Ухвала

від 20.01.2025 по справі 912/3031/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 912/3031/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючої, Булгакової І. В., Ємця А. А.,

розглянувши заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2

про відвід судді Ємця А. А.,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво )

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркхолдер"

до Фізичної особи-підприємця Погрібної Любов Василівни

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) ОСОБА_2 ,

2) ОСОБА_1 ,

про заборону використання знаків для товарів та послуг,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 10.12.2024 через систему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 01.08.2024 в частині заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 912/3031/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 912/3031/19 визначено колегію суддів у складі: Жайворонок Т. Є. (головуюча), Булгакова І. В., Ємець А. А., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.12.2024.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2024, зокрема, відкрито касаційне провадження, вирішено здійснювати перегляд оскаржуваних судових рішень у справі № 912/3031/19 у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи.

17.01.2025 ОСОБА_1 звернувся через підсистему "Електронний суд", до Касаційного господарського суду із заявою про відвід судді Ємця А. А. від розгляду справи № 912/3031/19 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

Вказана заява зареєстрована Верховним Судом 17.01.2024 та передана на розгляд колегії суддів 20.01.2024).

Обґрунтовуючи наявність підстав для відводу, заявник зазначає про те, що Верховним Судом у постанові від 16.01.2025 у справі № 912/3035/19 внесені завідомо неправдиві відомості стосовно направлення до електронного кабінету ОСОБА_1 копії ухвали-повідомлення від 01.08.2024. Зазначене дає підстави для висновку про особисте неприязне відношення до ОСОБА_1 . На думку заявника, суддя Верховного Суду Ємець А. А. допустив поведінку, що викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Також 18.01.2025 ОСОБА_2 (далі - Білий Д. Б.) звернувся через підсистему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду із заявою про відвід судді Ємця А. А. від розгляду справи № 912/3031/19 на підставі пункту 5 частини першої статті 35 ГПК. Зазначає, що з тексту постанови Верховного Суду від 16.01.2025 у справі № 912/3035/19 вбачає підстави для відводу.

Вказана заява зареєстрована Верховним Судом та передана на розгляд колегії суддів 20.01.2024).

Заява мотивована, тим що Верховним Судом у постанові від 16.01.2025 у справі № 912/3035/19 застосовано новий підхід у застосуванні пункту 2 частини першої статті 287 ГПК відносно касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції щодо залучення третьої особи до участі у справі. Наведене свідчить про особисте неприязне відношення до ОСОБА_2 . Суддя Верховного Суду ОСОБА_3 допустив поведінку, що викликає обґрунтовані сумніви у неупередженості та об`єктивності судді.

Перевіривши матеріали заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у справі № 912/3031/19 про відвід судді Верховного Суду Ємця А. А., колегія суддів визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК.

Вимогами змісту статті 35 ГПК визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді, відповідно до яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 ГПК імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Отже висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Приписами частин другої, третьої статті 38 ГПК з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, зокрема, судді може бути заявлено відвід учасниками справи; відвід повинен бути вмотивованим.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17).

Наявність безсторонності для цілей передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).

Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб`єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об`єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у заявах про відвід на існування підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК, слід визнати необґрунтованими, оскільки доводи про упереджене ставлення судді Ємця А. А. та процесуальна поведінка судді, не є підставою, що викликає сумнів у неупередженості чи необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статей 35, 36 ГПК.

Частиною першою статті 39 ГПК визначено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 39 ГПК, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у заявах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід судді Ємця А. А. є необґрунтованими, відтак заяви про відвід відповідно до частини третьої статті 39 ГПК підлягають передачі на автоматизований розподіл справ для визначення судді для вирішення питання щодо розгляду даних заяв.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд,-

У Х В А Л И В:

1. Визнати доводи, викладені в заяві ОСОБА_1 про відвід судді Ємця А. А. у справі № 912/3031/19 необґрунтованими.

2. Визнати доводи, викладені в заяві ОСОБА_2 про відвід судді Ємця А. А. у справі № 912/3031/19 необґрунтованими.

3. Справу № 912/3031/19 передати на автоматизований розподіл судових справ для визначення судді з розгляду заяв про відвід судді Ємця А. А.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: І. В. Булгакова

А. А. Ємець