 181,96 грн та ТОВ "НВП Шляхбуд" - 729 108,36 грн, яке визнано переможцем, відповідно до рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом від 23.10.2018 №115/9/2.

Як наслідок, 09.11.2018 між Департаментом та ТОВ "НВП Шляхбуд" укладено Договір підряду №103, предметом якого є "Поточний середній ремонт автомобільної дороги с. Дермань Друга, вул. Підгірна, Здолбунівський район", з ціною 729 108,36 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 28.12.2019, вищевказаний договір виконано на 729 108,36 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, Департаментом проведено закупівлю UA-2018-09-04-000413-b за предметом "Капітальний ремонт вул. Дружби в смт. Смига з влаштуванням тротуару та велодоріжки", очікуваною вартістю 4 560 562, 37 грн.

Встановлено, що у вказаній закупівлі прийняли участь 6 учасників: ТОВ "ДОРВЕСТ" з ціновою пропозицією 3 599 980 грн, ТОВ "Будівельно- монтажна компанія "Містобуд" - 3 599 990 грн, TOB "АВАКС ПРОФ" - З 600 000 грн, ПП "МВМ Шляхбуд" - 4 372 430,40 грн, ТОВ "МЕГАПОЛІС" - 4 402 130 грн та ТОВ "НВП Шляхбуд" - 4 560 562,37 грн, яке визнано переможцем, відповідно до рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом від 16.10.2018 №110/6/6.

Як наслідок, 02.11.2018 між Департаментом та ТОВ "НВП Шляхбуд" укладено Договір підряду №92, предметом якого є "Капітальний ремонт вул. Дружби в смт. Смига з влаштуванням тротуару та велодоріжки", з ціною 4 560 562, 37 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 29.12.2019, вищевказаний договір виконано на 4 517 739,65 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, Департаментом проведено закупівлю UA-2018-08-28-001045-с за предметом "Капітальний ремонт дорожнього покриття вулиць Шевченка, частини І. Богуна в с. Здовбиця Здолбунівського району", очікуваною вартістю 2 927 706 грн.

Встановлено, що у вказаній закупівлі прийняли участь 5 учасників: ТОВ "БМК "Містобуд" з ціновою пропозицією 2 302 320,91 грн, ПАТ "РІВНЕАВТОШляхбуд" - 2 680 000 грн, ПП "МВМ Шляхбуд" - 2 747 037,60 грн, ТОВ "МЕГАПОЛІС" - 2 883 594 грн та ТОВ "НВП "Шляхбуд" - 2 404 438,51 грн, яке визнано переможцем, відповідно до рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом від 20.09.2018 №94/4/2.

Як наслідок, 10.10.2018 між Департаментом та ТОВ "НВП Шляхбуд" укладено Договір підряду №86, предметом якого є "Капітальний ремонт дорожнього покриття вулиць Шевченка, частини І. Богуна в с. Здовбиця Здолбунівського району", з ціною 2 404 438, 51 грн.

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 28.12.2019, вищевказаний договір виконано на 2 404 438, 51 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Крім того, Департаментом проведено закупівлю UA-2018-08-06-002112-b за предметом "Капітальний ремонт вул. Шевченка в с. Білашів Здолбунівського району", очікуваною вартістю 2 017 196 грн.

Встановлено, що у вказаній закупівлі прийняли участь 3 учасника: ТОВ "БМК "Містобуд" з ціновою пропозицією 1 700 494 грн, ТОВ "РІВНЕАВТОШляхбуд" - 1 954 480 грн та ТОВ "НВП Шляхбуд" - 1 950 292,80 грн, яке визнано переможцем, відповідно до рішення тендерного комітету Департаменту, оформленого протоколом від 11.09.2018 №89/1/2.

Як наслідок, 28.09.2018 між Департаментом та ТОВ "НВП Шляхбуд" укладено договір №73, предметом якого є "Капітальний ремонт вул. Шевченка в с. Білашів Здолбунівського району", з ціною 1 950 292, 80 грн (далі - Договір).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю, який сформовано 22.11.2019, вищевказаний договір виконано на 458 143 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Відділом контролю у галузі промисловості, енергетики, транспорту, фінансових послуг, ЖКГ, інфраструктури та зв`язку на виконання пункту 5.3.4.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на І квартал 2021 проведена ревізія фінансово-господарської діяльності Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) за період з 01.06.2019 по 31.03.2021, якою встановлено порушення законодавства, що відображено в акті ревізії від 01.06.2021 №13-17-05-06/13.

Зустрічною звіркою, проведеною у ТОВ "НВП Шляхбуд" на відповідність витрат, включених до актів виконаних робіт форми КБ-2в, державним будівельним нормам по об`єктах: "Капітальний ремонт дорожнього покриття вулиць Шевченка, частини І. Богуна в с. Здовбиця Здолбунівського району", "Капітальний ремонт вулиці Дружба в смт. Смига з влаштуванням тротуару та велодоріжки", "Поточний середній ремонт автомобільної дороги с.Дермань Друга вул. Підгірна Здолбунівський район" встановлено завищення вартості робіт на загальну суму 747,77 тис. грн.

Варто зазначити, що під час проведення зазначеного контрольного заходу перевірка процедури закупівлі UA-2018-08-06-002112-b за предметом "Капітальний ремонт вул. Шевченка в с. Білашів Здолбунівського району" не проводилась.

На підставі п.1 ч.1 ст. 8, п.7 ст. 10, ч.2 ст. 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-XII, із змінами, п.46, 49-50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550, із змінами, п.п. 14 п.6, пп. 7 п.4 Положення про Управління Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області, затвердженого наказом Західного офісу Держаудитслужби від 02.07.2018 №187 була направлена вимога листом від 19.07.2021 №131705-14/2639-2021 про усунення виявлених порушень законодавства до Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації, в якій відповідно до п.46 Порядку №550 було зазначено про надання вичерпної інформації про вжиті заходи з усунення порушень разом із завіреними копіями підтверджуючих первинних, розпорядчих та інших документів до Управління в строк до 19.08.2021 на адресу: 33028, м. Рівне, вул. Міцкевича, 14.

Разом з тим, рішенням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення АМКУ від 22.07.2021 №63/37-р/к визнано дії ТОВ "БМК "Містобуд" та ТОВ "НВП Шляхбуд", під час участі, у тому числі, у процедурах закупівель UA-2018-09-05-000879-b, UA-2018-09-04-000413-b, UA-2018-08-28-001045-с та UA-2018-08-06-002112-b, замовником яких був Департамент, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

Так, вказаним органом АМКУ встановлено, що на всіх стадіях підготовки пропозицій для участі у закупівлях зазначені суб`єкти господарювання були обізнані щодо участі кожного з них у зазначених торгах і координували свою поведінку, пов`язану з такою участю, що підтверджується, зокрема, наступним:

- використання однакового електронного майданчика для подачі створення пропозицій на участь у закупівлях;

- використання однакових ІР-адрес під час створення та подачі пропозицій на участь у закупівлях;

- використання однакових ІР-адрес під час подачі податкової звітності до органів ДПС протягом періоду проведення процедур закупівель;

- синхронне завантаження документів до електронної системи закупівель;

-використання однакових програмних комплексів, під час формування кошторисів у закупівлях;

- неконкурентна цінова поведінка;

- спільні властивості файлів;

- спільні особливості в оформленні та однакові дефекти на документах.

Адміністративна колегія прийшла до висновку, що узгодження ТОВ "БМК "Містобуд" та ТОВ "НВП Шляхбуд" своїх пропозицій усунуло конкуренцію та змагання між ними, чим порушило право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції, а відтак вчинили антиконкурентні узгоджені дії, заборонені Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Вказане рішення органу АМКУ оскаржено ТОВ "БМК "Містобуд" у судовому порядку, проте рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №914/3019/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022, відмовлено у задоволенні позову.

Також, ТОВ "НВП Шляхбуд" оскаржено вказане рішення, проте рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 у справі №914/3300/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023, відмовлено у задоволенні позову.

Крім того, одночасно з оскарженням Рішення №63/37-р/к до Господарського суду Львівської області, у порядку ст. 57 Закону України "Про захист економічної конкуренції", 29.10.2021 ТОВ "НВП "Шляхбуд" звернулось до Антимонопольного комітету України (далі - Комітет) із заявою (зареєстрована в Комітеті 04.11.2021 за №8-01/24-пр) про перевірку Рішення №63/37-р/к.

В подальшому, ТОВ "НВП Шляхбуд" оскаржило Рішення №216-р від 10.08.2023 до Господарського суду м. Києва - справа №910/16211/23.

26.03.2024 рішенням Господарського суду міста Києва у задоволенні позову ТОВ "НВП Шляхбуд" відмовлено. У рішенні суд дійшов висновку, що Комітетом у Рішенні №216-р правомірно встановлено, що висновки адміністративної колегії Відділення про вчинення ТОВ "БМК "Містобуд" і ТОВ "НВП Шляхбуд" порушень законодавства про захист економічної конкуренції доведені сукупністю встановлених у справі №63/4-01-5-2021 доказів, а Рішення №63/37-р/к прийнято адміністративною колегією Відділення при повному з`ясуванні та доведенні обставин.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14.05.2024, залиним без змін постановами Північно-західний господарський апеляційний суд від 27.08.2024 і Верховного Суду від 19.11.2024 (справа №918/35/24) було задоволено позов Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та стягнуто з ТОВ "НВП Шляхбуд" до Державного бюджету України 1 020 000 грн штрафу, що накладений відповідно до рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, та пені, яка нарахована відповідно до частини п`ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Щодо участі прокурора у цій справі, оцінка обґрунтованості порушення інтересів держави в особі органу, визначеного прокурором позивачем.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3 та 5 ст. ГПК України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у 3333справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

За змістом ч.1, ч.3, ч.4 та ч.7 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. зі справи №806/1000/17).

У даному випадку загроза порушення інтересів держави полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі.

Видатками бюджету є кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом (п.13 ч.1 ст. 2 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 6 ч.1 ст. 7 указаного Кодексу визначено, що бюджетна система України функціонує, зокрема, за принципом ефективності та результативності, який означає, що при виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

У свою чергу практична реалізація вказаного принципу бюджетної системи України під час здійснення видатків бюджету досягається завдяки Закону України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, розвиток добросовісної конкуренції.

Так, відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст. 5 цього Закону закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників і максимальної економії, ефективності та пропорційності.

Проте порушення вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", спрямованого на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин, учасниками закупівель нівелює можливість втілення вказаних принципів бюджетної системи України та публічних закупівель, призводить до неефективного та неекономного використання бюджетних коштів для придбання товарів, робіт і послуг.

Пред`явлення позову прокурором у такому випадку обгрунтовано порушенням інтересів держави в бюджетній сфері, оскільки вчинення ТОВ "НВП Шляхбуд" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендерів, призвели до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів.

Аналіз положень ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно різняться.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі №914/1844/18.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Рівненської обласної прокуратури інтересів держави в особі Рівненської обласної державної (військової) адміністрації, господарський суд виходить з наступного.

Рівненська ОДА в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території Рівненської області, а також реалізує повноваження, делеговані їй Рівненською обласною радою.

Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.

Пунктом 3 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань бюджету, фінансів та обліку.

За приписами п.1 ч.1 ст. 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", місцева державна адміністрація складає, схвалює і подає на розгляд ради прогноз відповідного бюджету, складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання; подає в установленому порядку до органів виконавчої влади вищого рівня фінансові показники і пропозиції до проекту Державного бюджету України, пропозиції щодо обсягу коштів Державного бюджету України для їх розподілу між територіальними громадами, розмірів дотацій і субсидій, дані про зміни складу об`єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню, баланс фінансових ресурсів для врахування їх при визначенні розмірів субвенцій, а також для бюджетного вирівнювання виходячи із забезпеченості мінімальних соціальних потреб.

Статтею 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль, зокрема, і за станом фінансової дисципліни, обліку та звітності, виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, належним і своєчасним відшкодуванням шкоди, заподіяної державі.

Відповідно до затвердженого 06.11.2019 Положення, Департамент (відповідач, замовник) є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, утворюється головою обласної державної адміністрації, входить до її складу і в межах Рівненської області забезпечує виконання покладених на департамент завдань.

Враховуючи, що стороною оспорюваних правочинів є Департамент, який є підконтрольним державній адміністрації структурним підрозділом, а також те, що саме на адміністрацію покладено повноваження з державного контролю за станом виконанням державних контрактів і зобов`язань перед бюджетом, суд погоджується з твердженням прокурора, що належним органом уповноваженим державою на виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах є саме Рівненська ОДА.

В той же час, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який після виявлення порушень законодавства, про які повідомлено окружною прокуратурою, мав право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Обласною прокуратурою на виконання вимог, установлених абз. 4 ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", листом від 18.01.2024 №15/1-41ВИХ-24 повідомлено Рівненську обласну державну адміністрацію про існування порушення інтересів держави від укладення спірних договорів за наслідками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "НВП Шляхбуд".

Листом від 08.02.2024 №вих-1444/0/01-72/24 Рівненська обласна державна адміністрація повідомила про те, що не заперечує проти пред`явлення даного позову прокуратурою.

Відтак, окружною прокуратурою правомірно кваліфіковано вищевказане як бездіяльність відповідного органу та, як наслідок, встановлено достатні та обґрунтовані підстави для реалізації представницьких повноважень.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва заступником керівника Рівненської обласної прокуратури інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Моніторинг закупівель здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (ч. 1 ст. 8 указаного Закону).

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю серед інших є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, ефективним використанням коштів, дотриманням законодавства про закупівлі (ч. 1 ст. 2 названого Закону).

При цьому на підставі п.п. 8, 10 ч.1 ст. 10 зазначеного Закону органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до п.1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (п, п, 1,3 п.З указаного Положення).

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства, а саме звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (абз. абз. 1, 3 пп. 9 п.4 цього Положення).

Згідно з пп. 20 п.6 зазначеного Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Таким чином саме Держаудитслужба наділена повноваженнями щодо здійснення заходів державного фінансового контролю з метою ефективного, законного, результативного використання державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів, у тому числі у сфері здійснення публічних закупівель.

Пунктами 1 та 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, визначено, що Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Основним завданням Офісу є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей, а також на території інших областей за дорученням Голови Держаудитслужби та його заступників.

При цьому, згідно з п.7 цього ж Положення, Офіс здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління.

Офіс здійснює контроль за діяльністю управлінь.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №906/296/18, від 20.02.2019 у справі №912/894/18, від 10.04.2019 у справі №909/569/18, від 15.05.2019 у справі №911/1497/18, від 21.05.2019 у справі №912/895/18, від 29.05.2019 у справі №909/545/18, від 20.11.2019 у справі №912/2887/18, від 29.07.2020 у справі №924/316/18, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі №911/1534/19, від 06.10.2020 у справі №905/121/19 неодноразово вказував на наявність у Державної аудиторської служби України права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю та сформував однозначний правовий висновок, згідно з яким ця служба є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у таких правовідносинах.

Обласна прокуратура відповідно до абз. 4 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" листом від 18.01.2024 №15/1-42ВИХ-24 повідомила Західний офіс Держаудитслужби про існування порушення інтересів держави від укладення вищевказаних договорів за наслідками тендерів, результати яких спотворено антиконкурентними узгодженими діями його учасників, і про наявність підстав для його визнання недійсним як такого, що суперечить інтересам держави з умислу ТОВ "НВП Шляхбуд". Зазначеним листом також витребувано відомості щодо вжитих і запланованих заходів із захисту порушених інтересів держави.

Листом від 02.02.2024 №131705-17/334-2024 Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області лише повідомило, що у 2021 році проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Департаменту з 01.06.2019 по 31.03.2021 в ході якої, у тому числі, опрацьовано стан виконання договорів, укладених за наслідками закупівель UA-2018-09-05-000879-b, UA- 2018-08-28-001045-с, UA-2018-09-04-000413-Ь та встановлено завищення вартості робіт в сумі 747,77 тис. грн та послуг з технічного нагляду в сумі 65, 7 тис. гривень.

Таким чином, наявність у прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Західного офісу Держаудитслужби шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується:

- наявним порушенням інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, адже вчинення ТОВ "НВП Шляхбуд" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за рахунок бюджетних коштів за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості, наслідком чого стало нівелювання мети публічної закупівлі - отримання послуги з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів для цього;

- органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави, про що останні повідомлені.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Згідно ч.1 та ч.4 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зміст правочину не може суперечити, зокрема, інтересам держави і суспільства (ч. 1 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч.3 ст, 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 викладено правовий висновок щодо застосування ч.3 ст. 228 ЦК України в сукупності з ч. 1 ст. 203 указаного Кодексу.

Ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою зі сторін і якою мірою виконано зобов`язання, а також з`ясувати наявність наміру (умислу), яка означає, що сторони (сторона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Необхідною умовою для визнання господарського договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, є наявність наміру хоча б в однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків.

Питання про те, чи мало місце протиправне діяння та чи вчинене воно відповідною особою, як і спрямованість умислу особи, може доводитися іншими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності з урахуванням вимог, визначених процесуальним законом. При цьому вирок суду, постановлений у кримінальній справі, не є єдиним та обов`язковим доказом вини.

Аналогічні правові висновки щодо застосування вказаних норм матеріального права викладено і в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17 від 13.01.2022 у справі №908/3736/15 тощо.

Як встановлено з матеріалів справи, у 2018 році Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації проведено 4 (чотири) державні закупівлі UA-2018-09-05-000879-b, UA-2018-09-04-000413-b, UA-2018-08-28-001045-с, UA-2018-08-06-002112-b (предметом закупівлі було проведення ремонту автомобільних доріг області).

Переможцем по усіх 4-ьох закупівлях, згідно рішень тендерного комітету Департаменту, було визнано ТОВ "НВП Шляхбуд". При цьому, участь у закупівлі приймали й інші учасники, в т.ч. і ТОВ "БМК "Містобуд".

Так, за результатами проведених державних закупівель, між Департаментом, як замовником, та ТОВ "НВП Шляхбуд", як підрядником, було укладено 4 правочини:

- Договір підряду №103 від 09.11.2018 з ціною робіт на рівні 729 108,36 грн;

- Договір підряду №92 від 02.11.2018 з ціною робіт на рівні 4 560 562, 37 грн.

- Договір підряду №86 від 10.10.2018 з ціною робіт на рівні 2 404 438, 51 грн.

- Договір підряду №73 від 28.09.2018 з ціною робіт на рівні 1 950 292, 80 грн.

Відповідно до звітів про виконання договорів про закупівлю, вищевказані договори виконано на 8 109 429,52 грн (729 108,36 грн, 4 517 739,65 грн, 2 404 438, 51 грн, 458 143 грн, відповідно). Дані кошти були перераховані підряднику, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Принцип добросовісної конкуренції учасників закупівлі, закріплений у ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі", полягає у тому, що змагальність учасників конкурентних процедур закупівель ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами.

У випадку коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а отже, усувається конкуренція між ними.

Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує того результату, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибору переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу закону характеризується антиконкурентною домовленістю між кількома (щонайменше двома) суб`єктами господарювання щодо їхньої поведінки на торгах. Метою антиконкурентних узгоджених дій на торгах, як правило, є підвищення ціни закупівлі вище конкурентного рівня, що зазвичай близька, дорівнює чи перевищує очікувану вартість.

Змагальність під час торгів забезпечується таємністю інформації. З огляду на зміст статей 1, 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" змагальність учасників процедури закупівлі передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з них, обов`язок готувати свої пропозиції окремо, без обміну інформацією.

Аналізуючи положення ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд зазначає, що при кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої цієї ст. - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору.

Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій та дій в процесі здійснення державних закупівель усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а значить спотворює результат, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

При цьому суд зауважує, що за змістом приписів ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов`язковим з`ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій (зокрема, в антимонопольній справі), які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків.

У разі наявності відповідного рішення органу Антимонопольного комітету України в антимонопольній справі, правомірність якого буде встановлено судовим рішенням, яке набрало чинності, обставини щодо законності цього рішення органу Антимонопольного комітету України, встановлені судом, є преюдиціальними в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.

Закон не визначає прямо підстави для недійсності результатів закупівлі (торгів, аукціону). Разом з тим такі підстави можуть бути встановлені спеціальним законодавством. До договорів, укладених за результатами закупівлі, застосовуються загальні правила з урахуванням особливостей, що встановлюються відповідними актами законодавства.

Вказане рішення органу АМКУ від 22.07.2021 №63/37-р/к оскаржено у судовому порядку, проте у задоволенні позовів суд відмовляв:

- рішенням Господарського суду Львівської області від 17.05.2022 у справі №914/3019/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2022, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "БМК "Містобуд";

- рішенням Господарського суду Львівської області від 16.05.2022 у справі №914/3300/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2023, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "НВП Шляхбуд".

10.08.2023 Комітетом прийнято рішення №216-р "Про перевірку рішення адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.07.2021 №63/37-р/к у справі №63/4-01-5-2021" (далі - Рішення №216-р), яким Рішення №63/37-р/к - залишено без змін. Дане рішення також залишено без змін за результатами розгляду справи №910/16211/23 Господарським суду міста Києва (рішенням від 26.03.2024 у задоволенні позову ТОВ "НВП Шляхбуд" відмовлено)

З огляду на викладене вище, обставини, які встановлені у судових рішеннях у справі №914/3300/21, в контексті того, що Рішення АМК є законним, є преюдиціальними для справи №918/187/24 в силу приписів ст. 75 ГПК України та повторного доведення не потребують.

Таким чином, орган Антимонопольного комітету України своїм рішенням підтвердив порушення вимог законодавства, яке полягало у спотворенні його учасниками, у тому числі ТОВ "НВП Шляхбуд", результатів торгів. Протиправність таких дій полягала в їх спрямуванні на здобуття перемоги у процедурі закупівлі шляхом домовленостей з іншим учасником.

Тому, дії ТОВ "НВП Шляхбуд", спрямовані на порушення встановленого юридичного господарського порядку з метою одержання права на укладення договору не на конкурентних засадах, що не узгоджується із законною господарською діяльністю у сфері публічних закупівель, а отже, суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки порушує правові та економічні засади функціонування вказаної сфери суспільних відносин, не сприяє, а навпаки, обмежує розвиток конкуренції у державі.

Ураховуючи зазначене, в діях ТОВ "НВП Шляхбуд" вбачається наявність умислу на вчинення правочинів, які завідомо суперечать інтересам держави та суспільства.

Метою вказаних дій є усунення конкуренції під час проведення Департаментом зазначених тендерів та недобросовісне отримання права на укладення договорів, фінансування яких здійснювалось за бюджетні кошти.

Завідомо суперечлива мета дій ТОВ "НВП Шляхбуд" полягала в тому, щоб уникнути встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" обмежень, протиправно усунути конкуренцію під час проведення публічних закупівель, нівелювати ефективність їх результатів, у незаконний спосіб одержати право на укладення спірних договорів не на конкурентних засадах.

Отже, суд погоджується з позицією прокуратури, що придбання Департаментом спірних робіт та послуг загальною вартістю 8 109 429,52 грн, відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цих тендерів її видимості.

Тому, договори підряду №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018 та №73 від 28.09.2018, укладені за підсумками тендерів, результати яких спотворені антиконкурентними узгодженими діями його учасників, підлягають визнанню недійсними як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "НВП Шляхбуд", на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Щодо застосування наслідків недійсності правочину, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.09.2024 у справі №918/1043/21 зазначила, що за змістом ст. 216 ЦК України наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. У ст. 216 ЦК України сформульовані загальні правила щодо правових наслідків недійсності правочинів, які застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів, що, власне, і вказано у частині третій цієї ст. Кодексу.

Відступаючи від власних висновків, викладених у п.п.72, 81.2 постанови від 20.07.2022 у справі № 923/196/20, Велика Палата Верховного Суду у справі № 918/1043/21, враховуючи буквальне тлумачення змісту ст. 216 ЦК України, вказала, що позивач, який заявляє вимогу про повернення йому в натурі переданого за недійсним правочином або відшкодування вартості переданого, заявляє реституційну вимогу, яку суд за існування для того підстав задовольняє, застосовуючи двосторонню реституцію, якщо законом не встановлені особливі умови застосування правових наслідків недійсності правочину або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Частина 3 ст. 228 ЦК України визначає особливі правові наслідки недійсності договору, який суперечить інтересам держави і суспільства та застосування яких ставиться в залежність від наявності умислу у сторін, зокрема:

1) при наявності умислу в обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного;

2) при наявності умислу лише в однієї зі сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (на цей випадок посилався прокурор у позові).

Як уже зазначалось вище, договори підряду №103 від 09.11.2018, №92 від 02.11.2018, №86 від 10.10.2018 та №73 від 28.09.2018 оспорюються з підстав їх невідповідності вимогам ч.1 ст. 203 ЦК України, а саме: у зв`язку з їх невідповідністю інтересам держави та суспільства за наявності умислу ТОВ "НВП Шляхбуд" (що доведено у ході розгляду спору).

ТОВ "НВП Шляхбуд" за спірними договорами одержано грошові кошти в сумі 8 109 429, 52 грн. Враховуючи наявність умислу лише у ТОВ "НВП Шляхбуд", як сторони оспорюваних договорів, одержані ним 8 109 429,52 грн повинні бути повернуті Департаменту, як іншій стороні договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - стягуватися в дохід держави.

При цьому, ТОВ "НВП Шляхбуд" безпідставно ототожнює визначені ст.ст. 238, 250 ГК України адміністративно-господарські санкції та визначені ч.3 ст.228 ЦК України і ч.1 ст.208 ГК України наслідки недійсності оспорюваного правочину.

У світлі правової позиції, релевантної до спірних відносин, викладеної у п.27 постанови ОП КГС у складі Верховного Суду від 25.10.2019 у справі №911/1107/18, не підлягають застосуванню положення ч.1 ст.250 ГК України щодо річного строку застосування адміністративно-господарських санкцій, оскільки правові наслідки вчинення правочину, вчиненого з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, не є адміністративно-господарськими санкціями, які згідно ч.1 ст.238 ГК України застосовуються за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності;

Так, положення ч.3 ст.228 ЦК України і ч.1 ст.208 ГК України передбачають зовсім інші наслідки та зовсім інший вид юридичної відповідальності, які можуть мати місце виключно у разі визнання оспорюваного правочину недійсним судом та застосовуються як наслідки такої недійсності виключно на підставі рішення суду (висновки відображенні у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної плати Касаційного господарського суду від 25.10.2019 у справі № 911/1107/18).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та про визнання недійсними договорів підряду, укладених між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та ТОВ "НВП Шляхбуд": №73 28.09.2018, №86 від 10.10.2018, №92 від 02.11.2018 і №103 від 09.11.2018, як такі, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства з умислу товариства, на підставі ст. ст. 203, 215, 228 ЦК України.

Окрім того, судом встановлено, що внаслідок укладення договорів, визнаних недійсними, ТОВ "НВП Шляхбуд" безпідставно отримано 8 109 429,52 грн, які на підставі ч.3 228 ЦК України, слід стягнути на користь Департаменту, як іншої сторони договору, а отримані останнім за рішенням суду кошти - в дохід держави.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з правилами ч.9 ст. 129 ГПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Прокуратурою сплачено судовий збір у розмірі 133 753,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №80 від 26.01.2024, який підлягає відшкодуванню за рахунок "НВП Шляхбуд", як зі сторони з боку якої вчинялись незаконні антиконкурентні дії, що привело до виникнення даного спору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 124, 126, 129, 222, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати недійсним договір від №73 28.09.2018, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД".

3.Визнати недійсним договір від №86 10.10.2018, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД".

4.Визнати недійсним договір №92 від 02.11.2018, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД".

5.Визнати недійсним договір №103 від 09.11.2018, укладений між Департаментом з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД".

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД" (вул. Данила Галицького, 19, оф. 419, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 41085274) на користь Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 36565276) 8 109 429 (вісім мільйонів сто дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 52 коп., а з Департаменту з питань будівництва та архітектури Рівненської обласної державної адміністрації (майдан Просвіти, 1, м. Рівне, 33028 код ЄДРПОУ 36565276) одержані за рішенням суду кошти в сумі 8 109 429 (вісім мільйонів сто дев`ять тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн 52 коп. - стягнути в дохід держави.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП ШЛЯХБУД" (вул. Данила Галицького, 19, оф.419, м. Рівне, Рівненська обл., Рівненський р-н, 33027, код ЄДРПОУ 41085274) на користь Рівненської обласної прокуратури (вул. 16-го Липня, 52, м. Рівне, Рівненська область, 33028, код ЄДРПОУ 02910077; одержувач: р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) 133 753 (сто тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят три) грн 44 коп. судового збору.

8.Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 ГПК України.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 20 січня 2002 року.

Суддя Ю.Г. РОМАНЮК


Суд	Господарський суд Рівненської області
Дата ухвалення рішення	07.01.2025
Оприлюднено	23.01.2025
Номер документу	124559859
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі підряду, з них

Романюк Ю.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 07.01.2025 по справі 918/187/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —918/187/24

Рішення від 07.01.2025

Рішення
від 07.01.2025 по справі 918/187/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ