Рішення

від 08.01.2025 по справі 686/4587/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/4587/24

Провадження № 2/686/864/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

представників відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6

представників третіх осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 10 мобільний прикордонний загін « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, Адміністрація Державної прикордонної служби України про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів 10 мобільний прикордонний загін « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, Адміністрація Державної прикордонної служби України в якому з урахуванням поданих уточнень до позовних вимог просила встановити факт її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з серпня 2021 року по час смерті ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В позові зазначила, що у березні 2021 року вона познайомилася з ОСОБА_9 через соціальну мережу інтернет та невдовзі зустрілася з ним у місті Маріуполь, де останній проходив військову службу прикордонником. З 12 липня 2021 року вони стали підтримувати постійні стосунки, а з 14 серпня 2021 року стали проживати разом у квартирі, яка належала рідним її матері. На той час ОСОБА_9 проходив службу у НОМЕР_1 загоні морської охорони Державної прикордонної служби, а вона працювала в центрі хребта «Eurospine». З того часу вони почали вести спільне господарство, мали спільний бюджет, який використовували на потреби їх сім`ї (придбавали необхідні речі, посуд, побутову техніку, тощо). На той момент їй виповнилося 16 років, а ОСОБА_9 21 рік. Її батьки буди обізнані про ці стосунки та не заперечували проти них. З матір`ю ОСОБА_9 вона познайомилася 28 липня 2021 року, коли разом з ОСОБА_9 приїхала до неї в гості у м. Хмельницький, а у жовтні 2021 року ОСОБА_9 познайомив її зі своїм батьком. В ніч з 23 на 24 лютого 2022 року ОСОБА_9 зателефонував їй та повідомив про необхідність збирати речі та їхати до його матері у м. Хмельницький. Вона виїхала до міста Хмельницького, а ОСОБА_9 залишився у м. Маріуполь де як військовослужбовець виконував бойові завдання. Приїхавши до м. Хмельницького вона стала проживати разом з ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_9 та вони чекали повернення ОСОБА_9 . 23.03.2022 року ОСОБА_9 повернувся із м. Маріуполь. ІНФОРМАЦІЯ_4 її батько та батьки ОСОБА_9 вже познайомилися очно, стали спілкуватися та підтримують зв`язком по теперішній час. Їх батьки вважали її та ОСОБА_9 сім`єю та ставилися до них як до чоловіка і дружини. У березні 2022 року ОСОБА_9 поїхав на нове місце служби у місто Ізмаїл, а вона залишилася проживати з його матір`ю у м. Хмельницький. 01.05.2022 року вона переїхала до міста Ізмаїл, де вони разом з ОСОБА_9 винаймали квартиру. У червні 2022 року ОСОБА_9 перевели на нове місто служби до Білгород-Дністровського, куди вона разом з ним переїхала. ОСОБА_9 завжди її представляв як наречену та їх друзі та знайомі ставилися до них як до сімейної пари. У жовтні 2022 року ОСОБА_9 перевели на службу у місто Київ та поки він не прийняв нову посаду, вона залишалася проживати разом з його матір`ю у м. Хмельницькому. Після того, як ОСОБА_9 облаштувався на новому місті вона переїхала до нього у м. Київ, де вони проживали разом та винаймали квартиру. У місті Києві вона влаштувалася на роботу у квітковий магазин, а ОСОБА_9 проходив службу. Вони разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, всі фінансові питання вирішували разом. Зазначила, що сім`я ОСОБА_9 сприймала її як невістку, вони разом навідували рідних (матір ОСОБА_10 , його бабусю і дідуся) та друзів ОСОБА_9 . 11.06.2023 року ОСОБА_9 зробив їй пропозицію одружитися, про що вони повідомили рідних та близьких, та разом обирали обручки. 20.06.2023 року ОСОБА_9 поїхав у відрядження в зону бойових дій та вони вирішили офіційно оформити свої стосунки після його повернення. ІНФОРМАЦІЯ_5 під час бойового завдання ОСОБА_9 загинув. Зазначила, що незважаючи на смерть ОСОБА_9 вона продовжила проживати разом з його матір`ю ОСОБА_4 у м. Хмельницькому, та всі рідні ОСОБА_10 ставляться до неї як до його дружини. Також зазначила, що всі рідні ОСОБА_10 знали про їх стосунки та про волю останнього одружитися з нею. Оскільки вона не перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , встановлення факт спільного її проживання однією сім`єю разом з останнім необхідно для підтвердження її права на отримання відповідної грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

У поданому відповідачем ОСОБА_3 відзиві останній позов ОСОБА_1 не визнав, просив відмовити у його задоволенні. Зазначив, позивачем ОСОБА_1 заявлено вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту її проживання однією сім`єю разом із ОСОБА_9 . При цьому із змісту позову встановлення такого факту позивачу необхідно для реалізації її права на отримання відповідної грошової виплати у зв`язку із загибеллю ОСОБА_9 як військовослужбовця. Вважав, що оскільки він не є суб`єктом, який вирішує питання щодо призначення та виплати відповідної грошової виплати, а інших позовних вимог окрім встановлення факту, що має юридичне значення, в тому числі і вимог до нього, позивачкою не заявлено, вказаний спір не може розглядатися в порядку позовного провадження та повинен розглядатися в порядку окремого провадження. Щодо вимог про встановлення факту проживання однією сім`єю просив врахувати, що такий факт не може бути встановлений, оскільки на момент виникнення стосунків між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 остання не досягла мінімального віку, з якого можлива реєстрація шлюбу, остання була неповнолітньою. Вважав, що за таких обставин встановлення факту спільного проживання позивачки разом з ОСОБА_9 однією сім`єю за період з 14.08.2021 року по 18.02.2023 рік (день набуття останньою повноліття) суперечить вимогам закону та моральним засадам суспільства. Також просив врахувати, що сам по собі факт спільного проживання чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя, а жодних належних і допустимих доказів того, що між позивачкою та ОСОБА_9 склалися усталені (стабільні, довго триваючі) відносини, які притаманні саме подружжю, що останні мали спільний побут, взаємні права та обов`язки відсутні.

Відзив на позов відповідачем ОСОБА_4 не поданий.

Письмових пояснень щодо поданого позову третіми особами 10 мобільний прикордонний загін « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України та Адміністрацією Державної прикордонної служби України до суду не подано.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, просили його задовольнити. Надали пояснення, аналогічні викладеним у мотивувальній частині позову. Зазначили, що з 14 серпня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_9 стали проживати однією сім`єю у м. Маріуполь, де вони винаймали квартиру. З того часу останній проживали як одна сім`я, мали спільний бюджет, всі зароблені кошти витрачали спільно на потреби своєї сім`ї. Після неодноразових переведень ОСОБА_9 в інші місця несення служби, вона завжди приїжджала до нього, де вони разом винаймали житло та проживали як одна сім`я. Всі їх рідні та знайомі ставилися до них як до сім`ї. Під час її знайомства з батьками ОСОБА_9 останній її представляв як свою наречену, та його батьки ставилися до неї як до невістки. Вони мали спільний бюджет, всі зароблені кошти витрачали спільно для забезпечення потреб їх сім`ї. У червні 2023 року ОСОБА_9 зробив їй пропозицію одружитися та вони підшукували обручки. Про свій намір одружитися з нею ОСОБА_9 повідомив своїх батьків та рідних і про такий намір останні знали. Разом з цим, ІНФОРМАЦІЯ_6 під час бойового завдання ОСОБА_9 загинув. Оскільки між нею та ОСОБА_9 не був зареєстрований шлюб, встановлення факту спільного проживання разом з ОСОБА_9 однією сім`єю необхідно їй для підтвердження права на отримання грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі, не заперечувала проти його задоволення. Зазначила, що дійсно у серпні 2021 року її син ОСОБА_9 став проживати разом з ОСОБА_1 однією сім`єю. На той час вони проживали у м. Маріуполь. З початком війни її син вивіз ОСОБА_1 , як свою наречену, до неї у м. Хмельницький де вона проживала до повернення сина. Після того, як син повернувся із Маріуполя, він неодноразово переїжджав на нові місця служби (м. Ізмаїл, Білгород-Дністровський, Київ). Після облаштування на новому місці ОСОБА_1 переїжджала до нього, де вони проживали разом однією сім`єю. У червні ОСОБА_9 повідомив про свій намір одружитися з ОСОБА_1 . Також, оскільки знав про свій виїзд до місця ведення бойових дій ОСОБА_9 просив не залишати без допомоги ОСОБА_1 , а також висловив своє бажання, що у випадку його загибелі, частину належної у цьому випадку виплати повинна отримати ОСОБА_1 . Просила врахувати, що стосунки між її сином та ОСОБА_1 були притаманні сімейним, та остання завжди піклувалася ОСОБА_9 як дружина до чоловіка.

Відповідач ОСОБА_3 та його представники в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, з підстав, викладених у поданому відзиві на позов. Зазначили, що на момент виникнення спірних відносин ОСОБА_1 виповнилося лише 16 років. За таких обставин вважали, що оскільки за загальним правилом шлюбний вік в Україні становить 18 років, питання щодо надання права ОСОБА_1 на реєстрацію шлюбу у встановленому порядку не вирішувалося, встановлення факту спільного проживання однією сім`єю в період до часу набуття позивачкою повноліття буде суперечити моральним засадам суспільства та не відповідатиме вимогам закону. Крім того просили врахувати, що зважаючи на вік позивачки, її особисті обставини, а саме що остання проживала та піклувалася про себе у віці 16 років самостійно, початок війни в Україні, стосунки ОСОБА_9 до неї не були як до дружини, і таким стосункам була притаманна лише опіка з його сторони до останньої, оскільки той відчував свій обов`язок у захисті ОСОБА_1 . Також просили врахувати, що фактично найм житла, забезпечення здійснювалося лише за рахунок ОСОБА_9 , який мав постійний заробіток. Жодних доказів того, що під час спільного проживання ОСОБА_9 та ОСОБА_1 мали взаємні права та обов`язки притаманні подружжю, вели спільний побут не має. Також просили врахувати, що позивакою заявлено вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення без заявлення жодної іншої позовної вимоги, а отже вказана справа повинна розглядатися в порядку окремого провадження.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України в судому засіданні при вирішенні поданого позову покладався на розсуд суду.

Представник Адміністрація Державної прикордонної служби України в судовому засіданні проти задоволення вказаного позову не заперечувала. Вважала, що представленими доказами підтверджено факт спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю разом з ОСОБА_9 . Також просила врахувати, що встановлення вказаного факту необхідно для вирішення питання щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибелю військовослужбовця ОСОБА_9 . Станом на даний час таку виплату призначено батькам загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

ОСОБА_1 народися ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_8 та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_9 проходив військову службу у НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби та ІНФОРМАЦІЯ_5 загинув під час артилерійського обстрілу у зоні бойових дій на території села Жереб`янки Васильківського району Запорізької області.

На момент загибелі ОСОБА_9 та ОСОБА_1 у зареєстрованих шлюбах не перебували.

Листом за №32/М-58-17 від 12.09.2023 року за підписом начальника НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Держаної прикордонної служби України ОСОБА_1 було повідомлено, що оскільки відсутні відомості про реєстрацію шлюбу між нею та загиблим ОСОБА_9 відсутні законні підстави для виплати їй одноразової грошової допомоги в зв`язку з смертю військовослужбовця ОСОБА_9 . Також роз`яснено її право звернутися до суду із заявою про встановлення факту, як члену сім`ї померлого, дружині, що проживала з ним однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

19.05.2022 року між ОСОБА_11 , як орендодавцем, та ОСОБА_9 , як орендарем, укладений договір оренди житлового приміщення, за умовами якого орендодавець передав в оренду квартиру АДРЕСА_1 на строк 2 місяці з 19.05.2022 по 19.07.2022 рік.

11.11.20222 року між ОСОБА_12 , як орендодавцем, та ОСОБА_9 , як орендарем, був укладений договір оренди житла, за умовами якого передано в оренду квартиру АДРЕСА_2 на строк до 11 травня 2023 року включено.

Наказом НОМЕР_2 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 25.09.2023 №238-ОС на підставі рішення комісії призначену суму одноразової грошової допомоги 15 000000 грн. вирішено виплатити поетапно рівними частками членам сім`ї загиблого ОСОБА_9 , а саме матері ОСОБА_4 та батькові ОСОБА_3 .

Допитана в якості свідка ОСОБА_13 суду повідомила, що ОСОБА_9 знає з 2020 року, оскільки разом проходили службу у м. Овруч. Приблизно у червні 2021 року ОСОБА_9 перевели служити до м.Маріуполь. Оскільки у них були близькі та дружні стосунки вони продовжили спілкуватися. Таке спілкування відбувалося по телефону. Під час таких розмов спілкування було не лише з приводу роботи, але й в особистих питаннях. ОСОБА_9 повідомляв їй що познайомився з дівчиною ОСОБА_14 , які на той час було лише 16 років. На її питання чи планував одружитися з нею останній говорив, що не готовий.

Допитана в якості свідка ОСОБА_15 суду повідомила, що з ОСОБА_1 та ОСОБА_9 познайомилася влітку 2022 року, коли приїжджала до свого хлопця ОСОБА_16 у Білгород-Дністровський. Знайомство відбулося оскільки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 проходили службу в одному підрозділі. Зазначила, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 проживали разом в одній квартирі, вони жили як одна сім`я, мали спільний бюджет, ставилися один до одного як чоловік та дружина. Після того, як ОСОБА_9 перевели служити у м. Київ, вони з ОСОБА_19 приїжджали до нього та ОСОБА_1 у гості восени 2022 року. Також ОСОБА_20 їй повідомляв, що як повідомив йому ОСОБА_9 останній планував одружитися з ОСОБА_1 . Також зазначила, що зі слів самої ОСОБА_1 їй відомо, що ОСОБА_9 зробив їй пропозицію та вони мали одружитися. Знає, що після загибелі ОСОБА_21 залишилася проживати разом з його матір`ю.

Свідок ОСОБА_22 суду повідомив, що він є хрещеним батьком ОСОБА_9 . Після початку війни за проханням ОСОБА_9 він зустрічав ОСОБА_23 у м. Києві, аби їй допомогти добратися у м. Хмельницький до матері ОСОБА_10 . Знає, що ОСОБА_9 та ОСОБА_1 тривалий час підтримували фактичні подружні стосунки (проживали разом) і що ОСОБА_9 планував одружитися з нею після повернення з бойового завдання. Також зазначив, що за проханням сім`ї ОСОБА_24 він зустрічав батьків ОСОБА_1 , коли вони добиралися до ОСОБА_4 у м. Хмельницький.

Свідок ОСОБА_25 суду повідомив, що він підтримував дружні стосунки з ОСОБА_9 , з яким познайомився у м.Маріуполь 24.02.2022 року. При знайомстві ОСОБА_9 розповів що у нього є кохана дівчина ОСОБА_14 . Після того, як вони евакуювалися з Маріуполя з квітня 2022 року вони разом проходили службу у м. Ізмаїл, а потім у Білгород-Дністровський. Там ОСОБА_9 проживав разом з ОСОБА_1 , де вони разом винаймали житло та жили як одна сім`я. У жовтні 2022 року ОСОБА_9 перевівся до м. Києва та разом з ним переїхала і ОСОБА_1 . У травні 2023 року він, разом зі своєю нареченою ОСОБА_26 , приїжджав у гості до ОСОБА_9 та ОСОБА_1 . Там, в одній із розмов ОСОБА_9 повідомив йому, що планує одружитися з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_27 суду повідомив, що у 2018 році під час навчання у Державній прикордонній академії він познайомився з ОСОБА_9 та підтримував з ним дружні стосунки. У листопаді 2022 року під час виїзду на бойове завдання він дізнався, що до них у загін має бути переведений ОСОБА_9 . У подальшому коли ОСОБА_9 переїхав до м. Київ, він проживав там разом з ОСОБА_1 де вони разом винаймали квартиру. Вони жили однією сім`єю. Перед виїздом на бойове завдання у червні 2023 року в розмові ОСОБА_9 повідомив, що після повернення планує одружитися з ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_28 суду повідомив, що ОСОБА_9 є його рідним братом. У липні 2021 року, коли ОСОБА_9 проходив службу у м. Маріуполь, в телефонній розмові він повідомив, що познайомився з дівчиною ОСОБА_14 з якою підтримує стосунки. У серпні 2021 року вони стали проживати разом як одна сім`я. У жовтні 2021 року ОСОБА_10 разом з ОСОБА_14 приїхали до м. Хмельницького де брат познайомив ОСОБА_14 з матір`ю. Після початку війни ОСОБА_10 відвіз ОСОБА_14 до матері у м. Хмельницький, де вони разом проживали. У березні 2022 року ОСОБА_10 повернувся з Маріуполя та став служити у м. Ізмаїл, потім у м.Юідгород-Дністровський а потім у м. Києві. Разом з ним завжди проживала ОСОБА_1 . Вони жили як одна сім`я та планували одружитися. Брат завжди ставився до ОСОБА_14 як до своєї дружини. У липні 2023 року під час бойового завдання ОСОБА_9 загинув. Про свій намір одружитися з ОСОБА_29 повідомляв як йому, так і матері. Також перед виїздом на бойове завдання у червні 2023 року ОСОБА_10 повідомив, як їх батьку, матері та йому, що у випадку своєї смерті частину грошових коштів належить віддати ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_30 суду повідомила, що ОСОБА_9 знала з 2013 року, коли стала проживати разом в одному будинку у м. Хмельницькому. Вона разом з ОСОБА_10 відвідувала одну школу та були в дружніх стосунках. У літку 2021 року ОСОБА_10 їй повідомив, що познайомився у м. Маріуполь з дівчиною та перебуває з нею у близьких стосунках. У жовтні 2021 року ОСОБА_10 разом з ОСОБА_1 приїхали до Хмельницького і тоді вона безпосередньо познайомилася з останньою. З початком війни ОСОБА_1 приїхала та стала проживати разом з ОСОБА_4 , матір`ю ОСОБА_10 . У березні 2023 року ОСОБА_9 разом з ОСОБА_1 приїжджали у м. Хмельницький в гості до ОСОБА_4 . Тоді під час спілкування ОСОБА_9 останній повідомив, що планує одружитися з ОСОБА_1 . У червні 2023 року зі слів ОСОБА_4 вона дізналася, що ОСОБА_9 зробив пропозицію одружитися ОСОБА_1 . Після загибелі ОСОБА_9 . ОСОБА_1 залишилася проживати разом з ОСОБА_4 .

Свідки ОСОБА_31 та ОСОБА_32 суду повідомили, що ОСОБА_9 є їх онуком. Під час проходження служби у м. Маріуполь ОСОБА_10 познайомився з дівчиною ОСОБА_14 та говорив, що має з нею стосунки. З того часу вони постійно проживали разом як одна сім`я. Після початку війни ОСОБА_10 вивіз ОСОБА_14 з Маріуполя та привіз її до своєї матері у м. Хмельницький як свою дружину. Коли ОСОБА_10 повернувся з Маріуполя його направили проходити службу в м. Ізмаїл. Разом з ним в Ізмаїлі проживала ОСОБА_14 . У березні 2023 року ОСОБА_9 разом з ОСОБА_1 приїжджали у м. Хмельницький та останній представ їм ОСОБА_14 як свою дружину.

Свідок ОСОБА_33 суду повідомила, що знала ОСОБА_9 з серпня 2021 року, коли вони разом проходили військову службу у АДРЕСА_3 . Під час проходження служби у них були дружні, близькі стосунки. ОСОБА_10 часто розповідав про свою сім`ю. Про ОСОБА_14 він ніколи не згадував, та вона її разом з ОСОБА_10 не бачила. Зазначила, що під час проходження служби у ОСОБА_34 ОСОБА_10 говорив, що підтримував стосунки з не одною дівчиною. Також повідомила, що під час проходження служби в Ізмаїлі вона не бачила ОСОБА_10 разом з ОСОБА_14 . При особистому спілкуванні ОСОБА_9 ніколи не говорив про своє бажання одружитися.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Приписами частинпершої тадругої ст.16ЦК Українивизначено,що кожнаособа маєправо звернутисядо судуза захистомсвого особистогонемайнового абомайнового правата інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно з п. 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - це гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Підпунктами 1-3 п. 2 статті 16 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби;

2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби;

3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII встановлено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Відповідно до п. 3 статті 16-2 Закону розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим статті 16-3 Закону №2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, передбачених підпунктами 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. У разі відмови якоїсь з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону, від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або якщо одна із зазначених осіб у строк, встановлений пунктом 8 цієї статті, не реалізувала своє право на призначення та отримання такої допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги. Особам, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, її виплата здійснюється незалежно від реалізації права на призначення та отримання такої допомоги будь-якою з осіб, зазначених у статті 16-1 цього Закону. Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим Законом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

28 лютого 2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (далі Постанова №168 в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Абзацами 1-3 пункту 2 Постанови №168 передбачено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть. У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Як вже зазначалось, коло осіб, які мають право на одержання допомоги, визначене статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", і до таких належать: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Отже, право на отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге.

Частиною 1 статті 21 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Відповідно до ст. 27 Сімейного кодексу України державна реєстрація шлюбу встановлена для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави та суспільства. Статтею 36 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Згідно з ч. 2 статті 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Звертаючись до суду із вказаним позовом позивач просила встановити факт її спільного проживання однією сім`єю разом з військовослужбовцем ОСОБА_9 . Як на підставу вказаного позову остання зазначила, що вона, як особа, яка проживала однією сім`єю разом з військовослужбовцем ОСОБА_9 без реєстрації шлюбу, має право на отримання грошової допомоги у зв`язку із його загибеллю відповідно до Закону України № 2011-XII. Таке її право по суті не визнається ОСОБА_3 батьком загиблого.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є те, чи ОСОБА_1 належить до членів сім`ї військовослужбовця ОСОБА_9 , які відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII мають право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є зокрема те, чи ОСОБА_1 належить до членів сім`ї військовослужбовця ОСОБА_9 , які відповідно до статті 16-1 Закону № 2011-XII мають право на отримання спірної одноразової грошової допомоги.

Отже належним способом захисту у даній справі є вимога позивача про визнання за нею права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_9 відповідно до ст.16-1 Закону України №2011-ХІІ.

При цьому суд зазначає, що у справах позовного провадження, встановлення певних юридичних фактів належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

З огляду на викладене суд зазначає, що позивачем обраний неефективний спосіб захисту прав, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_4 .

Відповідачі: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 .

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_5 .

Треті особи:

ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України, код ЄРДПОУ 23311346, адреса: АДРЕСА_6 ;

Адміністрація Державної прикордонної служби України, код ЄРДПОУ 00034039, адреса: м. Київ, вул. Володимирська, буд.26.

Повний текст судового рішення виготовлено 20.01.2025 року.

Суддя: