Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/13003/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/13003/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Корсака В.А.

Алданової С.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Звершховської І.А.,

представників сторін:

від позивача: Козачук Н.Ю. (в залі суду),

від відповідача: Моргун Д.М. (керівник) (в залі суду),

від третьої особи: Бадія В.О. (керівник представництва в Україні) (в залі суду),

розглянувши апеляційну скаргу

Громадської спілки «Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 (повний текст складено 15.11.2023)

у справі № 910/13003/23 (суддя Комарова О.С.)

за позовом Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України»

до Громадської спілки «Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Громадська організація «Міжнародна Антикорупційна Асамблея»,

про визнання протиправним використання власної назви та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.

У серпні 2023 року Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України» (далі - Організація) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить:

- визнати протиправним використання Громадською спілкою «Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції» (далі - Спілка) в індивідуальній частині назви Спілки власної назви Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» - «Національна асоціація адвокатів України»;

- заборонити Спілці в індивідуальній частині назви використовувати назву Національна асоціація адвокатів України;

- зобов`язати Спілку вчинити дії щодо зміни власної назви (індивідуальної частини назви) шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На обґрунтування позовних вимог Організація посилається на використання Спілкою в індивідуальній частині назви юридичної особи власної назви позивача, яка визначена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме - Національна асоціація адвокатів України, що суперечить положенням Законом України «Про громадські об`єднання», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Вимогам до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, і порушує права та законні інтереси позивача.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 позов задоволено повністю. Визнано протиправним використання Спілкою в індивідуальній частині назви Спілки власної назви Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» - «Національна асоціація адвокатів України». Заборонено Спілці в індивідуальній частині назви використовувати назву «Національна асоціація адвокатів України.» Зобов`язано Спілку вчинити дії щодо зміни власної назви (індивідуальної частини назви) шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стягнуто зі Спілки на користь Організації 8 052,00 грн судового збору.

Зважаючи на зміст позовних вимог та встановлені під час розгляду справи обставини, суд визнав обґрунтованість заявленого позову та дійшов висновку, що порушені права та інтереси позивача підлягають відновленню у визначений позивачем спосіб.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.11.2023, Спілка звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та відшкодувати Спілці сплачений судовий збір у повному обсязі.

Спілка вважає оскаржуване рішення таким, що прийняте з порушенням норм законодавства, що мало наслідком обмеження права на правосуддя. На думку скаржника, оскаржуване рішення є необґрунтованим та не відповідає ч. 5 ст. 236 ГПК України, не ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді справи та містить в собі нез`ясовані обставини.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.02.2024 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13003/23 та відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Спілки на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 до надходження матеріалів справи №910/13003/23.

29.02.2024 матеріали справи №910/13003/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.03.2024 справа №910/13003/23 передана на розгляд колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Корсак В.А. (у зв`язку з відпусткою судді Ходаківської І.П.).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 апеляційну скаргу Спілки на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/13003/23 залишено без руху.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 поновлено Спілці пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спілки на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/13003/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/13003/23 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 17.04.2024.

25.03.2024 до апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від ОСОБА_1 про вступ у справу №910/13003/23 як третя особа.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 призначено розгляд заяви ОСОБА_1 про вступ у справу №910/13003/23 як третя особа у судовому засіданні на 17.04.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про залучення до справи як третьої особи відмовлено.17.04.2024 колегією судді у судовому засіданні оголошено перерву до 20.05.2024 згідно ст. 216 ГПК України.

20.05.2024 колегією судді у судовому засіданні оголошено перерву до 10.06.2024 згідно ст. 216 ГПК України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Громадську організацію «Міжнародна Антикорупційна Асамблея» (далі - Асамблея). Розгляд апеляційної скарги відкладено на 03.07.2024.

Судове засідання 03.07.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Корсака В.А. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2024 призначено судове засідання на 19.08.2024.

У судових засіданнях 19.08.2024, 02.10.2024 колегія суддів оголосила перерву до 02.10.2024, до 30.10.2024 на підставі ст. 216 ГПК України.

У судовому засіданні 30.10.2024 представник спілки надав промову у судових дебатах у письмовому вигляді.

Позиції учасників справи.

Організація надала відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів та вимог Спілки заперечує, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Асамблея надала пояснення, у яких вважає, що оскаржуване Спілкою рішення суду першої інстанції має бути скасовано як незаконне та необґрунтоване та задоволено вимоги апеляційної скарги.

Колегія суддів відзначає, що фактично подане Асамблеєю пояснення є заявою про приєднання до апеляційної скарги в порядку ст. 256 ГПК України. Однак, оскільки Асамблея не надала з цим поясненням доказів сплати судового збору, це пояснення має бути залишено без розгляду.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.

05.07.2012 прийнято Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VІ, що набрав чинності з 15.08.2012, яким визначені правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Пунктом 10 Розділу Х «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

17.11.2012 на виконання ст. 45, п. 5 розділу X «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» відбувся установчий з`їзд адвокатів України, на якому, зокрема, засновано Національну асоціацію адвокатів України, що є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування, та затверджено її статут.

19.11.2012 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» (ідентифікаційний код: 38488439).

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Організація звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання п. 10 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- зобов`язання Міністерства юстиції України забезпечити приведення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2012 №367/20680, зі змінами та доповненнями, у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом внесення до таких Вимог змін щодо встановлення заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач (Міністерство) протиправно не виконав п. 10 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині не приведення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом внесення до них змін щодо встановлення заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи, оскільки така бездіяльність порушує права позивача при реалізації завдання адвокатського самоврядування, унеможливлюючи право та обов`язок Національної асоціації адвокатів України належно представляти адвокатуру України.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2016 у справі №826/27268/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 та Вищого адміністративного суду України від 26.04.2017, задоволено позов Організації та визнано протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо невиконання п. 10 Перехідних положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та зобов`язано Міністерство юстиції України забезпечити приведення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом внесення до таких Вимог змін щодо встановлення заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи.

11.04.2023 Організація виявила факт протиправного використання власних назв органів адвокатського самоврядування в назвах інших організації, що оформлено рішенням позивача №26.

Так, 09.01.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис №1009511020000002950 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Спілки (ідентифікаційний код: 44980123).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань засновниками відповідача є невизначені юридичні особи, відсутні фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, а органами управління відповідача є загальні збори (вищий), рада адвокатів (виконавчий), голова ради (інший).

05.05.2023 Організація звернулась до директора Спілки з листом №802/0/2-23 від 04.05.2023, у якому просила привести найменування Спілки у відповідність до законодавства України, а саме виключити з назви Спілки власної назви органу адвокатського самоврядування.

Зазначений лист не було вручено відповідачу та повернуто відправнику, про що свідчать наявні в матеріалах справи розрахунковий документ про оплату послуги поштового зв`язку та витяг із сервісу відстеження поштових пересилань.

Вважаючи недопустимим використання власних назв органів адвокатського самоврядування, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, а також вважаючи свої права порушеними внаслідок презентованих відповідачем напрямів його діяльності та висловлювань його очільника, які, за доводами позивача, руйнують основи адвокатського самоврядування і розбудовану систему адвокатури України, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК України).

Порушення права / інтересу пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити / реалізувати своє право повністю або частково. У разі оспорювання або невизнання права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Прийняття судом рішення покликане усунути цю невизначеність, відновити порушене право, створити можливість для реалізації інтересу. Тому застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права (інтересу) позивача.

Отже, однією з основних передумов для задоволення позову є наявність саме реального порушення відповідачем охоронюваного законом інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України визначено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд встановив, що спір у цій справі стосується правомірності використання Спілкою у своїй власній назві назви органу адвокатського самоврядування, яким є позивач і який вважає свої права порушеними внаслідок такого протиправного використання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 90 ЦК України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи (ч. 5 ст. 90 ЦК України).

Вимоги до найменування юридичної особи також містяться і у ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Частинами 1- 3 зазначеної статті встановлено, що найменування юридичної особи повинно містити інформацію про її організаційно-правову форму (крім державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, державних, комунальних організацій, закладів, установ, а також випадку, передбаченого абз. 2 цієї частини) та назву. Організаційно-правова форма юридичної особи визначається відповідно до класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання. Назва юридичної особи може складатися з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про мету діяльності, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи та інші відомості згідно з вимогами до найменування окремих організаційно-правових форм юридичних осіб, установленими Цивільним, Господарськими кодексами України та цим Законом.

Частинами 4, 5 ст. 16 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування).

У найменуванні юридичних осіб забороняється використовувати:

- повне чи скорочене найменування державних органів або органів місцевого самоврядування, або похідні від цих найменувань, або історичні державні найменування, перелік яких установлює Кабінет Міністрів України, - у найменуваннях юридичних осіб приватного права;

- символіку комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, заборона використання яких встановлена Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»;

- символіку воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну;

- терміни, абревіатури, похідні терміни, заборона використання яких передбачена законом.

Стаття 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно зі ст. 44 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» завданнями адвокатського самоврядування є: 1) забезпечення незалежності адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності; 2) підтримання високого професійного рівня адвокатів; 3) утворення та забезпечення діяльності кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури; 4) створення сприятливих умов для здійснення адвокатської діяльності; 5) забезпечення відкритості інформації про адвокатуру та адвокатську діяльність; 6) забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України; 7) участь у формуванні Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному законом.

За приписами ст. 45 зазначеного Закону Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об`єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.

Національна асоціація адвокатів України: 1) представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями, делегує представників до органів державної влади; 2) захищає професійні права адвокатів та забезпечує гарантії адвокатської діяльності; 3) забезпечує високий професійний рівень адвокатів України; 4) забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України; 5) виконує інші функції відповідно до цього Закону.

Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.

Національна асоціація адвокатів України утворюється з`їздом адвокатів України та не може бути реорганізована. Ліквідація Національної асоціації адвокатів України може бути здійснена лише на підставі закону.

Статут Національної асоціації адвокатів України затверджується з`їздом адвокатів України та є її установчим документом.

З моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.

Пунктом 10 розділу Х «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено обов`язок Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Невиконання Міністерством юстиції України вище наведених вимог зумовило звернення Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності Міністерства юстиції України щодо невиконання п. 10 розділу Х «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зобов`язання Міністерства юстиції України забезпечити приведення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», шляхом внесення до таких Вимог змін щодо встановлення заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.04.2016 у справі №826/27268/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 та Вищого адміністративного суду України від 26.04.2017, позов Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» було задоволено.

У зазначеній справі суд встановив таке. Згідно з Положенням про Раду адвокатів України, затвердженим Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012, Рада адвокатів України діє у системі Національної асоціації адвокатів України, є національним органом адвокатського самоврядування, на який державою покладено виконання у період між з`їздами адвокатів України публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі адвокатури України. Найменування Ради адвокатів України таке: повне найменування: українською мовою - РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ; англійською мовою - BAR COUNCIL OF UKRAINE; скорочене найменування: українською мовою - РАУ; англійською мовою - ВСU (п. 1,3 Положення).

Адміністативний суд у прийнятій постанові зазначив, що законодавством України чітко визначено власні найменування для всіх органів адвокатського самоврядування, які передбачені вичерпним переліком. Підміна органів адвокатського самоврядування, використання їх власних назв іншими суб`єктами суспільних відносин не допускається.

Суди погодились з доводами Організації, що Міністерство юстиції України не забезпечило виконання вимог п. 10 розділу Х «Перехідні положення» Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в частині приведення Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу у відповідність до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом внесення до таких Вимог змін щодо встановлення заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи.

Суд також встановив, що 09.01.2023 було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Громадської спілки «Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції» (ідентифікаційний код: 44980123), яка у власній назві використовує назву органу адвокатського самоврядування - позивача (Недержавна некомерційна професійна організація «Національна асоціація адвокатів України»).

Суд першої інстанції доцільно врахував, що чинна (як на момент проведення державної реєстрації відповідача, так і на момент постановлення оскаржуваного рішення) редакція Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 05.03.2012 №368/5, не містить заборони використання повних, скорочених та викладених англійською мовою власних назв органів адвокатського самоврядування, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та похідних від них назв у назві іншої юридичної особи, її відокремлених підрозділів або громадських об`єднань без статусу юридичної особи, водночас протиправність використання власних назв органів адвокатського самоврядування іншими суб`єктами суспільних відносин встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили і в силу ст. 129, 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань визначені Законом України «Про громадські об`єднання».

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Частиною 2 ст. 7 Закону України «Про громадські об`єднання» передбачено, що засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об`єднання зі статусом юридичної особи.

Утворення громадського об`єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом. Протокол установчих зборів громадського об`єднання має містити відомості, зокрема про: осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої цієї статті); рішення про утворення громадського об`єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності; рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об`єднання; рішення про затвердження статуту громадського об`єднання; рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об`єднання відповідно до затвердженого статуту (ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про громадські об`єднання»).

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про громадські об`єднання» найменування громадського об`єднання визначається рішенням установчих зборів під час його утворення. Найменування громадського об`єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об`єднання («громадська організація», «громадська спілка»). Власна назва громадського об`єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об`єднань. Власна назва громадського об`єднання не може містити: 1) найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд); 2) власну назву громадського об`єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили); 3) інші позначення, використання яких обмежено законом. Власна назва громадського об`єднання не може містити слова «державний», «комунальний» та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об`єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Забороняється використання у власній назві громадського об`єднання історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Власна назва громадського об`єднання може містити інформацію про статус громадського об`єднання («дитяче», «молодіжне», «всеукраїнське») та/або про його вид («екологічне», «правозахисне» тощо). Зміна найменування громадського об`єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об`єднання з додержанням вимог цього Закону та статуту об`єднання (за наявності).

Суд врахував, що позивач у силу положень пунктів 2.3.22, 3.7.10 статуту має право засновувати або вступати в громадські організації.

Суд також врахував, що відповідач не надав на вимогу суду власного протоколу установчих зборів засновників та статуту та, керуючись ч. 10 ст. 81 ГПК України, вважав доведеною ту обставину, що відповідач не був заснований позивачем, не отримав від позивача згоди на використання назви органу адвокатського самоврядування та не має до позивача жодного відношення, а лише використав у своїй назві власну назву Національної асоціації адвокатів України.

Апеляційний суд відзначає, що Спілка під час апеляційного розгляду справи надала Статут, затверджений зборами засновників, протокол №1/д від 19.12.2022.

Тут колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції направляв кореспонденцію на адресу Спілки: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 88, оф. 1.

Зазначена адреса є адресою місцезнаходження відповідача відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також визначена адресою місцезнаходження Спілки у п. 1.8 Статуту.

Пунктом 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Враховуючи причини, за яких була повернута до суду направлена на адресу місцезнаходження Спілки кореспонденція, та приписи п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, апеляційний суд вважає, що Спілка була належним чином повідомлена про розгляд справи судом першої інстанції.

Наведеним також спростовуються доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом норм процесуального права та обмеження доступу Спілки до правосуддя.

Також місцевий суд оглянув веб-сайт (сторінку): https://iacassembly.org/uk/zustrich-na-platformi-teritoriya-bez-korupci%D1%97/ (роздруківку зазначеної сторінки долучено до позовної заяви), де наведено коментар «голови ради адвокатов НААУ-ТБК» Дмитра Моргуна, який згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є керівником відповідача, такого змісту:

«На сьогоднішній день організована дуже необхідна організація НААУ, тому що дуже часто чуєшь про те, що адвакатура продажна, а адвокати кажуть: А як можно бути не продажним в продажній системі? І починається перетягування каната: що продаже, а що непродажне…

На мою думку, основою правосуддя є не суд, а є адвокатура. Тому що, адвокат повинен правильно вистроювати позицію і правильно донести ії правовими методами. Ми намагаємось та будемо намагатися донести саме правові висновку в правовому полі. Саме для цього й була створена наша організація…

Ми не є клоном, і не наслідуємо те, що вже існує. Адвокатських організацій може бути багато. Ми не збираємося сперечатися, перетягувати канат і розказувати кто з нас правіший. Ми намагаємось робити правильно, так як мало бути, тому що будь яка держава, яка організовується має пройти певні правові інститути. Тому ми створюємо адвакатуру правильно. Створити так, як має бути…».

За наведених вище обставин у їх сукупності суд першої інстанції обґрунтовано визнав слушними доводи позивача про те, що презентовані відповідачем напрямки діяльності та висловлювання його очільника є спробою дублювати самоврядну організацію адвокатури за статусом та функціями, а не просто намаганням привласнити її назву, що негативно відображується на авторитеті української адвокатури, зачіпає інтереси всіх адвокатів, перешкоджає досягненню певних цілей адвокатського самоврядування та може завдати шкоди інтересам держави та суспільства, оскільки може створити у стороннього спостерігача хибне уявлення про діяльність органів адвокатського самоврядування, визначених законом, тобто порушує право позивача у правовій визначеності.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України).

У ст. 16 ЦК України наведені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема визнання права; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі. При цьому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (п. 63), від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (п. 6.13), від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 (п. 98).

Отже, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси юридичних осіб у спосіб, визначений законом або договором. Суд, відповідно до викладеної в позові вимоги, може захистити цивільне право або інтерес в інший спосіб, який не суперечить закону, але лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів (п. 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17).

Інтерес позивача у правовій визначеності може захищатися, зокрема, позовом про визнання права як у позитивному значенні (визнання існуючого права), так і в негативному значенні (визнання відсутності права).

Суд встановив, що Організація звернулась до суду з позовом про визнання протиправним використання Спілкою в індивідуальній частині своєї назви частини власної назви Недержавної некомерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» - «Національна асоціація адвокатів України», про заборону Спілці в індивідуальній частині її назви використовувати назву «Національна асоціація адвокатів України» (тобто, назве, визначену спеціальним Законом для чітко визначеної єдиної організації) та про зобов`язання Спілки вчинити дії щодо зміни власної назви (індивідуальної частини назви) шляхом внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Фактично заявлені у цій справі позовні вимоги є вимогами про визнання відсутнім у відповідача права на використання назви органу адвокатського самоврядування в індивідуальній частині власної назви та припинення дії, яка порушує право, а також про відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом вчинення дій щодо зміни власної назви, що цілком відповідає визначеним у ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав та інтересів.

У вирішенні спору у цій справі місцевий суд обґрунтовано виснував, що обраний позивачем спосіб захисту є ефективним і можливим з точки зору подальшого примусового виконання судового рішення.

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Організації до Спілки є обґрунтованими, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим; підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Громадської спілки «Національна асоціація адвокатів України - територія без корупції» на рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/13003/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.11.2023 у справі №910/13003/23 залишити без змін.

3. Судові витрати, пов`язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.

4. Справу №910/13003/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 20.11.2024.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді В.А. Корсак

С.О. Алданова