Ухвала

від 21.01.2025 по справі 120/15357/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

21 січня 2025 р.Справа № 120/15357/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, клопотання про виклик свідка у справі за позовом Фермерське господарство "Сподахівське"до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Фермерське господарство "Сподахівське" до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування припису, постанови.

Ухвалою від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

06.01.2025 через систему "Електронний суд" відповідач подав до суду відзив на позовну заяву.

13.01.2025 на адресу суду надійшли клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та клопотання про виклик і допит свідка.

Обґрунтовуючи клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження представник ФГ "Сподахівське" зазначає, що дана справа має певну складність та обсяг доказів у справі, а також необхідно викликати і допитати у якості свідка ОСОБА_1 , тому справу недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так, вирішуючи ініційоване стороною позивача питання розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 статті 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і в силу вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з частиною другою статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

В силу вимог частини 1 статті 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону дає можливість зробити висновок про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у частини 4 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України.

Суд зазначає, що відповідно до положень частини 4 статті 12 та частини 4 статті 257 КАС України дана справа не належить до категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального провадження та не належить до категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Статтею 257 КАС України передбачений порядок, згідно якого при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, зокрема, категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків; кількість сторін та інших учасників справи, чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес тощо.

При цьому, суд звертає увагу, що у заявленому позивачем клопотанні не вказано, для встановлення яких саме обставин, виходячи із характеру спірних правовідносин та предмету доказування, необхідно розглянути справу за правилами загального позовного провадження, та що об`єктивно перешкоджає розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у ній доказів та заяв по суті справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що представником ФГ "Сподахівське" не наведено належних та достатніх підстав для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Згідно з частинами 1, 3 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.

Суд бере до уваги те, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав і внаслідок такого судового розгляду жодним чином не порушується право учасника справи на доступ до суду.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі "Axen v. Germany", рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.

Проте, належних та переконливих доводів щодо необхідності розгляду даної справи за участі сторін в судовому засіданні представником позивача наведено не було.

З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.

Щодо клопотання про виклик свідка, суд вказує про наступне.

Так, в обґрунтування мотивів клопотання про виклик свідків представник позивача вказує, що перевірка господарської діяльності ФГ "Сподахівське" відповідачем проведена за зверненням ОСОБА_1 від 09.09.2024 щодо діяльності ФГ, яка зокрема призвела до отруєння бджіл. На переконання заявника, слід викликати у судове засідання ОСОБА_1 , оскільки із заяви від 09.09.2024 не вбачається, що шкода була заподіяна ФГ "Сподахівське" саме заявнику (належними доказами не підтверджено, що бджоли були дійсно отруєні та що вони належали ОСОБА_1 ), що також свідчить про протиправність процедури призначення перевірки.

Вирішуючи заявлене клопотання суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 65 КАС України як свідок в адміністративній справі судом може бути викликана будь-яка особа, якій відомі обставини, що належить з`ясувати у справі.

Свідок викликається в судове засідання з ініціативи суду або учасників справи. Учасник справи, заявляючи клопотання про виклик свідка, повинен зазначити його ім`я, місце проживання (перебування), роботи чи служби та обставини, щодо яких він може дати показання ( частина 2 статті 65 КАС України).

В силу частини першої статті 91 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. (ч. 1, 2 статті 92 КАС України).

Зважаючи на предмет та підстави цього адміністративного позову, приймаючи до уваги той факт, що фактичні обставини справи можуть бути встановлені на підставі поданих сторонами письмових доказів, суд дійшов висновку про відсутність потреби виклику свідків.

У зв`язку з чим у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 12, 65, 77, 79, 80 91, 92, 248, 256, 257, 262, 263, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення заяву (клопотання) представника Фермерського господарства "Сподахівське" про здійснення розгляду справи № 120/15357/24 за правилами загального позовного провадження та в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У задоволенні клопотання представника Фермерського господарства "Сподахівське" про виклик свідка - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяТомчук Андрій Валерійович