Постанова

від 16.01.2025 по справі 308/11495/17

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/11495/17

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 січня 2025 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Собослой Г.Г.,

суддів: Кожух О.А., Джуга С.Д.,

з участю секретаря: Ормош О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційними скаргами Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 серпня 2023 року у справі № 308/11495/17 (Головуючий: Бенца К.К.), -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 інтереси якого представляє ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом доУжгородської міської ради, Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради про визнання договору оренди нежитлового приміщення недійсним, мотивуючи тим, щов листопаді 2017 року позивач, як власнику нежитлових вбудованих приміщень за адресою АДРЕСА_1 , після спроби будівельної бригади забудувати в`їзд до спільного двору будинку стало відомо про власника та орендаря приміщення на 1- му поверсі в цьому ж будинку, а також про наявність договірних правовідносин між ними, що ґрунтуються на речовому праві, яке зареєстровано державним реєстратором Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна 26 вересня 2016 року.

Оскільки будівельна бригада намагалась забудувати арку (проїзд) до спільного двору, мотивуючи, що саме цей проїзд є предметом договору оренди нежитлового приміщення, то Позивач вважає, що такий договір складений з порушенням вимог закону, порушує його права як співвласника нежитлових, технічних, підсобних приміщень, конструктивних елементів у цьому будинку, а також право користування земельною ділянкою двору, в`їзд до якої забезпечувався власне через цей проїзд.

Позивач зазначає, що 21 вересня 2016 року Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено договір оренди нежилого приміщення №1048/0 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 .

Згідно з пунктом 1.1. Договору орендодавець Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення першого поверху площею 64,1 кв.м за адресою АДРЕСА_1 для використання під буфет.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №103732739 від 14 листопада 2017 року державний реєстратор Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_4 згідно зі своїм рішенням (Індексний номер 31562751 від 26 вересня 2016 року) здійснила реєстрацію права власності на вбудовані приміщення загальною площею 64,1 кв. м, номер запису про право власності 16575116 на підставі листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області від 24 лютого 2016 року за 305-07-00515; відношення Ужгородської міської ради від 05 вересня 2016 року за №03-15/282 та технічного паспорту на об`єкт №689, виготовлений 29 липня 2016 року КП «Архітектурно-планувальне бюро».

Встановлено, що до площі приміщень 1-го поверху площею 64,1 кв.м, право власності на які зареєстровано за територіальною громадою м. Ужгорода 26 вересня 2016 року, зараховано і площу арки (проїзду) до загального внутрішнього двору будинку, яким користуються власники всіх приміщень будинку, оскільки в експлікації технічного паспорту об`єкта арка позначена як приміщення.

Позивач зазначає, що двір є закритим, земельною ділянкою двору і проїздом до неї, що утворений конструктивними елементами будинку, користуються, окрім співвласників будинку, державні установи за адресою АДРЕСА_1 , головне управління статистики у АДРЕСА_2 ), Ужгородський національний університет (пл. Народна, 3) та багатоквартирний будинок із нежитловими приміщеннями ( АДРЕСА_3 ).

У зв`язку із роз`ясненнями, наданими Конституційним Судом України в рішеннях №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року, №14-рп/2011 від 9 листопада 2011 року, та нормами статті 382 Цивільного кодексу України арка (проїзд, під`їзд) є спільним майном, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення.

Разом з тим, на думку позивача, техніком з інвентаризації нерухомого майна КП «Архітектурно - планувальне бюро» Ужгородської міської ради, що виготовляв технічний паспорт, було неправомірно внесено до технічного паспорту на нерухомий об`єкт недостовірні відомості. З цього приводу Позивачем подано до Ужгородського відділу поліції ГУ НП у Закарпатській області повідомлення про кримінальне правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Оскільки Департамент міського господарства Ужгородської міської ради від імені Ужгородської міської ради уклав договір оренди на спільне майно, яким розпорядився цим майном без згоди інших співвласників будинку, позивач вважає такі дії протиправними, а договір оренди укладеним з порушенням вимог закону через те, що несучі конструкції, з яких утворена арка проїзду (майно) вибуло з користування співвласників поза їх волею. Такий правочин характеризується дефектом волі та порушує публічний порядок.

Ужгородська міська рада та її виконавчий орган, які діють від імені співвласника - територіальної громади м. Ужгорода, здійснили розпорядження майном, що є у спільній власності, без згоди співвласників, зокрема без відома і без згоди Позивача, а майно вибуло із користування співвласників поза їх волею, позивач вважає такий правочин недійсним.

Позивач зазначає, що арка ( проїзд), що утворена несучими конструкціями будинку не може бути об`єктом оренди,не може вважатися вбудованим приміщенням.

Враховуючи наведене позивач просив суд : визнати недійсним договір оренди нежилого приміщення №1048/0 від 21 вересня 2016 року, укладений Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

19.04.2021 року представником позивача з метою ефективного захисту порушених прав позивача подано до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої представник позивача просила доповнити позовні вимоги і просила визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності н об`єкти нерухомого майна ОСОБА_4 від 26.09.2016 року, індексний номер 31562751, про реєстрацію права власності територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв. м. за адресою АДРЕСА_4 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 11 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди нежилого приміщення №1048/0 від 21 вересня 2016 року, укладений між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

Скасовано рішення державного реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна ОСОБА_4 від 26 вересня 2016 року, індексний номер 31562751, про реєстрацію права власності територіальної громади м. Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, код ЄДРПОУ 33868924, на вбудовані нежитлові приміщення загальною площею 64,1 кв. м за адресою АДРЕСА_4 .

Стягнуто зУжгородської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 213,33 грн.

Стягнуто зДепартаменту міського господарства Ужгородської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 213,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в сумі 213,33 грн.

Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції Ужгородська міська рада та Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради подали, апеляційні скарги, в яких ставиться питання про скасування рішення, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки всі документи подані державному реєстратору для реєстрації права комунальної власності на вбудовані нежитлові приміщення площею 64,1 кв. м. за адресою: АДРЕСА_4 відповідали пункту 44 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також підтверджували факт перебування зазначених приміщень у комунальній власності територіальної громади м. Ужгород. Суд першої інстанції не дослідив і не дав належну оцінку всім наявним у справі доказам і прийшов до передчасного та необґрунтованих висновків, що спірні приміщення на момент укладення договору оренди не належала територіальній громаді м. Ужгород в особі Ужгородської міської ради. На момент прийняття рішення від 11.08.2023 року договір оренди від 21.09.2016 № 1048/0 був розірваний на підставі додаткової угоди від 11.05.2023 р. Право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 позивач набув на підставі договору дарування нерухомого майна від 09.12.2016 р. укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 і в договорі відсутні будь які відомості про те, що позивачу переходить будь яке інше право власності або право користування на інші приміщення, окрім нерухомого майна, яке було предметом договору дарування від 09.12.2016 р. Таким чином, права позивача при передачі в оренду вбудованих нежитлових приміщень та укладення договору оренди нежилого приміщення між департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 порушені не були.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню із наступних підстав.

Представники Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської повторно в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчать їх повторні заяви про відкладення розгляду справи і судова колегія вважає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Майстренко Н.М. у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена, про що свідчить розписка про повідомлення розгляду справи ( т.2. а. с. 172) і їх неявка не перешкоджає розгляду справи у її відсутності відповідно до ч 2 ст. 372 ЦПК України.

Встановлено, що 21 вересня 2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено договір оренди нежилого приміщення №1048/0.

Згідно з пунктом 1.1. Договору - орендодавець Департамент міського господарства Ужгородської міської ради передає, а орендар приймає в строкове платне користування вбудовані нежитлові приміщення першого поверху площею 64,1 кв. м за адресою АДРЕСА_1 для використання під буфет (а.с.11-13)

Згідно з пунктом 2.2. Договору оренди нежилого приміщення №1048/0- передач майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно.Власником майна залишається орган місцевого самоврядування .

Згідно з пунктом 3.1. Договору оренди нежилого приміщення №1048/0- договір оренди укладається на строк з 21.09.2016 року до 21.08.2019 року.

Довідкою КП «Архітектурно планувальне бюро» від 02.02.2018 р № 97 об`єкт за адресою: АДРЕСА_4 є адміністративною будівлею площею 3630,0 кв. м., а не багатоквартирним будинком.

Нежитлове приміщення площею 119,6 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.12.2016 року.

Відповідно до ч 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених , невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, якими надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.

При постановленні рішення про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення від 21 вересня 2016 року укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та рішення державного реєстратора Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_4 від 26 вересня 2016 року, суд першої інстанції не з`ясував належним чином порушення прав позивача оспорюваними рішеннями, оскільки ОСОБА_1 став власником майна за договором дарування 09.12.2016 року.

Отже, при укладенні спірного договору оренди від 21 вересня 2016 року та проведення державної реєстрації права власності на цей об`єкт 26 вересня 2016 року права ОСОБА_1 порушені не були, оскільки власником вбудованих приміщень позивач став на підставі договору дарування від 09.12.2016 року, яким чітко визначено нерухоме майно, яке прийняте ним у дар.

Крім того, на момент прийняття рішення від 11 серпня 2023 року договір оренди нежитлового приміщення від 21.09.2016 року № 1048/0 був розірваний на підставі додаткової угоди ( т.2 а. с. 130).

Твердження позивача та суду на роз`яснення надані Конституційним Судом України у рішенні №4-рп/2004 від 02 березня 2004 року № 14-рп/2011 від 09 листопада 2011 року та нормами статті 382 ЦК України не можуть бути взяті до уваги, так як вони не регулюють правовідносини, які виникли між сторонами і спростовуються вищезазначеним.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення у відповідності до п. п. 1,2,4 ч 1 ст. 376 ЦПК України, яким у позові ОСОБА_1 слід відмовити із вищезазначених підстав.

Судові витрати у відповідності до ст.ст. 133, 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради сплачений ними судовий збір у сумі 960 грн. кожному.

Керуючись ст.ст. 374,376,381-384 ЦПК України, судова колегія

П О С Т А Н О В И ЛА:

Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 11 серпня 2023 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Ужгородської міської ради та Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради сплачений ними судовий збір у сумі 960 грн. кожному.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 січня 2025 року.

Головуючий: (підпис)

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Закарпатського

апеляційного суду Г.Г. Собослой