Ухвала

від 21.01.2025 по справі 750/18240/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

21 січня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 750/18240/23

Головуючий у першій інстанції Маринченко О.А.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/52/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:

головуючого судді Висоцької Н.В.,

суддів: Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Євсюкова Федора Борисовича про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою, поданою представником ОСОБА_1 адвокатом Євсюковим Федором Борисовичем, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру МВС в м. Києві, про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації транспортного засобу, витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Євсюков Ф.Б. звернувся до суду з позовом до ТОВ «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому з урахуванням уточнення (а.с. 68-75 т. 1) просив:

- визнати недійсним договір комісії № 7849/20/006700, укладений 15 грудня 2020 року між ТОВ «Укравтотрейд-групп» та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7849/20/006700 транспортного засобу, укладений 15 грудня 2020 року між ТОВ «Укравтотрейд-групп», як продавцем, та фізичною особою ОСОБА_2 , як покупцем, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та застосувати наслідки недійсності правочину;

- скасувати державну реєстрацію ОСОБА_2 на автомобіль марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , здійснену в територіальному сервісному центрі № 8046 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) згідно заяви від 16 грудня 2020 року № 282430362;

- скасувати державну реєстрацію ОСОБА_3 на автомобіль марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , здійснену в територіальному сервісному центрі № 8046 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (ФІЛІЯ ГСЦ МВС) згідно заяви від 06 січня 2021 року № 284277965;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , придбаний на підставі договору купівлі-продажу № 8046/2021/2375131 транспортного засобу, укладеного 06 січня 2021 року між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06.11.2024 в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації транспортного засобу, витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 03.12.2024 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Євсюков Ф.Б. звернувся з апеляційною скаргою (зареєстрована апеляційним судом 04.12.2024), в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким:

- визнати недійсним договір комісії № 7849/20/006700, укладений 15 грудня 2020 року між ТОВ «Укравтотрейд-групп» та ОСОБА_4 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу № 7849/20/006700 транспортного засобу, укладений 15 грудня 2020 року між ТОВ «Укравтотрейд-групп», як продавцем, та фізичною особою ОСОБА_2 , як покупцем, згідно з яким продавець зобов`язується передати у власність покупця транспортний засіб марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , та застосувати наслідки недійсності правочину;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 автомобіль марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , придбаний на підставі договору купівлі-продажу № 8046/2021/2375131 транспортного засобу, укладеного 06 січня 2021 року між ОСОБА_2 , як продавцем, та ОСОБА_3 , як покупцем згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , реєстраційний номер НОМЕР_5 .

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 19.12.2024 відкрито апеляційне провадження та ухвалою від 24.12.2024 розгляд справи призначений на 11:00 22.01.2025.

18.01.2025 через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Євсюков Ф.Б. подав заяву про забезпечення позову (зареєстрована апеляційним судом 20.01.2025) шляхом заборони вчиняти будь-які дії, повязані з відчуженням, реєстрацією та перереєстрацією транспортного засобу марки «TOYOTA», модель «LAND CRUISER PRADO 150 УНІВЕРСАЛ-В», сірого кольору, номер кузова НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_6 .

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 28.04.2023 ОСОБА_3 подано до Києво-Святошинського районного суду Київської області клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді від 11.02.2022 в рамках розгляду кримінального провадження № 1202211000000264 за ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 289, ч. 1 ст. 384 КК України, в якому ОСОБА_1 визнано потерпілою. Вказує, що вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2025 ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 289 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. З7З КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення, а також скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2022 на транспортний засіб Toyota Land Cruiser Prado 150 д.н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_1 .

Тому вважає, що метою забезпечення позову у даному випадку є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачки та забезпечення можливості реального виконання рішення суду щодо витребування майна з чужого незаконного володіння, що в свою чергу можливо виключно шляхом заборони відчуження майна, правомірність продажу якого є предметом судового розгляду по даній справі. У свою чергу, у разі невжиття заходів забезпечення позову та допущення повторного відчуження спірного майна до моменту виконання рішення, поновлення порушеного права позивача у такому випадку буде неможливим без нових звернень до суду.

Також вказує, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони відчуження транспортного засобу, який є предметом оспорюваного правочину, останній може в подальшому бути реалізований іншим особам, в результаті чого буде знівельоване значення судового рішення у даній цивільній справі, що у випадку задоволення позову зумовить необхідність повторного звернення до суду з метою повернення такого майна.

В обґрунтування доводів заяви про забезпечення позову заявник посилаться на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19.

Крім того, посилається, що фактична наявність заборони відчуження спірного транспортного засобу в якості заходу забезпечення позову у даній справі на період її розгляду судом жодним чином не порушує права ОСОБА_3 , як нового власника автомобіля, оскільки він зможе користуватися даним майном і, як вже було зазначено, вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті з метою уникнення можливих негативних наслідків у разі їх невжиття.

У заяві представник ОСОБА_1 адвокат Євсюков Ф.Б. також просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що вона є членом багатодітної сім`ї.

Відповідно до п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, коли позивачем є члени малозабезпеченої або багатодітної сім`ї.

Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_8 , виданого службою у справах дітей та сім`ї Оболонської районної в місті Києві державною адміністрації, позивачка ОСОБА_1 на час звернення із вказаною заявою є членом багатодітної сім`ї як мати трьох дітей.

Враховуючи викладене, клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову підлягає задоволенню на підставі п.п. г п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, тому судовий розгляд заяви про забезпечення позову проведено у відсутність сторін та їх представників без їх виклику.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви про забезпечення позову, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частини 3статті 150 ЦПК).

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідність вирішення цього питання виникає також з положень статті 12 ЦПК України, за змістом якої цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та рівноправності сторін, а суд зобов`язаний створити умови, за яких дотримувався б необхідний баланс їхніх процесуальних прав та обов`язків та була б гарантована реальна можливість захисту майнових та особистих (немайнових) прав сторін.

Отже, забезпечення позову є сукупністю процесуальних дій, які гарантують позивачу виконання рішення суду в разі задоволення його позову та обмежують, насамперед, права відповідача на розпорядження спірним майном на час розгляду та виконання такого рішення.

Інститут забезпечення позову є особливим видом судової юрисдикції, яка має свою процесуальну форму, і з цих підстав забезпечення позову розглядається як вимога, яка характеризується своєю універсальністю, охоронною функцією, превентивністю, імперативністю та обов`язковістю. Поняття забезпечення позову визначається, як встановлені законом тимчасові процесуальні дії примусового характеру, що застосовуються судом та гарантують або можуть гарантувати зацікавленій особі виконання судового рішення.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

У постанові ВП ВС від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загрозаневиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючипитання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

За матеріалами справи, ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2022 (справа № 759/2394/22) накладено арешт на транспортний засіб «Toyota LAND CRUISER PRADO 150», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_1 , технічний паспорт НОМЕР_9 , ключі до вказаного автомобіля (а.с. 45-47 т. 1).

Вбачається, що ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 13.10.2022 (справа № 759/10816/22) у задоволенні клопотання третьої особи, щодо майна якої вирішується питання, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 11.02.2022 у кримінальному провадженні відмовлено (а.с. 100-101 провадження про забезпечення позову № 2/750/433/24).

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.01.2025 ОСОБА_5 визнано невинуватим та виправдано у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 289 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КК України у звязку з недоведеністю, що в діянні обвинуваченого є склад вказаного кримінального правопорушення. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11.02.2022, на транспортний засіб «Toyota LAND CRUISER PRADO 150», сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_6 , VIN: НОМЕР_1 , технічний паспорт НОМЕР_9 , ключі до казанного автомобіля, скасовано (а.с. 88 зворот-92 т. 3).

Як вбачається, до заяви про забезпечення позову заявником в порушення вимог ст. 77-81 ЦПК України не надано належних і допустимих доказів, що після винесення вироку від 16.01.2025 були вчинені дії щодо відчуження спірного майна, як не надано і посилання на наявність таких доказів.

Крім того, не надано доказів, що у разі невжиття заходів забезпечення позову у цій справі ОСОБА_3 може в подальшому реалізувати спірний транспортний засіб, в результаті чого поновлення порушенного права позивачки буде неможливим без нових звернень до суду.

З огляду на те, що позивачкою не доведено, що невжиття засобів забезпечення позову призведе до ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо спірного транспортного засобу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що розгляд кримінальної справи №369/9145/22 не залежить від розгляду вказаної цивільної справи.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви представника ОСОБА_6 адвоката Євсюкова Ф.Б. про забезпечення позову у зазначений ним спосіб.

Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у цій справі.

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Євсюкова Федора Борисовича про забезпечення позову у справі за апеляційною скаргою, поданою представником ОСОБА_1 адвокатом Євсюковим Федором Борисовичем, на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотрейд-групп», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання правочинів недійсними, скасування державної реєстрації транспортного засобу, витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та протягом тридцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду.

Головуючий Судді: