Постанова

від 21.01.2025 по справі 591/2153/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м.Суми

Справа №591/2153/22

Номер провадження 22-ц/816/203/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Рунова В. Ю.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради, Управління «Служба у справах дітей «Сумської міської ради,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Андрусенка Даріюша

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2024 року, у складі судді Клименко А.Я., ухвалене у м. Суми, повний текст якого складено 23 квітня 2024 року,

в с т а н о в и в :

10 червня 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Селяніну Ю.О., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей та сім`ї ВК Циркунівської сільської ради, Управління «Служба у справах дітей «Сумської міської ради, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 2016 року проживала із відповідачем однією сімєю без реєстрації шлюбу, мають двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дочка ОСОБА_5 проживає разом з батьком. Дочка сторін ОСОБА_6 мешкає разом з позивачкою, знаходиться на повному її утриманні, а тому вона просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання доньки, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття і допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, і аліменти виплачувати матері дитини ОСОБА_1 , починаючи стягнення з 10 червня 2022 року.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь держави 992 грн 40 коп. судового збору.

Додатковим рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 05 червня 2024 року стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 адвокат Андрусенко Даріюш, посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , а саме: стягнути із ОСОБА_2 на користь позивачки аліменти на дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 20 серпня 2023 року.

Вважає, що при ухваленні рішення судом проігноровано аргументи сторони відповідача, не враховано наявність у нього 4 дітей. Так, діти від першого шлюбу: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають разом з матір`ю і за судовим наказом №641/4929/17 від 04 серпня 2017 року з нього стягуються аліменти на їх утримання у розмірі по 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Їх спільна з відповідачкою дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є дитиною з інвалідністю, він її виховує сам, позивачка не бере участі у житті дитини, не утримує дочку, має заборгованість по сплаті аліментів.

Посилається на своє складне матеріальне становище, оскільки через окупацію армією РФ м. Циркуни Харківської області було знищено його будинок та все майно.

Вказує, що стягнення аліментів на дитину на користь одного з батьків можливе лише при проживанні з нею чи з ним дитини, але на момент подання позову ОСОБА_10 , не проживала з позивачкою, дитина перебувала з бабусею за кордоном з 2022 року і в Україну повернулася лише 20 серпня 2023 року. Тому суд дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів починаючи з 10 червня 2022 року, стягнення аліментів можливо лише з 20 серпня 2023 року.

Ставить під сумнів доводи позивачки про надання своїй матері коштів на утримання дитини, оскільки вона не працює, доходу не має.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивачки адвокат Селяніна Ю.О. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає, що справа розглянута судом повно та всебічно. Апелянт посилається на ті самі обставини, які були предметом розгляду суду першої інстанції. Докази на підтвердження його доводів суду не надавалися. Зазначає, що дочка сторін ОСОБА_6 з початку 2022 року тимчасово проживає з матір`ю позивачки в Нідерландах, оскільки вона не могла виїхати за межі України через заборгованість по сплаті аліментів. Утримання дитини відбувалося за рахунок позивачки, а із серпня 2023 року дочка постійно проживає з матір`ю у м. Суми, знаходиться на її повному утриманні.

Вказує, що судові витрати позивачки в суді апеляційної інстанції складають 2000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 2016 року проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мають двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7, 8).

Дочка сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з батьком, він є її опікуном.

Дочка сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2021 року проживає разом з матір`ю, знаходиться на повному її утриманні. Дитина тимчасово мешкала з бабусею, матір`ю позивачки, в Нідерландах, утримання дитини в цей період відбувалося за кошти матері. Дитина повернулася в Україну 20 серпня 2023 року і постійно проживає разом з матір`ю у м. Суми де навчається у Сумській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів №9 м. Суми (а.с. 6, 161, 220).

08 вересня 2022 року позивачка ОСОБА_11 уклала шлюб із ОСОБА_12 , прізвище після реєстрації шлюбу « ОСОБА_13 » (а.с. 162).

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 мотивоване тим, що малолітня дочка сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні, потребує матеріальної допомоги на своє утримання з боку батька, який в силу ст. 180 СК України зобов`язаний та, являючись працездатним, може її утримувати шляхом сплати аліментів щомісячно. Врахувавши обставини справи виходячи із засад виваженості, розумності та справедливості, визначив до стягнення аліменти на утримання дочки у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ст. 7 Зaкoну України «Про Державний бюджет України нa 2024 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей вікoм від 6 до 18 років з 1 січня 2024 року 3196 гривень.

З урахуванням наведених норм права, встановлених обставин справи, визначеного Законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років та наявності рівного обов`язку кожного із батьків утримувати дитину, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача, який частково визнав позов, аліментів на утримання малолітньої дочки та вважає, що суд правильно визначився із способом їх стягнення та розміром, присудивши аліменти на дитину у частці від заробітку батька.

Доводи апеляційної скарги про перебування на утриманні ОСОБА_2 чотирьох дітей спростовуються матеріалами справи та самим відповідачем, з яким проживає дочка сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , інша їх дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 проживає з позивачкою, діти від першого шлюбу проживають з їх матір`ю і син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 досяг повноліття, а встановлений судовим наказом від 04 серпня 2017 року обов`язок сплати аліментів на дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , не є підставою для відмови у стягненні аліментів на іншу дитину чи обмеження їх законного розміру.

Помилковими є посилання в апеляційній скарзі на наявність підстав для обмеження розміру аліментів на дитину сторін визначеним ч. 2 ст. 182 СК України мінімальним гарантованим розміром аліментів 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки ця норма закону встановлює саме мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину, а в обставинах конкретної справи не має обмежень для стягнення аліментів у більшому розмірі.

Доводи відповідача про неможливість сплачувати аліменти на дочку у визначеному судом розмірі через складне матеріальне становище, є безпідставними, оскільки суду не надано ніяких доказів знищення житла, відсутності доходу.

Не погоджуючись із датою початку стягнення аліментів на дочку 10 червня 2022 року, через перебування дитини в цей час і до 20 серпня 2023 року за кордоном, відповідачем не надано будь-яких доказів не надання дитині утримання матір`ю, за ініціативи якої, у цілях безпеки, дочка сторін була вивезена з України її бабусею матір`ю позивачки.

Визначений судом розмір аліментів відповідає вимогам виваженості, розумності, справедливості, інтересам дитини та мінімально гарантованому розміру аліментів, встановленому ч. 2 ст. 182 СК України.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції були правильно застосовані норми матеріального та додержані норми процесуального права.

Таким чином, посилання та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження в якості підстав скасування оскаржуваного судового рішення під час апеляційного провадження.

При відмові у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , відповідно до ч. ч. 1, 2, п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. 137, ч. ч. 2, 8 ст. 141 ЦПК України, підлягає задоволенню клопотання представника позивача адвоката Селяніної Ю.О. про компенсацію витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в апеляційному суді правнича допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Селяніною Ю.О. на підставі договору про надання правової допомоги від 14 листопада 2024 року та ордеру від 14 листопада 2024 року.

Згідно квитанції код:4899-2783-4510-6293 від 13 січня 2025 року Власенко Д.О. перерахувала ОСОБА_14 2000 грн на оплату правової допомоги.

Враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, затрачений на надання таких послуг, розгляд справи судом апеляційної інстанції у порядку письмового провадження, колегія суддів вважає, що заява представника позивача адвоката Селяніної Ю.О. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню, а понесені позивачкою витрати підлягають компенсації за рахунок відповідача ОСОБА_2 у розмірі 2000 грн.

Враховуючи те, що справа є малозначною (п. 3 ч. 6 ст. 19 ЦПК України), відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Андрусенка Даріюша залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 квітня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. І. Собина

В. Ю. Рунов