Ухвала

від 20.01.2025 по справі 910/13003/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/13003/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Малашенкової Т. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги громадської спілки "Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції" (далі - Спілка)

на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2023 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024

за позовом недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України"

до Спілки

про визнання протиправним використання власної назви та зобов`язання вчинити дії,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - громадська організація "Міжнародна Антикорупційна Асамблея",

ВСТАНОВИВ:

Спілка 03.12.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 910/13003/23 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 19.12.2024 касаційну скаргу Спілки залишено без руху у зв`язку з тим, що касаційна скарга не відповідала вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс), оскільки скаржник, який відповідно до частини шостої статті 6 названого Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, не зареєстрував його, а також у скарзі не викладено належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень, визначених частиною другою статті 287 ГПК України у цій справі; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.

За приписами частини другої статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Спілка 26.12.2024 (згідно з поштовою відміткою на конверті) на виконання вимог ухвали про залишення його скарги без руху подала заяву про усунення недоліків, до якої додано касаційну скаргу новій редакції.

Так, у поданій заяві скаржник зазначає про те, що у нього відсутня можливість зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" з технічних причин, оскільки для реєстрації електронного кабінету скаржнику як юридичній особі необхідно отримати електронний ключ (підпис), однак заявник не встигає подати документи та привести у відповідність їх технічні характеристики для отримання електронного ключа, без наявності якого при спробі створити кабінет юридичної особи, керівником якої є Моргун Д. М., відбувається ідентифікація керівника Спілки з адвокатом Моргуном Д.М., який вже мав зареєстрований кабінет у вказаній підсистемі ще до створення юридичної особи, а також зазначає про ускладнення вирішення вказаної проблеми через проведення технічних робіт з відновлення реєстрів Міністерства юстиції України після кібератаки у період з 10.12.20204, які зумовили тимчасові обмеження, зокрема, у наданні кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Однак наведені доводи скаржника щодо неможливості зареєструвати електронний кабінет, відхиляються Судом як необґрунтовані, оскільки такі дії скаржника як оформлення та підготовка документів з метою отримання кваліфікованого електронного підпису (КЕП) керівника для реєстрації електронного кабінету юридичної особи та авторизації в електронній системі, а також відсутність часу та ресурсів для їх здійснення мають суб`єктивний характер, зводяться до внутрішньої організації роботи Спілки та до порушення нею вимог ГПК України, а саме частини шостої статті 6 названого Кодексу, згідно з якими скаржник зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) в обов`язковому порядку.

Крім того, скаржником необґрунтовано неможливість здійснення ним дій щодо отримання КЕП та реєстрації електронного кабінету ще до звернення з касаційною скаргою, враховуючи те, що скаржник має можливість самостійно обирати надавачів кваліфікованих електронних довірчих послуг, кожен з яких зазначає відповідні умови для отримання КЕП та розміщає інформацію з умовами та порядком надання послуг КЕП на відповідних офіційних ресурсах.

У з в`язку з наведеним Суд доходить висновку про те, що Спілка не виконала вимог ухвали Суду про залишення її скарги без руху, що є підставою для її повернення.

Водночас до заяви про усунення недоліків скаржником додано касаційну скаргу у новій редакції, в якій скаржник як на підставу для касаційного оскарження судових рішень посилається на пункти 1, 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, також посилається на те, що судами не враховано постанов Верховного Суду під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, зазначає про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, та посилається на порушення судами попередніх інстанцій приписів пунктів 3 та 4 частини третьої статті 310 ГПК України.

При цьому як було зазначено в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини 2 статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

У разі подання касаційної скарги на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права (пункт, частина, стаття), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також норма права щодо застосування якої висновки Верховного Суду, викладені у постановах, не були враховані під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.

Тобто, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати норму права стосовно якої відсутній висновок Верховного Суду щодо її застосування.

Разом з тим у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Тобто, для цілей зазначеної норми висновок про застосування норми права повинен бути викладений у постанові Верховного Суду, а також цей висновок повинен бути застосований апеляційним судом при прийнятті оскаржуваного судового рішення; скаржник має обґрунтувати необхідність відступлення від такого правового висновку.

Однак подана касаційній скарга у новій редакції фактично повторює зміст попередньої касаційної скарги і не містить обґрунтування та уточнення підстав для касаційного оскарження судових рішень, з урахуванням вимог вказаної ухвали суду від 19.12.2024 про залишення касаційної скарги без руху, а саме: скаржником не конкретизовано норм права (пункт частина стаття), неправильного застосування яких припустилися суди попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних судових рішень та щодо застосування яких (норм) відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також норм права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких висновок Верховного Суду, викладений у наведених постановах, не був врахований судами попередніх інстанцій під час ухвалення оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень.

Тобто, саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на неврахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а також на відсутність висновків, як на підставу касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких, на думку скаржника, висновок Верховного Суду не був врахований судами попередніх інстанцій, а щодо яких такий висновок відсутній не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України.

Крім того, касаційна скарга у новій редакції також не містить належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 2 частини другої статті 287 вказаного Кодексу та взагалі не містить посилання на підставу подання касаційної скарги, визначену пунктом 4 частини другої вказаної норми, як було зазначено в ухвалі суду про залишення скарги без руху.

За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що Спілка не усунула недоліків поданої нею касаційної скарги, оскільки не зареєструвала електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд", а також не обґрунтувала належним чином наведених підстав касаційного оскарження, визначених частиною другою статті 287 названого Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника, що останній не позбавлений права повторно звернутися з касаційною скаргою з дотриманням вимог статей 288, 290, 291 ГПК України.

З огляду на викладене та керуючись статтями 234, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу громадської спілки "Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції" на рішення господарського суду міста Києва від 14.11.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2024 у справі № 910/13003/23 повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Жайворонок

Суддя Т. Малашенкова