Постанова

від 17.01.2025 по справі 910/7625/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/7625/23

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Бенедисюка І. М. (головуючого), Васьковського О. В., Вронської Г. О., Дроботової Т. Б., Малашенкової Т. М., Пєскова В. Г., Рогач Л. І., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Росущан К. О.,

представників учасників справи:

позивача - Гейвах О. В. (адвокат),

відповідача - Павленко А. В. (самопредставництво)розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024

у справі № 910/7625/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український імідж"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про визнання недійсним акта про непідписання договору та стягнення коштів.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Український імідж" (далі - ТОВ "Український імідж", Товариство, позивач) звернулося суду з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ по місту Києву, відповідач, скаржник) про визнання недійсним Акта про непідписання договору купівлі-продажу, складеного відповідачем 17.02.2023 в рамках електронного аукціону (далі - Акт від 17.02.2023), та про стягнення 6 562 506,45 грн гарантійного внеску (у редакції заяви про зміну предмету позову).

1.2. Позов обґрунтовано тим, що Акт відповідач склав з порушенням статті 15 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" (далі - Закон № 2269-VIII) та пунктів 64, 67 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10.05.2018 № 432 (далі - Порядок № 432).

1.3. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач вказує, що після 24.02.2022 неодноразово звертався до позивача з пропозицією визначитися щодо підписання договору, водночас останній однозначної згоди не надав та договір не підписав, що підтверджується листуванням сторін у період з 07.02.2022 до 30.01.2023. Оскільки станом на 17.02.2023 договір з боку позивача так і не був підписаний, а строк, визначений у Порядку № 432 на його підписання сплив, відповідач у відповідності до положень статті 15 Закону № 2269-VIII склав оспорюваний Акт.

1.4. Також відповідач з посиланням на положення статті 30 Закону № 2269-VIII заявив про застосування позовної давності.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 (суддя Ковтун С. А.) у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- у розумінні Закону № 2269-VIII аукціон - це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході аукціону запропонував за нього найвищу ціну;

- юридичним фактом, який засвідчує продаж об`єкта державної власності на аукціоні, є договір купівлі-продажу, який укладається відповідно до вимог законодавства;

- Порядок № 432 визначає механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи (визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону № 2269-VIII);

- для переможця аукціону укладення договору є правом, яке, в силу пункту 64 Порядку № 432, може бути реалізовано протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону;

- абзац 1 пункту 67 Порядку № 432 визначає, що у разі, якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання договору купівлі-продажу чи не підписав договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний Акт в електронну торгову систему;

- правомірність Акта визначається відсутністю обставини, які формують об`єктивний склад поведінки переможця аукціону (може виражатися, як в активних діях [відмова від підписання договору], так і носити пасивний характер [непідписання договору], які обмежені часовими межами складання Акта і можуть бути реалізовані переможцем тільки у встановлений строк (після 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону);

- у спірних правовідносинах протокол про результати електронного аукціону сформовано 27.01.2022, отже 30-ти денний строк укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації сплив 26.02.2022;

- РВ ФДМУ по місту Києву Акт про непідписання договору купівлі-продажу складено лише 17.02.2023, саме внаслідок дій позивача щодо непідписання договору;

- мотиви, з яких договір не підписано, не є наслідком поведінки відповідача, а тому останній не може вважатись таким, що не виконав свій обов`язок з укладення договору.

2.3. З огляду на необґрунтованість позовних вимог заява відповідача про застосування строку позовної давності судом першої інстанції не розглядалася.

2.4. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 (колегія суддів: Сулім В. В., Майданевич А. Г., Коротун О. М.) вказане рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено; визнано недійсним Акт та стягнуто з РВ ФДМУ по місту Києву 6 562 506,45 грн гарантійного внеску.

2.5. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що Акт про не підписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 складений з порушенням вимог статі 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64 та 67 Порядку № 432. Зокрема, за відсутності факту відмови чи ухилення позивача від підписання договору купівлі-продажу. Як наслідок, суд дійшов висновку, що гарантійний внесок підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), оскільки підстава його набуття відпала.

2.6. У вирішенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності суд апеляційної інстанції виходив із того, що застосування строку позовної давності в один місяць з дня оприлюднення протоколу про результати електронного аукціону для звернення з позовом про оскарження рішення органу приватизації про неукладення договору купівлі-продажу з переможцем аукціону не може бути застосований, оскільки акт про непідписання договору купівлі-продажу від 17.02.2023 не є рішенням органу приватизації про відмову від укладання договору купівлі-продажу.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду 04.04.2024 у справі № 910/7625/23 РВ ФДМУ по місту Києву звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати означену постанову суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

4. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4.1. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1.1. В обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування статті 15 Закону № 2269-VIII, пунктів 64 та 67 Порядку № 432 у подібних правовідносинах.

4.1.2. За твердженням скаржника, висновки суду апеляційної інстанції суперечать положенням Закону № 2269-VIII та Порядку № 432. Суд залишив поза увагою, що аукціон є способом продажу об`єкта приватизації і участь у аукціоні є власним рішенням переможця і укладення договору є правом переможця, яке в силу положень пункту 64 Порядку № 432 може бути реалізовано протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону. Натомість в силу положень пункту 67 Порядку № 432, у разі якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання договору купівлі-продажу чи не підписав такий договір у встановлені строки, орган приватизації має обов`язок скласти і завантажити відповідний Акт в електронну торгову систему та визначити іншого переможця.

4.2. Доводи інших учасників справи

4.2.1. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість і просить Суд відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4.2.2. Також позивач вказує на наявність підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача, оскільки Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі № 906/15196/20 вже викладав висновок щодо питання застосування означених норм права у подібних правовідносинах.

5. Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

5.1. 27.01.2022 в електронній торговій системі ProZorro.Продажі відбувся електронний аукціон з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Електронмаш". Організатором аукціону було РВ ФДМУ по місту Києву, яке здійснювало продаж єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш" як об`єкта малої приватизації. Серед п`яти учасників аукціону було ТОВ "Український імідж", яке 26.01.2022 подало оператору електронного майданчика (ТОВ "Аукціоніст") та організатору аукціону (РВ ФДМУ по місту Києву) заяву на участь у приватизації об`єкта малої приватизації і сплатило 1300 грн реєстраційного внеску та 6 562 506,45 грн внеску на гарантійне забезпечення.

5.2. За результатами аукціону ТОВ "Український імідж" стало переможцем з ціною продажу лота 516 000 000,00 грн.

5.3. Про результати електронного аукціону 27.01.2022 сформовано протокол № UA-PS-2021-12-31-000025-1, 31.01.2022 його підписано ТОВ "Український імідж" та ТОВ "Аукціоніст", а 01.02.2022 - РВ ФДМУ по місту Києву на підставі свого наказу від 01.02.2022 № 268 про затвердження цього протоколу.

5.4. У протоколі зазначено, що переможець електронного аукціону зобов`язується укласти договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

5.5. Упродовж лютого 2022 року між ТОВ "Український імідж" та РВ ФДМУ по місту Києву тривала процедура узгодження умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації. Зокрема, отримавши від відповідача проект договору, позивач попросив роз`яснити частину його умов. Після отримання такого роз`яснення позивач надіслав відповідачу протокол розбіжностей до одержаного проекту договору. У свою чергу РВ ФДМУ по місту Києву, у відповідь на попереднє звернення ТОВ "Український імідж", надало свою пропозицію щодо одного зі спірних положень проекту договору.

5.6. У подальшому сторони погодили дату підписання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Електронмаш" - 24.02.2022.

5.7. Проте 24.02.2022 підписання договору не відбулося у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

5.8. З квітня 2022 року сторони продовжили процедуру укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації. Її ініціатором виступило РВ ФДМУ по місту Києву, яке 29.04.2022 звернулося до ТОВ "Український імідж" з пропозицією в 7-денний з дати отримання цього листа визначитись та повідомити про дату укладення договору або про відмову від його підписання.

5.9. У відповідь ТОВ "Український імідж" листом від 18.05.2022 запропонувало повернутися до питання укладення (підписання) договору купівлі-продажу після завершення обставин, які виникли 24.02.2022, тобто після офіційного завершення воєнного стану та припинення існування форс-мажорних обставин, що виникли внаслідок його запровадження.

5.10. РВФДМУ по місту Києву розглянуло протокол розбіжностей позивача від 23.02.2022, надіславши останньому свої пропозиції 31.05.2022. Про їх прийняття чи відхилення ТОВ "Український імідж" відповідача не повідомило.

5.11. 18.08.2022 РВФДМУ по місту Києву направило позивачу лист з проханням повідомити щодо наміру укладання договору купівлі-продажу із зазначенням дати його укладання.

5.12. У свою чергу ТОВ "Український імідж" 03.10.2022 попросило надати останній проект договору купівлі-продажу, і відповідач 26.10.2022 такий проект направив. Проте договір так і не був підписаний позивачем.

5.13. Листом від 30.01.2023 РВФДМУ по місту Києву запросило позивача на нараду 06.02.2023 для вирішення питання підписання договору. Як вбачається з матеріалів справи, лист позивачем отримано 08.02.2023.

5.14. З огляду на викладене РВФДМУ по місту Києву 17.02.2023 склало Акт, який засвідчив непідписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш". Підставою складання акта зазначено відсутність станом на 17.02.2023 факту підписання договору купівлі-продажу переможцем електронного аукціону - ТОВ "Український імідж".

5.15. Акт від 17.02.2023 завантажено та опубліковано в електронній торговій системі ProZorro.Продажі на сторінці електронного аукціону № UA-PS-2021-12-31-000025-1 з приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш".

5.16. Про складання Акта відповідач також повідомив позивача листом від 20.02.2023 за № 30-03/1286, який останнім отримано 07.03.2023.

5.17. За таких обставин, як вже зазначалося, 15.05.2023 ТОВ "Український імідж" звернулося з даним позовом до суду.

5.18. У подальшому 29.05.2023 проведено повторний електронний аукціон з продажу спірного майнового комплексу, і 30.06.2023 РВ ФДМУ по місту Києву уклало з переможцем аукціону договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш".

6. Підстави передачі справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата)

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 24.06.2024 відкрито касаційне провадження у справі № 910/7625/23 за касаційною скаргою РВ ФДМУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024. Призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

6.2. Верховний Суд у складі колегії суддів: Зуєва В. А. (головуючого), Берднік І. С., Міщенка І. С. ухвалою від 17.07.2024 передав справу № 910/7625/23 разом з касаційною скаргою РВФДМУ по місту Києву на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

6.3. Зазначена ухвала від 17.07.2024 мотивована необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20.

6.4. Зокрема, з метою забезпечення єдності судової практики у застосуванні: 1) статей 5, 20 ГПК України та статей 15,16, 202, 203, 215 ЦК України (оскарження Акта про непідписання договору купівлі-продажу є самостійним, належним та ефективним способом захисту прав у подібних правовідносинах); 2) системного застосування статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432.

6.5. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не погоджується з викладеним у постанові Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20 висновком щодо застосування положень статей 5, 20 ГПК України та статей 15, 16, 202, 203, 215 ЦК України в частині того, що оскарження Акта про непідписання договору купівлі-продажу є самостійним, належним та ефективним способом захисту прав у спірних правовідносинах, оскільки вважає, що оцінку його законності та обґрунтованості суд може надати під час вирішення спору про право (зокрема, в контексті спірних правовідносин щодо визнання укладеним відповідного договору, стягнення гарантійного внеску тощо).

6.6. Також колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо системного застосування статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432 у означеній вище постанові Верховного Суду, оскільки вважає, що наведені норми у кожному спірному випадку необхідно тлумачити та застосовувати з урахуванням обставин справи.

6.7. На переконання колегії, якщо під час строку встановленого законодавством на укладення договору між сторонами виникають переддоговірні відносини пов`язані з його укладанням та узгодженням окремих його положень, насамперед, за ініціативою переможця торгів, та намагання органу приватизації завершити процес приватизації в найбільш ефективний, законний спосіб на найвигідніших умовах визначених за результатами аукціону, то вирішення таких спорів з посиланням на те, що: 1) порядок визначає як строк протягом якого має бути підписаний договір, так і наслідки порушення саме цього строку; 2) ні Законом, ні Порядком не передбачено можливість та право змінювати цей строк за рішенням органу приватизації; 3) відповідно, акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком № 432 без врахування конкретних обставин справи, зокрема щодо добросовісності дій переможця аукціону є формальним підходом.

7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Склад об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 01.08.2024.

7.2. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2024 визначено такий склад суддів: Бенедисюк І. М. (головуючий), Васьковський О. В., Дроботова Т. Б., Кібенко О. Р., Малашенкова Т. М., Пєсков В. Г., Рогач Л. І., Чумак Ю. Я.

7.3. Ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.08.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою справу № 910/7625/23 за касаційною скаргою РВ ФДМУ по місту Києву на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024.

7.4. У подальшому кількісно-персональний склад суддів об`єднаної палати у даній справі змінювався, про що свідчать відповідні протоколи повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, які містяться і матеріалах справи.

7.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.6. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Позиція Верховного Суду

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою РВ ФДМУ по місту Києву є постанова Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у частині застосування положень статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432 у правовідносинах у яких, на думку скаржника, переможець електронного аукціону відмовився від підписання договору купівлі-продажу та не підписав такий договір у встановлені законом строки.

8.2. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для: визнання недійсним Акта органу приватизації про непідписання договору та стягнення гарантійного внеску, сплаченого з метою участі в аукціоні.

8.3. Зміст ухвалених у справі судових рішень свідчить, що:

- відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що мотиви, з яких договір не підписано, не є наслідком поведінки відповідача, а тому останній не може вважатись таким, що не виконав свій обов`язок з укладення договору;

- скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та задовольняючи позов суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що оспорюваний позивачем Акт про не підписання договору купівлі-продажу складений з порушенням вимог статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432, а тому підлягає визнанню недійсним, оскільки він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача. Сума гарантійного внеску підлягає поверненню позивачу, оскільки підстав на якій вказані кошти сплачені відпала.

8.4. Зокрема, за висновком суду апеляційної інстанції, Порядок № 432 визначає як строк протягом якого має бути підписаний договір, так і наслідки порушення саме цього строку. Водночас, ні Законом № 2269-VIII, ні Порядком № 432 не передбачено можливість та право змінювати цей строк за рішенням органу приватизації, а тому, Акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком № 432.

8.5. Колегія суддів апеляційного господарського суду з посиланням на відсутність у Законі № 2269-VIII положень щодо можливості укладання договору купівлі-продажу у строк інший ніж визначений у Порядку, у тому числі і на відсутність у законі положень щодо обов`язку /можливості органу приватизації скласти акт про непідписання договору переможцем, у строки які не визначені Порядком, дійшла висновку, що обставини надсилання позивачу листів після спливу 30 денного строку, з пропозицією підписати договір якнайшвидше, не мають істотного значення у вирішенні спору.

8.6. Судом апеляційної інстанції також враховано, що у оскаржуваному акті про непідписання договору купівлі-продажу зазначено лише, що укладення відповідного договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації не відбулося, однак будь-яких відомостей щодо відмови позивача від підписання договору та/або відомостей про те, що останній ухилявся від його підписання у передбачений законодавством 30-деннний строк, оспорюваний Акт не містить.

8.7. З урахуванням наведених вище обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюваний акт складений з порушенням вимог пункту 64, абзацу першого пункту 67 Порядку № 432 та суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права позивача.

8.8. Щодо повернення 6 562 506,45 грн гарантійного внеску, сплаченого для участі в електронному аукціоні, суд дійшов висновку, що спірна сума коштів підлягає стягненню на корись позивача відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України, оскільки правова підстава їх набуття (Акт про не підписання договору купівлі-продажу) відпала.

8.9. У цій справі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду має висловитися щодо:

- застосування положень статей 5, 20 ГПК України та статей 15, 16, 202, 203, 215 ЦК України та вирішити питання, зокрема, чи є вимоги про оскарження акта про непідписання договору купівлі-продажу самостійним, належним та ефективним способом захисту прав у подібних правовідносинах);

- системного застосування статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432 та вирішити питання щодо необхідності відступу від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 906/1516/20.

8.10. Колегія суддів, під час оцінки доводів, наведених в касаційній скарзі та мотивів передачі справи на розгляд об`єднаної палати касаційного господарського суду, виходить з таких міркувань.

8.11. Спірні відносини сторін у цьому спорі, пов`язані з викупом об`єкта малої приватизації та підлягають правовому врегулюванню нормами Закону № 2269-VIII і положеннями Порядку № 432.

8.12. При цьому, об`єднана палата у вирішенні спірного питання враховує, що у спірних правовідносинах, які виникли між сторонами цього спору, у період з моменту проведення аукціону до прийняття органом приватизації оспорюваного Акта, відбулися зміни в законодавстві.

8.13. Так, зокрема, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави" від 28.07.2022 № 2468-IX (далі - Закон № 2468-ІХ), внесені зміни до Закону № 2269-VIII. Також постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" від 23.08.2022 № 952 (далі - постанова КМУ № 952) внесені зміни до Порядку № 432.

8.14. Разом з тим колегія суддів звертає увагу, що внесені законодавцем (у період з моменту проведення аукціону до прийняття органом приватизації оспорюваного Акта) зміни до Закону № 2269-VIII та Порядку № 432 фактично не випливають на їх системне застосування у спірних правовідносинах.

8.15. Так, у статті 1 Закону № 2269-VIII (як у редакції чинній на час проведення аукціону, так і у редакції змін, внесених Законом № 2468-ІХ) наведено такі визначення:

- аукціон це спосіб продажу об`єкта приватизації, за яким власником об`єкта приватизації стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну;

- гарантійний внесок це сума коштів, що становить визначену у відсотках частину стартової ціни об`єкта приватизації, яка вноситься потенційним покупцем об`єкта приватизації для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні у вигляді грошових коштів або банківської гарантії;

- органи приватизації це Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, органи приватизації територіальних громад;

- приватизація державного або комунального майна це платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями.

8.16. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 2269-VIII приватизація здійснюється на основі таких принципів: законності; відкритості та прозорості; рівності та змагальності; державного регулювання та контролю; продажу об`єктів приватизації з урахуванням особливостей таких об`єктів; захисту економічної конкуренції; створення сприятливих умов для залучення інвестицій; повного, своєчасного та достовірного інформування про об`єкти приватизації та порядок їх приватизації; забезпечення конкурентних умов приватизації.

8.17. Згідно зі статтею 6 Закону № 2269-VIII суб`єктами приватизації є: державні органи приватизації; місцеві ради, органи приватизації територіальних громад; покупці.

8.18. За змістом статті 8 Закону № 2269-VIII покупцями об`єктів приватизації з урахуванням обмежень, установлених цією статтею, можуть бути, у тому числі, юридичні особи зареєстровані на території України, крім передбачених частиною другою цієї статті;

8.19. Статтею 10 Закону № 2269-VIII регламентований порядок приватизації державного і комунального майна.

Щодо застосування статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432 (у контексті визначення строку протягом якого має бути підписаний договір з переможцем аукціону)

8.20. Згідно з частиною першої статті 15 Закону №2269-VIII об`єкти малої приватизації продаються виключно на електронних аукціонах. Порядок проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та Порядок відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків, розмір та порядок сплати плати за участь, визначення переможця за результатами електронного аукціону, а також порядок визначення додаткових умов продажу затверджуються Кабінетом Міністрів України.

8.21. Механізм проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації з використанням електронної торгової системи, визначення переможця за результатами електронного аукціону, розміру та порядку внесення плати за участь в електронному аукціоні, а також визначення додаткових умов продажу відповідно до положень Закону № 2269-VIII визначає Порядок № 432.

8.22. Положеннями пункту 63 Порядку № 432 (у редакції чинній на момент проведення аукціону) визначено, що переможець електронного аукціону визначається шляхом автоматичної оцінки електронною торговою системою цінових пропозицій учасників після завершення останнього раунду електронного аукціону та формування протоколу про результати електронного аукціону.

8.23. Переможцем електронного аукціону вважається учасник, що подав найвищу цінову пропозицію за лот, у разі, коли ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у випадках, передбачених пунктом 67 цього Порядку, учасник з наступною за величиною ціновою пропозицією за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, а у разі однакових цінових пропозицій - учасник, що подав її раніше, за умови відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника про відмову від очікування та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті (пункт 66 Порядку № 432).

8.24. Отже, з наведеного слідує, що у розумінні положень Закону № 2269-VIII електронний аукціон - це спосіб відчуження майна, за яким переможцем стає учасник, що в ході аукціону в електронній торговій системі запропонував найвищу ціну.

8.25. Згідно з положеннями пункту 64 Порядку № 432 (у редакції чинній на момент проведення аукціону) переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

8.26. Як вже зазначено вище, постановою КМУ від 23.08.2022 за № 952 внесені зміни до Порядку № 432.

8.27. Зокрема, згідно з положеннями пункту 64 Порядку (у редакції змін, внесених постановою КМУ № 952 та чинній на момент складання оспорюваного Акта) переможець електронного аукціону: підписує протокол про результати електронного аукціону та надає його оператору електронного майданчика, через якого ним подано цінову пропозицію, протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою; сплачує на відповідний поточний рахунок органу приватизації ціну продажу об`єкта приватизації протягом 20 робочих днів з дня, що настає за днем формування протоколу про результати електронного аукціону; укладає договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

8.28. Аналіз наведених вище положень пунктів 63, 64, 66 Порядку № 432 у сукупності дає підстави для висновку, що переможцем електронного аукціону з продажу об`єкта малої приватизації є особа, яка надала найвищу цінову пропозицію і визначення статусу такої особи, як переможця, не ставиться в залежність від його подальших дій визначених Законом № 2269-VIII та Порядком № 432 щодо підписання протоколу аукціону та договору купівлі продажу майна.

8.29. У цьому аспекті Суд також зазначає, що участь у аукціоні є власним рішенням переможця, який встановлює ціну такого продажу, оскільки саме його оферта у вигляді цінової пропозиції акцептується органом приватизації. Разом з тим, підписання протоколу про результати електронного аукціону та підписання договору також перебуває поза межами вільного розсуду органу приватизації.

8.30. Зокрема, положеннями частини шостої статті 15 Закону № 2269-VIII (як у редакції чинній на час проведення аукціону, так і у редакції змін внесених Законом № 2468-ІХ) визначено, що протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.

8.31. Пунктом 67 Порядку № 432 (у редакції чинній на час проведення аукціону) визначено, що у разі коли переможець електронного аукціону не відповідає вимогам статті 8 Закону, або в інших випадках, передбачених частиною дев`ятою статті 14, абзацом третім частини шостої статті 15 Закону, орган приватизації завантажує рішення про відмову у затвердженні протоколу про результати електронного аукціону або про відмову від укладення договору купівлі-продажу в електронній торговій системі. Якщо переможець електронного аукціону відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу чи не підписав такий протокол або договір у встановлені строки, орган приватизації складає та завантажує відповідний акт в електронну торгову систему.

У такому випадку в електронній торговій системі автоматично формується новий протокол про результати електронного аукціону з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією, а у разі однакових цінових пропозицій - учасника, що подав її раніше, за умови, що ним зроблений щонайменше один крок аукціону, та у разі відсутності належним чином оформленого листа (звернення) від такого учасника щодо повернення йому гарантійного внеску та відсутності факту натискання ним відповідної кнопки про відмову від очікування в особистому кабінеті.

Переможець електронного аукціону, який відмовився від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта.

8.32. Згідно з пунктом 68 Порядку (у редакції чинній на час проведення аукціону) переможець електронного аукціону підписує протокол про результати електронного аукціону в порядку, встановленому пунктом 64 цього Порядку. Оператор електронного майданчика підписує протокол про результати електронного аукціону та надсилає його до органу приватизації протягом чотирьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування (у разі, коли електронний аукціон відбувся).

Після отримання від оператора електронного майданчика, через який подано найвищу цінову пропозицію, підписаного переможцем електронного аукціону та таким оператором протоколу про результати електронного аукціону орган приватизації затверджує та опубліковує протокол через особистий кабінет протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем його формування в електронній торговій системі, та натискає електронну кнопку "Протокол затверджено" в інтерфейсі особистого кабінету, після чого електронному аукціону автоматично присвоюється статус "Очікується підписання договору". Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування протоколу.

У межах строку, встановленого для опублікування протоколу про результати електронного аукціону, орган приватизації перевіряє заяву на участь в електронному аукціоні, подану шляхом заповнення електронної форми, та електронні копії документів переможця електронного аукціону щодо відповідності вимогам Закону.

8.33. Таким чином положення статті 15 Закону № 2269-VIII дають підстави вважати, що закінчення електронного аукціону та підписання переможцем аукціону протоколу аукціону не свідчить про гарантоване укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації.

8.34. При цьому, стаття 15 Закону № 2269-VIII не містить положень, які регламентують строки підписання договору та/або положень щодо визначення присічного строку на підписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, а фактично регламентує питання настання наслідків у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу.

8.35. Тобто, положення частини шостої статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 67, 68 Порядку № 432 лише регламентують певну послідовність дій органу приватизації у разі непідписання переможцем аукціону протоколу або договору та передбачають, що відмова переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу фіксується, шляхом складання Акта про відмову від підписання договору купівлі-продажу (у разі якщо переможець прямо заявив про таку відмову) чи Акта про не підписання такого договору (у разі якщо переможець ухилявся та не вчинив необхідні дії). Подібні за змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20.

8.36. Наведене дає підстави дійти висновку, що складання Акта у разі непідписання переможцем протоколу або договору є лише елементом дій, направлених на досягнення органом приватизації кінцевого результату приватизації (укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації з учасником який запропонував найвищу ціну), оскільки наслідком завантаження такого Акта є автоматичне визначення електронною торговою системою переможцем іншого учасника аукціону з наступною за величиною ціновою пропозицією.

8.37. Отже, у спірних правовідносинах, пов`язаних з процесом приватизації державного та комунального майна кінцевий результат приватизації ставиться у пряму залежність від об`єктивного складу саме його поведінки, як переможця аукціону. За відсутності волі у переможця аукціону для реалізації права на укладання договору, орган приватизації складає та завантажує Акт, що є підставою для формування нового протоколу аукціону.

8.38. Таким чином, у вирішенні питання щодо неправомірності Акта визначальним є відсутність фактичних обставин спору, які формують об`єктивний склад поведінки саме переможця аукціону (фактичні дії чи бездіяльність), які стали підставою для складання Акта.

8.39. У справі, що розглядається суди встановили, що Товариство за результатами електронного аукціону з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Електронмаш", як об`єкта малої приватизації, стало переможцем аукціону, про, що 27.01.2022 електронною торговою системою сформовано протокол. Протокол підписано Товариством, організатором аукціону та РВ ФДМУ по місту Києву (наказ від 01.02.2022 № 268 про затвердження протоколу).

8.40. Згідно з протоколом позивач, як переможець електронного аукціону зобов`язався укласти договір купівлі-продажу об`єкта приватизації з органом приватизації протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону.

8.41. З урахуванням положень пункту 64 Порядку № 432 (у редакції чинній на час проведення аукціону) та змісту проколу, суди дійшли висновку, що 30-ти денний строк укладення договору купівлі-продажу об`єкта приватизації сплив 26.02.2022.

8.42. Акт про непідписання договору купівлі-продажу відповідач склав лише 17.02.2023. У акті зазначено, що "РВ ФДМУ по місту Києву вжито вичерпних заходів щодо підписання договору купівлі- продажу об`єкта приватизації, однак станом на 17.02.2023 від переможця аукціону офіційних листів щодо укладання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації не надходило. Даним актом засвідчується факт не підписання договору купівлі - продажу об`єкта приватизації".

8.43. Суд першої інстанції надав оцінку наявному у матеріалах справи листуванню сторін та дійшов висновку, що мотиви, з яких договір не підписано, не є наслідком поведінки відповідача, а тому останній не може вважатись таким, що не виконав свій обов`язок з укладення договору.

8.44. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для визнання оскаржуваного Акта недійсним та зазначив про те, що Акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком № 432, а тому, надсилання позивачеві листів після спливу 30 денного строку з пропозицією підписати договір якнайшвидше не мають значення для правильного вирішення спору.

8.45. Відповідно до положень пункту 70 Порядку № 432 (у редакції чинній на час проведення аукціону) договір купівлі-продажу об`єкта приватизації за результатами проведення електронного аукціону укладається між органом приватизації та переможцем електронного аукціону протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону та опубліковується органом приватизації в електронній торговій системі через особистий кабінет протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем його укладення. Вказаний строк закінчується о 18 годині останнього дня строку, встановленого для опублікування договору.

Даний обов`язок виникає в органу приватизації виключно за умови відсутності рішення про відміну (скасування) електронного аукціону.

8.46. Водночас згідно з положеннями пункту 70 Порядку № 432 (у редакції змін, внесених постановою КМУ № 952) такий строк складає - 25 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону. Інших змін вказаний пункт не містить. Тобто внесені зміни в законодавство фактично не вплинули на їх системне застосування у спірних правовідносинах.

8.47. У вирішенні означених перед об`єднаною палатою питань, колегія суддів зауважує, що укладенню договору купівлі- продажу передує аукціон, на якому визначається не тільки особа, яка буде покупцем за майбутнім договором, а й узгоджується істотна умова майбутнього договору - ціна продажу майна за процедурою, визначеною законодавством (учасники подають цінові пропозиції, а особа переможця, і тим самим ціна майна відповідно до пропозиції переможця, визначається електронною торговою системою автоматично). При цьому до моменту укладення договору купівлі-продажу триває переддоговірна стадія переговорів про укладення договору).

8.48. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладення договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належать до фундаментальних засад цивільного права (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності. Прояви таких обов`язків та недобросовісної чи нерозумної поведінки є численними і не можуть бути визначені у вичерпний спосіб. Зокрема, недобросовісну поведінку може становити необґрунтоване припинення переговорів, пропозиція нерозумних умов, які завідомо є неприйнятними для контрагента, вступ у переговори без серйозних намірів (зокрема з метою зірвати укладення договору з третьою особою, наприклад з конкурентом недобросовісної сторони переговорів), нерозкриття необхідної контрагенту інформації тощо. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20, пункт 37).

8.49. Отже, у переможця аукціону виникає не право, а обов`язок підписання протоколу про результати електронного аукціону, а в обох сторін виникає не право, а обов`язок укласти договір купівлі-продажу. Безпідставне невчинення таких дій становить необґрунтоване припинення переговорів, що є правопорушенням. Водночас це правопорушення - невиконання такого обов`язку переможцем аукціону у встановлений законодавством строк (пункт 70 Порядку № 432) саме по собі не припиняє цього обов`язку. Тому сплив зазначеного строку не є перешкодою для складання акта про відмову чи ухилення переможця аукціону від укладення договору.

8.50. З огляду на наведене, Суд зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції в цій частині, без врахування конкретних фактичних обставин спору щодо добросовісності / недобросовісності дій переможця аукціону є передчасними та необґрунтованими.

8.51. Об`єднана палата у вирішенні означеного питання також враховує фактичні обставини спору встановлені судами попередніх інстанцій. Зокрема, упродовж лютого 2022 року між ТОВ "Український імідж" та РВ ФДМУ по місту Києву тривала процедура узгодження умов договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації. Зокрема, отримавши від відповідача проект договору, позивач попросив роз`яснити частину його умов. Після отримання такого роз`яснення позивач надіслав відповідачу протокол розбіжностей до одержаного проекту договору. У свою чергу РВ ФДМУ по місту Києву, у відповідь на попереднє звернення ТОВ "Український імідж", надало свою пропозицію щодо одного з спірних положень проекту договору. У подальшому сторони погодили дату підписання договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Електронмаш" - 24.02.2022.

8.52. Проте 24.02.2022 підписання договору не відбулося у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України.

8.53. Разом з тим, із квітня 2022 року сторони продовжили процедуру укладення договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації. Її ініціатором виступило РВ ФДМУ по місту Києву, яке 29.04.2022 звернулося до ТОВ "Український імідж" з пропозицією в 7-денний з дати отримання цього листа визначитись та повідомити про дату укладення договору або про відмову від його підписання.

Щодо способу захисту

8.54. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

8.55. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

8.56. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

8.57. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

8.58. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц , від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 22.06.2021 у справах № 334/3161/17 і № 200/606/18, від 29.06.2021 у справі № 916/964/19, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 26.10.2021 у справі № 766/20797/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19, від 25.01.2022 у справі № 143/591/20, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20, від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20, від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 04.07.2023 у справі № 233/4365/18, від 23.01.2024 у справі № 523/14489/15-ц, від 10.04.2024 у справі № 760/20948/16-ц.

8.59. Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.

8.60. Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.

8.61. Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні).

8.62. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

8.63. У постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду наголосила, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес. Якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Інакше кажучи, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії). Саме в такому значенні має розумітися ефективний захист порушених прав особи.

8.64. Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

8.65. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19.

8.66. Наведене також узгоджується з положеннями статті 2 ГПК України, зокрема, завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у звязку із судовим рішенням тощо.

8.67. У справі, що розглядається позивачем заявлені вимоги про визнання недійсним Акта про непідписання договору та стягнення коштів (гарантійного внеску, сплаченого переможцем аукціону для забезпечення виконання його зобов`язання щодо участі в аукціоні).

8.68. У вирішенні цього спору, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості.

8.69. Суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зокрема, з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2020 у справі № 906/1516/20 виходив із того, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів відповідає вимогам абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України.

8.70. Так, за висновком суду апеляційної інстанції, у даній справі позивач ініціював спір про недійсність акта органу місцевого самоврядування, як такий, що суперечить законодавству та порушує його права, оскільки внаслідок його складання позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об`єкта (пункт 67 Порядку № 432) і не має право на повернення гарантійного внеску (пункт 112 цього Порядку № 432).

8.71. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає такі висновки необґрунтованими з огляду на таке.

8.72. Зокрема, згідно із положеннями частини одинадцятої статті 14 Закону № 2269-VIII (як у редакції чинній на момент проведення аукціону, так і в редакції змін внесених Законом № 2468-ІХ) визначено, що для участі в аукціоні з продажу об`єкта малої приватизації гарантійний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, через який подається заява на участь у приватизації.

Оператор електронного майданчика перераховує на рахунки відповідних бюджетів суми сплачених потенційними покупцями реєстраційних внесків протягом п`яти календарних днів з дня затвердження протоколу аукціону.

8.73. Аналогічні положенням містить і пункт 28 Порядку № 432, особа, яка має намір взяти участь в електронному аукціоні, сплачує реєстраційний та гарантійний внески для набуття статусу учасника.

8.74. Натомість частиною сьомою статті 15 Закону № 2269-VIII (як у редакції чинній на момент проведення аукціону, так і в редакції змін внесених Законом № 2468-ІХ) урегульовано наслідки проведеного аукціону щодо сплаченого його учасниками гарантійного внеску, визначивши, що після закінчення аукціону сплачений потенційними покупцями гарантійний внесок повертається потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, у строк, що не перевищує 10 робочих днів із дня затвердження протоколу аукціону органом приватизації.

У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до відповідного бюджету.

Покупцеві, який придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, зазначені грошові кошти зараховуються під час розрахунку за придбаний об`єкт приватизації.

8.75. Схожі за змістом положення щодо наслідків відмови переможця аукціону від підписання протоколу про результати електронного аукціону або договору купівлі-продажу та умов повернення гарантійного внеску містяться у пункті 112 Порядку № 432.

8.76. Отже, Порядком № 432 (як у редакції чинній на час проведення аукціону, так і у редакції змін, внесених постановою КМУ № 952) передбачено також наслідки відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу, а саме: автоматичне формування в електронній торговій системі протоколу про результати електронного аукціону з визначенням нового переможця електронного аукціону.

8.77. Системний аналіз положень частини сьомої статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 28, 64, 67, 68, 112 Порядку № 432 свідчить, що сплачений потенційним покупцем аукціону гарантійний внесок за своє суттю є платежем, який має на меті стимулювання переможця аукціону до належного виконання своїх зобов`язань з повного розрахунку за відповідне майно та укладення договору його купівлі-продажу. Такий внесок повертається лише тим потенційним покупцям, які не стали переможцями аукціону, тоді як у разі реалізації переможцем аукціону права на відмову від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу правовим наслідок цих дій є неповернення відповідного внеску та перерахування його до відповідного бюджету. Якщо переможець аукціону придбав об`єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу - сплачений ним гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об`єкт. Подібні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6360/20.

8.78. У вирішенні спірного питання об`єднана палата наголошує, що у загальному розумінні процес приватизації державного або комунального майна слід розуміти, як специфічну сукупність заходів щодо платного відчуження мана, яке знаходиться в публічній власності, у власність фізичних та/або юридичних осіб. Для реалізації цього основними юридичними фактами, які призводять до виникнення, зміни або припинення приватизаційних правовідносин, є юридичні акти - правомірні дії, з якими норми права пов`язують юридичні наслідки (дотримання суб`єктами приватизації певних умов та послідовності дій, визначених у Законі № 2269-VIII). При цьому, орган приватизації у таких відносинах є лише особою яка представляє власника майна.

8.79. У цьому аспекті Суд також зауважує, що за загальним правилом метою проведення електронних торгів є забезпечення права органу приватизації (організатора аукціону) реалізації державного і комунального майна за найвищою ціною. На переконання Суду, добровільна участь покупця в аукціоні має свідчити про відповідний намір - придбання товару (майна), як за початковою ціною реалізації, так і за ціною ним запропонованою, однак із свідомим ставленням до наявності елементу непередбачуваності. Юридичним фактом, який засвідчує продаж об`єкта державної власності на аукціоні, є договір купівлі-продажу, який укладається відповідно до вимог частини першої статті 26 Закону № 2269-VIII.

8.80. Суд також враховує, що в силу положень частини другої статті 10 Закону № 2269-VIII приватизація об`єкта вважається завершеною з моменту його продажу та переходу до покупця права власності або завершення розміщення всіх акцій, передбачених до продажу планом розміщення акцій, і оформлюється наказом відповідного органу приватизації.

8.81. У цьому аспекті об`єднана палата вважає за необхідне звернутися до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у спорах про визнання недійсними торгів (аукціонів). Так, Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

8.82. У розумінні положень статті 10 Закону № 2269-VIII орган приватизації пропонує майно для продажу шляхом опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об`єкта з інформацією про умови продажу, в тому числі стартової ціни об`єкта приватизації. Тим самим визначає одну з умов майбутнього договору купівлі-продажу. Отже, до початку аукціону як органу приватизації, так і потенційним покупцям (учасникам аукціону) відомі всі умови майбутнього договору купівлі-продажу, окрім ціни та особи покупця.

8.83. Учасники аукціону висувають свої цінові пропозиції (оферти) щодо укладення договору купівлі-продажу за запропонованими ними цінами, шляхом виконання певних дій передбачених Порядком № 432. Згідно з положеннями пункту 63 Порядку № 432 прийняття органом приватизації пропозиції (акцепт) учасника, який запропонував найвищу ціну, здійснюється автоматично, шляхом формування протоколу про результати електронного аукціону.

8.84. Отже, за наслідками аукціону визначаються, як покупна ціна (запропонована переможцем), так і особа покупця переможець аукціону), а правовою підставою сплати покупцем (переможцем аукціону) коштів як покупної ціни за придбане майно є укладання договору купівлі-продажу. Лише після виконання покупцем (переможцем аукціону) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, орган приватизації публікує інформацію про результати приватизації та приймає рішення про завершення приватизації.

8.85. Водночас, в силу положень статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 67, 68 Порядку № 432 у разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу або договору орган приватизації складає відповідний Акт, що є підставою для формування і оприлюднення нового протоколу аукціону.

8.86. Отже, в разі порушення покупцем (попереднім переможцем аукціону) обов`язку щодо укладання договору купівлі - продажу та сплати грошових коштів за договором купівлі-продажу орган приватизації вчиняє дії, шляхом завантаження до електронної системи Акта про непідписання договору, і одночасно визначається новий переможець, шляхом формування нового протоколу про результати електронного аукціону (з визначенням переможцем електронного аукціону учасника з наступною за величиною ціновою пропозицією). Тобто орган приватизації має обов`язок прийняти пропозицію нового переможця аукціону (за ціною, що є меншою за ціну, запропоновану попереднім переможцем) та укласти з ним договорів купівлі-продажу).

8.87. Разом з тим положеннями частини сьомої статті 15 Закону № 2269-VIII урегульовано наслідки проведеного аукціону, зокрема, щодо сплаченого його учасниками гарантійного внеску. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або відмови переможця аукціону від укладення договору купівлі-продажу правовим наслідком цих дій є неповернення відповідного внеску та перерахування його до відповідного бюджету.

8.88. Таким чином, оскільки наслідком складання та завантаження Акта є автоматичне визначення переможцем іншого учасника аукціону, такий Акт є лише елементом дій, спрямованих на переддоговірне визначення особи переможця та ціни продажу майна за майбутнім договором купівлі-продажу. Тобто, оспорюваний Акт не має ознак правочину у розумінні статті 202 ЦК України.

8.89. Як встановили суди ТОВ "Український імідж" набуло статусу переможця аукціону, однак, згідно з оспорюваним Актом відмовилося від підписання договору купівлі-продажу об`єкта приватизації, і гарантійний внесок позивачу в силу приписів частини сьомої статті 15 Закону № 2269-VIII не повертався.

8.90. Звертаючись до суду позивач обґрунтував свій інтерес у позові про визнання недійсним Акта про непідписання договору, зокрема, тим, що відповідач в порушення вимог законодавства, за відсутності факту відмови чи ухиляння позивача від підписання договору купівлі-продажу склав оспорюваний Акт.

8.91. Водночас, як вже зазначено вище повернення гарантійного внеску чітко унормовано і можливе, зокрема, у таких випадках: після закінчення аукціону потенційними покупцям, які не стали переможцями аукціону або в разі прийняття рішення про припинення приватизації. Разом з тим, суди настання жодної із перелічених умов у спірних правовідносинах не встановили.

8.92. У цьому аспекті об`єднана палата звертає увагу на те, що виходячи з основної мети, яка ставиться кожним з учасників аукціону (намір - придбання майна), у разі якщо позивач, як переможець аукціону вважає, що орган приватизації незаконно (без належних правових підстав склав Акт про непідписання договору) кінцевою метою переможця аукціону має бути укладення договору купівлі-продажу. Отже, належним способом захисту переможця аукціону у цьому разі відповідає позовна вимога про визнання договору купівлі-продажу майна укладеним в редакції позивача. Натомість визнання недійсним оспорюваного Акта не матиме наслідком автоматичного укладення договору купівлі-продажу з позивачем, а отже не призведе до реального захисту порушених прав та інтересів позивача.

8.93. Судами встановлено, що 30.06.2023 РВ ФДМУ по місту Києву уклало з новим переможцем аукціону договір купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства "Електронмаш". При цьому відповідно до частини другої статті 620 ЦК України кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування; якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов`язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, - кредитор, який першим пред`явив позов. За таких умов у разі недоведення недобросовісності дій другого переможця аукціону задоволення позовної вимоги першого переможця аукціону про визнання договору купівлі-продажу укладеним не призведе до набуття позивачем права власності на майно. Якщо ж позивач посилається на недобросовісність другого переможця аукціону та фраудаторність укладеного з ним договору купівлі-продажу, то права позивача можуть бути захищеними лише якщо разом з вимогою про визнання договору купівлі-продажу майна в редакції позивача буде пред`явлена вимога про витребування майна з володіння другого переможця аукціону (а якщо позивач вважає договір з другим переможцем оспорюваним, то і вимоги про визнання його недійсним).

8.94. Разом з тим, позивач в межах даного позову не ставить в залежність факт набуття прав переможця іншою особою від Акта про непідписання первісним переможцем, а лише оскаржує Акт та, як наслідок, просить стягнути суму гарантійного внеску, що діючим законодавством у такому випадку не передбачено.

8.95. Отже, позовна вимога про визнання недійсним оспорюваного Акта не відповідає належному, зокрема, ефективному способу захисту прав позивача.

8.96. За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним Акта про непідписання договору необхідно відмовити саме з мотивів неефективності обраного позивачем способу захисту, а не з мотивів, якими суд першої інстанцій мотивував своє рішення. Адже обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16).

8.97. Оскільки обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин, то це виключає необхідність надання Верховним Судом оцінки іншим доводам касаційної скарги стосовно оспорюваного Акта.

8.98. Верховний Суд визнає обґрунтованим посилання скаржника на неправильне застосування судом апеляційної інстанції статті 15 Закону № 2269-VIII, пунктів 64 та 67 Порядку № 432 у спірних правовідносинах та про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

8.99. Враховуючи правові висновки Верховного Суду про те, що обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги РВ ФДМУ по місту Києву, вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову та залишити без змін рішення місцевого господарського суду, з підстав наведених у цій постанові.

9. Щодо відступу від правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

9.1. Колегія суддів в ухвалі про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала про необхідність формування однакового підходу щодо системного застосування статті 15 Закону № 2269-VIII та пунктів 64, 67 Порядку № 432 у спірних правовідносинах та застосування положень статей 15, 16, ЦК України, статті 20 ГК України у спірних правовідносинах щодо можливості переможця аукціону, який не згоден, що він відмовився підписати договір-купівлі продажу чи не підписав його у встановлений строк, оспорювати Акт про не підписання договору купівлі продажу та вимагати повернення гарантійного внеску, а також необхідністю відступлення від висновку, викладеного в раніше ухваленій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20 зі спору, що виник з подібних правовідносин.

9.2. Як вже зазначалося, вимоги про визнання недійсним Акта у цьому спорі не є самостійним та ефективним способом захисту прав, оскільки оцінку його законності та обґрунтованості може надати суд під час вирішення спору про право, зокрема, в контексті спірних правовідносин щодо визнання укладеним відповідного договору.

9.3. За таких обставин Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку колегій суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 08.02.2022 у справі № 906/1516/20 стосовно того, що: 1) Акт про не підписання договору орган приватизації може скласти виключно у разі, якщо переможець електронного аукціону ухилявся від його підписання протягом 30 календарних днів, що встановлені Порядком № 432 без врахування конкретних обставин справи, зокрема щодо добросовісності дій переможця аукціону; 2) вимога про визнання недійсним Акта про не підписання переможцем електронного аукціону договору купівлі-продажу відповідає визначеним у статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, способам захисту прав та інтересів.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

10.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

10.3. У статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

10.4. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних і правових підстав позову та заперечень на них, об`єднана палата зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, при цьому помилкового висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав та інтересів відповідає вимогам абзацу 3 частини другої статті 20 ГК України.

10.5. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, об`єднана палата вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 910/7625/23 слід скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 залишити в силі з мотивів, вказаних у цій постанові.

11. Судові витрати

11.1. З огляду на висновок об`єднаної палати про скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду, судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції у сумі 202 243,20 грн підлягають стягненню ТОВ "Український імідж" на користь РВ ФДМУ по місту Києву.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 910/7625/23 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.10.2023 залишити в силі з мотивів наведених у цій постанові.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Український імідж" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву судовий збір у розмірі 202 243,20 грн, сплачений за подання касаційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя О. Васьковський

Суддя Г. Вронська

Суддя Т. Дроботова

Суддя Т. Малашенкова

Суддя В. Пєсков

Суддя Л. Рогач

Суддя Ю. Чумак